А П Е Л Я Ц І Й Н И Й СУД В І Н Н И Ц Ь К О Ї О Б Л А С Т І
У Х В А Л А
Іменем України
02 лютого 2011р. колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі : головуючого – судді Іванюка М.В, суддів Кучевського П.В. та Медяного В.М, при секретарі Руденко О.М, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці на рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 17 грудня 2010р. у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці про зобов’язання щодо нарахування і виплати надбавки до пенсії як «дитині війни», --
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_1 просила суд зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці нарахувати і виплатити їй з 01 липня 2007р. державну соціальну доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбачену ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 17 грудня 2010р. позов було задоволено частково. ОСОБА_1 поновлено строк звернення до суду. Задоволено її вимоги про зобов’язання відповідача щодо нарахування і виплати вказаної доплати до пенсії за період з 09.07.2007р. по 31 грудня 2007р. та з 22 травня 2008р. по 15 липня 2010р. з урахуванням вже проведених виплат.
ОСОБА_1 не оскаржувала дане рішення в частині часткової відмови у задоволенні її вимог, тобто з рішенням погодилась.
Управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці у своїй апеляційній скарзі просить вказане рішення скасувати і ухвалити нове рішення про повну відмову ОСОБА_1 в задоволенні позову. Вважає, що при постановленні оскаржуваного рішення суд порушив норми матеріального права.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав :
В апеляційній скарзі не міститься критики міркувань суду першої інстанції, який поновив ОСОБА_1 строк її звернення за захистом свого права.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції правильно виходив з того, що згідно з рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. та рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008р. № 10-рп / 2008 визнано неконституційними зміни, внесені відповідно Законом України «Про державний бюджет України на 2007р» та підпунктом 2 пункту 41 розділу другого Закону України «Про державний бюджет України на 2008рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо розмірів підвищення пенсії особам, які підпадають під категорію «діти війни».
Справа № 22ц -332 / 2011р. Головуючий у першій інстанції Воробйов В.В.
Категорія 57 Суддя –доповідач Іванюк М.В.
Згідно ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Тому суд правильно виходив з того, що у чинних законах України вже не міститься обмежень на 2009 -2010р.р. щодо застосування ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у редакції, в якій ці норми діяли до внесення в них змін Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» (визнаного неконституційним згідно рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007р.) та Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ( визнаного неконституційним згідно рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008р ).
Таким чином, суд дійшов до вірного висновку про те, що позивачка як особа, яка підпадає під категорію «діти війни», має право на здійснення перерахунку підвищення до пенсії з 09 липня 2007р. по 31 грудня 2007р. і з 22 травня 2008року по 15 липня 2010р.
Колегія суддів вважає, що з огляду на пріоритет законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, згідно з яким при визначенні розміру згаданих виплат застосуванню підлягає саме ст.6 Закону України від 18 листопада 2004р. «Про соціальний захист дітей війни», а не урядові постанови, які є підзаконними актами і якими істотно звужується обсяг установлених законом прав позивача.
Посилання апеляційної скарги на невизначеність на законодавчому рівні джерела фінансування вказаних виплат, тощо, колегія суддів до уваги не приймає, так як ці обставини не можуть бути підставою для порушення установленого Законом права позивачки.
Доводи апеляційної скарги вказаних висновків суду першої інстанції не спростовують.
За таких обставин підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення не вбачається.
На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 303, 304, 304 -1, 305ч.2, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, --
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці відхилити.
Рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 17 грудня 2010р. у даній справі залишити без змін.
Стягнути з управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі міста Вінниці на користь держави 37 грн. витрат з інформаційно –технічного забезпечення розгляду справи в апеляційному суді ( отримувач – держбюджет м. Вінниці 22050002; код ЄДРПОУ – 34701167; розрахунковий рахунок – 31214263700002; банк – ГУДКУ у Вінницькій області; МФО банку – 802015; ККД 22050002 ).
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий :
Судді :
З оригіналом вірно :