КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.01.2011 № 11/189
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів: Авдєєв П.В.
Коршун Н.М.
За участю представників:
від Міністерства транспорту та зв’язку України: Бортник О.М. – представник за довіреністю,
від Головного управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації): Нечипорчук Н.О. -представник за довіреністю,
від Державного територіально – галузевого об’єднання „Південно – західна залізниця”: Крисан В.М. - представник за довіреністю,
від Фонду державного майна України: Комарницька О.Б. - представник за довіреністю,
від Київської міської ради: Касьяненко А.М. – представник за довіреністю,
від Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві: Горголь О.М. – представник за довіреністю,
від Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна: представник не з’явися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської міської ради
на рішення Господарського суду м.Києва від 20.09.2010
у справі № 11/189 (Смирнова Ю.М. .....)
за позовом Міністерства транспорту та зв"язку України
до Головного управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
треті особи: 1.Державне територіально – галузеве об’єднання „Південно – західна залізниця”, 2.Фонд державного майна України, 3.Київська міська рада, 4. Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві, 5. Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна
про визнання права власності держави на майновий комплекс по вул.Новопольова, 101Б в м. Києві
ВСТАНОВИВ:
В квітні 2010р. Міністерство транспорту та зв’язку України звернулось з позовом про визнання права власності держави України в особі Міністерства транспорту та зв’язку України на майновий комплекс по вул.Новопольовій, 101Б в м.Києві, а саме: ДС (ст.Київ-Волинський); виробнича будівля: склад; павільйон пасажирський (Тетерівського напрямку); павільйон пасажирський (Фастівського напрямку); стрілочний пост №1 ДС ст.Київ-Волинський; кладовка; пост ЕЦ; вбиральня; маневрова вишка; стрілочний пост №1; маневрова вишка; будівля ДЕС, що знаходиться в господарському віданні Державного територіально-галузевого об’єднання „Південно-західна залізниця”.
09.08.2010р. до суду першої інстанції надійшли уточнення позовних вимог (т.2 а.с.1-3), в яких позивач просив визнати право власності держави України в особі Міністерства транспорту та зв’язку України на об’єкти нерухомого майна по вул..Новопольовій, 101 б в м. Києві, що знаходяться в господарському віданні Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця", а саме: ДС (ст. Київ-Волинський) площею 1337,2 м2, літера «А» за Технічним паспортом, інвентарний № 010593, рік введення в експлуатацію 1977р.; виробнича будівля площею 393,5 м2, літера «Б» за Технічним паспортом, інвентарний № 612001, рік введення в експлуатацію 1985р.; склад площею 127,9 м2, літера «В» за Технічним паспортом, інвентарний № 010594, рік введення в експлуатацію 1979р.; павільйон пасажирський (Тетерівського напрямку) площею 66,5 м2, літера «Г» за Технічним паспортом, інвентарний № 010092, рік введення в експлуатацію 1957р.; павільйон пасажирський (Фастівського напрямку) площею 139,3 м2, літера «Д» за Технічним паспортом, інвентарний № 010091, рік введення в експлуатацію 1957р.; стрілочний пост №1 ДС ст. Київ-Волинський площею 9,8 м2, літера «Е» за Технічним паспортом, інвентарний № 010577, рік введення в експлуатацію 1974р.; кладова площею 22,9 м2, літера «Ж» за Технічним паспортом, інвентарний № 010101, рік введення в експлуатацію 1930р.; пост ЕЦ площею 576,2 м2, літера «З» за Технічним паспортом, інвентарний № 010597, рік введення в експлуатацію 1975р.; вбиральня площею 4,2 м2, літера «И» за Технічним паспортом, інвентарний № 010104, рік введення в експлуатацію 1954р.; маневрова вишка площею 21,6 м2, літера «К» за Технічним паспортом, інвентарний №010094, рік введення в експлуатацію 1943р.; стрілочний пост №1 площею 26,5 м2, літера «Л» за Технічним паспортом, інвентарний № 010592, рік введення в експлуатацію 1971р.; маневрова вишка площею 21,4 м2, літера «М» за Технічним паспортом, інвентарний № 010093, рік ведення в експлуатацію 1951р.; будівля ДС площею 347,4 м2, літера «Н» за Технічним паспортом, інвентарний №010604, рік введення в експлуатацію 1977р.
Позовні вимоги мотивовані тим, що вказане нерухоме майно є державним та знаходиться у господарському віданні, правомірному та добросовісному володінні Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця" та обліковується на балансі Київського будівельно-монтажного експлуатаційного управління №1. З моменту побудови спірного майна воно експлуатується виключно Залізницею. Проте, в оформленні права власності на вказане майно відповідачем було відмовлено.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.09.2010р. у справі №11/189 позовні вимоги задоволено повністю. Визнано право власності держави України в особі Міністерства транспорту та зв’язку України на об’єкти нерухомого майна по вул.Новопольовій, 101 б в м.Києві, що знаходяться в господарському віданні Державного територіально-галузевого об’єднання „Південно-Західна залізниця”, а саме: ДС (ст. Київ-Волинський) площею 1337,2 м2, літера «А» за Технічним паспортом, інвентарний № 010593, рік введення в експлуатацію 1977р.; виробнича будівля площею 393,5 м2, літера «Б» за Технічним паспортом, інвентарний № 612001, рік введення в експлуатацію 1985р.; склад площею 127,9 м2, літера «В» за Технічним паспортом, інвентарний № 010594, рік введення в експлуатацію 1979р.; павільйон пасажирський (Тетерівського напрямку) площею 66,5 м2, літера «Г» за Технічним паспортом, інвентарний № 010092, рік введення в експлуатацію 1957р.; павільйон пасажирський (Фастівського напрямку) площею 139,3 м2, літера «Д» за Технічним паспортом, інвентарний № 010091, рік введення в експлуатацію 1957р.; стрілочний пост №1 ДС ст. Київ-Волинський площею 9,8 м2, літера «Е» за Технічним паспортом, інвентарний № 010577, рік введення в експлуатацію 1974р.; кладова площею 22,9 м2, літера «Ж» за Технічним паспортом, інвентарний № 010101, рік введення в експлуатацію 1930р.; пост ЕЦ площею 576,2 м2, літера «З» за Технічним паспортом, інвентарний № 010597, рік введення в експлуатацію 1975р.; вбиральня площею 4,2 м2, літера «И» за Технічним паспортом, інвентарний № 010104, рік введення в експлуатацію 1954р.; маневрова вишка площею 21,6 м2, літера «К» за Технічним паспортом, інвентарний №010094, рік введення в експлуатацію 1943р.; стрілочний пост №1 площею 26,5 м2, літера «Л» за Технічним паспортом, інвентарний № 010592, рік введення в експлуатацію 1971р.; маневрова вишка площею 21,4 м2, літера «М» за Технічним паспортом, інвентарний № 010093, рік ведення в експлуатацію 1951р.; будівля ДС площею 347,4 м2, літера «Н» за Технічним паспортом, інвентарний №010604, рік введення в експлуатацію 1977р.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Київська міська рада звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції прийнято оскаржуване рішення з неповним з’ясуванням всіх обставин справи та з неправильним застосуванням норм матеріального права. Зокрема, апелянт відзначає, що судом першої інстанції не дано оцінки тому, що ДТГО "Південно-Західна залізниця" при зверненні до Головного управління комунальної власності м. Києва не було надано всіх документів, які повинні бути надані згідно з Положенням про порядок оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 31.08.2001р. № 1820.
Крім того, апелянт посилається на те, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що Інвентаризаційна справа не є правовстановлюючим документом, а тому, підставою для набуття права власності бути не може.
Міністерством транспорту та зв’язку України та Державним територіально – галузевим об’єднанням „Південно – західна залізниця” надано відзиви на апеляційну скаргу, в яких вони просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін.
Головним управлінням комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві також надано відзиви на апеляційну скаргу, в яких вони просять апеляційну скаргу задовольнити, а рішення місцевого господарського суду – скасувати.
У письмових поясненнях Фонд державного майна України зазначив, що позивачем не надано доказів того, що спірні об’єкти належать до комунальної власності.
Розглянувши доводи апеляційної скарги та відзивів, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення учасників процесу, колегія суддів встановила наступне:
Державне територіально-галузеве об’єднання «Південно-Західна залізниця» з метою проведення державної реєстрації права власності на спірне майно звернулось до Головного управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з заявою, в якій просило оформити свідоцтво на право державної власності на спірні об'єкти нерухомого майна за адресою: вул.Новопольова, 101 б в м.Києві.
Головне управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом № 042/13/1-6665 від 06.08.2009 відмовило Державному територіально-галузевому об’єднанню «Південно-Західна залізниця» у оформленні права власності держави на спірні об'єкти нерухомості через відсутність усіх необхідних документів (т.1 а.с.84-85).
Статтею 4 Закону України «Про транспорт» встановлено, що державне управління в галузі транспорту здійснюють Міністерство транспорту України, місцеві Ради народних депутатів та інші спеціально уповноважені на те органи відповідно до їх компетенції.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2006 № 789 затверджене Положення про Міністерство транспорту та зв'язку України, відповідно до якого міністерство є головним (провідним) органом виконавчої влади з питань реалізації державної політики в галузі залізничного транспорту та здійснює державне управління в галузі транспорту.
Підпунктом 29 пункту 4 зазначеного Положення встановлено, що міністерство виконує відповідно до законодавства України функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління.
В процесі розгляду справи позивач стверджував, що до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України входить Державне територіально-галузеве об’єднання «Південно-Західна залізниця», яке відповідно до преамбули Статуту Державного територіально-галузеве об’єднання «Південно-Західна залізниця» створене згідно зі статтями 1, 4 Закону України «Про залізничний транспорт», засноване на державній власності, яке належить до сфери управління Міністерства транспорту України та підпорядковане Державній адміністрації залізничного транспорту України.
Як було встановлено, що до складу Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця» входять відокремлений підрозділ – Київське будівельно-монтажне експлуатаційне управління №1 (далі – Управління), яка діє на підставі Положення, затвердженого наказом начальника Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця» від 29.07.2009 №312-Н (т.1 а.с.90).
Відповідно до пункту 3.2.4. Положення про відокремлений підрозділ Київське будівельно-монтажне експлуатаційне управління №1, основним завданням Управління є експлуатація та утримання в належному технічному стані службово-технічних, виробничих будівель та споруд, житлового фонду, об’єктів соціальної інфраструктури та інженерних мереж, що знаходяться на балансі.
Позивач вказує на те, що згідно Технічного паспорта, виданого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, довідки Управління про балансову належність від 16.03.2010 №БМЕУ-1-683, інвентарних карток обліку основних засобів, ДС (ст. Київ-Волинський) площею 1337,2 м2, літера «А» за Технічним паспортом, інвентарний № 010593, рік введення в експлуатацію 1977р.; виробнича будівля площею 393,5 м2, літера «Б» за Технічним паспортом, інвентарний № 612001, рік введення в експлуатацію 1985р.; склад площею 127,9 м2, літера «В» за Технічним паспортом, інвентарний № 010594, рік введення в експлуатацію 1979р.; павільйон пасажирський (Тетерівського напрямку) площею 66,5 м2, літера «Г» за Технічним паспортом, інвентарний № 010092, рік введення в експлуатацію 1957р.; павільйон пасажирський (Фастівського напрямку) площею 139,3 м2, літера «Д» за Технічним паспортом, інвентарний № 010091, рік введення в експлуатацію 1957р.; стрілочний пост №1 ДС ст. Київ-Волинський площею 9,8 м2, літера «Е» за Технічним паспортом, інвентарний № 010577, рік введення в експлуатацію 1974р.; кладова площею 22,9 м2, літера «Ж» за Технічним паспортом, інвентарний № 010101, рік введення в експлуатацію 1930р.; пост ЕЦ площею 576,2 м2, літера «З» за Технічним паспортом, інвентарний № 010597, рік введення в експлуатацію 1975р.; вбиральня площею 4,2 м2, літера «И» за Технічним паспортом, інвентарний № 010104, рік введення в експлуатацію 1954р.; маневрова вишка площею 21,6 м2, літера «К» за Технічним паспортом, інвентарний №010094, рік введення в експлуатацію 1943р.; стрілочний пост №1 площею 26,5 м2, літера «Л» за Технічним паспортом, інвентарний № 010592, рік введення в експлуатацію 1971р.; маневрова вишка площею 21,4 м2, літера «М» за Технічним паспортом, інвентарний № 010093, рік ведення в експлуатацію 1951р.; будівля ДС площею 347,4 м2, літера «Н» за Технічним паспортом, інвентарний №010604, рік введення в експлуатацію 1977р. по вул.Новопольовій, 101 б в м.Києві обліковується на балансі Управління та знаходиться в господарському віданні Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця». .
Міністерство транспорту та зв’язку України зазначає, що зазначений об'єкт нерухомого майна є державним, знаходяться в господарському віданні, правомірному та добросовісному володінні третьої особи та перебуває на балансі Київського будівельно-монтажного експлуатаційного управління №1, що підтверджується зазначеною вище довідкою про балансову належність об'єкту нерухомого майна та інвентарними картками обліку основних засобів.
Судом встановлено, що на час розгляду даного спору в суді, право власності на спірне майно належним чином не оформлено та не зареєстровано. Ці обставини у судовому засіданні сторони не заперечували.
Технічний паспорт та Довідка про балансову належність споруд і будівель не є документами, що підтверджують право власності позивача на спірні об’єкти.
Судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Статтею 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» передбачено, що право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності зазначеного Закону, визнаються державою.
У відповідності до положень статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно із статтею 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Частиною 2 статті 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до частин 1, 2 статті 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.
Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Зазначена норма гарантує власнику можливість вимагати не лише усунення порушень його права власності, що вже відбулися, а й звертатися до суду за захистом своїх прав, що можуть бути реально порушені в майбутньому, тобто застосовувати такий спосіб захисту своїх порушених прав, як попередження або припинення можливого порушення його прав власника в майбутньому.
Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Порядок оформлення права власності із видачею свідоцтва про право власності на об'єкт нерухомого майна визначений Положенням про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна в місті Києві, затвердженим розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №1820 від 31.08.2001 (далі – Положення).
Відповідно до наданих пояснень учасниками судового процесу та матеріалів справи, судом встановлено, що до відповідача звернулось Державне територіально-галузеве об’єднання «Південно-Західна залізниця» із заявою про оформлення права власності на спірне майно, але за результатами розгляду вказаної заяви та доданих до неї документів Головне управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомило заявника своїм листом про відсутність підстав для оформлення права власності у зв'язку з ненаданням необхідних для оформлення права власності документів, передбачених Положенням.
Таким чином, з наведеного вбачається, що у відповідності до Положення на Головне управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) покладено обов’язок здійснювати оформлення права власності на об'єкти нерухомості виключно при наявності всіх необхідних для оформлення права власності документів.
Але, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не було оформлено заявнику право власності на спірне майно, в зв’язку з ненаданням останнім належно оформленого пакету документів, що передбачені Положенням.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не порушує права позивача та третіх осіб на спірне майно, оскільки вбачається відсутність у останнього будь-яких власних претензій на предмет спору, а у позивача – правовстановлюючих документів на спірний об’єкт та на земельні ділянки під ними, що витікає з підстав позову і встановлених судами обставин справи (така ж правова позиція Вищого господарського суду України у аналогічних справах, викладена у його постановах від 11.11.2010 у справі №35/200-11/562, від 24.06.2010 у справі №37/782, від 17.06.2010 у справі 320/1471 та ін.).
Будівництво споруд та будівель повинно здійснюватись на підставі затвердженої проектно-кошторисної документації, а завершений об’єкт будівництва повинен відповідати встановленим державним будівельним та санітарним нормам. Перебування осіб у даній будівлі/споруді не повинно встановлювати загрози їхньому життю. На підтвердження такої відповідності видаються передбачені законом документи (акт введення в експлуатацію). В даному випадку такі документи відсутні. Таким чином, позивачем не надано доказів того, що спірний об’єкт може стати об’єктом права власності як об’єкт нерухомості.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених позовних вимог, у зв’язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, як таке, що прийнято з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що заявлені позивачем вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявні чи відсутні обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказів, які б спростовували вище встановлені та зазначені обставини, сторонами не надано.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Київської міської ради підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - скасуванню; в позові Міністерству транспорту та зв’язку України слід відмовити.
Відповідно до вимог ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти на позивача.
Керуючись статтями 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд-
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення Господарського суду м. Києва від 20.09.2010 року задовольнити.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 20.09.2010 року у справі №11/189 скасувати.
3. В позові Міністерству транспорту та зв’язку України відмовити.
4. Стягнути з Міністерства транспорту та зв’язку України (01135, м.Київ, пр-т. Перемоги,14, код ЄДРПОУ 00017584) на користь Київської міської ради (01044, м.Київ, вул.Хрещатик,36) 3 371,09 грн. - державне мито за подачу апеляційної скарги.
5. Доручити Господарському суду м. Києва видати наказ.
6. Матеріали справи №11/189 направити до Господарського суду м. Києва.
Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя Корсак В.А.
Судді Авдєєв П.В.
Коршун Н.М.
28.01.11 (відправлено)