Справа № 2-1218/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАІНИ

25 січня 2011 року Суворовський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді         Пепеляшкова О.С.

при секретарі         Шиміній М.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «Росттранс» про поновлення на роботі, стягнення грошових сум, відшкодування моральної шкоди, зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До суду з позовом звернулась ОСОБА_1, яка вказала, що працювала касиром 5 категорії, але внаслідок дій ОСОБА_2 були порушені трудові права позивача та ОСОБА_1 після неодноразового уточнення позовних вимог просила покарати й стягнути з відповідача відшкодування моральної шкоди в сумі 100 000 гривень, вилучити у відповідача протягом 1 місяця недоплачену грошову суму в розмірі 72 240 гривень, стягувану суму перерахувати на рахунок позивача у банку, а у випадку відсутності грошових коштів зобов’язати відповідача оформити та переписати по прописці в паспорті ОСОБА_2 житло на прізвище ОСОБА_1 без посередників протягом 1 місяця без комунальної заборгованості; за образу особистості, недоплату заробітної плати, відпусток, святкових, нічних, розрахунку при звільненні, вилучених коштів на медичний огляд та обіди просила стягнути з ОСОБА_2 20 000 гривень за період з 17.08.2009р. по 10.07.2010р., поновити на роботі в посаді адміністратора, внести запис у трудову книжку; надала заяву з вимогою зменшити розмір відшкодування моральної шкоди до суми 20 000 гривень, потім, після уточнення, до 1 690 гривень; повернути суму за канцтовари в сумі 100 гривень; стягнути недоплату по 5-тій категорії в сумі 30 000 грн., недоплачену заробітну плату в сумі 34 240 грн., повернути вилучені за останні 6 місяців 700 грн. за проведення медичного огляду, внесення обіду адміністрації в сумі 7 200 грн., суму по акту за порушення трудової дисципліни в розмірі 100 грн., звільнити від судових витрат.

В судовому засіданні ОСОБА_1 просила позов задовольнити в повному обсязі та наполягала на своїх вимогах до ОСОБА_2 як фізичної особи, яка винна у порушенні її трудових прав.

Представник відповідача ОСОБА_2 та третьої особи ТОВ «Росттранс» заперечувала проти задоволення позову та вказувала, що будь-яких порушень трудових прав позивача допущено не було, ОСОБА_2 не є належним відповідачем по справі, а тому в задоволенні позову просила відмовити в повному обсязі.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши надані докази, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про те, що в задоволенні позову має бути відмовлено з наступних підстав.

25.05.2008р. ОСОБА_1 була прийнята наказом № 60-к від 23.05.2008р. директором ТОВ «Росттранс» ОСОБА_3 на посаду касира торгового залу ТОВ «Росттранс» (а.с. 8, 156).

ОСОБА_2 на час роботи позивача перебував на посаді керуючого магазином ТОВ «Росттранс», що, крім іншого, сторонами не заперечувалось.

В період роботи в ТОВ «Росттранс», ОСОБА_1 згідно поданих нею заяв надавалися відпустки без збереження заробітної плати строком на 13 календарних днів з 10.12.2008 р. по 22.12.2008 року - наказ № 140-к від 01.12.2008р., частина основної щорічної відпустки строком на 14 календарних днів з 16.01.2009р. по 29.01.2009р. - наказ № 5-к від 14.01.2009р., частина основної щорічної відпустки строком 14 календарних днів з 15.06.2009 по 29.06.2009р. - наказ № 69-к від 12.06.2009р., відпустка без збереження заробітної плати строком на 15 календарних днів з 30.06.2009р по 14.07.2009р. - наказ № 69-к від 12.06.2009р., нараховувалися відповідні платежі, премія та доплата за роботу в нічний час та в святкові дні (а.с. 155, 157-159, 162-163, 165-184)..

Як убачається з копій листів першого заступника начальника інспекції – заступника Головного державного інспектора праці області від 24.12.2009р. заробітна плата за весь час відпустки у січні та липні 2009р. виплачена з порушенням вимог ст.21 ЗУ «Про відпустки» (пізніше, ніж за три дні до початку), при проведенні процедури вивільнення порушено вимоги ст.116 КЗпП України щодо виплати належних працівнику від підприємства сум в день звільнення, вжиті відповідні заходи реагування; трудову книжку позивач отримала в день звільнення (а.с. 16, 19-20).

Управлінням охорони здоров’я, згідно наданої позивачем копії відповіді від 28.07.2009р., роз’яснювалось на заяву про надання адреси установи, де підключають розумовий розмовний канал про необхідність звернення до психіатричного диспансеру (а.с. 36).

Згідно наданої позивачем копії висновку по перевірці заяви Маліновським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області з приводу неправомірних дій працівників та директора універсаму «Сільпо» та копії відповіді від 03.02.2010р. з цього приводу було винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, так як факти, викладені у заявах, свого підтвердження не знайшли та носять маревний характер (а.с. 35, 37).

Відповідно до копії листа прокуратури Маліновського району м.Одеси від 21.09.2009р. порушень трудового законодавства з боку ТОВ «Росттранс» не виявлено (а.с. 40).

ОСОБА_1 звернулась до директора ТОВ «Росттранс» ОСОБА_3 з заявою про звільнення за власним бажанням, та наказом № 120/5к від 07.10.2009р. позивач була звільнена з займаної посади за власним бажанням з 08.10.2009р. (а.с. 160, 164).

Сторони сумнівів, зауважень та заперечень щодо доказів та їх обсягу не висловили, позивач наполягала на негайному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів.

Працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні – ст. 38 КЗпП України.

Статті 106-108 КЗпП України регламентують оплату праці у нічний час, у святкові і неробочі дні, а також у надурочний час.

За ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно  в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів. А при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення – ст.116 КЗпП України.

Відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди – стаття 237-1 КЗпП України - працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Судом роз’яснювалось позивачу право відповідно до ст.33 ЦПК України залучити до участі у справі належного відповідача, що здійснюється лише за клопотанням позивача та не може бути здійснено з ініціативи суду, проте ОСОБА_1 наполягала на тому, що відповідачем є безпосередньо фізична особа ОСОБА_2 як такий, що порушив її трудові права.          Відповідно до положень ст.ст.21, 24 КЗпП України, відповідачем у справі про поновлення на роботі та стягнення грошових сум, що виникають з обов’язків роботодавця по трудовому договору та інших сум, пов’язаних з порушенням роботодавцем трудового законодавства, має бути підприємство, установа, організація, від імені якої виступає власник або уповноважений ним орган чи фізична особа, та, таким чином, ОСОБА_2 є неналежним відповідачем по справі, а тому в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 про поновлення на роботі, стягнення грошових сум, відшкодування моральної шкоди, зобов’язання вчини певні дії, має бути відмовлено в повному обсязі.

На підставі ч.4 ст.88 ЦПК України ОСОБА_1 підлягає звільненню від оплати судових витрат.

Керуючись статтями 10, 11, 57, 60, 61, 81, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

    У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «Росттранс» про поновлення на роботі, стягнення грошових сум, відшкодування моральної шкоди, зобов’язання вчинити певні дії – відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Суворовський районний суд м.Одеси.

    Суддя