Справа № 2-5298/10

 ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

           02 грудня 2010 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючої судді Кравчук Т.С.,

при секретарі Лахматової С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом в якому просить суд стягнути з відповідача на її користь суму завданої матеріальної шкоди в розмірі 851 гривні, суму моральної шкоди в розмірі 1500 гривень, судові витрати по сплаті державного мита в розмірі 16 гривень, витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 30 гривень.

У судовому засіданні позивачка позов підтримала та пояснила суду, що вона є співвласником квартириАДРЕСА_1Крім позивачки в квартирі мешкають та прописані її батьки, матір - інвалід другої групи,та неповнолітня дитина позивачки.

03.10.2006 року позивачка побачила мокру пляму на стіні в одній з кімнат її квартири. У продовж кількох наступних днів пляма зросла в розмірах майже в десять разів. З'явилися ознаки грибку на стінах та стійкий запах плісняви.

За стіною житлової кімнати позивачки безпосередньо розташований санвузол відповідача, та кухня (стояк розташований у стіні міжквартирних прегородок). Доступ до стояку можливий лише з квартири відповідача.

Як тільки позивачка помітила мокру пляму на стіні, негайно звернулася до мешканців квартири № 96 з проханням усунуту причину течі, в чому їй було в категоричній формі відмовлено.

Внаслідок цього, на протязі наступних 5 днів в квартирі позивачки утворилися умови неможливі для проживання через вологість та різкий запах плісняви.

Позивачки була вимушена звернутися із заявою до Керівника дільниці № 6, ДЭЗ Арнаутський про необхідність усунення течі.

На протязі наступних 12 днів ( період з 10.10.2006 по 21.10.2006 ) представники ДЭЗу у складі оглядової комісії регулярно відвідували квартиру позивачки з відповідним оформленням Актів, але в доступі в квартиру № 96 на протязі всього цього періоду мешканцями кВ. № 96 представникам ДЭЗу було категорично відмовлено. Тобто, своєчасно дати можливість обстежити, та ліквідувати течу в стіні, відповідач відмовив як позивачці, так і представникам ДЭЗу «Арнаутський».

Внаслілок цього вологість в помешканні позивачки зростала, виник зловонний запах плісняви. Стіни кімнати відсиріли і виникла можливість руйнування будівлі, що спричиняло ризик для родини позивачки, та мешканців всього будинку.

Нарешті, коли позивачка повідомила начальнику ділянки №6, ДЕЗу Арнаутський про її намір подати Скаргу Районному Прокуророві на ДЭЗ з приводу того, що його представниками не було зроблено нічого для усунення течі. Начальник ДЕЗу Арнаутський отримав в мешканців квартири №96 дозвіл на обстеження їх квартири. В результаті цього було встановлено, що сантехнічні прилади квартири № 96 знаходяться в пошкодженому стані, наслідком чого є теча в стіні, про що складено відповідні Акти ДЕЗу від 19.10.2006 року та 21.10.2006 року.

В наслідок протиправних дій відповідача  позивачці завдано матеріальний збиток, який полягає у витратах на відновлювальний ремонт пошкоджених ділянок квартири позивачки в наслідок залиття її квартири власником квартири № 96. Вартість відновлювальних робіт по усуненню наслідків залиття квартири позивачки становить 851 гривню.

Крім того, позивачка вважає, що протиправними діями відповідача їх завдано моральної шкоди, яка полягає у небажанні відповідачем реагувати належним чином на пошкодження сантехнічних приладів  в приміщенні своєї квартири, що в подальшому може призвести до тяжких наслідків, які можуть завдати шкоди усім мешканцям будинку № 92/94 по вул.. Велика Арнаутська в м. Одесі. Завдану моральну шкоду позивачка оцінює в 1500 гривень, у зв’язку з чим вимушена звернутися до суду з вказаним позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Відповідач до судового засідання неодноразово не з’являвся, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомляв.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні докази, заслухавши пояснення представника позивача вважає позов частково обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

   Судом встановлено, що позивачка є власником квартири АДРЕСА_1 Крім позивачки в квартирі мешкають та прописані її батьки, матір - інвалід другої групи,та неповнолітня дитина позивачки.

03.10.2006 року позивачка побачила мокру пляму на стіні в одній з кімнат її квартири. У продовж кількох наступних днів пляма зросла в розмірах майже в десять разів. З'явилися ознаки грибку на стінах та стійкий запах плісняви.

За стіною житлової кімнати позивачки безпосередньо розташований санвузол відповідача, та кухня (стояк розташований у стіні міжквартирних прегородок). Доступ до стояку можливий лише з квартири відповідача.

Як тільки позивачка помітила мокру пляму на стіні, негайно звернулася до мешканців квартири № 96 з проханням усунуту причину течі, в чому їй було в категоричній формі відмовлено.

Внаслідок цього, на протязі наступних 5 днів в квартирі позивачки утворилися умови неможливі для проживання через вологість та різкий запах плісняви.

Позивачки була вимушена звернутися із заявою до Керівника дільниці № 6, ДЭЗ Арнаутський про необхідність усунення течі.

На протязі наступних 12 днів ( період з 10.10.2006 по 21.10.2006 ) представники ДЭЗу у складі оглядової комісії регулярно відвідували квартиру позивачки з відповідним оформленням Актів, але в доступі в квартиру № 96 на протязі всього цього періоду мешканцями кВ. № 96 представникам ДЕЗу було категорично відмовлено. Тобто, своєчасно дати можливість обстежити, та ліквідувати течу в стіні, відповідач відмовив як позивачці, так і представникам ДЕЗу «Арнаутський».

Внаслідок цього вологість в помешканні позивачки зростала, виник зловонний запах плісняви. Стіни кімнати відсиріли і виникла можливість руйнування будівлі, що спричиняло ризик для родини позивачки, та мешканців всього будинку.

Нарешті, коли позивачка повідомила начальнику ділянки №6, ДЕЗу Арнаутський про її намір подати Скаргу Районному Прокуророві на ДЭЗ з приводу того, що його представниками не було зроблено нічого для усунення течі. Начальник ДЕЗу Арнаутський отримав в мешканців квартири №96 дозвіл на обстеження їх квартири. В результаті цього було встановлено, що сантехнічні прилади квартири № 96 знаходяться в пошкодженому стані, наслідком чого є теча в стіні, про що складено відповідні Акти ДЕЗу від 19.10.2006 року та 21.10.2006 року.

         В наслідок протиправних дій відповідача  позивачці завдано матеріальний збиток, який полягає у витратах на відновлювальний ремонт пошкоджених ділянок квартири позивачки в наслідок залиття її квартири власником квартири № 96. Вартість відновлювальних робіт по усуненню наслідків залиття квартири позивачки становить 851 гривню.

         Крім того, в позовній заяві позивачка вказує на той факт, що в наслідок залиття належної їй на праві власності квартири вона отримала моральну шкоду яка полягає у небажанні відповідачем реагувати належним чином на пошкодження сантехнічних приладів  в приміщенні своєї квартири, що в подальшому може призвести до тяжких наслідків, які можуть завдати шкоди усім мешканцям будинку № 92/94 по вул.. Велика Арнаутська в м. Одесі. Завдану моральну шкоду позивачка оцінила  в 1500 гривень. Але ж,  в процесі розгляду справи позивача не довела безпосередність впливу залиття квартири на завдання шкоди здоров’ю позивачки у зв’язку з чим суд вважає необхідним позовні вимоги щодо стягнення суми моральної шкоди задовольнити частково в розмірі 1000 гривень

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Таким чином, на підставі наведеного суд вважає можливим позов ОСОБА_1 – задовольнити частково, стягнути з відповідача на її користь суму завданої матеріальної шкоди в розмірі 851 гривні, суму моральної шкоди в розмірі 1000 гривень, судові витрати по сплаті державного мита в розмірі 16 гривень, витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 30 гривень.  

Керуючись ст. ст. 10, 60, 212, 213, 214, 215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 625, 1046, 1049, 1050 ЦК Україна, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму завданої матеріальної шкоди в розмірі 851 гривні, суму моральної шкоди в розмірі 1000 гривень, судові витрати по сплаті державного мита в розмірі 16 гривень, витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 30 гривень а разом 1897 гривень.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави державне мито в розмірі 35 гривень та витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 90 гривень.

Рішення суду може бути переглянуто за заявою відповідача, якій не приймав участі при розгляді справи, поданої протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга  на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення

Суддя: