ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 січня 2011 р. № 15/133-2128
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді:Дунаєвської Н.Г.,
суддів:Мележик Н.І.,
Владимиренко С.В. - доповідач,
розглянув
касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Діадема"
на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.10.2010р.
у справі№15/133-2128 господарського суду Тернопільської області
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Женева"
доЗакритого акціонерного товариства "Діадема"
прозобов’язання звільнити приміщення за адресою: м. Тернопіль, вул.Руська, 19,
За участю представників:
- позивача: Старчук Є.В., дов. №12.10 від 12.09.2010р.;
- відповідача: Кедес О.О., дов. б/н від 03.06.2010р.
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2009р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Женева" звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до Закритого акціонерного товариства "Діадема" про зобов’язання останнього звільнити приміщення за адресою: м. Тернопіль, вул.Руська, 19 (приміщення подарункового магазину).
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 10.03.2010р. у справі №15/133-2128 (судя Бучинська Г.Б.) у позові відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.10.2010р. у справі №15/133-2128 (колегія суддів у складі головуючого судді Кравчук Н. М., суддів Гнатюк Г.М., Мирутенко О.Л.) апеляційну скаргу задоволено. Рішення господарського суду Тернопільської області від 10.03.2010р. у справі №15/133-2128 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено. Зобов’язано ЗАТ "Діадема" звільнити приміщення за адресою: м.Тернопіль, вул.Руська, 19. Судові витрати за розгляд справи в судах першої та апеляційної інстанцій покладено на відповідача.
Не погодившись з прийнятою у справі постановою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм чинного законодавства, просить скасувати повністю постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.10.2010р. у справі №15/133-2128 та залишити в силі рішення господарського суду Тернопільської області від 10.03.2010р. у справі №15/133-2128.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як з’ясовано попередніми судовими інстанціями, 09.01.2008р. між ТОВ "Женева" (орендодавцем) та ЗАТ "Діадема" (орендарем) укладено договір найму (оренди) приміщення №02-08, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у платне користування (оренду) нежиле приміщення загальною площею 124м2, розташоване за адресою: м.Тернопіль, вул. Руська, 19.
З договірних умов, визначених сторонами в пунктах 1.2, 2.1 цього договору судами попередніх інстанцій з’ясовано, що вказане приміщення належить орендодавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, серія САВ №063477 від 05.12.2007р., виданого виконкомом Тернопільської міської ради та зареєстрованого у міському бюро технічної інвентаризації під реєстраційним №21303784, номер запису 2318 в книзі 19, до цього часу не здано в оренду і в спорі не перебуває. Строк дії договору: з 09.01.2008р. по 08.01.2011р. включно.
За умовами розділу 3 цього договору суди попередніх інстанцій встановили, що за оренду всього приміщення справляється орендна плата в сумі 6666,67грн. без ПДВ, крім того ПДВ –20% - 1333,33грн., що разом становить 8000грн. за кожний повний чи не повний місяць. Орендна плата вноситься орендарем частинами або однією сумою поквартально, але не пізніше 20 числа місяця наступного за минулим кварталом на розрахунковий рахунок орендодавця, вказаний у цьому договорі. Орендна плата не нараховується і не сплачується за весь час, протягом якого орендар не користується приміщенням у зв’язку з техногенною аварією, проведенням ремонту або реконструкцією.
Судами попередніх інстанцій з’ясовано, що листом №134 від 30.12.2008р., отриманим 30.12.2008р. головним бухгалтером ТОВ "Женева" –ОСОБА_1, відповідач повідомив позивача, як власника орендованого приміщення, про техногенну аварію.
Місцевим та апеляційним господарськими судами з’ясовано, що 22.09.2009р. позивач надіслав на адресу відповідача повідомлення №22.20.09 про відмову від договору оренди нежитлового приміщення за адресою м. Тернопіль, вул. Руська, 19, у зв’язку з відсутністю оплати за користування майном протягом більше ніж три місяці та просить звільнити зазначене приміщення. На цей лист відповідач надіслав відповідь листом №87 від 30.10.2009р., в якому визнав незаконною дострокову відмову від договору, здійснення ним оплати вчасно та в повному обсязі, із зазначенням, що внаслідок технічної аварії 28.12.2008р. орендоване приміщення закрито на ремонт.
Як з’ясовано судами попередніх інстанцій, відповідач сплачував орендну плату лише за період з січня 2008р. по лютий 2009р. на загальну суму 109000грн., що підтверджується платіжними дорученнями №691 від 19.06.2008р., №693 від 19.06.2008р., №741 від 07.07.2008р., №790 від 15.07.2008р., №1003 від 16.09.2008р., №1218 від 07.11.2008р. та копіями банківських виписок.
За умовами п.7.1 договору при настанні обставин, що спричинили неможливість повного або часткового виконання будь-якою стороною зобов’язань по договору, а саме: пожежі, блокади, заборони вивозу вантажів або інших, незалежних від сторін обставин, термін виконання зобов’язань відкладається пропорційно часу, протягом якого будуть діяти такі обставини. Якщо ці обставини будуть продовжуватися більш 6 місяців, то кожна сторона має право відмовитися від подальшого виконання зобов’язань за договором або шляхом виключення права заінтересованої сторони вимагати відшкодування збитків. Сторона, для якої створилась неможливість виконання зобов’язань за договором, повинна про настання або припинення обставин, перешкоджаючих виконанню зобов’язань, негайно сповістити іншу сторону.
Судом першої інстанції вказано про надання відповідачем в підтвердження затоплення приміщення актів від 28.12.2008р. та 29.12.2008р., складених за участю представників ЖЕП "Залізничник" (підприємства, на балансі якого знаходиться даний будинок), постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 09.01.2009р.
З висновку експертно-товарознавчого дослідження №2631 від 30.01.2009р. суд першої інстанції з’ясував, що матеріальний збиток, завданий магазину "Діадема" від залиття виставкових та побутових меблів, комп’ютерів та оргтехніки, що сталося 28.12.2008р. з квартири №69, яка знаходиться поверхом вище, за станом цін, що склалася на час проведення експертного дослідження, становить 103845,25грн. При цьому, з висновку №2631 від 09.02.2009р. будівельно-технічної експертизи суд першої інстанції встановив, що, ринкова вартість прямих витрат матеріального збитку, спричиненого внаслідок затоплення магазину "Діадема", становить 20392грн., вартість із врахуванням загальновиробничих та інших затрат 32971грн.
Врахував зазначене, приписи ст. ст.188, 193, ч.6 ст.283 Господарського кодексу України, ст.ст.317, 391, 526, 651, 782 ЦК України, договірні умови, визначені п.7.1 договору оренди, вказав, що відповідач впродовж 2008р. сплачував орендну плату за об’єкт оренди за умовами договору оренди, яка зараховувалася позивачем, та впродовж 2009р. здійснювався відновлювальний ремонт орендованого приміщення, зазначив, що підставою для припинення оплати орендної плати з січня 2009р. стала аварія, що призвела до неможливості використання об’єкта оренди за призначенням, у зв’язку з чим за умовами п.7.1 договору відповідач звільнявся від обов’язку на час проведення відновлювальних робіт оплачувати орендну плату, суд першої інстанції дійшов висновку, що відмова від договору оренди суперечить умовам укладеного між сторонами договору, зокрема п. 7.1, який визначає підстави звільнення від сплати орендної плати, внаслідок чого відмовив у задоволенні заявлених позовних вимог.
Натомість суд апеляційної інстанції, переглядаючи прийняте у даній справі рішення, не погодився з таким висновком суду першої інстанції, та пославшись на приписи запроваджені ст.387, ч.2 ст.653, ст.ст.726, 759, 782, 785 ЦК України, умови п.7.1 договору, зазначив про виникнення у орендодавця права відмови від договору оренди і вимоги повернути передане в оренду приміщення внаслідок несплати орендної плати протягом трьох місяців підряд (третій квартал 2009р.), що відповідає приписам ст.782 ЦК України. Зазначеним правом скористався позивач, надіславши відповідачу повідомлення №22.20.09 про відмову від договору оренди нежитлового приміщення за адресою м. Тернопіль, вул. Руська, 19, у зв’язку з відсутністю оплати за користування майном протягом більше ніж три місяці та з проханням звільнити зазначене приміщення.
Водночас, судом апеляційної інстанції підставно не взяті до уваги твердження відповідача, що аварія, яка призвела до неможливості використання об’єкта оренди за призначенням, звільняє його від обов’язку на час проведення відновлювальних робіт оплачувати орендну плату у відповідності до п.7.1 договору, із зазначенням, що за умовами ч.2 п.7.1 договору сторони обмежили строк дії обставин шістьма місяцями та передбачили право сторін відмовитись від подальшого виконання зобов’язань за договором або шляхом виключення права заінтересованої сторони вимагати відшкодування збитків.
Отже, вірно встановив, що відповідач не відмовлявся від виконання умов договору, а ремонті роботи тривали впродовж 2009р., тобто більше ніж 6 місяців, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав звільнення відповідача від обов’язку внесення орендної плати поза межами даного шестимісячного терміну.
Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість вимоги позивача щодо зобов'язання ЗАТ "Діадема" звільнити займане приміщення, яке знаходиться за адресою: м.Тернопіль, вул.Руська, 19, підставно скасував як прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права рішення у даній справі та прийняв нове рішення про задоволення позову.
У відповідності до ст.1117 Господарського процесуального кодексу України перегляд у касаційному порядку судового рішення здійснюється касаційною інстанцією на підставі встановлених фактичних обставин справи, зі здійсненням перевірки застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Наведені скаржником доводи в касаційній скарзі зводяться до переоцінки встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи, що не входить до компетенції суду касаційної інстанції у відповідності до положень ст.ст.1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що прийнята у даній справі постанова апеляційного господарського суду відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків суду апеляційної інстанції, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскарженого судового акту.
Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Діадема" залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.10.2010р. у справі №15/133-2128 залишити без змін.
Головуючий суддя:Н.Дунаєвська
Судді: Н.Мележик
С.Владимиренко