Справа №2-а-1745/10    

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2010 року Приморський районний суд міста Одеси

у складі:   головуючого судді     -     Свяченої Ю.Б.,

                  при секретарі     -     Крецу М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Миколаївській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій зазначає, що 29 березня 2010 року він керував автомобілем марки «Тойота», д/н НОМЕР_1. Під час руху по автомобільній дорозі Одеса-Київ на 293 км. кілометрі був зупинений інспектором ДПС Первомайської роти молодшим сержантом Павловим О.Ю., підставою для зупинки транспортного засобу, як потім пояснив інспектор, стало порушення вимог п. 12.6.г «Правил дорожнього руху», а саме, поза населеними пунктами на всіх дорогах та на дорогах, що  проходять  через населені пункти,  позначені знаком 5.47, дозволяється рух із швидкістю – на  автомобільній дорозі з окремими проїзними частинами,  що  відокремлені  одна від одної розділювальною смугою - не більше 110 км/год. , за що передбачена відповідальність згідно з ч.1 ст. 122 КУпАП.

Про дане інспектором ДПС був винесений протокол про вчинення адміністративного правопорушення серії ВЕ № 136596, та відразу ж була винесена постанова в справі про адміністративне правопорушення серії ВЕ № 065997 відповідно якої його було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень.

Позивач зазначає, що дана постанова є незаконною і підлягає скасуванню, оскільки він не порушував вимоги правил дорожнього руху. Факт перевищення швидкості руху саме його автомобіля нічим не підтверджено, також відсутні жодні докази, окрім стверджень інспектора ДПС Павлова О.Ю.  який показав йому радар з позначеною швидкістю руху нібито саме його автомобіля, однак на радарі могла бути вказана швидкість іншого автомобілю, оскільки він рухався в потоці інших автомобілів. Також при складанні постанови йому не роз’яснювались права та обов’язки, не зазначались свідки які на той час знаходились у його автомобілі а також не з’ясовувались обставини скоєння правопорушення, що грубо порушує вимоги діючого законодавства України, справа була розглянута на місці та він був позбавлений можливості скористатися професійною правовою допомогою, в зв’язку з чим позивач звернувся до суду та просить задовольнити позовні вимоги.

В судовому засіданні заявник, заявлені вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, не повідомивши суд про причини неявки, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до ч.4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача — суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши всі наявні докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно копії постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ВЕ № 136596 складеної інспектором ДПС Первомайської роти ДПС при УДАІ ГУМВС України в Миколаївській області  Павловим О.Ю. 29 березня 2010 року на 293 км. а/ш Київ-Одеса ОСОБА_1  керуючи автомобілем марки «Тойота», д/н НОМЕР_1, скоїв правопорушення передбачене п. 12.6.г ПДР України, перевищив встановлену швидкість руху на – 33 км/год. Швидкість вимірювалась приладом «Іскра» номер у протоколі не зазначено.

    Відповідно до Постанови КМУ  «Про правила дорожнього руху»: п.12.6. «г» поза населеними пунктами на всіх дорогах та на дорогах, що  проходять  через населені пункти, позначені знаком 5.47, дозволяється рух із швидкістю – на  автомобільній дорозі з окремими проїзними частинами,  що  відокремлені  одна від одної розділювальною смугою - не більше 110 км/год.

Відповідно до ст.71 ч.2 КАС України, обов'язок доказування правомірності своїх дій в даному випадку покладено на відповідача.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його скоєні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.

З’ясовано також, що інспектором ДПС були грубо порушені вимоги ст. 268 КпАП України, зокрема права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і яка має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Таким чином судом встановлено, що гр-н ОСОБА_1  керував автомобілем марки «Тойота», д/н НОМЕР_1 по автомобільній дорозі Київ-Одеса, на 293 кілометрі даного шосе був зупинений інспектором ДПС Первомайської роти УДАІ ГУМВС України в Миколаївській області Павловим О.Ю, який пояснив що підставою для зупинки, стало порушення вимог п. 12.6.г «Правил дорожнього руху», а саме, перевищення дозволеної швидкості поза населеними пунктами на всіх дорогах та на дорогах, що  проходять  через населені пункти, позначені знаком 5.47 , за що передбачена відповідальність згідно з ч.1 ст. 122 КУпАП. Із зазначень позивача слідує що, він намагався пояснити інспектору ДПС що, дані вказані на приладі, з якими йог ознайомив інспектор не мають ніякого відношення до швидкості руху саме його автомобіля, оскільки він рухався в потоці інших автомобілів. На прохання до працівника ДАІ представити докази що на приладі зафіксовано швидкість саме його автомобілю, а не будь якого іншого автомобілю, той не відреагував.

Взявши до уваги ствердження позивача та враховуючи те, що зворотне не доведено відповідачем, оскільки окрім постанови в справі про адміністративне правопорушення не надано жодного доказу, зокрема відсутній протокол про адміністративне правопорушення, в якому були б зазначені пояснення свідків, даних зроблених за допомогою відео чи фото фіксації, або ж будь-яких інших фактичних даних на підставі яких було б можливим встановити наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, тому суд приходить до висновку про визнання постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ВЕ № 065997 від 29 березня 2010 року незаконною та такою, що підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст.ст. 251, 254, 255, 256, 268, 288 КУпАП, ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 71, 77, 86, 128 ч.4, 158-163 КАС України, п.12.6.г постанови КМУ від 10 жовтня 2001 р. N 1306 «Про Правила дорожнього руху»,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати незаконною та скасувати постанову в справі  про адміністративне правопорушення серії ВЕ № 065997 від 29 березня 2010 року винесену інспектором ДПС Первомайської роти при УДАІ ГУМВС України у Миколаївській області  Павловим Олексієм Юрійовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КпАП України та накладення стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень.

Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1  КпАП України - закрити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя                                         Ю.Б. Свячена