Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22-269/2011 р. Головуючий у 1 інстанції : Кофанов А.В.
Суддя-доповідач : Спас О.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 січня 2011 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого Крилової О.В.,
суддів: Спас О.В.,
Бабак А.М.,
при секретарі Семенчук О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3
на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 09 листопада 2010 року
у справі за позовом ОСОБА_3 до Михайло-Лукашівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, ОСОБА_4 про скасування Державного акту на право приватної власності на землю та зобов’язання до вчинення певних дій,
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2010 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Михайло-Лукашівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області про скасування Державного акту на право приватної власності на землю та зобов’язання до вчинення певних дій.
В позові зазначала, що згідно нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 25.05.2007 року вона придбала у ОСОБА_4 житловий будинок АДРЕСА_1. У вказаному договорі було відмічено, що земельна ділянка під житловим будинком не приватизована. Проте, але коли у березні 2008р. ОСОБА_3 звернулась до сільради за приватизацією земельної ділянки, де розташований придбаний будинок, з’ясувалось, що на земельну ділянку у травні 1997 року був виданий Державний акт на право приватної власності на землю на ім’я попереднього власника - ОСОБА_5, яка померла у 2002р.
Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_3 просила суд скасувати Державний акт на право приватної власності на землю серії І-ЗП №004398 виданий на ім’я ОСОБА_5 у травні 1997р. та зобов’язати Михайло-Лукашівську сільську раду надати дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою на земельну ділянку площею 0,25 га для обслуговування вищевказаного жилого будинку, придбаного нею у травні 2007р.
Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 17.09.2010 року до участі у справі в якості співвідповідача була залучена спадкоємиця ОСОБА_5 та продавець будинку ОСОБА_4
Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 09 листопада 2010 року в задоволені позову ОСОБА_3 відмовлено.
В апеляційні скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким її позов задовольнити.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом першої інстанції встановлені та не оспорюються сторонами наступні обставини.
ОСОБА_5 на підставі рішення №34 від 19.11.1996р. Михайло-Лукашівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області 28.05.2007р. отримала державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,25га по АДРЕСА_1 під присадибну ділянку. ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Її спадкоємицею є ОСОБА_4, яка 25.05.2007р. за нотаріально посвідченим договором продала будинок за вищевказаною адресою ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7 У пункті 15 вказаного договору зазначені відомості щодо відсутності приватизації земельної ділянки за адресою розташування будинку, які не узгоджуються з вищевикладеними обставинами.
З матеріалів справи вбачається, що суд вірно вирішив питання наявності обставин, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, суті правовідносин, що випливають із встановлених обставин, правильно застосував правові норми до цих правовідносин. З дотриманням вимог ст. ст. 212 – 215 ЦПК України суд належно оцінив надані сторонами докази, виконав всі вимоги цивільного судочинства і вирішив справу згідно з законом.
Суд першої інстанції правильно визначив, що в справі відсутні обставини, які могли б потягти скасування державного акту на земельну ділянку, виданого у 1997р. ОСОБА_5 Суд дав належу оцінку тій обставині, що приватизація є цивільно-правовою угодою, внаслідок якої особа, що приватизує земельну ділянку, набуває право власності на неї.
Згідно загальних вимог цивільного законодавства скасування державного акту про право власності на земельну ділянку може бути наслідком визнання незаконною або недійсною безпосередньо приватизації з підстав порушень закону під час її проведення. Проте, позивачка не тільки не навела ніяких обставин, які могли б свідчити про незаконність приватизації, а й в цілому не заперечує обставини, що ОСОБА_5 отримала спірну земельну ділянку на законних підставах.
Обраний позивачкою спосіб захисту права, яке вона вважає порушеним, шляхом пред’явлення позову про скасування державного акту на право приватної власності на земельну ділянку та про зобов’язання Михайло-Лукашівської сільської ради надати дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою на земельну ділянку суперечить ст. 16 ЦК України, а тому не може застосовуватися судом.
За викладених обставин є обґрунтованим та законним висновок рішення суду першої інстанції про відмову в позові.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки рішення суду. Доводи апелянта полягають у викладенні обставин, з якими позивачка пов’язує неправильність укладеного 25.05.2007р. договору купівлі-продажу будинку в частині невірно визначеного статусу земельної ділянки. Крім цього, в апеляційній скарзі позивачка посилається на ст. 377 ЦК України (в редакції, яка не існувала на час здійснення правочину), вважаючи, що до неї повинно було перейти право власності на всю земельну ділянку.
Ці доводи виходять за межі вимог, заявлених в суді першої інстанції, а тому, у відповідності до ст. 300 ЦПК України виходять і за межі розгляду справи апеляційним судом.
Таким чином, при розгляді справи апеляційним судом встановлено, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його висновків.
Немає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції та для постановляння нового рішення по справі
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313 – 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 09 листопада 2010 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий:
Судді: