Справа № 2а-1878/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

30 листопада 2010 року Приморський районний суд міста Одеси у складі:

Головуючого судді Кравчук Т.С.,

при секретарі Лахматовій С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспектора ДПС 2-го взводу ДАІ м. Одеси УДАІ УМВС України в Миколаївській області, старшого лейтенанта міліції Кіріка Андрія Анатолійовича про визнання дій протиправними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ВН № 388172 від 22.05.2010 року, -

ВСТАНОВИВ:

            Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить суд визнати неправомірними дії Інспектора ДПС 2-го взводу ДАІ м. Одеси УДАІ УМВС України в Миколаївській області, старшого лейтенанта міліції Кіріка Андрія Анатолійовича по складенню протоколу та постанови про адміністративне правопорушення  серії ВН № 388172 від 22.05.2010 року, постанову серії ВН № 388172 від 22.05.2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.. 122 ч. 1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в доход держави в розмірі 255 гривень – скасувати, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.. 122 ч. 1 КУпАП - закрити.

          У судовому засіданні позивач позов підтримав та пояснив суду, що 26 березня 2010 року інспектор ДПС Кірік А. А. зупинив транспортний засіб позивача на вул. Чорноморського козацтва, 78 та повідомив, що він перевищив швидкісний режим у населеному пункті, чим порушив ч. І ст.122 КУпАП.

Після чого ним був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ВН № 257173 від 22 травня 2010 року та винесена постанова серії ВН №388172.

22 травня 2010р. позивач рухався в населеному пункті зі швидкістю приблизно 65 км/год та не перевищував швидкісний режим. Таким чином, інспектором ДПС був складений протокол за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Крім того, зазначена постанова винесена, як вказано у постанові, за результатами застосування фіксації порушень ПДР, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП засобом фіксації швидкості руху приладом „Іскра-1" №19387.

Прилад, яким було зафіксовано правопорушення не відповідав вимогам, які ставляться до приладів подібного типу, а зокрема я не був ознайомлений з можливою вірогідністю похибки даного приладу; також не були надані документи, що свідчать про сертифікацію даного приладу та можливість використання його на території України.

Постанова не відповідає обставинам справи, вимогам закону та підлягає скасуванню з таких підстав, що у протоколі про адміністративне правопорушення та постанові відсутні докази належності виміряної швидкості саме автомобілю позивача. Не було вказано ані поточного часу, ані часу, що пройшло з моменту вимірювання, лише значення вимірювання. Встановити та довести, що вимірювалася швидкість саме автомобілю позивача - неможливо, так як ця швидкість може належати будь-якому іншому авто, що рухалося у потоці перед автомобілем позивача. При цьому в момент, близький до вимірювання швидкості та зупинки, поряд рухалися інші автомобілі.

Також, внаслідок відсутності документів про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про повірку даного примірника засобу вимірювальної техніки, мені не відомі розміри похибок вимірювань, про що співробітник ДАІ позивачу також не повідомив, що у відповідності до вимог зазначеного закону перешкоджає використанню результатів вимірювань.

Крім того, співробітник ДАІ під час вимірювання тримав прилад у руці, що робить можливим рух назустріч автомобілю, швидкість якого вимірюється, внаслідок чого відносна швидкість, зафіксована приладом, збільшується.

Таким чином, оскільки позивач рухався зі швидкістю приблизно 65 км/год, жодного порушення ч. І ст.122 КупАП в його діях не було та взагалі,а протокол про адміністративне правопорушення взагалі не повинен був складатися.

Слід додати, що пост ДПС був замаскований за зеленими насадженнями, тобто закритий для візуального огляду учасниками дорожнього руху, що суперечить діючому законодавству та порушує обов'язкове для виконання інспекторами ДАІ п.1.2 Розпорядження №466 МВД України від.21.05.09.

Таким чином, на підставі наведеного позивач вимушений звернутися до суду з вказаним позовом за захистом своїх прав та інтересів.

              Відповідач до судового засіданні не з’явився про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

            Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача вважає позов обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

            Судом встановлено, що 26 березня 2010 року інспектор ДПС Кірік А. А. зупинив транспортний засіб позивача на вул. Чорноморського козацтва, 78 та повідомив, що він перевищив швидкісний режим у населеному пункті, чим порушив ч. І ст.122 КУпАП.

Після чого ним був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ВН № 257173 від 22 травня 2010 року та винесена постанова серії ВН №388172, якою позивача визнано винним в скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. І ст.122 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень.

           Відповідно до ст.10-15 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» на вимірювання у сфері, де його результат може бути використаний в якості доказу у справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про повірку даного примірника засобу вимірювальної техніки. Таких документів мені співробітником ДАІ надано не було.

Результат вимірювання знаходиться у межах похибок вимірювань щодо величини, що перевищує дозволену швидкість на 20 км/год, а за таких умов наявність більшого перевищення (що необхідно для наявності складу зазначеного правопорушення) не може визнаватися доведеним.

Даний протокол відноситься до актів ненормативного характеру, тобто породжує обов'язки тільки у суб'єкта, якому вони адресовані. Підставами для визнання акту недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.    

Відповідно до ч.І ст.9 КупАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до п.12.4 Правил дорожнього руху в населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більш 60 км/год.

Згідно із ч. 1 ст. 122 КупАП адміністративним правопорушенням є перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів лише більш як на двадцять кілометрів на годину тобто на даної ділянці дороги можна рухатися зі швидкістю 80 км/год і це не буде порушенням ч.І ст.122 КУпАП.

Відповідно до п.1 ч.І ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст.104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно- правових відносин.

Згідно з п. 1 ч. З ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративний позов може містити вимоги про скасування або визнання недійсним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

Згідно з п.1 ч.І ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних осіб чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до п.2 ч.І ст.18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно із ч.2 ст.19 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача.

   Таким чином, на підставі наведеного суд вважає можливим позов  ОСОБА_1 – задовольнити, визнати неправомірними дії Інспектора ДПС 2-го взводу ДАІ м. Одеси УДАІ УМВС України в Миколаївській області, старшого лейтенанта міліції Кіріка Андрія Анатолійовича по складенню протоколу та постанови про адміністративне правопорушення  серії ВН № 388172 від 22.05.2010 року, постанову серії ВН № 388172 від 22.05.2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.. 122 ч. 1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в доход держави в розмірі 255 гривень – скасувати, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.. 122 ч. 1 КУпАП - закрити.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України та ст.293 КУпАП, суд, -

ВИРІШИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Інспектора ДПС 2-го взводу ДАІ м. Одеси УДАІ УМВС України в Миколаївській області, старшого лейтенанта міліції Кіріка Андрія Анатолійовича про визнання дій протиправними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ВН № 388172 від 22.05.2010 року - задовольнити.

Визнати неправомірними дії Інспектора ДПС 2-го взводу ДАІ м. Одеси УДАІ УМВС України в Миколаївській області, старшого лейтенанта міліції Кіріка Андрія Анатолійовича по складенню протоколу та постанови про адміністративне правопорушення  серії ВН № 388172 від 22.05.2010 року.

Постанову серії ВН № 388172 від 22.05.2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.. 122 ч. 1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в доход держави в розмірі 255 гривень – скасувати.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.. 122 ч. 1 КУпАП - закрити.

    Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя: