П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

   1 лютого 2011 року                                                    м. Сімферополь

      Суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Бондарєв В.К., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 20 грудня 2010 року, якою

ОСОБА_1,  

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Сімферополя, працюючий водієм ЗАТ «СВХ», проживаючий по АДРЕСА_1,

притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч.1 КУпАП з накладенням стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на 1 рік,

                         ВСТАНОВИВ:

     Відповідно до постанови суду, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 6 грудня 2010 року, близько 13 год. 50 хв., на вул. Кечкеметська в м. Сімферополі керував транспортним засобом «Форд», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, у стані алкогольного сп’яніння, чим порушив п. 2.9 Правил дорожнього руху України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 130 ч.1 КУпАП.

             В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати і постановити нову, обравши йому стягнення у виді громадських робіт. Свою просьбу мотивує тим, що судом не враховано визнання ним вини, каяття у вчиненому, наявність в нього на утриманні матері і бабки – пенсіонерів, а також неповнолітніх дочки і племінника. Крім того, посилається на те, що він раніше не притягувався до адміністративної відповідальності за аналогічні правопорушення, працює водієм і позитивно характеризується за місцем роботи і наявність права керування транспортними засобами пов’язана з єдиним джерелом доходів його сім’ї.

             Заслухавши ОСОБА_1, який підтримав свою апеляційну скаргу, перевіривши його доводи і дослідивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

             Як вбачається з матеріалів справи, при її розгляді суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП, що не оспорюється в апеляційній скарзі.

             Що стосується доводів ОСОБА_1 в обґрунтування зміни накладеного на нього стягнення, то вони є безпідставними, виходячи з наступного.

             Відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, судом при накладенні стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами враховано як характер вчиненого правопорушення, так і особу порушника.

             Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 раніше неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за правопорушення на транспорті, в тому числі шість разів тільки протягом останнього року (а.с. 5-8).

              Крім того, вчинені ним дії є грубим порушенням порядку користування спеціальним правом керування транспортним засобом, що відповідно до вимог ст. 30 КУпАП є підставою для позбавлення особи такого права на певний строк.

              При цьому судом враховано матеріальний і сімейний стан ОСОБА_1, у зв’язку з чим визначено мінімальний строк позбавлення спеціального права, встановлений ст. 130 ч.1 КУпАП.  

              Враховуючи наведене, обґрунтованими є висновки суду про необхідність обрання ОСОБА_1 стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

              На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 293, 294 КУпАП,

                                                            ПОСТАНОВИВ:

               Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

               Постанову Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 20 грудня 2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст. 130 ч.1 КУпАП, залишити без зміни.

               Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

               Суддя                                               Бондарєв В.К.