донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

18.01.2011 р.           справа №10/90

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Шевкової Т.А.

суддів:Бойченко К.І., Чернота Л.Ф.

за участю представників сторін:                                                                             

від позивача:Вдовенко М.В. дов. № 85-126 юр від 14.05.2010р.

від відповідача:не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю «Технологія»м. Донецьк

на рішення господарського суду Донецької області

від17.11.2010р.

у справі№ 10/90 (суддя Татенко В.М.)

за позовомВідкритого акціонерного товариства “АрселорМіттал Кривий Ріг»м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Технологія»м. Донецьк

простягнення 70 868грн. 92коп.

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство “АрселорМіттал Кривий Ріг»м. Кривий Ріг Дніпропетровської області звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою про стягнення з  Товариства з обмеженою відповідальністю «Технологія»м. Донецьк 70 868грн. 92коп. збитків в розмірі вартості вагової недостачі вугільного концентрату.  

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на невиконання відповідачем умов договору № 3017 від 11.09.2009р., на ст.ст.526, 623 Цивільного Кодексу України та просив стягнути збитки у розмірі вартості вагової недостачі, яка зафіксована актом приймання продукції по кількості № 153 від 14.10.2009р.

Господарський суд Донецької області рішенням від 17.11.2010р. у справі №10/90 встановив факт оплати позивачем відвантаженого вугілля в кількості зазначеної у залізничних накладних, визнав те, що відповідачем порушені умови договору № 3017 від 11.09.2009р. та не поставлена продукція у кількості 66,790т, тому визнав збитки у сумі             70 868грн. 92коп. доведеними, а позовні вимоги про стягнення                     70 868грн. 92коп. суми збитків, які виникли у зв’язку із отримання вугілля із недостачею, обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Технологія»м. Донецьк, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду від 17.11.2010р. у справі №10/90 скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заявник скарги вважає рішення господарського суду винесеним без врахування того факту, що оплата продукції була здійснена позивачем після встановлення факту недопоставки продукції. Вважає акт про приймання продукції по кількості винесеним з порушенням п.14 Інструкції П-6.

Крім того, заявник скарги вважає, що позивач безпідставно включив до розміру збитків суму податку на додану вартість, нарахованого на вартість недостачі продукції.

Представник заявника скарги у судове засідання не з’явився, про поважність причин неявки суд не повідомив. Враховуючи ті обставини, що в апеляційній скарзі заявник посилається тільки на документи, які знаходяться в матеріалах справи та досліджувались господарським судом, явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов’язковою, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними у справі матеріалами.

Представник позивача, просить рішення господарського суду Донецької області від 17.11.2010р. у справі №10/90 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, оскільки вважає оскаржуване рішення обґрунтованим та винесеним у відповідності до вимог чинного законодавства.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.101 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Між ВАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг” та ТОВ «Технологія»    укладено договір купівлі-продажу №3017 від 11.09.2009р., у відповідності до п.1.1 якого відповідач зобов’язався передати у власність покупця вугільний концентрат, в обсязі і за цінами, зазначеними у договорі, а позивач у справі - прийняти та оплатити товар.

Як вбачається з матеріалів справи на виконання умов цього договору за залізничними накладними № 5175860 зі станції Кипуча на адресу позивача в 15-ти напіввгонах надійшов вантаж - вугілля кам’яне марки Ж, вантажовідправником вантажу є ТОВ „АЛТИС АМД”, відправником в накладній зроблена відмітка, що вантаж є власністю ТОВ „Технологія”.

В пункті 3.11. договору сторони домовились, що приймання товару  за кількістю здійснюється у Покупця відповідно до Інструкції П-6 в односторонньому порядку; приймання товару по кількості здійснюється у Покупця шляхом зважування на автоматичних електронно-тензометричних 200-тонних вагах „Trapper”; визначення ваги нетто товару здійснюється шляхом відрахування від ваги брутто ваги тари вагону, зазначеної в залізничній накладній, а при відсутності даних в залізничній накладній, вага тари вагону приймається за трафаретом (з брусу); відповідальна нестача визначається з урахуванням норми недостачі в розмірі 1% та норми надлишків у розмірі 0,2% від ваги нетто у вагоні, вказаної в перевізних документах; взаємовідносини щодо недостачі товару регулюються між Продавцем та Покупцем без участі Вантажовідправника.

Пунктами 1.1, 2.1, 2.2, 3.1, 3.2, 3.5 договору сторони встановили обов’язок позивача поставити товар, а відповідача оплатити його вартість згідно даних накладних та виставлених рахунків-фактур.  

Вантаж на станцію призначення Кривий Ріг – Головний прибув у справних вагонах, без слідів втрати чи розкрадання на шляху слідування і був виданий вантажоодержувачу - ВАТ „АрселорМіттал Кривий Ріг” без перевірки маси та кількості місць відповідно до ст.52 Статуту залізниць України, про що свідчить відповідна відмітка на зворотній стороні залізничних накладних.

Позивачем, якій є одержувачем вантажу, 14.10.2009р. о 05год.27хв., на підставі п.3.11. договору, здійснено приймання вантажу за кількістю, який надійшов в 15-ти напіввгонах за залізничною накладною (досилка) № 51602373 (основна відправка - залізнична накладна №5175860.

Згідно даних вищевказаних залізничних накладних вага нетто вантажу у зазначених вагонах складає 1011,300т, а фактично у напіввагонах було виявлено тільки 944,510т, що менше на 66,790т. З урахуванням норми недостачі 1%, відповідальна нестача становить 56,677т, вартість якої складає 59057,43 грн., з урахуванням ПДВ 20% – 70 868грн. 92коп.

При прийманні продукції по кількості комісією позивача виявлена недостача у кількості 66,790тн, про що складений акт приймання продукції по кількості № 153 від 14.10.2009 року, з якого слід, що приймання продукції за кількістю відбувалось на під’їзних коліях ВАТ „АрселорМіттал Кривий Ріг”, зважування здійснювалось під час руху на автоматичних електронно-тензометричних 200-тонних справних вагах „Trapper DRS” № 4226148, повірених в установленому порядку 23.07.2009р., вага нетто у 15 перевіряємих вагонах –1011,300т, недостача проти даних залізничних накладних складає –66,790т.

Комісія у складі робітників позивача дійшла до висновку, що продукція, якої не вистачає, у вагонах вмістись могла, недостача утворилась на місці навантаження внаслідок недовантаження продукції постачальником.

Визначення ваги  нетто продукції позивачем згідно умов договору купівлі-продажу здійснювалось шляхом відрахування від ваги брутто ваги тари вагону, зазначеної в залізничній накладній.

Позивачем приймання продукції по кількості здійснено у відповідності до порядку, встановленому умовами договору № 3017 від 11.09.2009р. та Інструкції П-6.

Розрахунок вартості недостачі на суму 70 868грн. 92коп. здійснений позивачем правильно, у відповідно до умов договору.  

При наявності даних обставин, слід визнати, що приймання продукції здійснено у відповідності до умов договору та п.п. в) п.18 Інструкції П-6, тому акт приймання продукції по кількості № 153 від 14.10.2009р. визнається належним доказом, якій підтверджує факт отримання продукції з недостачею у кількості 66,790т, (відповідальна недостача 56,677т,) на суму 70 868грн. 92коп.

Позивачем зазначена в накладних кількість вугілля оплачена платіжним дорученням №17949 від 05.11.09р. у повній сумі згідно виставленого відповідачем рахунку № 270 від 10.10.09р. та акту приймання-передачі № 270-У від 10.10.09р., що відповідає приписам п.5.3 договору, згідно якого оплата за товар здійснюється по факту поставки на підставі рахунків продавця протягом 5-ти банківських днів з моменту надання документів.

Позивач звернувся до ТОВ «Технологія», поставщика за договором № 3017 від 11.09.2009р., із заявою про стягнення збитків, які виникли у зв’язку з невиконанням зобов’язань за умовами договору, через порушення зобов’язань по поставці товару та отримання вугільної продукції з ваговою недостачею у сумі 70 868грн. 92коп.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 669 вказаного Кодексу встановлено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості.

За приписами статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

При цьому, згідно статті 611 вказаного Кодексу, у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки; відшкодування збитків і моральної шкоди.

За правилами, встановленими частиною 1 статті 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що коментована стаття конкретизує положення статті 22 Цивільного кодексу України, якою стягнення збитків передбачено як спосіб захисту цивільних прав.

Відшкодування збитків вважається загальною формою цивільно-правової відповідальності, оскільки може бути застосована в будь-якому випадку порушення зобов'язання, незалежно від того, чи передбачили сторони це в договорі або чи є вказівки спеціального закону, що відрізняє дану форму відповідальності від стягнення неустойки або втрати завдатку, для застосування яких обов'язковим є передбачення цього в письмовій формі  в договорі або в законі.

Разом з тим, боржник, що допустив порушення при виконанні зобов'язання, має відшкодовувати збитки в будь-якому випадку на підставі положень частини 1 статті 623 Цивільного кодексу України.

Поняття збитків надається у статті 22 Цивільного кодексу України, відповідно до якої виділяють дві групи збитків: реальна шкода та упущена вигода. В разі порушення зобов'язання боржником, він зобов'язаний відшкодувати збитки в повному обсязі.

Для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, необхідною є наявність чотирьох умов відповідальності, а саме: - протиправна поведінка боржника, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; - наявність збитків; - причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками, що означає, що збитки мають бути наслідком саме даного порушення боржником зобов'язання, а не якихось інших обставин, зокрема дій самого кредитора або третіх осіб; - вина боржника.

Отже кредитор, вимагаючи відшкодування збитків, має довести, зокрема факт порушення боржником зобов'язання, розмір збитків, причинний зв'язок. Вина боржника у порушенні презюмується та не підлягає доведенню кредитором.

Враховуючи приписи законодавства та встановлені під час здійснення судового провадження обставини справи, на підставі оцінених судом першої інстанції наявних у матеріалах справи доказів за приписами статей 42–43 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія вважає обґрунтованим висновок суду щодо доведеності вимог ВАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" про стягнення з ТОВ "Технологія" збитків в розмірі вартості вагової нестачі вугілля кам’яного у сумі 70 868грн. 92коп.

Доводи заявника скарги про те, що акт приймання продукції по кількості складено з порушенням п.14 Інструкції П-6 є недоведеними, оскільки в умовах укладеного договору сторони передбачили визначення ваги нетто шляхом відрахування з ваги брутто ваги тари вагону, вказаної за трафаретом (з брусу). Позивачем приймання продукції по кількості здійснено відповідно до цих умов договору.

Доводи заявника скарги щодо оплати позивачем рахунків після встановлення факту недопоставленої продукції не відповідають узгодженим сторонами умовам договору, оскільки згідно з п.5.3, п.3.5 оплата за товар здійснюється по факту поставки на підставі рахунків продавця протягом 5-ти банківських днів з моменту надання документів, в тому числі і акту приймання-передачі. Акт приймання-передачі № 270-У від 10.10.09р., підписаний до рахунку № 270 від 10.10.09р., в якій внесені дані щодо ваги поставленої вугільної продукції згідно даних вказаних у залізничних накладних і оплата продукції проведена платіжними дорученнями №17949 від 05.11.09р., що здійснено у відповідності до умов договору за зазначеною в даних актах вагою вугільної продукції.

На підставі наведеного, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду відповідає фактичним обставинам, прийнято у відповідності до норм діючого законодавства, тому підстав для його скасування та задоволення вимог апеляційної скарги  не вбачається.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита при зверненні з апеляційною скаргою покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Технологія»м. Донецьк залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 17.11.2010р. у справі №10/90 залишити без змін.

Головуючий                                                               Т.А. Шевкова

Судді                                                                           К.І. Бойченко

                                                                                                             Л.Ф. Чернота

Надруковано 5 прим.:

1 –позивачу

2 –відповідачу

3 – у справу

4 – господарському суду Донецької області

5 –Донецькому апеляційному господарському суду