СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2021 року                  м. Харків                        Справа № 922/2144/21  

          Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Шевель О.В., суддя Крестьянінов О.О., суддя  Тарасова І.В.

за участю секретаря судового засідання  Бессонової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейніен Кепітел Білдинг" (вх.№3242 Х/2) на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 29.09.2021, ухвалене суддею Прохоровим С.А. у приміщенні Господарського суду Харківської області 29.09.2021 о 12:33 год. (додаткове рішення підписано 04.10.2021) у справі №922/2144/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Сіті", с. Бабаї Харківського району Харківської області,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейніен Кепітел Білдинг", м. Харків,             

про визнання права власності на майнові права,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 13.09.2021 позовні вимоги задоволено повністю. Визнано за ТОВ "Альфа Сіті" право власності на майнові права на перший під`їзд блоку громадського призначення у складі комплексу житлових будинків та об`єктів торгово-адміністративного та соціально-культурного призначення з підземною парковкою (ІІ, ІІІ черги будівництва) по вул.  Серповій, 4 у м. Харкові (ІІ черга) на земельних ділянках (кадастровий номер 6310136300:07:006:0050 та 6310136300:07:006:0051) у складі усіх нежитлових приміщень підвалу загальною проектною площею 694,05 кв.м., усіх нежитлових приміщень першого поверху загальною проектною площею 540,30 кв.м., усіх нежитлових приміщень другого поверху загальною проектною площею 677,80 кв.м., усіх нежитлових приміщень третього поверху загальною проектною площею 541,45 кв.м., усіх нежитлових приміщень четвертого поверху загальною проектною площею 541,45 кв.м., усіх нежитлових приміщень п`ятого поверху загальною проектною площею 541,45 кв.м., усіх нежитлових приміщень шостого поверху загальною проектною площею 344,55 кв.м., загальна вартість яких становить 42571615,40 грн. Стягнуто з ТОВ “Юкрейніен Кепітел Білдинг” на користь ТОВ "Альфа Сіті" 638574,23 грн. судового збору.

Відповідач подав на вказане рішення апеляційну скаргу, яку ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.10.2021 було залишено без руху у зв`язку з ненаданням доказів сплати судового збору, однак таких доказів протягом установленого судом строку заявник не надав, тому ухвалою від 14.12.2021 вказану апеляційну скаргу повернуто ТОВ “Юкрейніен Кепітел Білдинг”.

Отже, станом на 21.12.2021 рішення Господарського суду Харківської області від 13.09.2021 не переглядалося в апеляційному порядку та набрало законної сили.

Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 29.09.2021 частково задоволено заяву ТОВ "Альфа Сіті" вх. №21761 від 17.09.2021; стягнуто з ТОВ “Юкрейніен Кепітел Білдинг” на користь ТОВ "Альфа Сіті" 30000,00 грн витрат на правничу допомогу (із заявлених позивачем 200000,00 грн).

В обґрунтування додаткового рішення суд першої інстанції зазначив, що позивач не надав доказів того, що вартість адвокатських послуг саме в сумі 200000,00 грн (яку заявив позивач до стягнення) була необхідна і обов`язкова в даній справі. Зокрема, місцевий господарський суд вказав, що крім справи №922/2144/21 Господарським судом Харківської області розглядалась також справа №922/1732/21 за позовом ТОВ “Альфа Сіті” до ТОВ “Юкрейніен Кепітел Білдинг” про стягнення коштів в сумі 425716,15 грн, як штраф за невиконання умов Договору купівлі-продажу майнових прав №52/2 від 28.08.2018, в рамках вказаної справи винесено додаткове рішення суду від 06.09.2021 про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 50000 грн; у провадженні Господарського суду Харківської області знаходиться справа №922/1731/21 за позовом ТОВ “Альфа Сіті” до ТОВ “Юкрейніен Кепітел Білдинг” про стягнення штрафу в сумі 3875820,00 грн. за невиконання умов Договору купівлі - продажу майнових прав №52/2 від 28.08.2018, у вказаній справі позивачем вже заявлено попередній розрахунок витрат на правничу допомогу в розмірі 137500,00 грн – тобто в рамках даного спору, і в рамках вищезазначених спорів предмет позову пов`язаний з Договором купівлі-продажу майнових прав №52/2 від 28.08.2018, укладеним між Позивачем та відповідачем, при цьому в рамках всіх трьох судових справ представник позивача долучає детальний опис наданих Позивачу юридичних послуг, який включає в себе: аналіз Договору купівлі-продажу майнових прав №52/2 від 28.08.2018 та всіх додатків до нього; аналіз судової практики в аспекті спірних правовідносин по Договору купівлі-продажу майнових прав №52/2 від 28.08.2018; складання позовних заяв та відповідей на відзив в аспекті спірних правовідносин по вищевказаному Договору (які по суті є однотипними та не вимагають від фахівця використання різних юридичних прийомів при складанні позовних заяв в кожному окремому випадку), тобто, позивач включає у витрати на правничу допомогу одну й ту саму роботу представника позивача з аналізу Договору купівлі-продажу майнових прав №52/2 від 28.08.2018 та всіх додатків до нього, 50000,00 грн, 137500,00 грн та 200000,00 грн відповідно, що є порушенням принципу справедливості, добросовісності і розумності; представник позивача не довів, що саме такий розмір адвокатських послуг співрозмірний з наданими позивачу юридичними послугами та складністю справи, заявлений ним розмір витрат на правничу допомогу не відповідає середньому розміру плати за послуги адвокатів при представництві інтересів клієнтів в судах в рамках подібних судових справ в регіоні, а також не відповідає Рекомендаціям щодо застосування рекомендованих ставок адвокатського гонорару, затвердженим Рішенням Ради адвокатів Харківської області від 21.03.2018; тому суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає відшкодуванню позивачеві за рахунок відповідача, до 30000,00 грн.

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить: скасувати додаткове рішення від 29.09.2021 в даній справі повністю і прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви ТОВ "Альфа Сіті" про ухвалення додаткового рішення - відмовити.

Заявник у скарзі наводить ті ж аргументи, що і місцевий господарський суд в оскаржуваному додатковому рішенні, водночас зазначаючи, що і сума 30000,00 грн, стягнута згідно з вказаним рішенням, також є неспівмірною з наданими позивачу юридичними послугами; також апелянт вказує на незазначення позивачем кількості часу, витраченого для виконання доручення, та вартості одиниці виміру, тому, на думку заявника скарги, зазначені в додатковому рішенні документи не можуть вважатися належними та допустимими доказами в розумінні статей 76 – 79 ГПК України.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.11.2021 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О.В., суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В.О.) відкрито провадження за вказаною апеляційною скаргою, призначено її розгляд на 30.11.2021, встановлено учасникам справи строк до 26.11.2021 для подання відзивів на апеляційну скаргу (з доказами надсилання відзиву іншим учасникам справи), а також для подання заяв, клопотань тощо.

25.11.2021, тобто в межах установленого судом строку, позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що на підтвердження розміру витрат на правову допомогу ним було надано до суду першої інстанції необхідні докази; розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю, зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч.4 ст.126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам.

29.11.2021 у зв`язку з перебуванням на навчанні судді Фоміної В.О. було здійснено повторний автоматизований розподіл даної справи, за результатами якого визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Шевель О.В., суддя Крестьянінов О.О., суддя Тарасова І.В.

У судовому засіданні 30.11.2021, в яке сторони, повідомлені належним чином про час та місце судового засідання, не направили своїх представників, розгляд справи було відкладено на 21.12.2021, про що повідомлено учасників справи відповідною ухвалою.

Позивачем копію вказаної ухвали отримано 03.12.2021 (т.3, а.с.130).

Копію ухвали, направлену судом на адресу відповідача, зазначену ним в апеляційній скарзі (61166, м.Харків, вул.Серпова, 4В) було 11.12.2021 повернуто відділенням зв`язку з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" (т.3, а.с.135). При цьому копію ухвали від 01.11.2021 про відкриття провадження у справі відповідачем було отримано за вказаною адресою.

Відповідно до п.4 ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Отже, суд зазначає, що сторони були належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду даної справи.

Однак у судове засідання 21.12.2021 представники сторін не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

В ході апеляційного розгляду даної справи апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, у межах встановленого строку.

Відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 ГПК України.

За таких обставин, колегія суддів, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку про закінчення розгляду апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

У відповідності до вимог ст.282 ГПК України, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини даної справи є наступними.

ТОВ “Альфа Сіті” звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ “Юкрейніен Кепітел Білдинг” про визнання права власності на майнові права на перший під`їзд блоку громадського призначення у складі комплексу житлових будинків та об`єктів торгово-адміністративного та соціально-культурного призначення з підземною парковкою (II, III черги будівництва) по вул. Серповій, 4 у м. Харкові (II черга) у складі нежитлових приміщень, загальна вартість яких становить 42571615,40 грн.

Позовну заяву підписано адвокатом Залеською А.С. – представником ТОВ “Альфа Сіті”, повноваження якої підтверджуються доданим до позову ордером та копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (т.2, а.с.138, 139).

У позовній заяві зазначено, що попередній (орієнтовний) розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 200000,00 грн; види правової допомоги, що надаються Позивачу АО "Литвиненко, Залеська і партнери" в межах даної справи, підтверджуються додатковою угодою № 3 від 18.05.2021 до договору про надання правової допомоги № 171 від 26.04.2021; у разі збільшення обсягу витрат на правову допомогу, відповідні документи будуть подані до суду в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України; крім того, в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України до суду буде подано детальний опис послуг, що будуть надані адвокатами в рамках надання правової допомоги у даній справі (т.1, а.с.5).

Як вбачається із вказаної додаткової угоди № 3 від 18.05.2021, копію якої надано позивачем (т.2, а.с.137), ТОВ “Альфа Сіті” (Клієнт) і АО "Литвиненко, Залеська і партнери" (Адвокатське об`єднання) домовилися, що розмір гонорару Адвокатського об`єднання за надання правової допомоги у справі за позовом Клієнта до ТОВ "Юкрейніен Кепітел Білдинг" про визнання за клієнтом права власності на майнові права (стосовно об`єктів, зазначених у позовній заяві в даній справі), що буде розглядатися Господарським судом Харківської області, складає 200000,00 грн.

У п.2 додаткової угоди сторонами визначено зміст відповідної правової допомоги, а саме: вивчення та аналіз договору купівлі-продажу майнових прав № 52\2 від 28.08.2018, укладеного між Клієнтом та ТОВ "Юкрейніен Кепітел Білдинг", та всіх документів, підписаних сторонами на виконання даного договору, а також листування між сторонами договору купівлі-продажу майнових прав щодо виконання сторонами даного договору; вивчення судової практики щодо визнання права власності на майнові права; підготування позовної заяви про визнання за Клієнтом відповідного права власності; подання позовної заяви до Господарського суду Харківської області; підготування та подання до Господарського суду Харківської області всіх процесуальних документів, необхідність подання яких виникне під час розгляду справи в суді відповідно до приписів процесуального законодавства та на вимогу суду; представництво інтересів Клієнта у Господарському суді Харківської області під час розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/2144/21. Також ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, почати у справі підготовче провадження і призначити підготовче засідання на 05.07.2021.

В подальшому розгляд справи неодноразово відкладався, усього було проведено п`ять судових засідань (05.07.2021, 04.08.2021, 16.08.2021, 16.09.2021 та 13.09.2021), в яких представник позивача брав участь.

12.07.2021 відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог, а також проти заявленого позивачем розміру судових витрат з огляду на їх недоведеність.

Водночас у вказаному відзиві наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи, а саме, вартість юридичних послуг, що надаються відповідачеві Адвокатським об`єднанням  “ВАЙЗ ЛО ГРУП”: правовий аналіз документів – 20000,00 грн, підготовка та складання відзиву на позовну заяву – 11000,00 грн, правовий аналіз судової практики – 20000,00 грн, представництво інтересів ТОВ "Юкрейніен Кепітел Білдинг" у судових засіданнях – 17500,00 грн, усього – 68500,00 грн.

28.07.2021 представником позивача, адвокатом Залеською А.С., надано відповідь на відзив. До вказаної відповіді додано оригінал платіжного доручення №400 від 03.06.2021 (т.2, а.с.192), згідно з яким ТОВ “Альфа Сіті” сплатило Адвокатському об`єднанню "Литвиненко, Залеська і партнери" 200000,00 грн за надання правової допомоги за договором №171 від 26.04.2021 та додатковою угодою №3 від 18.05.2021.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 13.09.2021 позовні вимоги задоволено повністю. Визнано за ТОВ "Альфа Сіті" право власності на зазначені в позові майнові права.

17.09.2021 до господарського суду надійшла заява позивача про вирішення питання щодо розподілу судових витрат (т.3, а.с.15), в якій заявник просив суд стягнути з відповідача 200000,00 грн витрат на правничу допомогу.

На підтвердження понесених судових витрат представник позивача долучив до заяви :

- копію договору про надання правової допомоги №171 від 26.04.2021;

- копію акту приймання-передачі наданої правової допомоги №2021-09-15/1 від 15.09.2021, згідно з яким загальна вартість правової допомоги складає 200000,00 грн.

- детальний опис послуг, наданих адвокатами АО "Литвиненко, Залеська і партнери" ТОВ "АЛЬФА СІТІ" за договором про надання правової допомоги №171 від 26.04.2021 року та додатковою угодою №3 від 18.05.2021 до договору про надання правової допомоги №171 від 26.04.2021, відповідно до якого загальна вартість вказаних послуг складає 200000,00.

Вказану заяву було прийнято господарським судом до розгляду.

29.09.2021 відповідач надав відзив на заяву позивача про розподіл судових витрат (т.3, а.с.38), в якому зазначає, що позивачем не надано доказів на підтвердження вартості адвокатських послуг в розмірі 200000,00 грн та просить відмовити в задоволенні заяви. Зокрема, відповідач посилається на те, що інформація, яка міститься в акті приймання правничої допомоги, зокрема, перелік наданих послуг та фіксований розмір гонорару, не може вважатися тим розрахунком (детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному з видів робіт, необхідних для надання правничої допомоги, подання якого є необхідною умовою для стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Також відповідач зазначає, що за участю цих же сторін судами розглядаються інші справи зі схожим предметом спору, зокрема, пов`язані з договором купівлі-продажу майнових прав №52/2 від 28.08.2018, і в кожній зі справ позивач надає детальний опис юридичних послуг, який включає в себе аналіз вказаного договору, тобто, на думку відповідача, позивач має намір стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу за одну й ту саму роботу представника. Окрім того, відповідач вказує на те, що такий розмір витрат на правничу допомогу як 200000,00 грн не відповідає середньому розміру плати за послуги адвокатів при представництві інтересів клієнтів у судах в рамках подібних судових справ в регіоні, а також – Рекомендаціям щодо застосування рекомендованих ставок адвокатського гонорару, затвердженим Рішенням Ради адвокатів Харківської області від 21.03.2018.

Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 29.09.2021 частково задоволено заяву ТОВ "Альфа Сіті" вх. №21761 від 17.09.2021; стягнуто з ТОВ “Юкрейніен Кепітел Білдинг” на користь ТОВ "Альфа Сіті" 30000,00 грн витрат на правничу допомогу (з наведених вище підстав).

Надаючи оцінку аргументам місцевого господарського суду у відповідності до підпункту б) пункту 3 частини 1 статті 282 ГПК України, з урахуванням меж апеляційного перегляду у відповідності до вищенаведених приписів ст.269 ГПК України, колегія суддів зазначає, що з висновками суду першої інстанції слід погодитися з огляду на наступне.

Статтею 244 ГПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до положень частин 1, 3 ст. 123, частини 2 статті  126 ГПК України  судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

За приписами п.3 ч. 4 ст.129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч.1, 2 ст.124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як було встановлено вище, у позовній заяві вказано попередній (орієнтовний) розмір витрат на професійну правничу допомогу (200000,00 грн), також зазначено про те, що позивачем буде надано детальний опис послуг в рамках надання правової допомоги у даній справі. Колегія суддів зазначає, що відповідне фактично є заявою в порядку ч.8 ст.129 ГПК України.

Заяву про ухвалення додаткового рішення позивач надав до суду 17.09.2021, тобто в межах установленого ч.8 ст.129 ГПК України п`ятиденного строку після ухвалення господарським судом рішення від 13.09.2021 про задоволення позову.

Отже, позивачем дотримано вимоги ч.8 ст.129 ГПК України щодо порядку та строків надання доказів на підтвердження розміру судових витрат.

Колегія суддів зазначає, що у відповідності до норм чинного процесуального законодавства під час вирішення питання про розподіл витрати на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 ГПК України, але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України.

Тобто критерії, визначені частиною 4 статті 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини 4 статті 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною 5 статті 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом України, зокрема, в постанові від  24.03.2021 у справі № 922/2157/20.

Згідно з положеннями статті 126 ГПК України  для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч.4 ст.126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За приписами ч.5 ст.126 ГПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як уже зазначалося, відповідач у відзиві на позов заперечував проти заявленого позивачем розміру судових витрат з огляду на їх недоведеність.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123 - 130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", рішення у справі "Баришевський проти України", рішення у справі "Гімайдуліна і інші проти України", рішення у справі "Двойних проти України", рішення у справі "Меріт проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до ч.1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому, згідно з статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.

