Апеляційний суд Рівненської області

 _______________________________________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

27 січня 2011 року                                                                                           м. Рівне

       Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Рівненської області Квятковський А.С.,

з участю особи, яка подала апеляцію - ОСОБА_2

      у відкритому  судовому  засіданні розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_2 на  постанову судді Дубенського міськрайонного суду від 22 грудня 2010 року.

ВСТАНОВИВ:

 Постановою судді Дубенського міськрайонного суду від 22 грудня 2010 року, ОСОБА_2, притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накладено стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 10 років з оплатним вилученням транспортного засобу ВАЗ 2105 номерний знак НОМЕР_1.  

 Як  встановлено судом, 8 листопада 2010 року о 07 год. 20 хв. в м. Рівне по вул. Курчатова, ОСОБА_2 керував автомобілем ВАЗ 2105, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння.

 8 листопада 2010 року о 07 год. 45 хв. на 356 км. автодороги Київ-Чоп, ОСОБА_2 керував автомобілем ВАЗ 2105, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння.

          В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову суду в частині призначеного йому адміністративного стягнення - змінити, зменшивши йому строк позбавлення права керування транспортними засобами з 10 років на 1 рік без вилучення транспортного засобу ВАЗ 2105. Вважає, що відносно нього обрано занадто суворе адміністративне стягнення, оскільки суд першої інстанції не врахував ряд обставин, а саме: щиро розкаявся у вчиненому, до адміністративної відповідальності раніше не притягувався. На обґрунтування свого прохання в частині оплатного вилучення транспортного засобу, посилається на те, що він не є власником даного автомобіля, щодо якого прийняла рішення суддя (автомобіль належить ОСОБА_3.).

Ознайомившись із змістом апеляційної скарги,  заслухавши пояснення ОСОБА_2. який просить задовольнити його апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи,  суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Винність ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП: тобто керування транспортними засобами в стані алкогольного спяніння, особою, яка двічі протягом року піддавалась адміністративному стягненню за аналогічні правопорушення, установлена зібраними в справі доказами.                                                                  Зокрема, постановою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 22 листопада 2010року ОСОБА_2 притягувався до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 2550грн. за керування автомобілем у стані алкогольного сп"яніння 5 листопада 2010р. в м.Дубно. Згідно протоколів про адміністративне правопорушення серії ВК1 №055724, та ВК1 № 052855 від 8 листопада 2010 року ОСОБА_2  в м.Рівне та на автодорозі Київ-Чоп був затриманий працівниками міліції за керування в стані алкогольного спяніння., що підтверджується висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп’яніння №1678 від 8.11.2010 року. Сам ОСОБА_2 у своїх поясненнх не заперечував факт керування автомобілем в стані алкогольного сп’яніння,Ю за обставин, зазначених у протоколі.  

За таких обставин суд першої інстанції прийняв законне й обгрунтоване рішення,    у межах санкції статті 130 ч.3 КУпАП про позбавлення ОСОБА_2 прав керування транспортними засобами на строк десять років.

Підстав для задоволення апеляційної скарги і зміни постанови в частині накладення на ОСОБА_2 основного адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 10 років суд не вбачає.

Поряд з цим, суд вважає обгрунованими вимоги скаржника в частпні незаконності рішення місцевого суду щодо вилучення транспортного засобу автомобіля ВАЗ 2105 державний номер НОМЕР_1, який йому не належить на праві особистої власності.

          З роз"яснень, які містяться у п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року N 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" вбачається, що не можна накладати стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.

        Як убачається з матеріалах справи автомобіль марки ВАЗ 2105 державний номер НОМЕР_1 належить громадянці ОСОБА_3

 Тому, рішення суду в частині оплатного вилучення транспортного засобу підлягає виключенню.

                                                      На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП ,

ПОСТАНОВИВ:

             Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

  Постанову  судді  Дубенського міськрайонного суду від 22 грудня 2010 року про притягнення ОСОБА_2 до  адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП  змінити в частині  накладення додаткового адміністративного стягнення.

  Виключити із резолютивної частини постанови посилання про оплатне вилучення транспортного засобу марки ВАЗ 2105 номерний знак НОМЕР_1, який належить гр.ОСОБА_3

             Транспортний засіб марки ВАЗ 2105 номерний знак НОМЕР_1 повернути власнику - ОСОБА_3

   В решті постанову залишити без зміни.

  Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

                Суддя:                                                                         А.С. Квятковський