Справа № 415/2004/21

Провадження № 1-кп/415/679/21

У Х В А Л А

Іменем України

23.12.21 р. м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючої судді                                        Старікової М.М.,

за участі секретаря судового засідання                        Павлова О.В.,        

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12021130240000002 від 01.01.2021 у відношенні

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лисичанська Луганської області, громадянина України, не працюючого, який навчається у Луганському педагогічному університеті ім. Т.Шевченко, не одруженого, не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,-

за участі сторін та інших учасників кримінального провадження:

прокурора                                                Шевцова В.О.,

захисників                                                Бондаренка Ю.Ю., Стародубцевої Л.О.,

обвинуваченого                                                 ОСОБА_1 ,

представника потерпілого                                Костєва Ю.Ф.,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Лисичанського міського суду Луганської області перебуває кримінальне провадження, внесене 01 січня 2021 року до ЄРДР за № 12021130240000002 у відношенні ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Під час судового засідання прокурор звернувся до Лисичанського міського суду з письмовим клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у виді домашнього арешту у відношенні ОСОБА_1 .

В обґрунтування клопотання зазначив, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів та за яке, згідно санкції статті, передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 5  до 8 років. Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на даний час не змінились та не зменшились, а саме, є достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_1 :

-  може переховуватися від суду, про що, відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України, свідчать такі обставини, як вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення та тяжкість покарання, що йому загрожує в разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується;

- незаконно впливати на свідків або потерпілого, про що, відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України, свідчать такі обставини, що обвинувачений ОСОБА_1 знайомий з потерпілим ОСОБА_2 , свідками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , крім того вони навчаються в одному навчальному закладі та йому відомо їх місце проживання.

Враховуючи що строк запобіжного заходу у виді домашнього арешту спливає, судовий розгляд кримінального провадження у відношенні ОСОБА_1 не розпочатий, просив продовжити запобіжний захід у виді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 2 місяці, який полягає в забороні залишати житло за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин, крім випадків звернення до медичних закладів.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 , процесуальні обов`язки:                

- прибувати до суду за першою вимогою;

- не спілкуватись зі свідками в цьому кримінальному провадженні, за винятком участі в процесуальних діях в присутності суду.

Представник потерпілого підтримав клопотання прокурора та просив його задовольнити.

Захисник Бондаренко Ю.Ю. заперечував проти клопотання прокурора, зазначивши про відсутність існування ризиків, на які посилається прокурор. Вважає, що прокурором не надано жодних допустимих доказів, які б свідчили про намір обвинуваченого переховуватись від суду та впливати на потерпілого, а також свідків. На думку сторони захисту прокурором мне доведено, що більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого. У зв`язку з чим, враховуючи належну процесуальну поведінку обвинуваченого в суді, просив суд відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_1 та захисник Стародубцева Л.О. доводи захисника Бондаренка Ю.Ю. підтримали.

Вислухавши доводи сторін та інших учасників кримінального провадження, суд вважає клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 таким, що підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно пунктів 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховування від органів досудового розслідування та суду; 3) незаконно впливати на свідків та потерпілого.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно з вимогами ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Згідно ч. 7 ст.194 КПК України обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Судом встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, яке, відповідно до санкції статті карається позбавленням волі на строк від 5 до 8 років та, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.

При вирішенні питання доцільності продовження строку домашнього арешту відносно обвинуваченого суд виходить з необхідності уникнення ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема про наявність ризику, що ОСОБА_1 може переховуватися від суду, свідчать такі обставини, як тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується.

При встановленні наявності ризику незаконного впливу на свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та потерпілого ОСОБА_2 , суд враховує встановлену кримінальним процесуальним законодавством процедуру отримання показань на стадії судового розгляду, відповідно до яких свідки та потерпілі допитуються безпосередньо в судовому засіданні. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

За таких обставин, враховуючи, що судовий розгляд кримінального провадження не розпочатий, суд вважає, що наявність ризику впливу на свідків та потерпілого, з якими обвинувачений разом навчається в одному навчальному закладі та йому відомо їх місце проживання, не можна виключити на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків і потерпілого, та дослідження їх судом.

З урахуванням відомостей про особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання, належної процесуальної поведінки останнього в суді, та відсутності відомостей про порушення обвинуваченим обов`язків, покладених судом при обранні попереднього запобіжного заходу у виді домашнього арешту, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши обвинуваченому залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилини, з покладенням обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність яких була доведена прокурором в судовому засіданні, та які будуть пропорційними, помірними та такими, що не становитимуть надмірний тягар для обвинуваченого, тобто не суперечитимуть п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України та правовій позиції ЄСПЛ, викладеній в рішенні «Баланов проти Росії» (рішення від 16 жовтня 2005 року), оскільки саме такий запобіжний захід забезпечить виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, та який в повній мірі забезпечить запобігання ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від суду, незаконного впливу на свідків та потерпілого.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 31, 177, 178, 181, 194, 331, 372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді домашнього арешту у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 , - задовольнити.

Продовжити строк домашнього арешту ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України на 2 місяці, тобто по 23 лютого 2022 року включно, який полягає в забороні обвинуваченому залишати житло за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин, крім випадків звернення до медичних закладів.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_1 :

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2) не спілкуватись зі свідками в цьому кримінальному провадженні за винятком участі в процесуальних діях в присутності суду.

Роз`яснити обвинуваченому, що в разі не виконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід.

Дана ухвала про продовження запобіжного заходу та покладених на обвинуваченого обов`язків діє до 23 лютого 2022 року включно.

Копію ухвали про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту вручити прокурору, обвинуваченому, потерпілому, представнику потерпілого, захисникам та направити для виконання до Відділу поліції № 3 Сєвєродонецького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області для здійснення контролю за поведінкою обвинуваченого ОСОБА_1 під час дії відносно нього запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                 М.М. Старікова