ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2021 р. м. ХерсонСправа № 540/4511/21

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Хом`якової В.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою від 26.08.2021 відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 29.09.2021 на 14 год. 00 хвил.

14.09.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в задоволені позову.

14.09.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в задоволені позову.

Розглянувши матеріали справи у письмовому провадженні суд ухвалою від  29.09.2021 залишив позов без руху, оскільки встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 КАС України. Так, позовна заява підписана ОСОБА_2 як представником позивача   ОСОБА_1 та адвокатом. Разом з тим, до позовної заяви  був доданий ордер (копія)  на надання правничої допомоги, він виданий на підставі договору про надання правової допомоги /доручення органу від 09.06.2017, копія договору про надання правової допомоги суду не надана. В позовній заяві не зазначено відомості про номер та серію паспорту позивача, як це передбачено п.2 ч.2 ст. 162 КАС України, копія паспорту не додана до позову. В матеріалах позовної заяви немає жодного документа, який би посвідчував особу громадянина України ОСОБА_1 . Зі змісту позовної заяви вбачається що дія закордонного паспорту позивача скінчилась в червні 2018 року, пояснень чому позивач, звертаючись до суду як громадянин України, не бажає оформити новий закордонний паспорт громадянина України при закінченні дії попереднього, в позові не викладено.

Суд зазначив в ухвалі від 29.09.2021, що відповідно до статті 5 Закону України від 18 січня 2001 року № 2235-III "Про громадянство України" документами, що підтверджують громадянство України є: паспорт громадянина України, свідоцтво про належність до громадянства України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, тимчасове посвідчення громадянина України, проїзний документ дитини, дипломатичний паспорт, службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи на повернення в Україну.

Суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 КАС України, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду. (ч.13-15 ст. 171 КАС України).

Представник позивача адвокат Меламед Вадим надіслав суду повідомлення про усунення недоліків позовної заяви, в якому вказав, що  повноваження  адвоката Меламеда В.Б. підтверджуються ордером та витягом з Єдиного реєстру адвокатів України, КАС України не зобов`язує адвоката надавати, крім ордеру, ще й договір на правничу допомогу. Також була надана копія довіреності від  09.03.2021. Крім того, в якості документа, який посвідчує особу позивача, представником надана копія посвідчення особи позивача № НОМЕР_1 , видана державою Ізраїль.

Розглянувши надані на усунення недоліків документи та матеріали, суд встановив.

Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

За правилами ч. 2 ст. 46 КАС України позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень.

Частиною 7 ст. 5 КАС України визначено, що іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи користуються в Україні таким самим правом на судовий захист, що й громадяни та юридичні особи України.

Відповідно до ч. 2 ст. 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах нших осіб.

Частиною 5 статті 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються: зокрема, 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття за заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Згідно із ч. 4 статті 59 КАС України, повноваження адвоката як представника підтверджується довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

10.08.2021 представником позивача адвокатом Меламед Вадимом була надіслана до Херсонського окружного адміністративного суду позовна заява ОСОБА_1 , до позову додана копія ордеру на надання правничої допомоги від 06.05.2020, в ордері вказано, що він  оформлений на підставі договору про надання правової допомоги без номера від 09.06.2017. Копія договору про надання правничої допомоги не була надана суду. Одночасно до позову був доданий витяг з Єдиного реєстру адвокатів України, з якого вбачається, що ОСОБА_3 був включений  до Єдиного реєстру адвокатів тільки 26.07.2017 рішенням № 7, і саме з цієї дати набув право на зайняття адвокатською діяльністю в Україні. В тойже час договір про надання правничої допомоги був укладений раніш.

Враховуючи відсутність копії договору про надання правничої допомоги, неможливо визначити строк його дії, а враховуючи подання позову у 2021 році, суд вважав за необхідне перевірити обсяг наданих представнику позивача процесуальних повноважень для звернення до суду із цим позовом від його імені та прав підписання цього позову. Тому суд запропонував в  ухвалі про залишення позову без  руху  надати копію договору про надання правничої допомоги від 09.06.2017.

Твердження представника позивача, що ордер є достатнім документом, який підтверджує повноваження адвоката, суд не приймає, оскільки  мова йде про суперечливість обов`язкових реквізитів ордеру ( дата та номер договору про правничу допомогу) із  датою включення особи до Єдиного реєстру адвокатів України. Ордер є одностороннім документом, що самостійно (без договору) може підтверджувати лише факт наявності у повіреного права бути представником та не містить інформації про обсяг такого представництва. Ордер не вказує обсяг повноважень, наданих адвокату; повноваження адвоката, повинно підтверджуватись домовленістю сторін у договорі про надання правової допомоги, який засвідчує існування між клієнтом та адвокатом домовленості стосовно об`єму наданих йому повноважень, шляхом окремого визначення такої дії у договорі. Таким чином, суд може виконати імперативну вимогу процесуального закону та перевірити наявність права в довірителя на підписання конкретного документу лише за умови, якщо разом з ордером додано завірену належним чином копію договору про надання правової допомоги (витягу з договору), про який зазначено у такому ордері. Такий підхід узгоджується також з положеннями частини першої статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. При цьому Закон визначає ордер лише як один з документів, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги.

Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово звертав увагу на необхідність правильного оформлення ордеру відповідно до вимог, встановлених Положенням про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 № 36 (далі - Положення про ордер). Згідно з частиною другою статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" ордер це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера. Судова практика Верховного Суду  свідчить, що значна кількість ордерів, що додаються адвокатами до матеріалів справи для підтвердження своїх повноважень на здійснення представництва інтересів особи  не містить обов`язкових реквізитів, передбачених пунктом 15 Положення про ордер.

Суд встановив, що  представник позивача не виконав вимоги  суду та не надав договору на правничу допомогу від  09.06.2017, що тягне за собою неможливість  перевирити його дійсність  на час звернення до суду, та  свідчить  про достатню обгрунтованість сумніву суду у правильності оформлення ордеру адвоката.

Натомість представником ОСОБА_2 надана суду копія довіреності від 10.03.2021, якою уповноважено ОСОБА_4 як громадянина та ще інших громадян, ТОВ "В.МЕЛАМЕД ЮРИДИЧНИЙ ОФІС (ІЗРАЇЛЬ-УКРАЇНА)" на право представляти інтереси позивача  в судах, довіреність  та її переклад посвідчені нотаріусом держави Ізраїль Меламедом Вадимом, та завірена печаткою апостиль. Довіреність підписана і завірена в повній відповідності з національним законодавством Ізраїлю, як місця її реєстрації.

Надана суду довіреність не підтверджує повноваження Меламеда Вадима як адвоката позивача.

З матеріалів справи вбачається, що на певних документах, які містяться в якості додатків до позову засвідчений підпис позивача Вадимом Меламедом в якості нотаріуса, останнім отримано гонорар за таку нотаріальну дію. Завірені документи скріплені нотаріальною печаткою та підписом нотаріуса Вадима Меламед у державі Ізраїль.

Статтею 7 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначені вимоги щодо несумісності з діяльності адвоката, зокрема, здійснення нотаріальної діяльності. Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі Закон) адвокат іноземної держави може здійснювати адвокатську діяльність в Україні з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Окрім того, ч. 6 ст. 59 Закону визначає, що при здійсненні адвокатом іноземної держави адвокатської діяльності на території України на нього поширюються професійні права і обов`язки адвоката, гарантії адвокатської діяльності та організаційні форми адвокатської діяльності, визначені цим Законом.

Отже,  при здійсненні адвокатом іноземної держави адвокатської діяльності в Україні у своїй діяльності останній повинен керуватись Законами України, зокрема, вимогам, які ставляться щодо несумісності діяльності. Здійснення нотаріальної діяльності адвокатом Меламед Борисом в іноземній державі не обмежується Законодавством України, проте суд не може брати до уваги документи в певній справі, які засвідчені представником позивача в якості нотаріуса в іноземній державі, та в подальшому застосовані ним в якості адвоката в Україні, оскільки в даному випадку виникає ситуація що адвокат та нотаріус є однією особою, що суперечить принципу розподілу повноважень.

Також не виконані вимоги суду в ухвалі від 29.09.2021 надати документ, який посвідчує особу позивача.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи подана вона особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.

Згідно з ч. 1 ст. 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Адміністративна процесуальна правоздатність - абстрактна умова володіння всіма процесуальними правами і обов`язками, яка передбачає можливість конкретної особи стати суб`єктом конкретних процесуальних правовідносин, стати персоніфікованим носієм прав і обов`язків, передбачених законом для даного суб`єкта і даних правовідносин. Тому особою, що бере участь у справі, може бути лише особа, яка володіє процесуальною правоздатністю.

Для особистої участі в адміністративній справі недостатньо володіти лише правоздатністю, необхідна ще й адміністративна процесуальна дієздатність, тобто здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Таким чином, змістом адміністративної процесуальної дієздатності є здатність особисто здійснювати процесуальну діяльність, яка породжує відповідні юридичні наслідки. Вона визнається за фізичними особами, які досягли повноліття, не визнані судом недієздатними. Документом, що підтверджує  адміністративно-процесуальну дієздатність  є документ, що посвідчує особу. В призмі Закону України  "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 року № 5492-VІ (далі-Закон № 5492) паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу-громадянина України  на території України.

Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус", визначено назви та види і інших документів, які посвідчують особу, це може бути а) паспорт громадянина України; б) паспорт громадянина України для виїзду за кордон; в) дипломатичний паспорт України; г) службовий паспорт України; ґ) посвідчення особи моряка; д) посвідчення члена екіпажу; е) посвідчення особи на повернення в Україну; є) тимчасове посвідчення громадянина України (п. 1 ч. 1  ст. 13).

Суд не має сумніву в тому, що   ОСОБА_1 є громадянином України, оскільки ст. 2 Закону України "Про громадянство України" передбачено, що навіть якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України, але  враховуючи, що позивач є особою похилого віку (75 років), суд вважає за необхідне пересвідчитись у тому, що такий громадянин  дійсно  проживає  за межами України і має адміністративну процесуальну дієздатність. Отримати  паспорт  громадянина України або інший передбачений законодавством діючий документ, є обов`язком кожного громадянина України. .

Судом було встановлено відсутність у ОСОБА_1 діючого паспорту громадянина України, а строк дії паспорту громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 , виданий на ім`я ОСОБА_1 сплинув 18.06.2018. Розділом V Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" № 5492-VI від 20.11.2012 передбачено, що документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, видані до дня набрання чинності цим Законом, є чинними до закінчення строку їх дії.

В якості документа, який посвідчує особу позивача,  суду надано копія посвідчення, яке заповнене іноземною мовою. Із перекладу даного документа, посвідченого нотаріально нотаріусом Меламедом Вадимом, слідує, що це посвідчення особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видане Міністерством внутрішніх справ Держави Ізраїль. Тобто даний документ посвідчує особу ОСОБА_1  у статусі громадянина Держави Ізраїль на території  Держави Ізраїль та не є посвідченням особи у розумінні законодавства України, не є належним підтвердженням особи позивача на території України.

На момент звернення позивача до суду з адміністративним позовом ним не надано жодного встановленого законодавством України дійсного документа, який посвідчує її особу.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до положень Інструкції про порядок консульської легалізації офіційних документів в Україні і за кордоном, затвердженої наказом Міністерства закордонних справ України від 04 червня 2002 року №113, ( п. 1.4) легалізації не підлягають оригінали, копії та фотокопії паспортів, військових квитків, трудових книжок, документів, що мають характер листування, дозволів на носіння зброї, свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів (технічних паспортів), посвідчення водія, посвідчення особи, нормативно-правові акти та роз`яснення щодо їх застосування.

Тому законодавством України не передбачено перекладати посвідчення особи, видане державою Ізраїль та завіряти його нотаріально  а також  завіряти переклад такого документи.

Відповідно до п. 7  ч.1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.А відповідно до п. 9  ч.1  тієї ж статті підставою для залишення позову без розгляду  є також та обставина, що  позивач у визначений судом строк без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ч. 1 ст. 240, 243, 248 КАС України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишити без розгляду.

Ухвалу надіслати особам, які беруть участь у справі.

Роз`яснити позивачу, що постановлення ухвали про залишення без розгляду не позбавляє його права звернутись до суду повторно в загальному порядку, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її складання.

Суддя                                                                                                                              В.В. Хом`якова

кат. 112010200