Справа № 2-4187/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28  грудня  2010 року  Приморський районний суд м. Одеси

у складі:     головуючого судді       Загороднюка В.І.

                     при секретарі                Міневич Д.О.

                     за участю прокурора   Місюрко Г.А.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом Заступника прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Одеської міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа КП „ОМБТІ та РОН”  про визнання свідоцтва про право власності на квартиру та угод недійсними, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання свідоцтва про право власності на квартиру та угод недійсними.

 При цьому посилається на те, що     на підставі рішення Виконкому  Центральної райради народних депутатів № 170 від 07.04.1989 р. ОСОБА_8 надавалась для тимчасового проживання складом сім'ї дві особи - вона та її донька ОСОБА_1 одна кімната  площею 19,48 кв.м. АДРЕСА_1. В 1999 р. мати ОСОБА_1 – ОСОБА_8 померла. ОСОБА_1 продовжувала проживати в одній кімнаті площею 19,48 кв.м. АДРЕСА_1.

Розпорядженням  Приморської райадміністрації ОМР № 2691 від 16.08.2004 р. ОСОБА_3 передано під відновлення АДРЕСА_1.

Розпорядженням  Приморської райадміністрації ОМР № 316 від 03.02.2005 р. АДРЕСА_1 прийнято в експлуатацію після відновлювального ремонту.

Згідно договору дарування від 18.05.2005 р. ОСОБА_3 подарувала ОСОБА_5 Ѕ частину АДРЕСА_1 та згідно договору купівлі-продажу від 06.12.2005 р. ОСОБА_3 продала Ѕ частину АДРЕСА_1 ОСОБА_4 Вказана квартира належала ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності від 14.03.2005 р., серія ЯЯЯ № 070310, яке видано ВК ОМР на підставі розпорядження  Приморської райадміністрації ОМР № 316 від 03.02.2005 р. ОСОБА_5 по договору дарування від 18.08.2005 р. подарував ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_7 3/8 частини АДРЕСА_1.

Розпорядженням Приморської райадміністрації ОМР № 3336 від 17.11.2005 р. було задоволено протести прокурора та скасовані розпорядження № 2691 від 16.08.2004 р. та розпорядження № 316 від 03.02.2005 р. Тобто розпорядження на підставі якого ОСОБА_3 було видано свідоцтво про право власності на спірну квартиру скасовано. Таким чином  має бути визнано недійсним свідоцтво про право власності на АДРЕСА_1 та відповідно всі наступні угоди по вказаній квартирі.

    В судовому засіданні представник позивача – Прокуратури Приморського району м. Одеси та позивачка ОСОБА_1 позов  підтримали в повному обсязі та просили його задовольнити.

Відповідачка вона ж представник відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 – ОСОБА_6 в судовому засіданні позов не визнала, вважає його не обґрунтованим та таким що не підлягає задоволенню.

Представник відповідачки ОСОБА_3 – ОСОБА_10 в судовому засіданні позов не визнала, вважає його не обґрунтованим та таким що не підлягає задоволенню.

    Представник відповідача Виконавчого комітету Одеської міської ради в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

    Представник третьої особи КП „ОМБТІ та РОН”  в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

    Вислухавши пояснення позивачів, представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з  наступних підстав.

    Судом встановлено, що рішенням ВК Центральної районної ради народних депутатів № 170 від 07.04.1989 р. матері позивачки ОСОБА_8 було надано для тимчасового проживання з пропискою за попередньою адресою на склад сім'ї дві особи вона та донька ОСОБА_1 одну кімнату площею 19,48 кв.м. АДРЕСА_1.

(а.с. 8)

    В подальшому зазначена кімната знаходилася в користуванні  ОСОБА_8, а після її смерті з 1999 року в користуванні позивачки ОСОБА_1 Зазначена обставина також була підтверджена листом на адресу ОСОБА_8 від Центрального райвиконкому.

(а.с. 7)

Розпорядженням  Приморської райадміністрації ОМР № 2691 від 16.08.2004 р. цю ж квартиру  АДРЕСА_1  передано під відновлення ОСОБА_3

(а.с. 33)

Іншим розпорядженням  Приморської райадміністрації ОМР № 316 від 03.02.2005 р. АДРЕСА_1 прийнято в експлуатацію після відновлювального ремонту.

(а.с. 36)

На підставі розпорядження  Приморської райадміністрації ОМР № 316 від 03.02.2005 р. ОСОБА_3 було видане свідоцтво про право власності від 14.03.2005 р. на АДРЕСА_1.

(а.с. 13)

В подальшому ОСОБА_3 розпорядилася вказаною квартирою та 18.05.2005 р. подарувала Ѕ частину цієї квартири ОСОБА_5 Іншу Ѕ частину АДРЕСА_1 Рябовол О.В. 06.12.2005 р. продала ОСОБА_4

(а.с. 17, 21)

18.08.2005 р. ОСОБА_5 по договору дарування № 6-1259  подарував ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_7 3/8 частини АДРЕСА_1.

(а.с. 24)

    В подальшому в ході проведеної перевірки прокуратурою Приморського району м. Одеси  01 та 04 листопада 2005 року було внесено протести на розпорядження  Приморської райадміністрації ОМР № 2691 від 16.08.2004 р. та на розпорядження  Приморської райадміністрації ОМР № 316 від 03.02.2005 р.

(а.с. 34, 37)

Розпорядженням Приморської райадміністрації ОМР № 3336 від 17.11.2005 р. протести прокурора задоволені та скасовані розпорядження № 2691 від 16.08.2004 р. та розпорядження № 316 від 03.02.2005 р.

(а.с. 39)

Таким чином  розпорядження на підставі яких ОСОБА_3 було передано під відновлення та видано свідоцтво про право власності на спірну квартиру скасовані та зобов’язано її звільнити незаконно зайняте приміщення.

Отже спірне приміщення, а саме одна кімната площею 19,48 кв.м. АДРЕСА_1 повернулася в користування позивачки ОСОБА_1

Зважаючи на те, що ОСОБА_3 не мала права розпоряджатися зазначеною квартирою, але уклала договір дарування з ОСОБА_5 та договір купівлі-продажу з ОСОБА_4, відповідно до ст. 215 ЦК України ці договори підлягають визнанню недійсними.

Приймаючи до уваги те, що ОСОБА_5 в свою чергу 18.08.2005 р. розпорядився належною йому часткою спірної квартири та уклав договір дарування з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_7 суд вважає, що цей договір відповідно до вимог ст. 215 ЦК України також підлягає визнанню недійсним.

Позовна вимога щодо зобов’язання КП „ОМБТІ та РОН” зняти власників АДРЕСА_1 з реєстрації задоволенню не підлягає оскільки рішення може бути добровільно  виконане цим Комунальним підприємством.

На підставі викладеного та керуючись, ст.  215  ЦК України, ст.ст. 213-215 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

         Позов  задовольнити частково.

Визнати недійсним свідоцтво про право власності на АДРЕСА_1 від 14.03.2005 р. виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради серії ЯЯЯ № 070310 на ім’я ОСОБА_3.

Визнати недійсним договір дарування від 18.05.2005 р. на Ѕ частину АДРЕСА_1 між ОСОБА_3 та ОСОБА_5.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 06.12.2005 р. на Ѕ частину АДРЕСА_1 між ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Визнати недійсним договір дарування від 18.08.2005 р. на 3/8 частини АДРЕСА_1 між  ОСОБА_5 та ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_11.

Це рішення є підставою для зняття власників АДРЕСА_1 ОСОБА_5 ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4 з реєстрації в КП „ОМБТІ та РОН”.

Рішення може бути оскаржено, про що протягом десяти днів з дня проголошення подається апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу потягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

    Суддя