Судове рішення #13313888

копія

Справа №11-764, 2010 року                                                         Головуюча в 1-й інстанції Сарбей В.Л..

Категорія: ст.368 ч.2 КК України                                           Доповідач                           Ващенко С.Є.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

14 грудня 2010 року               Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області у складі:

головуючого - судді                Дуфнік Л.М.,

суддів                                        Ващенка С.Є., Латюка П.Я.,

з участю   прокурора               Бантюка І.М.,

потерпілої                                ОСОБА_1,

засудженого                             ОСОБА_2,

захисника                                 ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи, на вирок Хмельницького міськрайонного суду від 15 жовтня 2010 року.

Цим вироком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вінниці Вінницької області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, тимчасово не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

засуджено за ч.1 ст.368 КК України до 2 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих повноважень, строком 1 рік.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік 6 місяців.

На підставі ст.76 КК України його зобов'язано повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися в цю інспекцію для реєстрації.

Вирішено речові докази по справі:

-     чисті ватно-марлеві тампони; аркуш паперу формату А-4 зі зразками порошку жовто-зеленого кольору; рукавички, якими оброблялись грошові кошти; два ватно-марлеві тампони із змивами, відібраними з правої долоні ОСОБА_2, - знищити;

1.   -     Штани, вилучені в ОСОБА_2, - повернути ОСОБА_2;

2.   -     Грошові кошти в сумі 3000 гривень у кількості 30 купюр, номіналом 100 грн. кожна, - повернути ОСОБА_1.

Документи - виконавче провадження №1796/2- 10 та виконавче провадження №1393/2-10 вирішено повернути в MB ДВС Хмельницького міськрайонного управління юстиції.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави      1611,02 грн. судових витрат - за проведення експертизи.

З грошових коштів ОСОБА_2 в сумі 3358 гривень та 450 доларів США, переданих у відділ фінансування та бухгалтерського обліку прокуратури Хмельницької області, арешт знято та повернуто їх ОСОБА_2.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишено попередній - підписку про невиїзд.

За вироком суду „ ОСОБА_2, перебуваючи на посаді старшого державного виконавця міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції, будучи закріпленим державним виконавцем за дільницею № 2, відповідно до наказу № 221/од від 31 грудня 2009 року, будучи представником влади, наділеним організаційно-розпорядчими обов'язками, до яких відноситься здійснення передбаченими законодавством України заходів щодо своєчасного, повного і неупередженого виконання рішень (виконавчих документів) та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу у порядку, передбаченому відповідним законом, тобто, наділеним в межах своєї компетенції правом пред'являти вимоги, приймати рішення та застосовувати примусові заходи, обов'язкові для виконання фізичними та юридичними особами незалежно від їх відомчої належності чи підлеглості, тобто будучи службовою особою, переслідуючи корисливі мотиви, з використанням наданого йому службового становища, діючи в супереч інтересів служби 25 травня 2010 року отримав від ОСОБА_1 хабар в сумі 3000 гривень за зняття арешту з автомобілів, які належать ОСОБА_4

Так, 21 січня 2010 року в MB ДВС ХМРУЮ надійшов виконавчий лист № 6-1945/09 від 27.11.09 Новозаводського районного суду м. Чернігова про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованості за кредитним договором, судових витрат по сплаті третейського збору на суму 189634 грн., а також з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Альфа-Банк» пені за договором поруки у розмірі № 31355,71 гривень. Виконання вказаного виконавчого листа доручено старшому державному виконавцю ОСОБА_2.

25 січня 2010 року ОСОБА_2 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо боржника ОСОБА_4 При примусовому виконанні виконавчого листа № 6-1945/09 в частині стягнення коштів з ОСОБА_4 10.03.10 ОСОБА_2 відповідно до постанови «Про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження» накладено арешт на транспортні засоби марки: ЗАЗ TF699P, 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1; ЗАЗ TF699P, 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_2; CHEVROLET Epica LF69, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_4; ЗАЗ TF699P, 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_3, які належать ОСОБА_4

12 травня 2010 року до старшого державного виконавця Чубара С.В. звернувся ОСОБА_5, який надавав юридичну допомогу ОСОБА_4, з питанням про можливість зняття арешту з транспортних засобів, на що ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_5, що такі дії будуть коштувати фінансових затрат в сумі 3000 грн.

