490/4182/21 22.12.2021

нп 1-кп/490/464/2021

Центральний районний суд м. Миколаєва

____________________________________________________________________________

Справа № 490/4182/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2021 року місто Миколаїв

Центральний районний суд міста Миколаєва у складі:

Головуючого судді – Лагода К.О.,

секретаря судового засідання – Грищенко В.М.,

за участю прокурорів – Брагара Д.В. Ковганюк В.М.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 62021150010000102, відомості про яке внесено 26.05.2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відносно:

ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Веселівка, Кіровоградського району, Кіровоградської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, раніше не судимого, неодруженого, який має статус учасника бойових дій, зареєстрований та фактично проживає за адресою:  АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової служби за контрактом, який перебуває на старшого водія 3 десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону військової частини А0224 у військовому званні «старший солдат»,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.407 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

27.06.2018 року ОСОБА_1 уклав з Міністерством оборони України в особі командира військової частини А0224 контракт про проходження громадянами України військової служби в Збройних Силах України на посадах рядового та сержантського складу, строком на 3 (три) роки.

Наказом командира військової частини А0224 від 27.06.2018 № 102-РС громадянина ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу частини, поставлено на всі види забезпечення та призначено на посаду водія гранатометного відділення взводу вогневої підтримки десантно-штурмової роти десантно-штурмового батальйону військової частини А0224.

Згідно положень п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», початком проходження військової служби для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов`язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації, є день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо).

Відтак, з 27.06.2018 року, тобто з моменту зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини А0224, останній набув статусу військовослужбовця – особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання військового обов`язку – проходження військової служби.

Відповідно до ст. 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період – це час період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Таким чином, з 17.03.2014 року по теперішній час в Україні діє особливий період.

Також, у ст. 1 Закону України «Про оборону України» надається визначення терміну особливий період як періоду, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до Указу Президента України від 17.03.2014 року № 303/2014 (затверджений Законом України від 17.03.2014 року № 1126-У11 «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію»), на території України почав діяти особливий період, який триває до теперішнього часу.

Згідно п.п. 1, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).

Про особливий період несення військової служби та порядок проходження військової служби ОСОБА_1 , достеменно було відомо, і до часу не з`явлення вчасно на службу, останній дотримувався встановленого порядку несення служби та виконував покладені на нього завдання.

Проходячи військову службу, ОСОБА_1 , відповідно до вимог ст. ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 2-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов`язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.

Однак, діючи в порушення вимог вищезазначених нормативних актів, ОСОБА_1 , обвинувачуєтьсяу вчиненні умисного військового злочину проти встановленого порядку несення військової служби, за наступних обставин.

Так, 05.01.2021 року о 08.00 год., старший солдат ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом та проходячи військову службу на посаді старшого водія 3 десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону військової частини А0224, діючи умисно всупереч вищезазначених вимог закону, з метою тимчасово ухилитися від обов`язків військової служби, в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, не з`явився вчасно на службу без поважних причин до військової частини А0224, яка дислокується за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, пр. Героїв України, 72 та незаконно перебував поза її межами, перебуваючи за адресою свого місця реєстрації та фактичного проживання: АДРЕСА_1 , де проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків з військової служби до 26.05.2021 року.

26.05.2021 року о 09.00 год. старший солдат ОСОБА_1 , добровільно прибув до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві та заявив про себе як про дійсного військовослужбовця військової служби за контрактом та вчинений ним злочин.

Умисні дії ОСОБА_1 , які виразилися у нез`явленні вчасно на службу без поважних причин, вчиненому в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, військовослужбовцем (крім строкової служби), кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 407 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 провину визнав у повному обсязі та пояснив суду, що він, будучи військовослужбовцем за контрактом, 05.01.2021 року не з`явився на військову службу до військової частини А0224, оскільки бажав відпочити, а псля став перебуваюти весь час до 26.05.2021 року за місцем свого мешкання у с. Веселівка, Кіровоградської області. ОСОБА_1 просив суд суворо його не карати.

Оскільки в судовому засіданні обвинувачений повністю визнав свою провину в інкримінованому йому органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні, погодився з кваліфікацією вчиненого ним діяння, а так само визнав всі фактичні обставини його вчинення, а прокурор не висловила жодних заперечень щодо встановлених обставин, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, за відсутності їх заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, переконавшись у тому, що всі зазначені особи правильно розуміють зміст встановлених обставин, в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

На підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені показами обвинуваченого, наданими ним безпосередньо в судовому засіданні, які відповідають всім фактичним обставинам інкримінованого ОСОБА_1 діяння і ніким не оспорюються, суд приходить до переконання, що діяння, яке вчинено обвинуваченим дійсно мало місце, воно містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України і ОСОБА_1 винуватий у його вчиненні, так як він, будучи військовослужбовцем (крім строкової служби), не з`явився вчасно на службу без поважних причин, в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.

Відповідно до положень ст. 66 КК України, обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , суд визнає його з`явлення із зізнаннями, щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Відповідно до положень ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При призначенні покарання ОСОБА_1 , суд, відповідно до положень ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, данні про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, має постійне місце мешкання, характеризується посередньо, на обліку у лікаря психіатра і нарколога не перебуває, має статус учасника бойових дій, а тому приходить до висновку про необхідність призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі, звідльнивши останнього від реального його відбування із встановленням іспитового сторку, оскільки саме таке покарання, на думку суду, буде найбільш необхідним і достатнім для його виправлення та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень.

На підставі п.1, п. 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання, роботи або навчання.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлений.

Витрати на залучення експертів для проведення експертиз відсутні.

Речові докази відсутні.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 не застосовувався.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 368, 370, 371, 373, 374, 394 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України і призначити йому покарання у виді 4-х (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від реального відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, строком на 2 (два) роки.

На підставі п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання, роботи або навчання.

Вирок суду набирає законної сили після спливу тридцятиденного строку, встановленого ст. 395 КПК України для його оскарження. Подання апеляційної скарги на вирок суду зупиняє набрання ним законної сили та його виконання.

Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з моменту його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з часу отримання вироку суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку в порядку ст. 376 КПК України негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору і не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя К.О. Лагода