Відповідно до положень статей 1, 26, 27, 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, за яким, зокрема, клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

У статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Зазначене відповідає правовій позиції, викладеній Верховним Судом у постанові від 08.09.2021 у справі № 910/3213/20.

Надаючи оцінку наданим позивачем доказам на підтвердження вартості виконаних робіт, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до акту приймання-передачі наданої правової допомоги та детального опису послуг, позивачем та Адвокатським об`єднанням було погоджено наступні складові вартості правової допомоги:

- вивчення та аналіз договору купівлі-продажу майнових прав №52/2 від 28.08.2018 та всіх документів, підписаних сторонами на виконання даного договору, а також листування між сторонами договору купівлі-продажу майнових прав щодо виконання сторонами даного договору купівлі-продажу майнових прав, тощо - 30000,00 грн;

- аналіз актуальної судової практики – 30000,00 грн;

- складання позовної заяви – 50000,00 грн;

- складання відповіді на відзив на позовну заяву – 50000,00 грн;

- представництво інтересів ТОВ "Альфа Сіті" в Господарському суді Харківської області – 40000,00 грн.

Відповідач в суді першої та апеляційної інстанції зазначав про те, що інформація, яка міститься в акті приймання правничої допомоги, зокрема, перелік наданих послуг та фіксований розмір гонорару, не може вважатися тим розрахунком (детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному з видів робіт, необхідних для надання правничої допомоги, подання якого є необхідною умовою для стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Стосовно вказаних тверджень колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до системного аналізу норм чинного законодавства, якими врегульовано питання надання правової допомоги,  адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Указані форми відрізняються порядком обчислення: при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Аналогічну правову позицію наведено в постановах Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18, від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19, від 01.12.2021 у справі №  910/14598/20 тощо.

Як було встановлено вище, позивачем та Адвокатським об`єднанням у договорі про надання правової допомоги №171 від 26.04.2021, з урахуванням додаткової угоди №3 від 18.05.2021, було визначено фіксований розмір адвокатського гонорару – 200000,00 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що всі наведені в акті приймання-передачі та в детальному описі види робіт (послуг) адвокатом дійсно виконані та оплачені клієнтом, ТОВ "Альфа Сіті", в обумовленому договором фіксованому розмірі – 20000,00 грн.

Тому твердження апелянта про те, що у стягненні з відповідача витрат позивача на правову допомогу слід відмовити в повному обсязі через незазначення в акті та в описі кількості часу витрат часу по кожному з видів робіт – колегія суддів не визнає обґрунтованими, оскільки, у відповідності до вищенаведених норм чинного законодавства та усталеної практики Верховного Суду щодо їх застосування, при встановленні адвокатського гонорару у фіксованому розмірі кількість витраченого адвокатом часу не є вихідною умовою для розрахунку загальної суми витрат на правову допомогу.

Водночас, у відповідності до вищенаведеної правової позиції Верховного Суду, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

На думку колегії суддів, вказані в акті та в детальному описі суми вартості по кожному з видів робіт (послуг) дійсно не повною мірою відповідають вищенаведеним критеріям.

А саме, позивачем у суді першої та апеляційної інстанції не обґрунтовано розміру витрат на вивчення та аналіз договору купівлі-продажу майнових прав №52/2 від 28.08.2018 (30000,00 грн), аналіз актуальної судової практики (30000,00 грн).

Колегія суддів зазначає, що документи, аналіз яких здійснювався представником позивача при підготовці позову в даній справі (договір, додаткова угода, інші додані до позовної заяви докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог) не є великими за обсягом та складними для вивчення, даний спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності.

Великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають. Також із матеріалів справи не вбачається, що представником ТОВ "Альфа Сіті" здійснювався аналіз актуальної судової практики, оскільки ні позовна заява, ні відповідь на відзив не містять жодних посилань на судову практику.

Витрати на складання позовної заяви (50000,00 грн), складання відповіді на відзив на позовну заяву (50000,00 грн), на думку колегії суддів, також є завищеними у декілька разів, враховуючи невеликий обсяг позовної заяви, відсутність складної аргументації та розрахунків. Зокрема, суму вартості майнових прав, право власності на які позивач просив визнати за ТОВ "Альфа Сіті" (42571615,40 грн), визначено в додатковій угоді №1 до договору купівлі-продажу майнових прав №52/2 від 28.08.2018 (т.1, а.с.31).

Щодо вартості представництва інтересів ТОВ "Альфа Сіті" в Господарському суді Харківської області (40000,00 грн), суд апеляційної інстанції зазначає, що оскільки в даній справі було проведено п`ять судових засідань, витрати позивача на оплату участі представника в одному засіданні складають 8000,00 грн. Вказана сума, на думку колегії суддів, не узгоджується з вищенаведеними вимогами чинного законодавства щодо розумності та необхідності відповідних витрат.

Суд також враховує ту обставину, що рішенням Ради адвокатів Харківської області від 21.03.2018 №17, на яке обґрунтовано посилався відповідач в суді першої та апеляційної інстанції, визначено рекомендовані ставки адвокатського гонорару у справах по Господарському процесуальному кодексу України, зокрема, в таких розмірах: складання позовної заяви у справах по ГПК – від 4000,00 грн, участь у судовому розгляді справи від 16000 грн + 2000 грн (за другий і наступний судодень).

Встановлення судом тих обставин, що рівень складності справи не вимагав значного обсягу правничої допомоги, в тому числі такого обсягу, який зазначений адвокатом в акті виконаних робіт (надання послуг), є підставою для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з іншої сторони. Відповідний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 550/936/18.

Зі змісту оскаржуваного додаткового рішення вбачається, що місцевий господарський суд при наданні оцінки заявленому позивачем до стягнення з відповідача розміру витрат на правову допомогу взяв до уваги заперечення ТОВ “Юкрейніен Кепітел Білдинг” та обґрунтовано, з урахуванням складності даного спору, обсягу матеріалів справи тощо, із застосуванням критеріїв розумності та необхідності вказаних витрат, дійшов висновку про зменшення їх розміру – з 200000,00 грн до 30000,00 грн.

Посилання місцевого господарського суду в оскаржуваному додатковому рішенні на інші однотипні справи за участю цих же сторін, спори в яких також виникли з договору купівлі - продажу майнових прав №52/2 від 28.08.2018 (№922/1732/21, №922/1731/21), колегія суддів не вважає достатньо обґрунтованими, оскільки матеріали даної справи №922/2144/21 не містять розрахунків витрат на правову допомогу в інших справах та копій документів на їх підтвердження.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідне не вплинуло  на правильність викладених у додатковому рішенні суду в даній справі висновків про завищення позивачем розміру заявлених до стягнення витрат на правову допомогу та про необхідність їх зменшення до 30000,00 грн.

Аргументів та доказів, з яких би вбачалося, що стягнута господарським судом з відповідача на користь позивача сума витрат на правову допомогу - 30000,00 грн - є завищеною, відповідачем в апеляційній скарзі не наведено.

Колегія суддів додатково враховує, що згідно з попереднім (орієнтовним) розрахунком судових витрат відповідача, який міститься у відзиві на позовну заяву, загальна сума таких витрат складає 68500,00 грн – тобто більш ніж удвічі перевищує суму 30000,00 грн, стягнуту місцевим господарським судом згідно з оскаржуваним додатковим рішенням.

На думку суду апеляційної інстанції, відповідне свідчить про суперечливість правової позиції апелянта при розгляді справи в місцевому господарському суді та в ході апеляційного перегляду оскаржуваного додаткового рішення.

Отже, в ході апеляційного провадження заявником скарги не мотивовано наявності підстав для задоволення вимог апеляційної скарги.

За результатами апеляційного перегляду додаткового рішення місцевого господарського суду колегією суддів також не було встановлено наявності неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права в розумінні ч.2 ст.277 ГПК України або порушення норм процесуального права, які згідно з ч.3 цієї ж норми є обов`язковою підставою для скасування судового рішення.

Суд апеляційної інстанції в ході даного провадження надав належну оцінку наявним у справі доказам та доводам сторін, водночас, керуючись Рішенням ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", суд зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції не зобов`язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі). Суди зобов`язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Питання чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає із статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 13, 269, п.1 ч.1 ст.275, ст.276, ст.282 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейніен Кепітел Білдинг" залишити без задоволення.

Додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 29.09.2021 у справі №922/2144/21 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст. 286 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено   24.12.2021

Головуючий суддя                                                                    О.В. Шевель

Суддя                                                                                           О.О. Крестьянінов  

Суддя                                                                                           І.В. Тарасова