Вказаний зміст розмови ОСОБА_5 передав ОСОБА_4, яка, в свою чергу, розповіла ОСОБА_1 про необхідність передачі грошей державному виконавцю.

25 травня 2010 року об 11 годині 30 хвилин ст. державний виконавець MB ДВС ХМРУЮ ОСОБА_2, перебуваючи в приміщенні Хмельницького МРУЮ по вул. Тернопільській, 13/2 м. Хмельницького отримав від ОСОБА_1 хабар у вигляді грошових коштів в сумі 3000 гривень, як умову зняття арешту з автомобілів, що належать ОСОБА_4.”

В апеляції, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, що потягло неправильне застосування кримінального закону та м’якість призначеного покарання, прокурор просить апеляційний суд вирок суду першої інстанції скасувати і постановити свій вирок, яким визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.368 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов’язані з виконанням адміністративно-розпорядчих функцій, на 2 роки та з конфіскацією майна.

При цьому прокурор вважає, що суд необґрунтовано перекваліфікував дії ОСОБА_2 з ч.2 на ч.1 ст.368 КК України та виключив з його обвинувачення таку кваліфікуючу ознаку як вимагання хабара, оскільки накладенням арешту на автомобілі ОСОБА_2 позбавив ОСОБА_4 можливості більш, як на два місяці, отримувати дохід від їх експлуатації та сплачувати кошти за кредитними договорами, чим умисно створив умови, за якими вона вимушена була звернутися до ОСОБА_1 з метою передачі йому 3000 грн. у якості хабара і таким чином запобігти порушенню своїх прав та законних інтересів.

На думку апелянта, суд не в повній мірі врахував суспільну небезпеку вчинених ОСОБА_2 злочинних дій, а саме те, що він вимагав та отримав хабара будучи державним службовцем.

Заслухавши суддю-доповідача, міркування прокурора на підтримку апеляції з посиланням на зазначені у ній доводи, пояснення потерпілої, яка підтримала апеляцію прокурора, засудженого, на думку якого апеляція є необґрунтованою, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_2 в одержанні хабара за вказаних у вироку обставин ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні доказах, які узгоджуються між собою і правильно оцінені судом.

При цьому суд вірно дійшов висновку про необхідність кваліфікації дій ОСОБА_2 за ч.1 ст.368 КК України, оскільки доказів, що його дії були поєднані з вимаганням хабара, у справі немає.

За показаннями ОСОБА_2 постанова про накладення арешту на транспортні засоби ОСОБА_4 була винесена з метою виконати рішення суду після надходження виконавчого листа і в той час, коли він нікого з боржників не знав.

А, як видно з показань самої потерпілої ОСОБА_1 та свідків     ОСОБА_4 і ОСОБА_5, ОСОБА_2 ні в кого з них грошей за зняття арешту з автомобілів не вимагав.

До того ж будь-який спосіб вимагання ОСОБА_2 хабара, у тому числі той, на який вказує в апеляції прокурор, в обвинуваченні ОСОБА_2 за              ч.2 ст.368 КК України не зазначений.

За таких обставини доводи апелянта щодо необхідності кваліфікувати дії ОСОБА_2 за ч.2 ст.368 КК України є безпідставними.

Що стосується покарання за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.368 КК України, то воно призначене ОСОБА_2 з дотриманням вимог ст.65 КК України, зокрема й з урахуванням ступені тяжкості вчиненого злочину, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Вирок Хмельницького міськрайонного суду від 15 жовтня 2010 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляцію прокурора – без задоволення.

Судді /підпис/

Згідно з оригіналом:

    Суддя апеляційного суду

    Хмельницької області                                                                  С.Є.Ващенко

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація