Справа № 2-381/11

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

24 січня 2011 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді –          Кирилюк І.  В. ,

при секретарі –                    Кухар Н. В.,

за участю представника позивача - Березій О.А. 

відповідача -                                       ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -    

В С Т А Н О В И В :

 Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (далі – позивач, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») звернулось до суду з вказаним позовом до ОСОБА_2 (далі – відповідач, ОСОБА_2), в якому просить розірвати кредитний договір від 06.12.2007 року № 220379737, укладений між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2; стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором у сумі 71 676,85 грн. та судові витрати; в рахунок погашення боргу звернути стягнення на автомобіль марки LIFAN 520 GX, тип – легковий седан, 2007 року випуску, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 04 грудня 2007 року, належний ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, виданого УДАІ ГУ МВС України у м. Києві 04 грудня 2007 року, визначити спосіб звернення стягнення на заставне майно шляхом визнання права позивача (уповноваженій особі позивача за довіреністю) на продаж  автомобіля марки LIFAN 520 GX, тип – легковий седан, 2007 року випуску, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 04 грудня 2007 року, належний ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, виданого УДАІ ГУ МВС України у м. Києві 04 грудня 2007 року, іншій особі-покупцю на прилюдних торгах, для чого вилучити зазначений  автомобіль у ОСОБА_2 та надати Публічному акціонерному товариству «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції право зняття цього транспортного засобу з обліку.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 06.12.2007 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № 220379737, згідно умов якого відповідачу було надано кредит за програмою кредитування «Авто в кредит» в розмірі 75 850,00 грн. строком на 72 місяці на покупку автомобіля, зі сплатою 15,5 % річних за користування кредитними коштами. Відповідач здійснює погашення кредиту та процентів за користування кредитом шляхом здійснення щомісячних фіксованих рівних платежів протягом всього строку дії договору згідно графіку. За порушення строків повернення суми кредиту, процентів за користування кредитом та комісій, передбачених договором, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,5 % від суми прострочення платежу за кожний день прострочки. У зв’язку із порушенням відповідачем зобов’язань за договором у нього утворилась заборгованість, яка станом на 15.04.2010 року становить 71 676,85 грн., з яких заборгованість за кредитом – 55 505,20 грн.; заборгованість за відсотками за користування кредитом – 7 127,38 грн., пеня за прострочення кредиту – 1 009,48 грн., пеня за прострочення відсотків – 8 034,79 грн. 12.05.2010 року відповідачу було надіслано претензію-повідомлення (вимогу) про порушення забезпеченого обтяженням зобов’язання за кредитним договором № 220379737 від 06.12.2007 року, з вимогою у 30-денний термін достроково повернути всю суму заборгованості, яка була залишена відповідачем без виконання.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 22.11.2010 року було відкрито провадження у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на рухоме майно.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 20.01.2011 року було задоволено заяву представника позивача та залишено без розгляду позовні вимоги в частині звернення стягнення на автомобіль марки LIFAN 520 GX, тип – легковий седан, 2007 року випуску, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 04 грудня 2007 року, належний ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, виданого УДАІ ГУ МВС України у м. Києві 04 грудня 2007 року, визначення способу звернення стягнення на заставне майно шляхом визнання права позивача (уповноваженій особі позивача за довіреністю) на продаж  автомобіля марки LIFAN 520 GX, тип – легковий седан, 2007 року випуску, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 04 грудня 2007 року, належний ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, виданого УДАІ ГУ МВС України у м. Києві 04 грудня 2007 року, іншій особі-покупцю на прилюдних торгах, для чого вилучити зазначений  автомобіль у ОСОБА_2 та надати Публічному акціонерному товариству «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції право зняття цього транспортного засобу з обліку.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з викладених у позовній заяві підстав та просив їх задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні позов визнав повністю.

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що 06.12.2007 року Відкрите акціонерне товариство  «Райффайзен Банк Аваль», яке, згідно Статуту, перейменовано на ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», (Банк) уклало з ОСОБА_2 (Позичальник) кредитний договір № 220379737, згідно умов якого Банк надає Позичальнику кредит за програмою кредитування «Авто в кредит», ануїтет, в розмірі 75 850,00 грн. строком на 72 місяці, з 06.12.2007 року по 06.12.2013 року, на покупку автомобіля.

Згідно п. 1.2 договору, сторони домовились, що за користування кредитом Позичальник сплачує процентну ставку, розмір якої може змінюватись на умовах цього договору. На дату укладення договору процентна ставка складає 15,5 % річних.

Відповідно до п. 1.3 договору, за надання кредиту сплачується комісія в розмірі  1 441,15 грн. (розраховується як 1,9 % суми кредиту).

Згідно п. 3.1 договору, Банк надає Позичальнику кредит на умовах його строковості, забезпеченості, повернення та оплати за користування.

Відповідно п. 3.2 договору, надання кредиту, в залежності від обраної програми кредитування, може здійснюватися на розсуд Банку шляхом безготівкового перерахування кредитних коштів Банку з позичкового рахунку Позичальника на його поточний рахунок з можливістю: подальшої видачі готівки через касу Банку; безготівкової оплати платіжних документів (доручень Позичальника).

Як вбачається з п. 3.3. договору, погашення кредиту та процентів за користування кредитом здійснюється Позичальником шляхом здійснення щомісячних фіксованих рівних платежів протягом всього строку дії договору згідно Графіку (додаток 1 до договору). За рахунок кожного платежу здійснюється погашення щомісячних процентів за користування кредитом та погашення частини кредиту. Платіж рівними частками розраховується таким чином, щоб всі щомісячні платежі при фіксованій процентній ставці були рівними на весь період дії договору.

У пункті 3.4 договору сторони встановили, що нарахування процентів по договору здійснюється щомісяця за фактичне число календарних днів користування кредитом виходячи з фактичної кількості днів в місяці та році (метод факс/факт). При цьому, проценти за користування кредитом нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом, починаючи з дня надання кредиту до дня повного погашення заборгованості за кредитом включно. Додатково, Позичальник сплачує на користь Банка комісії, передбачені договором та викладені у додатках 1.2 до договору.

Відповідно до п. 3.6 договору, Позичальник здійснює погашення заборгованості за договором в наступному порядку: нарахована пеня/штраф; комісії; заборгованість за процентами; заборгованість за кредитом. З підписанням договору Сторони домовились, що у випадку порушення Позичальником будь-якої з умов договору, Банк має право самостійно визначити інший порядок (черговість) погашення заборгованості Позичальника перед Банком.

Згідно п. 3.13 договору, Банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплатити проценти, комісії та інших платежі, що визначені договором, у випадку невиконання чи неналежного виконання Позичальником своїх зобов’язань за цим договором.

Відповідно до ст. 4 договору, Банк зобов’язується на умовах Договору, відкрити Позичальнику позичковий рахунок та надати Позичальнику кредитні кошти, за умови укладення договорів забезпечення та договорів страхування, зазначених в п. 1.3 цього Договору.

Як визначено у п. 9.1 договору, договір набуває чинності з часу його підписання Сторонами та скріплення печаткою банка та діє до повного погашення кредитної заборгованості Позичальника за цим договором (суми кредиту, процентів за користування, комісій, неустойок, відшкодування можливих збитків).

У пункті 10.1 договору сторони погодили, що за порушення строків повернення суми кредиту, процентів за користування кредитом та комісій, передбачених договором, Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочки.

Як визначено ст. 1054 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), .за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач взяті на себе зобов’язання за договором від 06.12.2007 року № 220379737 виконав належним чином, про що свідчить платіжне доручення від 06.12.2007 року № ОВJ5/1 (а. с. 15).

Проте, відповідач зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконував, у зв’язку із чим у нього виникла заборгованість, яка станом на 15.04.2010 року становить 71 676,85 грн., з яких заборгованість за кредитом – 55 505,20 грн.; заборгованість за відсотками за користування кредитом – 7 127,38 грн., пеня за прострочення кредиту – 1 009,48 грн., пеня за прострочення відсотків – 8 034,79 грн., що підтверджується випискою по рахунку.

12.05.2010 року відповідачу було направлено претензію-повідомлення (вимогу) про порушення забезпеченого обтяженням зобов’язання за кредитним договором № 220379737 від 06.12.2007 року, з вимогою у 30-денний термін достроково повернути всю суму заборгованості (а. с. 16).

Проте відповідач зазначені вимоги не виконав. При цьому, в судовому засіданні відповідач позов визнав, зазначивши, що грошових коштів для погашення заборгованості у повному обсязі у нього немає.

Як визначено у ч. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Належних та допустимих доказів, в розумінні ст.ст. 58, 59 ЦПК України, на підтвердження виконання зобов’язань за договором від 06.12.2007 року № 220379737 ОСОБА_2 не надав.

Таким чином, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» щодо стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором від 06.12.2007 року № 220379737 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Оскільки суд задовольняє позовні вимоги, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 836,77 грн. у відшкодування понесених позивачем та документально підтверджених судових витрат.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 610, 625, 629, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 60, 88, 209, 213 – 215, 223 Цивільного процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В :

   Позов Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором від 06.12.2007 року № 220379737 в розмірі 71 676 (сімдесят одна тисяча шістсот сімдесят шість) грн. 85 коп., з яких 55 505 (п’ятдесят п’ять тисяч п’ятсот п’ять) грн. 20 коп. – заборгованість за тілом кредиту, 7 127 (сім тисяч сто двадцять сім) грн. 38 коп. – заборгованість по відсотках, 9 044 (дев’ять тисяч сорок чотири) грн. 27 коп. – пеня.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» 836 (вісімсот тридцять шість) грн. 77 коп. у відшкодування судових витрат.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя                                                                                               І. В. Кирилюк