Справа 22-ц-30370/2010 р.                                                         Головуючий

                                                                                                                         1-інстанції: Бегунц А.О. Категорія: право власності                                                                           Доповідач: Трішкова І.Ю.

                                                                      УХВАЛА

                                                               ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          14 грудня 2010 року  Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області  в складі:

                                                 головуючого  –Пилипчук Н.П.,

                                                суддів:             - Трішкової І.Ю., Кірсанової Л.І.,    

                                                при секретарі  - Козир Л.В.,

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в м. Харкові  цивільну справу  за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 01 квітня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Харківської міської ради, ОСОБА_5 про визнання права власності на самочинну побудову,

                                                   ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_4 звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що 07.02.2002 року на підставі договору купівлі-продажу він придбав 43/100 частин жилого будинку, що розташований на земельній ділянці площею 647 кв.м. по АДРЕСА_1 в м.Харкові. В 2007 році на цій земельній ділянці він побудував самовільну будівлю літ М-1 площею 88,3 кв.м. Вказана будівля не здана в експлуатацію. Позивач просив визнати за ним право власності на самочинну будівлю.

Представник Харківської міської ради проти позову заперечував, посилаючись на те, що позивачем не оформлено землекористування земельної ділянки у встановленому законом порядку. Позивач не звертався до міської ради щодо передачі земельної ділянки у власність, збереження самочинно побудованої споруди, тому міська рада не порушила прав позивача.

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 01 квітня 2010 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

            В апеляційній скарзі ОСОБА_4  просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на те, що суд не взяв до уваги вимоги чинного законодавства щодо можливості визнання права на самочинно побудовану споруду.

          Судова колегія вважає, що апеляційна скарга   задоволенню не підлягає.

          Судом повно та всебічно досліджені надані докази, дана належна їм оцінка і відповідно до встановленого ухвалено рішення, яке відповідає вимогам ст.ст.10,11,60,212.213 ЦПК України.

          В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 07.02.2002 року належить на праві власності 43/100 частин жилого будинку, що розташований на земельній ділянці площею 647 кв.м. по АДРЕСА_1 в м.Харкові.

В 2007 році на цій земельній ділянці він побудував самовільну будівлю літ М-1 площею 88,3 кв.м. Вказана будівля не здана в експлуатацію і значиться самочинною.

Позивач не надав доказів належності йому земельної ділянки, на якій побудована споруда, а тому суд дійшов правильного висновку, що власником земельної ділянки є територіальна громада м.Харкова в особі Харківської міської ради.

Відповідно до ч.1 ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту або з істотними порушенням будівельних норм і правил.

Вирішення питань, пов’язаних з самочинним будівництвом на території м.Харкова з метою визначення можливості збереження самочинного будівництва, надання земельних ділянок під самочинно збудовані об’єкти та будівництво яких розпочато самостійно, здійснюється відповідно до “Порядку вирішення питань, пов’язаних із самочинним будівництвом”, затвердженого рішенням ХІ сесії міської ради ІУ скликання від 28.09.2005 року № 188/05.

Частиною 3 ст.18 Закону України “Про основи містобудування” зазначено, що закінчені будівництвом об’єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позивач не заперечував, що спірна споруда не прийнята в експлуатацію.

З урахуванням наведеного суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про необхідність відмовив задоволенні позову, оскільки позивачем не дотримані вимоги щодо оформлення самочинно побудованих споруд.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду.

Підстав для зміни чи скасування рішення не має.

            Керуючись ст.ст.303,307,308,314,319 ЦПК України, судова колегія судової палати з цивільних справ ,

                                               УХВАЛИЛА:

            Апеляційну скаргу ОСОБА_4  відхилити.

            Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 01 квітня 2010 року залишити без змін.

            Ухвала судової колегії набирає чинності негайно, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня отримання ухвали.

                  Головуючий:

                  Судді: