Справа № 22- 1627 Головуючий в суді 1 інстанції Ігнатенко П.Я.
Категорія 39 Доповідач Орловська Н.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року, липня місяця 18 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в скіаді
Головуючого Орловської Н.В.
Суддів Закарян КГ
Фурман Т.Г
При секретарі Костеннікові Д.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною
скаргою ОСОБА_1
на рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 13 грудня 2005 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «Херсонський універмаг», третя особа ОСОБА_2 про поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
Встановила :
18 жовтня 2004 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ЗАТ «Херсонський універмаг» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, часткове скасування наказу про скорочення штату працівників від 30 квітня 2004р.
В обгрунтування своїх вимог позивачка зазначила, що перебувала з відповідачем у трудових відносинах з 1966 p.. Наказом останнього від 28.07.2004. звільнена з посади завідуючої складом магазину №1 на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України в зв'язку із скороченням штату працівників.
Вважає своє звільнення незаконним та таким, що відбулось у відсутності фактичного зменшення чисельності працівників і з порушенням порядку звільнення встановленого ст.. 42 і 49-2 вказаного Кодексу, оскільки не враховане її переважне право залишення на роботі та без надання їй іншої наявної на підприємстві роботи.
Ухвалою суду від 11 січня 2005 р. , викладеної в протокольній формі до участі у справі як третю особу залучено голову правління ЗАТ «Херсонський універмаг» ОСОБА_2.
Справа слухалась двічі. Останнім рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 31 березня 2006 р. у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, постановити нове про задоволення її позовних вимог, посилаючись на безпідставність висновків суду про пропуск нею строку на звернення до суду із вказаним позовом, проведення її звільнення з дотриманням встановленого порядку, оскільки строк пропущено з поважних причин, а при звільненні не врахований її значний трудовий стаж: на даному підприємстві та відсутності стягнень за порушення трудової дисципліні протягом роботи, як переваги при звільненні за скороченням чисельності штату працівників. Крім того відповідач не вжив заходів по її працевлаштуванню на підприємстві та звільнив без попереднього погодження з профспілковим органом, який отримано 02 серпня 2004 вже після звільнення. Також вважає, що скорочення фактично не відбулось, оскільки за штатом збільшена чисельність продавців і товарознавців.
Письмових заперечень на доводи апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не надходило.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність рішення суду в межах визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає виходячи з таких підстав.
Так суд першої інстанції встановив, що сторони перебували у трудових відносинах. Починаючи з 11 серпня 2003 р. позивачка працювала на посаді завідуючої складом магазина № 1 ЗАТ «Херсонськийунівермаг».
З підстав економічної доцільності проведено реорганізацію торгівлі шляхом закриття нерентабельних секцій та об'єднання частини із них з зменшенням витрат на утримання працівників та їх скорочення.
Наказом від 27 лютого 2004 р. № 3- а визначені посаді, які підлягають скороченню серед яких значиться посада завідуючого скіадом. Правлінням товариства прийнято рішення від ЗО квітня 2004 р. скорочено посаду завідуючого складом магазину № 1, яку займала позивачка. Це рішення погоджене спостережною Радою 04 травня 2004 р. та наказом голови правління НОМЕР_1 скорочено вказану посаду з попередженням позивачки про її звільнення через два місяця з 28 липня 2004 р.
ОСОБА_1 ознайомлена із вказаним наказом, та у зв 'язку з її відмовою засвідчити вказаний факт комісією складено відповідний акт від 27 травня 2004р.
У зв'язку із відсутність вакансій при звільненні інша робота на підприємстві позивачці не пропонувалась. Після надання згоди профспілкового органу ОСОБА_1 наказом НОМЕР_2 звільнена з роботи з підстав п. 1 ст. 40 КЗпП України за скороченням чисельності штату.
За змістом п.1 ст. 40, ст. 43 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, може бути достроково розірваний у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі скорочення чисельності або штату працівників за попередньою згодою профспілкового органу та з дотриманням порядку встановленого ст.. 49-2 цього Кодексу. А саме, одночасно з попередженням про звільнення із вказаних підстав власник або уповноважений тім орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві , у разі її відсутності працівник за своїм розсудом звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.
З матеріале справи вбачається і це не спростовано позивачем, що необхідність проведення скорочення чисельності і штату працівників викликано наявністю збитків за результатами роботи підприємства у 2003 р. зменшенню товарообігу та необхідністю збільшення витрат на утримання працівників у зв 'язку із змінами законодавства щодо мінімальної заробітної плати. Уповноваженим органом, правлінням товариства за погодженням із Спостережною Радою прийнято рішення про скорочення на виконання якого головою правління товариства видано накази про скорочення посади яку займача позивачка з наступним її звільненням. -Також; знайшов своє підтвердження факт відсутності вакантних .місць як на момент попередження про наступне звільнення, так на час видання наказу про дострокове розірвання трудового договору, а тому інша робота останній запропонована не була.
Крім того судом встановлено, що питання погодження звільнення позивачки розглянуто профспілковим органом, на що останній дав свою згоду рішенням від 02 липня 2004 р. (а.с. 25-26, 36). Саме ці обставини були предметом додаткової перевірки обласної організації профспілки працівників торгівлі на звернення позивачки, яким факту порушення законодавства встановлено не було.
У день звільнення позивачці оголошено наказ та запропоновано отримати трудову книжку і копію наказу про звільнення, від отримання яких остання відмовилась. (а.с 28)
Позбавлені правового обгрунтування доводи апеляційної скарги відносно неврахування відповідачем вимог ст.. 42 КЗпП України та наявних у неї переваг залишення на роботі в порівнянні з продавцем магазину № 1 ОСОБА_3, оскільки жодних доказів щодо наявності таких переваг позивачка не надала.
Крім того, збільшення кількості продавців за штатним розписом обумовлено переведенням на ці посади касирів - операціоністів першого поверху в порядку реорганізації на підприємстві згідно наказу від 18 березня 2004 p., що також передувало прийняттю рішення про скорочення посади позивачки.
Виходячи з наведеного та з врахуванням наявних в матеріалах справи відомостей відносно фактичного виконання позивачкою обоє язків, покладених на неї умовами трудового договору за час що передував звільненню, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для її звільнення у відповідності до /7. 1 ст. 40 КЗпП України, дотримання відповідачем порядку його проведення та виконання вимог ст.. 47 цього Кодексу в день звільнення останньої.
Оскільки рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, колегія суддів не знаходить підстав для його скасування.
Керуючись ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів
Ухвалила
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 31 березня 2006 р. у даній справі залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців до Верховного Суду України шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції з часу набрання нею законної сили.
Головуючий судді