Справа №2-6955/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2010 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Свяченої Ю.Б.
при секретарі Крецу М.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання права на отримання квартири, зобов»язання забезпечити житлом ,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду, в подальшому уточнивши позовні вимоги, з позовом до Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання права на отримання окремої, благоустроєної трикімнатної квартири в м. Одесі розміром не менше 54,6 кв.м. згідно до існуючих норм житлової площі на сім»ю та просить зобов»язати забезпечити його, з урахуванням членів сім»ї таким житлом.
В зв”язку з наведеним просив суд позовні вимоги задовольнити.
Представник позивача позов визнав частково, погоджувався на право позивача на отримання квартири, однак тільки в порядку черговості.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, повно і всебічно з”ясувавши обставини, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1.
Вищевказаний висновок суду ґрунтується на підставі фактів, встановлених в судовому засіданні, а також на аналізі доказів, наданих сторонами.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно роз’ясненням, визначеним в п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення» № 14 від 18 грудня 2009 року, рішення є законним тоді коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до ст.2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, відповідно до ст.8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.
Об ґ рунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до абзацу 4 ч. 1 ст.12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції від 11 червня 2006 року) військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла.
Згідно з ч. 9 ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування -- у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового одержання житла.
Законом визначено, що військовослужбовці, що перебували на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, до набрання чинності цим законом, забезпечуються житловими приміщеннями для постійного проживання відповідно до раніше встановленого законодавством порядку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звільнений з військової служби в запас за наказом Голови державної прикордонної служби України №399-ос від 16.09.2008 року згідно Положення про проходження військової служби офіцерського складу, прапорщиками /мічманами/ за п.»б» ч. 6 ст. 26 - за станом здоров'я.
Календарна вислуга років позивача становить 21 рік. 16.02.2009 року ОСОБА_1 встановлено 3 групу інвалідності у зв'язку з хворобою, отриманою під час проходження військової служби.
Позивач ОСОБА_1 стоїть на квартирній черзі з 28.07.1998 року в Одеському гарнізоні Державної прикордонної служби до теперішнього часу з складом сім'ї у кількості чотирьох осіб, які мають право на позачергове отримання житлового приміщення з 27.02.2009 року, про що свідчить довідка №614/71 від 12.11.2009 року.
ОСОБА_1 неодноразово усно звертався до Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України, що не заперечувалось і самим представником відповідача, з питанням щодо строку отримання квартири на що отримував відповіді, що в Південному регіональному управлінні державної прикордонної служби України вільного житла для надання тим, хто його потребує - немає.
Законом України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” передбачено забезпечення військовослужбовців жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства.
Згідно ст. 31 Житлового кодексу України гарантовано право громадян на отримання жилого приміщення в будинках державного і суспільного житлового фонду, постійно проживаючим в даному населеному пункті, у вигляді окремої квартири на сім’ю.
Як передбачено ст. 47 Житлового кодексу України - норма жилої площі -13,65 кв.м. на одну особу.
Відповідно до частини 2 статті 50 Житлового кодексу України при наданні жилих приміщень не допускається заселення однієї кімнати особами різної статі старше дев’яти років, крім подружжя.
Пунктом 7 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист» передбачено, що ветерани військової служби мають право на першочергове забезпечення житлом осіб, якщо вони потребують поліпшення житлових умов. Позачергово забезпечуються житлом ветерани військової служби, які при звільненні з військової служби здали державним органам займане ними у військових містечках жиле приміщення та не були забезпечені іншим жилим приміщенням для постійного проживання та яким виповнилося 60 і більше років, а також сім'ям померлих ветеранів.
Відповідно до п. 8 ст. 1 Закону України «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей» особи, які звільнилися з військової служби і потребують поліпшення житлових умов, протягом трьох років після звільнення забезпечуються житловими приміщеннями у порядку, передбаченому законодавством, або мають право на одержання кредитів на індивідуальне будівництво чи придбання житла з погашенням їх за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно з ч. 1 ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Статтею 43 ЖК України, пунктом 32 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, пунктами 1.7, 4.1 Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень, встановлено, що громадянам, котрі перебувають на квартирному обліку, жилі приміщення, надаються в порядку черговості.
Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень).
Відповідальність за невиконання вимог закону щодо забезпечення позивача зі складом сім'ї житлом несе саме відповідач - Південне регіональне управління Державної прикордонної служби України.
Таким чином, суд, враховуючи пояснення сторін, ретельно дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та вважає за можливе визнати за ним право на отримання постійної, окремої, благоустроєної трикімнатної квартири в місті Одесі у розмірі не менше 54,6 кв.
метри згідно до існуючих норм житлової площі на сім'ю. Також суд вважає за можливе зобов'язати Південне регіональне управління Державної прикордонної
служби України забезпечити ОСОБА_1, з урахуванням членів сім'ї,
окремою благоустроєною трикімнатною квартирою в місті Одесі, відповідно до існуючих норм житлової площі у розмірі не менше 54,6 кв. метри на сім'ю.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 15, 57, 60, 79, 208, 209, 212, 214, 215, 294 ЦПК України, ст. 31, 43, 47, 50 ЖК України ст. 1 Закону України «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей», ст. 24 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист» ст.12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», суд, -
ВИРІШИВ:
Визнати за ОСОБА_1 право на отримання постійної,
окремої, благоустроєної трикімнатної квартири в місті Одесі у розмірі не менше 54,6 кв.
метри згідно до існуючих норм житлової площі на сім'ю.
Зобов'язати Південне регіональне управління Державної прикордонної
служби України забезпечити ОСОБА_1, з урахуванням членів сім'ї,
окремою благоустроєною трикімнатною квартирою в місті Одесі, відповідно до існуючих норм житлової площі у розмірі не менше 54,6 кв. метри на сім'ю.
Стягнути з Південного регіонального управління Державної прикордонної
служби України на користь ОСОБА_1 171 грн. судових витрат.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Ю.Б.Свячена