Справа 22-ц-31164/2010 р.                                                     Головуючий

                                                                                                                     1-інстанції:Бородіна Н.М. Категорія: стягнення суми                                                                       Доповідач: Трішкова І.Ю.

                                                                     УХВАЛА

                                                              ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2010 року  Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області  в складі:

                                                 головуючого  – Пилипчук Н.П.,

                                                суддів:             -  Трішкової І.Ю, Кірсанової Л.І.,    

                                                при секретарі   - Козир Л.В.,

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в м. Харкові  цивільну справу  за апеляційними скаргами Ліквідатора ПАТ “Земельний банк” Угрімова О.М.  на рішення Київського районного суду м. Харкова від  22 жовтня 2010 року і на додаткове рішення Київського районного суду м. Харкова від  04 листопада 2010 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ПАТ “Земельний банк” про стягнення коштів,

                                                                                ВСТАНОВИЛА:

                  В листопаді 2009 року ОСОБА_5 звернулась до суду з зазначеним позовом і просила стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором строкового банківського вкладу № 1867д/07-Д “Добробут” від 18.10.2007 року у загальній сумі 54564 грн.74 коп., моральну шкоду у розмірі 10000 грн., судовій збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

                   Під час судового розгляду було встановлено, що 15.09.2010 року позивачці сплачені кошти за договором банківського вкладу: депозитні кошти в розмірі 50000 грн. і проценти в сумі 894,82 грн. Тому позивачка змінила позовні вимоги, просила стягнути з відповідача несплачені відсотки за період з 22.10.2009 р. по 15.09.2010 року із розрахунку 1 день 27,39 грн., моральну шкоду у розмірі 10000 грн., судові витрати, у тому числі і витрати на надання правової допомоги в сумі 1500 грн.

                     Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що кошти позивачці виплачені в повному обсязі.                    

      Рішенням Київського районного суду м. Харкова від  22 жовтня 2010 року  позовні вимоги задоволені частково. З ПАТ “Земельний банк” стягнуто на користь ОСОБА_5 заборгованість по процентам за договором строкового банківського вкладу у загальній сумі 6746 грн.99 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 8 грн.50 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 91 грн.29 коп. В решті позову відмовлено.

      З ПАТ “Земельний банк” на користь держави стягнуто судовий збір в сумі 58 грн.97 коп.

      Додатковим рішенням Київського районного суду м. Харкова від  04 листопада 2010 року з ПАТ “Земельний банк” на користь ОСОБА_5 стягнуто 700 грн. витрат на правову допомогу.

      В апеляційній скарзі на рішення Київського районного суду м. Харкова від  22 жовтня 2010 року ПАТ “Земельний банк” просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, судом не встановлені фактичні обставини справи, оцінка доказів дана з порушенням вимог ст.179,212 ЦПК України.

       В апеляційній скарзі на додаткове рішення Київського районного суду м. Харкова від  04 листопада 2010 року ПАТ “Земельний банк” просить скасувати додаткове рішення суду і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що суд не надав правильну оцінку фактичним обставинам справи, не прийняв докази, на які посилався відповідач.

Судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом повно та всебічно досліджені надані докази, дана їм належна оцінка, правильно встановлено природу спірних правовідносин та закон, їх регулюючий, та на підставі встановленого ухвалене рішення, яке відповідає вимогам ст.ст.11,60,,212,214,215 ЦПК України.

В судовому засіданні встановлено, що 18.10.2007 року між сторонами був укладений договір строкового банківського вкладу № 1867д/07-Д “Добробут”, згідно з яким ОСОБА_5 передала банку кошти у сумі 50000 грн., а банк зобов’язався виплатити суму вкладу та проценти на умовах та в порядку, передбачених договором. Кінцева дата повернення депозиту 22.10.2009 року.

18.03.2009 року була укладена додаткова угода, відповідно до якої банк зобов’язався збільшити сплату за процентами до 20%.

Оскільки по закінченні строку дії договори банк не виконав свої умови, ОСОБА_5 змушена була звернутись до суду.

15.09.2010 року позивачу були сплачені депозитні кошти в розмірі 50000 грн. і проценти в сумі 894,82 грн.

Позивачка наполягала на тому, що їй необгрунтовано зменшений розмір сплачений процентів до 2 % річних.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд першої інстанції обгрунтовано визнав незаконним зменшення розміру процентів, що підлягають сплаті відповідно до умов договору.

При цьому суд виходив з положень Закону України “Про банки та банківську діяльність”, врахував обставину, на яку посилався відповідач, а саме відкликання ліцензії та ініціювання процедури ліквідації ПАТ “Земельний банк”.

05.08.2010 року в газети “Голос України” № 144 було повідомлено про відкликання ліцензії та ініціювання процедури ліквідації ПАТ “Земельний банк”. Тому суд донарахував проценти за період з 22.10.2010 року по 0208.2010 року, виходячи з розміру процентів, передбачених додатковою угодою 20%. Різниця між сумою процентів, яка повинна бути нарахована позивачці, і отриманою сумою процентів склала 6746,99 грн.

Зазначену суму суд правильно стягнув з відповідача.

Посилання відповідача на те, що ОСОБА_5 звернулась з вимогою про повернення коштів своєчасно, але не надала документів, не може бути прийнято до уваги, оскільки позивачка надала банку копію заочного рішення суду від 21.04.2010 р., яке в подальшому було скасовано за заявою банку, крім того судом першої інстанції розглядалась справа між позивачкою і банком у зв’язку зі спором щодо розміру суми виплати. Таким чином, ОСОБА_5 діяла відповідно вимог Закону України “Про банки та банківську діяльність”.

Інші доводи апеляційних скарг не спростовують висновки суду. Підстав для скасування чи зміни рішень не має.

            Керуючись ст.ст.303,307,308,314,319 ЦПК України, судова колегія судової палати з цивільних справ,

    УХВАЛИЛА:

  Апеляційні скарги Ліквідатора ПАТ “Земельний банк” Угрімова О.М.   відхилити.

  Рішення Київського районного суду м. Харкова від  22 жовтня 2010 року і  додаткове рішення Київського районного суду м. Харкова від  04 листопада 2010 року залишити без змін.          

              Ухвала апеляційної інстанції набирає чинності негайно, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення ухвали.

                  Головуючий:

                  Судді: