донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

19.01.2011 р.                                                                      справа №17/92

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Запорощенка  М.Д.

суддівДучал Н.М. , Калантай  М.В.

за участю представників сторін:

від позивача:Костромітіна С.В., за довіреністю     ,

від відповідача:

від третьої особи:Фурсова О.О., за довіреністю,

не з"явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуВідкритого акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" м.Маріуполь Донецької області

на рішення

господарського суду Донецької області

від30.08.2010 року

по справі№17/92 (Татенко В.М.)

за позовомДержавної екологічної інспекції Азовського моря м.Маріуполь Донецької області

до

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на буці позивачаВідкритого акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" м.Маріуполь Донецької області

Маріупольської міської ради м.Маріуполь Донецької області

простягнення 1608052,56грн. шкоди

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Донецької області від 30.08.2010р. у справі № 17/92 позов задоволений повністю.

Приписано стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Металургійний комбінат “Азовсталь” на користь місцевого бюджету міста Маріуполя суму 1608052,56 грн. на відшкодування шкоди, заподіяної державі внаслідок перевищення нормативів допустимих скидів забруднюючих речовин в акваторію Азовського моря по промисловому випуску № 9 .

Вищевказане рішення суду першої інстанції мотивується доведеністю порушень відповідача , що призвели до заподіяння шкоди , заявленої  позивачем . Період скидання відповідачем промислових стоків встановлений Протоколом № 2 від 13.10.2009р. (а.с. 7), у п. 3 якого прямо зазначено, що скид відбувся у період з 24 годин 31.08.2008 року по 24 годину 30.09.2009 року.

Відповідач, Відкрите акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь»м.Маріуполь Донецької області  , не погоджуючись з рішенням господарського суду, звернувся з апеляційною скаргою про скасування  рішення, так як вважає, що судом першої інстанції  порушені  норми матеріального та процесуального права .

В обґрунтування  заявлених вимог скаржник посилається на те, що позивачем не були надані докази проходження атестації лабораторій , результати яких використовувалися при визначенні розміру збитків , на право проведення відповідних інструментально-лабораторних вимірів.  Також , посилається на те , що позивачем не надані документи , що підтверджують проходження повірки та атестації засобів вимірювальної техніки та додаткового обладнання, що застосовувалося при відборі проб.  

Державна екологічна інспекція Азовського моря, м.Маріуполь Донецької області   у запереченнях № 03/02-2174/10  від 18.10.10р. на апеляційну скаргу та представник позивача в судовому засіданні , проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечує вважає їх необґрунтованими , а рішення суду першої інстанції законним. Зауважує на тому , що позов було подано з додержанням вимог, вказаних в ст.ст. 54-57 ГПК України та додані до нього документи ( обґрунтований розрахунок збитків, що стягується, відповідні акти відбору проб та результати аналізів води та інші матеріали, додані до позовної заяви) є достатніми матеріалами для розгляду вказаного спору.

20.09.10р. до суду від відповідача надійшло клопотання № 17/92 про зупинення розгляду справи № 17/92 до розгляду Окружним адміністративним судом м. Києва справи        № 2а-12410/10/2670. Мотивуючи це тим, що Відкрите акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь"  звернулося  до Окружного адміністративного суду       м. Києва з позовною заявою до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України про визнання незаконним п.п. 2.2, 7.1 та 7.2. Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.08.2010р. відкрито апеляційне провадження по адміністративній справі №  2а-12410/10/2670.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 20.10.10р. клопотання відповідача задоволено та провадження у справі № 17/92 –зупинено.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 23.12.10р. , в зв’язку з усуненням обставин , що зумовили зупинення провадження , провадження у справі № 17/92 – поновлено .

Третя особа , Маріупольська міська рада м.Маріуполь Донецької області, відзиву на апеляційну скаргу не надала . Представник третьої особи в нинішнє судове засідання не з’явився . Поважних причин нез’явлення суду не повідомлено. Про час та місце розгляду апеляційної скарги сторони були сповіщені належним чином.

Зважаючи на неприбуття до судового засідання представника третьої особи,  достатність наданих сторонами доказів, та керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України –справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Згідно зі ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв‘язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення  місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін , що були присутні в судовому засіданні , судова колегія встановила наступне.

За результатами перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства з охорони і раціонального використання водних ресурсів  ВАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь», проведеної Державною екологічною інспекцією Азовського моря , встановлено, що в 2009 році в період з 24 години 31.08.2009 року по 24 годину 30.09.2009 року в порушення вимог ст.51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»та ст.ст. 44, 70 Водного кодексу України відповідачем здійснювались наднормативні скиди в акваторію Азовського моря промислових стоків з концентрацією забруднюючих речовин, що перевищує встановлені норми, що призвело до забруднення Азовського моря.

Результати перевірки оформлені Протоколом № 2 від 13.10.2009р.,  складеним повноважними працівниками позивача, а саме: головними спеціалістами відділу Державного контролю атмосферного повітря, земельних, водних ресурсів та поводження з відходами ДЕІАМ, Пуховою Г.В., Скоч Г.О. та начальником відділу аналітичного контролю джерел забруднення і моніторингу ДЕІАМ, Галушко Л.М..

За усередненими даними відділу екологічного, аналітичного контролю джерел забруднення і моніторингу Державної екологічної інспекції Азовського моря та лабораторії ВАТ “МК “Азовсталь” максимальне перевищення норм забруднюючих речовин у скиді стічних вод склало по промислового випуску № 9.

Середнє значення вмісту міді у відібраних пропах становить 0,0216 мг/л при ГДК 0,007 мг/л, що перевищує ГДК в 3,09 рази: середнє значення вмісту завислих речовин у відібраних пробах становить 29,83 мг/л при ГДК 20 мг/л, що перевищує ГДК в 1,49рази: середнє значення вмісту азоту амонію у відібраних пробах становить 2,68 мг/л при ГДК 2,88 мг/л, що перевищує ГДК в 4,07 рази; середнє значення вмісту нітритів у відібраних пробах становить 0,26 мг/л при ГДК 0,12 мг/л, що перевищу ГДК в 2,17 рази: середнє значення вмісту БПК-5 у відібраних пробах становить 3,72 мг/л при ГДК 2,25 мг/л, що перевищує ГДК в 1,65 рази; середнє значення вмісту нафтопродуктів у відібраних пробах становить 0,15 мг/л при ГДК 0,1 мг/л, що перевищує ГДК в 1,50 рази; середнє значення вмісту хлоридів у відібраних пробах становить 3957,38 мг/л при ГДК 2600,0 мг/л, що перевищує ГДК в 1,52 рази; середнє значення вмісту залізу у відібраних пробач становить 0,90 мг/л при ГДК 0,21 мг/л, що перевищує ГДК в 4,29 рази.

Дані аналізів відділу екологічного, аналітичного контролю джерел забруднення і моніторингу Державної екологічної інспекції Азовського моря і лабораторії ЗВПБ ВАТ “МК “Азовсталь” отримані шляхом відбору разових проб на водовипусках у період з 31.08.2009р. по 30.09.2009р.

Державною екологічною інспекцією Азовського моря здійснений розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних Державі в результаті скиду стічних вод з промислового випуску № 9 ВАТ “МК “Азовсталь”, відповідно до якої розмір шкоди, заподіяної Державі в результаті наднормативного скиду стічних вод склав 1608052,56 грн.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши пояснення та доводи повноважних представників сторін, що були присутні в засіданні суду , колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про обґрунтованість апеляційної скарги, та невідповідність оскарженого судового акта зі справи обставинам справи та вимогам чинного законодавства з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та про це було позначено вище , за „Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів ” , затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 389 від 20.07.2009 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 року за № 767/16783 (надалі - Методика), головним спеціалістом відділу держаного контролю атмосферного повітря, земельних, водних ресурсів та поводження з відходами здійснено розрахунок збитку, заподіяного природному середовищу Азовського моря в результаті скиду стічних вод з промвипуску № 9 ВАТ „МК „Азовсталь” за період з 24 години 31.08.2009 року по 24 годину 30.09.2009 року, відповідно до якого загальний розмір шкоди склав 1608052,56 грн.

Як вбачається з розрахунку ( а.с. 48-49), при розрахунку застосована формула 16 Методики.

Наведена формула визначена пунктом 7.2. Методики, яким визначений порядок та методологія проведення розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об'єктам (морські води) внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС.

Тобто, за наведеною методологією, необхідною умовою визначення суми збитків є встановлення факту перевищення нормативу гранично допустимого скиду.

Відповідно до п. 1.7. граничнодопустима концентрація (ГДК) речовин у воді –це встановлений рівень концентрації речовини у воді, вище якого вода вважається не придатною для конкретних цілей водокористування; граничнодопустимий скид (ГДС) - маса речовини у зворотній воді, що є максимально допустимою для відведення за встановленим режимом для цього пункту водного об'єкта за одиницю часу.

Таким чином, лише в разі встановлення факту перевищення нормативу гранично допустимого скиду обумовлена й правомірність застосування положень пункту 7.2. Методики та формули 16.

В іншому випадку відсутні підстави для застосування цієї методології взагалі та, зокрема, пункту 7.2. та формули 16.

При цьому , як вбачається з матеріалів справи, зокрема, даних відділу екологічного, аналітичного контролю джерел забруднення і моніторингу Державної екологічної інспекції Азовського моря та лабораторії ВАТ „МК „Азовсталь” щодо максимального перевищення норм забруднюючих речовин, які використовувались при проведенні розрахунку збитку, під час аналізу відібраних проб вод за актами відбору проб від 31.08.2009 року № 81( а.с. 21-22), від 23.09.2009 року № 89 ( а.с. 23-24) та від 30.09.2009 року № 91 ( а.с. 25-26), взагалі не було встановлено факт перевищення нормативу гранично допустимого скиду (ГДС).

Таким чином , судова колегія дійшла до висновку , що  позивачем не встановлено необхідної умови для належного застосування відповідного положення Методики, що робить неприпустимим застосування Методики, як наслідок –визначення збитків.

Відповідно до п. 2.2. Методики факт наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки суб'єктів господарювання та розрахунковим методом.

За умовами п. 2.3. Методики , при визначенні наднормативних скидів забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами використовуються результати інструментально-лабораторних вимірювань лабораторій, які атестовані на право проведення відповідних інструментально-лабораторних вимірювань, або розрахункові методи .

При цьому , документів у підтвердження проведення  атестації  лабораторії , що здійснювала інструментально-лабораторні вимірювання в даній справі , Позивачем надано не було.

Пунктами 2.3.1., 2.3.2., 2.3.3. Методики визначено, що вимірювання, відбір та аналіз проб вод здійснюються відповідно до нормативних документів. Розряд останньої цифри результату вимірювань та останньої значущої цифри похибки вимірювань повинні відповідати один одному. При порівнянні результатів вимірювань концентрацій забруднюючих речовин із відповідними установленими нормативами ГДС значення похибок вимірювання не враховуються.

Згідно п. 2.4. Методики з моменту встановлення факту скиду зворотних вод з перевищенням встановлених нормативів ГДС до повного його припинення проби води відбираються не менше трьох разів.

За приписами п. 2.5. Методики , якщо розрахунковий період не перевищує п'ять діб, проби води відбираються два рази: в момент виявлення порушення умов водокористування і в кінці розрахункового періоду.

Тобто ,  з наведених положень методики вбачається , що вони взагалі не містять обставин, які обумовлюють можливість застосування граничнодопустимої концентрації речовин у воді замість граничнодопустимого скиду. Навпаки, методика визначає забрудненість водних об'єктів виключно через наднормативні скиди забруднюючих речовин, що підтверджується взагалі розділом II Методики, який регламентує саме забруднення наднормативними скидами забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами і, зокрема, п. 2.1., який визначає, які скиди вважаються саме наднормативними з перевищенням ГДС.

З урахуванням вищевикладеного , судова колегія дійшла до висновку, що розрахунок збитків, заподіяних природному середовищу Азовського моря в результаті скиду стічних вод з промвипуску № 9 ВАТ „МК „Азовсталь” за період з 24 години 31.08.2009 року по 24 годину 30.09.2009 року, зроблено безпідставно, що  оскільки позивачем при розрахунку застосовувалися положення Методики, які можливо застосовувати тільки у тих випадках, коли встановлено перевищення гранично допустимого скиду, та факт встановлення такого перевищення відсутній.

Крім того, судова колегія вважає необхідним зазначити наступне.

За приписами  п. 1.4. Методики, вона застосовується державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища та державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій при розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які виявлені за результатами державного контролю за додержанням вимог суб'єктами господарювання природоохоронного законодавства.

Відповідно до п. 2.2. Методики факт наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки суб'єктів господарювання та розрахунковим методом.

Проте, як вбачається з матеріалів справи , Державною екологічною інспекцією Азовського моря не було проведено документальну перевірку відповідача щодо дотримання ним вимог природоохоронного законодавства, за наслідками якої було б зроблено висновок про здійснення відповідачем порушень законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів щодо здійснення наднормативних скидів забруднюючих речовин в акваторію Азовського моря.

Позивачем, відповідно, не було складено акту перевірки дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства, в якому були б зафіксовані порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, встановлені такою перевіркою.

При цьому , слід зауважити , що , за відсутністю Акту здійсненої перевірки , лише 13.10.09р. Державною екологічною інспекцією було складено Протокол № 2  ( а.с.7) .

Відповідно ст. 20 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належить, зокрема, державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки.

Статтею 35 цього ж Закону визначено, що державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюється Радами та їх виконавчими і розпорядчими органами, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органами на місцях та іншими спеціально уповноваженими державними органами. Порядок здійснення державного контролю за охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів визначається цим Законом та іншим законодавством України.

Законом України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”  визначені правові й організаційні засади, принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб, а також права, обов'язки і відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Статтею 4 Закону України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” визначено, що винятково законами встановлюється спосіб здійснення державного нагляду (контролю).

Згідно ст. 1 цього Закону, спосіб здійснення державного нагляду (контролю) –це процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Така процедура визначена статтями 4-8 Закону України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, що містять загальні вимоги здійснення державного нагляду (контролю) і передбачають здійснення державного нагляду (контролю) шляхом проведення планових і позапланових заходів.

Планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому. Органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу. (ст. 5 Закону України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”.)

Частиною 1 статті 6 цього Закону визначено підстави для здійснення позапланових заходів. Частиною 3 наведеної статті передбачено, що суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного документа.

Відповідно до ст. 7 Закону України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити відомості, визначені частиною 6 статті 7 Закону України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”. Один примірник акта вручається суб'єкту господарювання або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Процедуру проведення перевірок з питань здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища та оформлення їх результатів визначає „Порядок організації і проведення перевірок суб'єктів господарювання у відношенні дотримання вимог природоохоронного законодавства”, затверджений Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 р. № 464 (надалі - Порядок)

Пунктом 1.3. Порядку визначено, що він поширюється на державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції, Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища, Державної екологічної інспекції в областях, містах Києві та Севастополі, Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря, Державної екологічної інспекції Азовського моря, Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції (далі - органи Мінприроди) та суб'єктів господарювання (юридичних та фізичних осіб).

Пунктами 2.2., 2.3. Порядку визначено, що для здійснення перевірки керівником відповідно органу Мінприроди або його заступником видається наказ про проведення перевірки; на підставі наказу оформляється направлення на проведення перевірки, яке підписується керівником або заступником керівника органу Мінприроди (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

За результатами проведеної перевірки, в тому числі спільної з іншими органами державного нагляду (контролю), державним інспектором складається акт перевірки вимог природоохоронного законодавства (п. 4.13. Порядку).

Відповідно до п. 1.4. акт перевірки - це документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання;

Один примірник акта перевірки (з відповідними додатками) передається керівнику (уповноваженій ним особі) суб'єкта господарювання, про що на останній сторінці примірників акта перевірки робиться відповідна відмітка за підписом особи, яка отримала акт перевірки, із зазначенням посади, прізвища та ініціалів, а також дати одержання акта. Другий примірник акта перевірки зберігається в органі Мін природи (п. 4.21. Порядку).

Як про це вже було позначено вище ,  Державною екологічною інспекцією Азовського моря не було складено акту перевірки, в якому було б зафіксовано проведення планової або позапланової перевірки відповідача, та виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Наведене свідчить про недотримання позивачем Порядку організації і проведення перевірок суб'єктів господарювання у відношенні дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 р. № 464, що виключає наявність підстав для застосування, при визначенні розмірів відшкодування збитків, Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів”, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 389 від 20.07.2009 року, так як, наслідок, дозволяє зробити висновок про безпідставність проведення позивачем розрахунку збитку, заподіяного природному середовищу Азовського моря в результаті скиду стічних вод з промвипуску № 9 ВАТ „МК „Азовсталь”.

Відповідно до ст. 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані, зокрема, дотримуватись встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території; здійснювати невідкладні роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварій, які можуть спричинити погіршення якості води, та надавати необхідні технічні засоби для ліквідації аварій на об'єктах інших водокористувачів у порядку, встановленому законодавством.

Оскільки факт перевищення відповідачем встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин є таким, що не встановлений, у суду відсутні підстави вважати наявним факт порушення з боку відповідача статті 44 Водного кодексу України

Таким чином , з урахуванням вищевикладеного , судова колегія вважає вимоги позивача ,  Державної екологічної інспекції Азовського моря, м.Маріуполь Донецької області   , необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, судова  колегія дійшла висновку, що  рішення господарського суду  не відповідає  фактичним обставинам справи та чинному законодавству, а мотиви з яких надана апеляційна скарга є підставою для його  скасування.

Керуючись ст. ст. 99, 101,103, 104,  105 Господарського процесуального кодексу України суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь»м.Маріуполь Донецької області  на рішення господарського суду Донецької області від 30.08.2010р. у справі № 17/92-  задовольнити .

Рішення господарського суду Донецької області від 30.08.2010р. у справі № 17/92–скасувати .

Відмовити у задоволенні позову Державної екологічної інспекції Азовського моря, м.Маріуполь Донецької області   до Відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь»м.Маріуполь Донецької області   за участю третьої особи Маріупольської міської ради м.Маріуполь Донецької області про стягнення шкоди у сумі 1608052,56грн.

Стягнути з Державної екологічної інспекції Азовського моря, м.Маріуполь Донецької області   на користь Відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь»м.Маріуполь Донецької області   державне мито в сумі 8040,27грн. за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд.

Результати розгляду апеляційної скарги оголошені в судовому засіданні.

Повний текст постанови підписаний 19.01.11р.

Головуючий          М.Д.  Запорощенко

Судді:          Н.М. Дучал

          М.В.  Калантай