У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 січня 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:
Головуючого судді Василевича В.С.
Суддів: Шимківа С.С., Демянчук С.В.
при секретарі Приходько Л.В.
з участю позивача ОСОБА_1, відповідача
ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду від 16 листопада 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про вселення,-
в с т а н о в и л а :
Рішенням Рівненського міського суду від 16листопада 2010 року в задоволенні позову у даній справі відмовлено.
В апеляційній скарзі доводить про незаконність та необґрунтованість рішення через порушення норм процесуального права.
Вказує, що суд дійшов неправильного висновку про преюдиційність встановлених рішенням апеляційного суду Рівненської області від 11 листопада 2008 року обставин.
Позивачем в тій справі була ОСОБА_4, його дружина, а не він.
Вважає,що оскільки він не був особою, яка брала участь у справі, то положення ч.3 ст.61 ЦПК не повинні застосовуватись при розгляді справи за його позовом.
По наведених підставах просить рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.
В судовому засіданні
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги.
Як видно з матеріалів справи, квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в рівних частках- по 1/3 частині квартири кожному. Рішенням Рівненського міського суду від 17 листопада 2006 року визначено порядок користування цією квартирою з виділенням співвласникам в користування окремих кімнат.
В березні 2008 року ОСОБА_4 звернулась до суду з вимогою про вселення її та членів сім»ї, в тому числі і ОСОБА_1, її чоловіка.
Позов судом було задоволено, але рішенням апеляційного суду Рівненської області від 11 листопада 2008 року рішення Рівненського міського суду від 29 липня 2008 року в частині вселення ОСОБА_1 скасовано з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у позові.
При ухваленні рішення апеляційний суд вказав, що за відсутності згоди відповідачів ОСОБА_1 не може бути вселений у належну ОСОБА_4 кімнату, оскільки таке вселення призведе до порушення прав відповідачів, які є співвласниками квартири, частина якої перебуває у спільному користуванні (а.с-5). З наведеного слідує, що судом апеляційної інстанції встановлено обставини щодо відсутності підстав для вселення ОСОБА_1 Зазначене рішення є чинним.
Виходячи з наведеного та положень ч.3 ст.61 ЦПК України про те, що обставини встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини суд першої інстанції цілком підставно відмовив ОСОБА_1 у задоволенні позову.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що він, ОСОБА_1 не брав участі в розгляді справи за позовом його дружини про вселення не можуть бути прийняті до уваги, оскільки він являється в тій справі особою щодо якої встановлено обставини.
Враховуючи, що рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують підстав для його скасування немає.
Керуючись п.1 ч.1 ст.307, ст.ст.313-315 ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Рівненського міського суду від 16 листопада 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.
Головуючий Василевич В.С.
Судді: Шимків С.С.
Демянчук С.В.