УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 січня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді Дяченко Л.О.
Суддів Летягіної О.В.
при секретарі Іващенко В.В.
Вернігор О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ВАТ «Державний ощадний банк України», ОСОБА_6, треті особи: приватний нотаріус ОСОБА_7 та філія державного підприємства «Інформаційний центр», про визнання недійсним договору застави та зобов’язання виключити інформацію з державного реєстру обтяжень за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Сімферопольського районного суду АР Крим від 25 серпня 2010 року,
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ВАТ «Державний ощадний банк України», ОСОБА_6, треті особи: приватний нотаріус ОСОБА_7 та філія державного підприємства «Інформаційний центр», про визнання недійсним договору застави та зобов’язання виключити інформацію з державного реєстру обтяжень.
Вимоги мотивовані тим, що 19.06.2006 року приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу була засвідчена довіреність, яка видана ОСОБА_6 на ім’я ОСОБА_5 Згідно цієї довіреності ОСОБА_6 уповноважив ОСОБА_8 на всі дії щодо подальшого розпорядження автомобілем «Daewoo Lanos SUPTF 69 YD 6 W 280104, зокрема з питань продажу цього автомобілю. Після оформлення у відповідності із діючим законодавством довіреності у той же самий день, 19 червня 2006 року, свідоцтво про реєстрацію автомобілю та довіреність на автомобіль були передані ОСОБА_8 Таким чином, вказаний автомобіль експлуатувався виключно ОСОБА_8 із самого отримання зі стоянці «Таврія –Авто» з 14.06.2006 року по 19.06.2006 року – на підставі акту передачі автомобіля, а з 19.06.2006 року до 15.08.2006 року - на підставі наданої довіреності, а з 15.08.2006 року на підставі внесення відомостей про надання дозволу на керування в свідоцтві про реєстрацію автомобіля. У вересні 2009 року від співробітників СБУ йому стало відомо, що машина знаходиться у заставі Ощадбанку. Фактично транспортний засіб знаходиться у нього з 14.06.2006 року, тому вважає, що ОСОБА_6 ввів в оману Ощадбанк, а останній недбало ставився до службових обов’язків чим допоміг створити обставини для отримання кредиту ОСОБА_6 Вказує, що Ощадбанк не міг укладати договір, оскільки всі документи на автомобіль та вказаний автомобіль знаходилися у позивача, тому договір застави є фіктивним.
Рішенням Сімферопольського районного суду АР Крим від 25 серпня 2010 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права. Зазначає, що суд не звернув увагу на пояснення представника банку Архіпової Л.Г., якою було зазначено, що відповідно до акту перевірки заставленого майна від 28.08.2007 року, заставлене майно знаходиться у ОСОБА_6 у користуванні та «родові ознаки заставленого майна підтверджується техпаспортом» та «майно відповідає документам, які відповідають копіям документів, які були прийняті заставодержателем при оформленні договору застави. Тобто, працівники філії КРУ Ощадбанку цім актом підтвердили наявність у ОСОБА_6 заставленого майна у серпні 2007 року.
Заслухавши сторони, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з необґрунтованості позовних вимог.
З такими висновками суду погоджується колегія суддів з наступних підстав.
Згідно зі статтею 303 Цивільного процесуального кодексу України при розгляді справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Згідно зі ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі ст.203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені.
Відповідно до ст.230 ч.1 ЦК України, якщо одна із сторін навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним.
Судом встановлено, що 14.06.2006 року був складений акт прийому-передачі №248 від 14.06.2006 року, про те що СТО-2 ВАТ «Таврія-Авто» передає СТО-1 «Таврія-Авто» автомобіль DAEWOO LANOS , кузов № НОМЕР_1, транзитний номер НОМЕР_2 (а.с.9).
15.06.2006 року між ТОВ ВАП «Іззет та сини» та ОСОБА_6 укладений договір купівлі-продажу транспортного засобу DAEWOO LANOS , вартістю 64.100 грн. 17.06.2006 року ОСОБА_6 отримав свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу DAEWOO LANOS TF69Y (а.с.44).
19.06.2006 року ОСОБА_6 надав ОСОБА_8 довіреність на право розпорядження автомобілем DAEWOO LANOS TF69Y, яка посвідчена приватним нотаріусом ОСОБА_11 (а.с.6).
20.06.2006 року ОСОБА_6 надав до Ощадбанку заяву про видачу кредиту на суму 57.690 грн. для придбання нового авто (а.с.41-43).
22.06.2006 року Ощадбанком проведено виплати за кредитом ТОВ ВАП «Іззет та сини» (а.с.45-48).
22.06.2006 року між ОСОБА_6 і Ощадбанком укладений кредитний договір №121, а з ОСОБА_6 укладений договір поруки №157 (а.с.49-53).
22.06.2006 року між ОСОБА_6 та Ощадбанком укладений спірний договір застави автомобіля DAEWOO LANOS TF69Y, для забезпечення виконання кредитного договору від 22.06.2006 року №121, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_12 (а.с.22-23).
23.06.2006 року, о 12 год. 29 хв., відомості про реєстрацію застави – автомобіля DAEWOO LANOS TF69Y, р.н.НОМЕР_3 – внесені до Державного реєстру обтяжень рухомого майна (а.с.128).
16.08.2006 року позивачу ОСОБА_5 видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу DAEWOO LANOS TF69Y, р.н. НОМЕР_3, номер кузову 280104 на підставі довідку рахунку від 15.08.2006 року (а.с.6).
01.09.2009 року рішенням Київського районного суду м. Сімферополя з ОСОБА_6 та ОСОБА_6 солідарно стягнута сума заборгованості за кредитом в розмірі 32.779 грн. 30 коп. та звернено стягнення на предмет застави - DAEWOO LANOS TF69Y, р.н. НОМЕР_3 (а.с.127).
Відносно посадових осіб ТОВ «ПАВ «Іззет та сини» та КРУ Ощадбанку прокуратурою Автономної Республіки Крим розслідується кримінальна справа за ст.364 ч.2 та ст.366 КК України за фактом неправомірного продажу автомобіля та оформлення кредиту. Справа знаходиться у провадженні органу досудового слідства.
Як вбачається з матеріалів справи, спірний договір застави від 22.06.2006 року укладався для забезпечення договору кредиту від 22.06.2006 року, за яким ОСОБА_6 отримував гроші на придбання нового автомобіля DAEWOO LANOS TF69Y.
На час отримання кредиту ОСОБА_6 був власником транспортного засобу, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на його ім'я, і мав право на розпорядження рухомим майном, у тому числі надавати його у заставу.
До того ж, на час переходу права власності на автомобіль до ОСОБА_5 16.08.2006 року у реєстрі обтяжень рухомого майна вже було проведено реєстрацію застави автотранспорту, яка відбулася 23.06.2006 року.
У зв’язку з невиконанням кредитних обов’язків судовим рішенням заборгованість стягнута на користь Ощадбанку, а також звернено стягнення на предмет застави – автомобіль DAEWOO LANOS TF69Y, р.н. НОМЕР_3. Рішення Київського районного суду м. Сімферополя від 01.09.2009 року ОСОБА_5 не оскаржувалося.
За відсутності вироку (постанови) по кримінальній справі, що набрав законної сили, яким встановлено винні дії ОСОБА_6 або посадових осіб Ощадбанку щодо укладання спірного договору застави від 22.06.2006 року, – суд вважає недоведеним наявність обману або іншої протиправної поведінки сторін за договором, які б були підставою для визнання правочину недійсним.
У зв’язку з вищевикладеним посилання позивача на те, що договір застави не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а був вчинений під впливом обману з боку ОСОБА_6 є необґрунтованим. Тому зазначені підстави не можуть бути застосовані для визнання договору недійсним.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 317, 319 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 – відхилити.
Рішення Сімферопольського районного суду АР Крим від 25 серпня 2010 року – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді: