Єдиний унікальний номер 235/6872/21

Номер провадження 22-ц/804/2827/21        

Номер провадження 22-ц/804/2827/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

22 грудня 2021  року                                                  Донецький апеляційний суд у складі колегії:

                                                                  головуючого судді: Новікової Г.В.

                                                                  суддів: Гапонова А.В., Никифоряка Л.П. ,

                                                                  за участю секретаря  Ротар Я.Б.,

     розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмуті апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від  27 вересня 2021 року (постановлену під головуванням судді Хмельової С.М. в місті Покровську Донецької області) у цивільній справі №235/6872/21 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Покровська міська рада Донецької області про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини -

В С Т А Н О В И В:

22 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаною заявою, в обґрунтування посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Вона є єдиним  спадкоємцем після смерті матері  і фактично проживала з нею, тому вважає,що  фактично прийняла спадщину.

Нотаріусом їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з пропуском шестимісячного строку після смерті  матері. Вважає,що трок нею не пропущено,так як вона фактично проживала із спадкодавцем. Для підтвердження цього факту просила   встановити факт  її постійного проживання  разом з  матір`ю за адресою:  АДРЕСА_2 .

Встановлення даного факту необхідно їй для оформлення спадщини, яка залишилася після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: житловий будинок АДРЕСА_3 .

    Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду  від 27 вересня 2021 року у відкритті провадження відмовлено. 

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу  суду   та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування посилається на те, що ухвала суду є незаконною, необґрунтованою, та такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що спадкові права є майновим об`єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому порядку.

Суд першої інстанції під час ухвалення судового рішення не врахував висновок, сформований у постанові Верховного Суду від 14.04.2021 року у справі №205/2102/19-ц.

Вважає передвчасним висновок суду про наявність спору про право, який має розглядатися в порядку позовного провадження.

Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

В судове засідання сторони не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення повісток (а.с.38,39). Від представника Покровської міської ради Донецької області надійшла заява про слухання справи за відсутності їх представника(а.с.41).

Від адвоката Ільющенко Ю.А. надійшла заява про відкладення слухання справи,однак до заяви на підтвердження  його повноважень не додано відповідних документів, матеріали справи таких документів також не містять, що дає підстави для розгляду справи.  

Відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату,час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність осіб, які не з`явилися до суду, оскільки вони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи і від них не надійшло письмове клопотання про відкладення розгляду справи із зазначенням поважності причин.

Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга  підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження (частина друга статті 19 ЦПК України).

Згідно зі статтею 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Перелік юридичних фактів, що підлягають установленню в судовому порядку, визначений у частині першій статті 315 цього Кодексу, не є вичерпним.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, при цьому має бути з`ясована мета його встановлення; - встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлено спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; - заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови.

Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

В порядку окремого провадження розглядаються справи за заявою фізичних осіб про встановлення фактів, якщо встановлення фактів не пов`язується з наступним вирішенням спору про право, і чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

У частині четвертій статті 315 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо, зокрема, згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, встановлення факту не пов`язується з вирішенням спору про право.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права. Спір є суперечністю, конфліктом, протиборством сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження вирішення спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права, оспорюють таке право.

Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними .

Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди можуть розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відмовляючи у відкритті провадження,суд першої інстанції виходив із того, що з заяви вбачається спір про право. Проте оскаржувана ухвала не містить мотивів чим саме підтверджується наявність спору про право.

     Звертаючись до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем   ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 обґрунтовувала її тим, що вона фактично проживала разом із матір`ю в АДРЕСА_2 , однак була зареєстрована за іншим місцем проживання.  Проте внаслідок відсутності доказів її постійного проживання за вказаною адресою, нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку із пропуском строку для прийняття спадщини.

Вона вважає, що строк не пропустила,оскільки вона є єдиною спадкоємицею та фактично проживала зі спадкодавцем, для чого їй необхідно встановити факт проживання з її матір`ю,оскільки вона не має іншої можливості  підтвердити такий  факт, що має юридичне значення для видачі нотаріусом свідоцтва про право на спадщину. Вважає,що встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

    Докази про те,що існують інші спадкоємці і спір між ними чи,що встановлення такого факту може вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб, в матеріалах, доданих до заяви, відсутні. 

На зазначене не звернув уваги суд першої інстанції та дійшов передчасного висновку  про відмову у відкритті провадження.

    Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлено спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах відповідно до положень частини 4 статті 315  ЦПК України.

    Відповідно до п.6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу,що перешкоджає подальшому провадженню у справі,і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

За встановлених обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню з 

направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 368, 374, 376, 382, 384 ЦПК України апеляційний суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1   задовольнити.

Ухвалу Красноармійського міськрайонного суду  від 27 вересня 2021 року скасувати та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

    Судді: