УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    20 січня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді  Дяченко Л.О.

Суддів Летягіної О.В.

при секретарі  Іващенко В.В.

 Вернігор О.Ю.

             розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Приватного вищого навчального закладу Кримський інститут економіки та господарського права про витребування майна з чужого незаконного володіння за апеляційною скаргою Приватного вищого навчального закладу Кримський інститут економіки та господарського права на рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 5 листопада 2010 року,                                                    

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до Приватного вищого навчального закладу Кримський інститут економіки та господарського права про витребування майна з чужого незаконного володіння. Просить витребувати належний йому автомобіль ГАЗ 33023, державний номер НОМЕР_1, мотивуючи свої вимоги тим, що 25.12.2006 року ним було отримано свідоцтво про право на спадщину, відповідно до якого він став власником спірного автомобілю. Однак, він не має можливості зареєструвати за собою  вказане право, оскільки автомобіль знаходиться на території Приватного вищого навчального закладу Кримський інститут економіки та господарського права. На неодноразові вимоги повернути йому автомобіль відповідач не реагує.

Рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим  від 5 листопада 2010 року позов задоволено. У Приватного вищого навчального закладу Кримський інститут економіки та господарського права витребуваний та переданий ОСОБА_5 належний йому автомобіль марки ГАЗ 33023, державний номер НОМЕР_1. Стягнуто з Приватного вищого навчального закладу Кримський інститут економіки та господарського права на користь ОСОБА_5 судові витрати у сумі 214 грн. 78 коп. та витрати на ІТЗ у сумі 120 грн., а всього 334 грн.78 коп.

  Не погодившись з вказаним рішенням суду, ПВНЗ Кримський інститут економіки та господарського права подало апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі просять суд скасувати рішення, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначають, що спірний автомобіль був придбаний в 2000 році інститутом, а тоді колишнім ректором ОСОБА_11 був переоформлений на іншу особу.  Вважають, що між громадянином ОСОБА_5 та ПВНЗ Кримський інститут економіки та господарського права відсутній предмет спору, оскільки ОСОБА_5 не надано суду доказів того факту, що він є власником спірного автомобіля, останнім володільцем якого була ОСОБА_6, яка померла у 2004 році. Також вважають, що вони є неналежними відповідачами у справі. Зазначають, що при вирішенні спору, суд повинен був заслухати показання свідків ОСОБА_7,, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, про допит яких ними було заявлено клопотання.

      Дослідивши матеріали справи, заслухавши сторони, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

     Задовольняючи позовні вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння, суд виходив з того, що  ОСОБА_5 є власником спірного автомобіля, а відповідач незаконно утримує належне позивачу  майно .

     З такими висновками суду погоджується колегія суддів.

      Судом було встановлено, що  ОСОБА_6 була власником автомобілю ГАЗ 33023, державний номер НОМЕР_1, на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу \а.с.5\.

     Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 25.12.2006 року ОСОБА_5 є власником автомобіля ГАЗ 33023, державний номер НОМЕР_1 \а.с.6\.

  З постанови про відмову у порушенні кримінальної справи від 26.07.2007 року  слідує, що право власності на спірний автомобіль належить позивачу ОСОБА_5, у порушенні кримінальної справи по факту  придбання автомобіля ГАЗ 33023, державний номер НОМЕР_1, відмовлено на підстави ст..6 п.2 КПК України \а.с.7-8\.

  З матеріалів справи вбачається, що  відповідач ПВНЗ  Кримський інститут економіки та господарського права  не заперечує, що  вищевказаний автомобіль дійсно знаходиться на території  учбового закладу і віддавати вони його не  бажають, оскільки  вважають  власністю інституту. У ході слухання справи  у Апеляційному суді АР Крим представник інституту  позовні вимоги визнав частково, проте, вказав що вони віддадуть автомобіль тільки законному власнику і тільки після того, як він сплатить борги, які є перед інститутом у колишнього ректора інституту та  спадкодавця ОСОБА_11

   Свідоцтво про право власності у порядку спадкування  на даний автомобіль за ОСОБА_5 ніхто не оспорив.

   Таким чином, судом було встановлено, що ОСОБА_5 є власником спірного майна  і це майно без  будь-яких законних підстав знаходиться у інституту.

   Усі доводи відповідача  щодо незгоди з рішенням суду  ніякого відношення до суті даного спору не мають.

   Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає висновок суду  про  задоволення позову та витребування майна ОСОБА_5 із незаконного володіння інститутом  законним та обґрунтованим,  тому підстав для задоволення апеляційної скарги не знаходить.

               З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення   постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування немає.

              На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 307, 308, 312,  314, 317, 319  Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах

                                                                   УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Приватного вищого навчального закладу Кримський інститут економіки та господарського права відхилити.

             Рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 5 листопада 2010 року залишити без змін.

            Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

 Судді: