Справа № 2010/2-386\2011 рік
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 січня 2011 року Дергачівський районний суд
Харківської області
у складі: головуючого судді Якименко Л.О.
при секретарі Ломановій І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дергачі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.
В обґрунтування позову позивачка посилається на те, що з відповідачем вона перебуває в зареєстрованому шлюбі з 04 липня 2003 року. Шлюб між сторонами було укладено в міському відділі РАГС № 1 Харківського управління юстиції (актовий запис № 836).
За період зареєстрованого шлюбу подружжям на сумісні кошти було придбано житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1. Вказаний житловий будинок був придбаний сторонами по справі у ОСОБА_3 в лютому 2007 року, про що між ними було укладено угоду письмового договору купівлі-продажу.
Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 21.06.2007 року по справі № 2-983/07 вказана угода договору купівлі-продажу була визнана дійсною.
Спірний житловий будинок з надвірними будівлями був зареєстрований на ім’я відповідача, що підтверджується довідкою КП „Бюро технічної інвентаризації Дергачівського району” за № 293 від 04.12.2009 року. Також даною довідкою встановлено вартість вказаного спірного житлового будинку з надвірними будівлями – 22453 грн.
Оскільки вказаний спірний житловий будинок сторонами по справі був придбаний в період зареєстрованого шлюбу, на спільні кошти, витрачені з сімейного бюджету, позивачка вважає себе співвласником спільного майна, придбаного на протязі подружнього життя, а тому вона має право на ? частину цієї нерухомості.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримує і просить їх задовольнити, посилаючись на те, що будинок в АДРЕСА_1 був придбаний в лютому 2007 року за спільні кошти подружжя і в період перебування в зареєстрованому шлюбі у ОСОБА_3 за 5000 грн. Право власності було оформлено на відповідача.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав і пояснив, що будинок АДРЕСА_1 він придбав 17 лютого 2007 року за особисті власні кошти, отримані за пошкодження здоров’я, сплативши ОСОБА_3 5000 грн. Будинок після пожежі непридатний для проживання, потребує капітального ремонту. Позивачка вказаного будинку ніколи не бачила, ні разу не була в с. Пересічне за місцезнаходженням цього будинку.
Суд, вислухавши сторони, пояснення свідка ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи, як докази, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.
Судом було встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 04 липня 2003 року. Шлюб між сторонами було укладено в міському відділі РАГС № 1 Харківського управління юстиції за актовим записом № 836. Від спільного подружнього життя сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.
17 лютого 2007 року в період зареєстрованого шлюбу ОСОБА_2 було придбано житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1. Вказаний житловий будинок був придбаний у ОСОБА_3, про що було укладено угоду договору купівлі-продажу.
Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 21.06.2007 року по справі № 2-983/07 вказана угода договору купівлі-продажу була визнана дійсною.
Житловий будинок з надвірними будівлями був зареєстрований на ім’я ОСОБА_2, що підтверджується довідкою КП „Бюро технічної інвентаризації Дергачівського району” за № 293 від 04.12.2009 року. Вартість вказаного спірного житлового будинку з надвірними будівлями становить 22453 грн.
У відповідності до ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.
За п. 24 постанови № 11 Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства
при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу,
визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя, набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали одному з подружжя особисто.
Судом було встановлено, що дійсно 09 травня 1996 року ОСОБА_2 отримав легкі тілесні ушкодження, а саме від нападу собаки сім’ї ОСОБА_6 укушені рани на верхній губі і дві укушені рани на нижній губі. (а.с. 76-77). В порушенні кримінальної справи було відмовлено (а.с. 78), але ОСОБА_2 звернувся до Фрунзенського районного суду м. Харкова 11 травня 1999 року. Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 10 жовтня 2002 року позов було залишено без розгляду. (а.с. 100).
Відповідачем ОСОБА_2 суду надано договір про переведення боргу від 21 грудня 2006 року, укладений між ОСОБА_6 (первісний боржник), ОСОБА_4 (новий боржник) та ОСОБА_2 (кредитор), на підставі якого регулюються відносини, пов’язані із зміною зобов’язаної сторони (первісного боржника) у зобов’язанні, що виникло із факту спричинення тілесних ушкоджень первісним боржником кредитору, що мав місце 09 травня 1996 року, первісний боржник переводить на нового боржника борг (грошове зобов’язання) у розмірі 7000 грн., що виник на підставі основного договору, а новий боржник погоджується виконати зазначене грошове зобов’язання у строк до 10 лютого 2007 року. На підставі вказаного договору 09 лютого 2007 року ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_4 7000 грн. (а.с. 73-74).
У відповідності до ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Заміна боржника у зобов’язанні провадиться у відповідності до ст. 520 ЦК України, а саме боржник у зобов’язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора.
Свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що на протязі років шести знає сім’ю ОСОБА_2. ОСОБА_6 також він добре знає, так як мав з ним спільний бізнес. Собака ОСОБА_6 приблизно у 2000 році покусала ОСОБА_2, вони мали судову тяганину і борг ОСОБА_6 перед ОСОБА_2 був приблизно 9000 грн. В кінці 2006 року свідок погодився укласти договір з ОСОБА_6 та ОСОБА_2 про переведення боргу. ОСОБА_4 09 лютого 2007 року сплатив ОСОБА_2 7000 грн.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_2 після отримання грошей за договором переведення боргу 09 лютого 2007 року придбав за свої особисті гроші 17 лютого 2007 року житловий будинок АДРЕСА_1 у ОСОБА_3.
Позивачка ОСОБА_1 не надала суду доказів про те, що будинок було придбано за спільні кошти подружжя, що вимагає ст. 69 СК України, якою передбачено право подружжя на поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Керуючись ст. ст. 57, 58, 59, 60 ЦПК України, ст. ст. 57 СК України, ст. ст. 509, 520 ЦК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції, через Дергачівський районний суд, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення, у той же строк з моменту отримання копії рішення.
Суддя: Якименко Л.О.