Україна
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
22ц-14980/10 Головуючий у 1 й інстанції - Максименко О.І.
Доповідач - Кочкова Н.О.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 січня 2011 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Кочкової Н.О.,
суддів - Кіктенко Л.М., Пищиди М.М.,
при секретарі - Самоткан В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 вересня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - 7 Дніпропетровська державна нотаріальна контора про визнання права власності на частину квартири в порядку спадкування, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності на Ѕ частину квартири в порядку спадкування, -
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 вересня 2010 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено, позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені, за нею визнано права власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.182-183).
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення та ухвалення нового рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права (а.с.185-187).
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково.
Судом 1 інстанції встановлено, що квартира АДРЕСА_1 на праві спільної сумісної власності належала подружжю ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 18 червня 1993 року (а.с.7-9). 14 лютого 1997 року кожен із них нотаріально посвідчив заповіт, яким заповідав належну йому квартиру ОСОБА_3, дочці (а.с.45, 46). Крім того, 10 серпня 1990 року ОСОБА_4 нотаріально посвідчив заповіт, яким заповідав належний йому автомобіль ВАЗ 2101 ОСОБА_2, сину (а.с.59).
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4, а ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 (а.с.39, 40). 17 лютого 2007 року ОСОБА_2 отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на автомобіль ВАЗ 2101 (а.с.74), ОСОБА_6 із заявою про прийняття спадщини після смерті батька до нотаріальної контори не зверталась.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_2, суд 1 інстанції виходив із того, що він не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у 6-місячний строк, і лише 17 лютого 2007 року отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на автомобіль ВАЗ 2101.
Відповідно до ст.. 524 ЦК УРСР, який діяв на момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом, спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Виходячи із того, що ОСОБА_4 за життя розподілив спадщину: автомобіль заповідав сину (позивачу по справі), а належну йому частину приватизованої квартири –доньці ОСОБА_3, заповіт на ім*я ОСОБА_3 не скасований і не визнаний недійсним, висновки суду про відмову у визнанні права власності на частину квартири за позивачем –є правильними, тому рішення суду і цій частині слід залишити без змін.
Доводи апелянта про те, що він має право на ј частину квартири, оскільки є спадкоємцем за законом і фактично прийняв спадщину, - не ґрунтуються на законі, тому не можуть бути прийняті до уваги.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, суд виходив із того, що, незважаючи на те, що вона не зверталась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак, фактично прийняла спадщину шляхом вступу в управління спадковим майном. Однак, із вказаними висновками погодитись не можна.
Згідно із ч.1 ст. 549 ЦК УРСР протягом 6 місяців із дня прийняття спадщини спадкоємець повинен вступити в управління або володіння спадковим майном чи подати державній нотаріальній конторі заяву про прийняття спадщини. Висновки суду про те, що ОСОБА_3 фактично прийняла спадщину шляхом вступу в управління спадковим майном, - спростовуються довідкою КЖЕП № 13 від 4 вересня 2008 року про те, що у квартирі АДРЕСА_1, де проживав спадкодавець ОСОБА_4, ОСОБА_3 була зареєстрована 28 вересня 2009 року (а.с.90), до цього вона була зареєстрована у квартирі АДРЕСА_2, знята з реєстрації 3 жовтня 2003 року, що підтверджується відмітками у паспорті (а.с.131-132).
Таким чином, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, що, відповідно до п.3 ч.1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду з ухваленням нового рішення. Виходячи із того, що ОСОБА_3 не зверталась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_4, а позовні вимоги про встановлення факту прийняття спадщини судом фактично не розглядались (а.с.34-37), у задоволенні її позовних вимог про визнання права власності на Ѕ частину квартири в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 слід відмовити. Уточнені позовні вимоги ОСОБА_3 (а.с. 141-142, 169-171) про визнання права власності на Ѕ частину квартири за померлою ОСОБА_5 у порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_4 –також не підлягають задоволенню, оскільки його заповіт на ім*я ОСОБА_3 не скасований і не визнаний недійсним, а, відтак, згідно із ст.. 1223 ЦК України 2003 року, спадкування за законом не наступає. Крім того, визнання права власності за померлою особою діючим законодавством не передбачено.
Керуючись ст.307, 308, п.3 ч.1 ст. 309 ЦПК України, апеляційний суд,-
В И Р І Ш И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 вересня 2010 року у частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_3 скасувати з ухваленням нового рішення.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 про визнання права власності на Ѕ частину квартири в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 – відмовити.
В іншій частині рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 вересня 2010 року залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді: