13.01.2011

Справа №22ц-497,2011р.          Головуючий в 1-й інстанції

                         Войцеховська Я.В.

Категорія:          52          Доповідач –Цуканова І.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

          2011 року січня місяця «13»дня колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Херсонської області в складі:

                    Головуючого –Цуканової І.В.

                    Суддів:  Кузнєцової О.А., Полікарпової О.М.          

                    при секретарі – Кримцевій І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду м.Херсона від «08»листопада 2010 року та додаткового рішення від «15»листопада 2010 року

за позовом

          ОСОБА_2 до відкритого акціонерного товариства «Херсонський бавовняний комбінат»про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И Л А:

          Рішенням Дніпровського районного суду м.Херсона від 08.11.2010р. у задоволенні позову ОСОБА_2 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено за необґрунтованістю.

          Додатковим рішенням цього ж суду від 15.11.2010р. витрати по сплаті судового збору віднесено на рахунок держави, стягнуто з ОСОБА_2 у доход держави 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.  

          В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просила скасувати рішення суду від 08.11.2010р. та додаткове рішення від 15.11.2010р., ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги, покликаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права.

          В судове засідання апеляційного суду відповідач не з’явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином.

          Заслухавши доповідача, апелянтку та її представника, перевіривши законність та обґрунтованість судових рішень в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

          З матеріалів справи вбачається, що з 16.09.1982 року ОСОБА_2 перебувала в трудових стосунках з Херсонським ордена Леніна бавовняним комбінатом, який наказом №82 від 29.04.1996р. реорганізовано у відкрите акціонерне товариство «Херсонський бавовняний комбінат».

          З 01.07.2007 року ОСОБА_2 займала посаду комірника АГВ комбінату (наказ №171 від 29.05.2007 року про зміну структури управління) - /а.с. 5/.

          Ухвалою господарського суду Херсонської області від 18 травня 2009 року порушено справу про банкрутство ВАТ «ХБК»/а.с. 104/.

          Відповідно до протоколу №5 засідання правління ВАТ «ХБК»13.11.2009 року прийнято рішення про зміну організації виробництва і праці, систем і розмірів оплати праці, режиму роботи підрозділів підприємства у зв’язку з фінансовою неможливістю підвищити мінімальну заробітну плату відповідно до Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму і мінімальної заробітної плати» з урахуванням оплати працівникам, які перебувають на простої /а.с. 79-81/.

          На підставі службової записки заступника голови правління та на виконання рішення правління з попереднім погодженням з профспілковою організацією, голова правління видав накази про зміну істотних умов праці, в тому числі №93-к від 31.03.2010 року стосовно посади комірника АГВ ОСОБА_2 зокрема, виключено із штатного розпису 1 одиницю комірника та введено 0,3 штатної одиниці комірника /а.с. 44,36-зв./.

          Погодження проектів наказу з профспілковою організацією відповідно підтверджується випискою з протоколу засідання незалежної профспілкової організації від 25.03.2010р. та поясненнями голови профспілки ОСОБА_3, допитаної в судовому засіданні в якості свідка /а.с. 91/.

          Членство ОСОБА_2 в незалежній профспілковій організації на момент погодження наказу №93-к про зміну істотних умов праці підтверджено матеріалами справи та не оспорюється сторонами.

          З наказом №93-к від 31.03.2010р. про зміну істотних умов праці позивач ознайомлена 01.04.2010р. на засіданні комісії по дотриманню діючого законодавства при звільненні працівників ВАТ «ХБК», створеної за ініціативою адміністрації наказом від 19.12.2008 року. Вказана обставина підтверджується протоколом №4 від 01.04.2010 року /а.с. 82/. Про ознайомлення з наказом позивач в присутності членів комісії підписала додаток №1 до наказу №93-к від 31.03.2010р. /а.с. 36-36зв./.

          Оскаржуваний наказом №200-к від 29.06.2010р. ОСОБА_2 було звільнено з займаної посади на підставі п.6 ст. 36 КЗпПУ у зв’язку з відмовою від продовження роботи у зв’язку із змінами істотних умов праці /а.с. 7/.

          Судом встановлено, що наказ №93-к від 31.03.2010р. ніким не оскаржено, відповідно, цілої штатної одиниці комірника, на яку позивачка просить її поновити, немає, а 0,3 штатних одиниці займає інша особа за сумісництвом, від запропонованих адміністрацією відповідача посад, зокрема: рахівника міри і виробів, охоронця, позивачка відмовилася /а.с. 41/.

          Вирішуючи спір, суд виходив з того, що зміна істотних умов праці позивачки (зменшення робочого часу, оплати) викликано змінами в організації виробництва і праці відповідача (введення в штатний розклад замість цілої одиниці комірника АГВ 0,3 одиниці).

          Оскільки відповідачем дотримано порядок звільнення позивачки за п.6 ст. 36 КЗпП України, її попереджено про зміну істотних умов праці не пізніше ніж за два місяці, як того вимагає ч.3 ст. 32 КЗпП України, запропоновано інші посади, зайняти які позивачка не погодилася, та продовжити роботу в нових умовах відмовилася, то суд залишив позовні вимоги ОСОБА_2 без задоволення.

          Такі висновки суду відповідають обставинам справи, підтверджуються дослідженими судом доказами, яким дана відповідна юридична оцінка, ґрунтуються на вимогах закону.

          Рішення від 08.11.2010р. ухвалено судом з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для його скасування не вбачається.

          Доводи апеляційної скарги щодо незаконності цього рішення суду до уваги не приймаються, як такі, що не обґрунтовані вимогами закону, належними доказами, і такі, що висновки суду не спростовують.

          Так, безпідставними є твердження апелянта про недоведеність відповідачем змін організації виробництва і праці, оскільки вони спростовуються ухвалою господарського суду Херсонської області від 18.05.2009р. про порушення справи про банкрутство відповідача /а.с. 104/ та рішенням його правління від 13.11.2009р., яким у зв’язку із зміною законодавства щодо прожиткового мінімуму і мінімальної зарплати передбачено скорочення витрат на оплату праці по групі основного виробництва не менше 62 тис. грн. на місяць, по швейному виробництву і магазину «Текстильник»- не менше 9,8 тис. грн. на місяць /а.с. 79-80/.

          Оскільки додаткове рішення суду від 15.11.2010р. є похідним від рішення суду від 08.11.2010р., про законність якого зазначено вище, то підстави для скасування додаткового рішення також відсутні.     

          Керуючись ст.ст. 303,308,315, п.1 ч.1 ст. 307 ЦПК України, колегія суддів, -          

УХВАЛИЛА:

          Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

          Рішення Дніпровського районного суду м.Херсона від 08 листопада 2010 року та додаткове рішення цього ж суду від 15 листопада 2010 року залишити без змін.

          Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: