ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________________

УХВАЛА

"15" грудня 2021 р.Справа № 922/2321/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кононова О.В.

при секретарі судового засідання Зубко Ю.В.

та за участю:  

представника боржника - Колеснікова А.Г.

представника ТОВ "Маніту" - Безпалий С.О.

керуючого реструктуризацією - Ющенко В.М. 

розглянувши заяву ТОВ "Фінансова компанія "Маніту" (вх. № 14251 від 16.06.2021) з грошовими вимогами до боржника по справі № 922/2321/20   

за заявою Фізичної особи ОСОБА_1    

про визнання банкрутом     Фізичної особи ОСОБА_1  

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду Харківської області перебуває справа № 922/2321/20 про визнання неплатоспроможним Фізичної особи ОСОБА_1 .

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.08.2020 року відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; введено процедуру реструктуризації боргів боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; оприлюднено у встановленому Кодексом України з процедур банкрутства порядку оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ); призначено керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Ющенко Віталіну Михайлівну; встановлено керуючому реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 грошову винагороду у розмірі п`яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання ним повноважень; джерелом оплати встановити кошти, авансовані боржником на депозитний рахунок Господарського суду Харківської області. Заборонено фізичній особі ОСОБА_1 відчужувати майно. Звернуто увагу на те, що у відповідності до ч. 5 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника. Встановлено керуючому реструктуризацією боржника строк до  16.09.2020  для подачі до Господарського суду Харківської області відомостей про результати розгляду вимог кредиторів (письмові нормативно-обґрунтовані пояснення по кожному з кредиторів, витяги з державних реєстрів заборон щодо майна боржника, а також, при наявності, письмові заперечення боржника щодо вимог кредиторів), а також доказів повідомлення кредиторів про дату проведення попереднього засідання суду. Встановлено керуючому реструктуризацією боржника строк до 17.11.2020 для підготовки та подання до Господарського суду Харківської області плану реструктуризації боргів боржника.

Попереднє засідання суду призначено  на "24" вересня 2020 р. о(б) 10:00 год.

Зобов`язано керуючого реструктуризацією у строк до 17.10.202 провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість.

Зобов`язано Головне управління ДПС у Харківській області надати керуючому реструктуризацією та суду інформацію про доходи боржника - ОСОБА_1 та членів його сім`ї і про майно, задеклароване такими особами при перетині кордону.

Зобов`язано Державну прикордонну службу України надати керуючому реструктуризацією та суду інформацію про перетинання боржником – ОСОБА_1 (громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та членами його сім`ї: дружиною - ОСОБА_2 (громадянка України, 1975 року народження), колишньою дружиною – ОСОБА_3 (громадянка України, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), донькою – ОСОБА_4 (громадянка України, ІНФОРМАЦІЯ_3 ), онуком – ОСОБА_5 (громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_4 ), державного кордону за останні три роки.

18.08.2020 на офіційному веб-порталі судової влади України було оприлюдено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 (публікація № 65139 від 18.08.2020).

Ухвалою суду від 16.06.2021 в попередньому засіданні судом були визнані наступні грошові вимоги кредиторів:

- Головного управління ДПС у Харківській області на загальну суму 32410,62 грн. та 4204,00 грн. судового збору;

- Фізичної особи ОСОБА_6 на загальну суму 2  032  356,16 грн. та 4204,00 грн. судового збору;

- Фізичної особи ОСОБА_3 на загальну суму 35  000,00 грн. та 4204,00 грн. судового збору.

Зобов`язано керуючого реструктуризацією за результатами попереднього засідання внести до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.

Належним чином складений та підписаний реєстр вимог кредиторів надати суду у десятиденний строк з дня постановлення ухвали суду.

Зобов`язано керуючого реструктуризацією в чотирнадцятиденний строк з дня постановлення ухвали відповідно до ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства та з урахуванням ст. 123 зазначеного Кодексу організувати та провести збори кредиторів, визначивши час та місце проведення зборів кредиторів. Докази надати суду. Призначено проведення зборів кредиторів на 30.06.2021 року. Призначено засідання господарського суду (підсумкове), на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на "28" липня 2021 р. об 11:30 год.   

16.06.2021 до господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Маніту" (вх. №14251) з вимогами до банкрута на загальну суму 1 071 511,20 грн., які є забезпеченими.

Ухвалою суду від 22.06.2021 було прийнято до розгляду заяву ТОВ "Фінансова компанія "Маніту" (вх. № 14251 від 16.06.2021) з грошовими вимогами до боржника по справі № 922/2321/20. Призначено розгляд заяви  ТОВ "Фінансова компанія "Маніту" (вх. № 14251 від 16.06.2021) з грошовими вимогами до боржника  на 21.07.2021. Зобов`язано керуючого реструктуризацією надати суду докази розгляду вимог ТОВ "Фінансова компанія "Маніту".

20.07.2021 до суду від представника ОСОБА_1 надійшла заява (вх. № 16856 від 20.07.2021) за результатами розгляду вимог кредитора ТОВ "Фінансова компанія МАНІТУ", в який боржник відхилив вимоги ТОВ "Фінансова компанія МАНІТУ" в повному обсязі.

Судове засідання, призначене на 21.07.2021 не відбулось, оскільки матеріали справи № 922/2321/20 були направлені до Східного апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу попереднього засідання господарського суду Харківської області від 16.06.2021 в частині розгляду вимог Головного управління ДПС у Харківській області.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.10.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Харківської області від 16.06.2021 у справі №922/2321/20 залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Харківської області від 16.06.2021 у справі №922/2321/20 залишено без змін.

19.10.2021 справа № 922/2321/20 надійшла до господарського суду Харківської області.

Ухвалою суду від 01.11.2021 було призначено розгляд заяви ТОВ "Фінансова компанія "Маніту" (вх. № 14251 від 16.06.2021) з грошовими вимогами до боржника на 24.11.2021, зобов`язано керуючого реструктуризацією надати суду докази розгляду вимог ТОВ "Фінансова компанія "Маніту".

В судовому засіданні 24.11.2021 було оголошено перерву до 29.11.2021, визнано явку представника ТОВ "ФК "Маніту" в судове засідання обов`язковою.

В судовому засіданні 29.11.2021 було відкладено судове засідання щодо розгляду заяви ТОВ "Фінансова компанія "Маніту" (вх. № 14251 від 16.06.2021) з грошовими вимогами до боржника по справі № 922/2321/20 на "15" грудня 2021 р. о(об) 14:00 год. Зобов`язано ТОВ "Фінансова компанія "Маніту" надати суду: докази переходу права вимоги за Кредитним договором № 211/06-КВ від 24.03.2006 та Іпотечним договором № 211/06-КВ/Z від 24.03.2006 до заявника; докази проведення оплати за уступку права вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 211/06-КВ від 24.03.2006 та Іпотечним договором № 211/06-КВ/Z від 24.03.2006; повний розрахунок заявлених до визнання грошових вимог до боржника із відповідним правовим та нормативним обґрунтуванням визначеної в заяві  суми заборгованості.

15.12.2021 до суду від ТОВ "Фінансова компанія "Маніту" надійшло клопотання (вх. №29571 від 15.12.2021) про долучення до матеріалів справи витребуваних судом документів. Клопотання було задоволено судом, про що зазначено в протоколі судового засідання, надані документи долучені до матеріалів справи.

Представник ТОВ "Фінансова компанія "Маніту" в судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в заяві з грошовими вимогами до боржника, просив суд визнати вимоги ТОВ "Фінансова компанія "Маніту" на загальну суму 1 071 511,20 грн. як забезпечені та включити їх до реєстру вимог кредиторів боржника.

Керуючий реструктуризацією в судовому засіданні зазначила, що вона не визнала грошові вимоги ТОВ "Фінансова компанія "Маніту", оскільки заява кредитора не відповідає вимогам ч. 3 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

Представник боржника в судовому засіданні заперечував проти визнання вимог ТОВ "Фінансова компанія "Маніту" зазначивши, що кредитором не додано до заяви належних доказів набуття права вимоги за  Кредитним договором № 211/06-КВ від 24.03.2006 та Іпотечним договором № 211/06-КВ/Z від 24.03.2006.  

Розглянувши матеріали справи, заяву ТОВ "Фінансова компанія "Маніту" з грошовими вимогами до банкрута, заслухавши пояснення боржника та керуючого реструктуризацією, суд встановив наступне.

24.03.2006 між ТОВ "Український промисловий Банк" та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 211/06-КВ від 24.03.2006, відповідно до якого Позичальнику було надано кредитні кошти у сумі 28 400,00 Євро.

В якості забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов`язань за Кредитним договором № 211/06-КВ від 24.03.2006, 24.03.2006 між ТОВ "Український промисловий Банк" та ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено Іпотечний договір № 211/06-КВ/Z від 24.03.2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Слоневською Д.В., 24.03.2006 року, реєстровий №418, згідно якого було передано в іпотеку ТОВ "Український промисловий банк" нерухоме майно, а саме: двокімнатна квартира, загальною площею 67,6 кв.м., житловою площею 38,4 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

В подальшому 02.07.2010 між ТОВ "Український промисловий Банк" та АТ "Дельта Банк" було укладено Договір про передачу активів ТОВ "Український промисловий Банк", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соколовим О.Є. та зареєстрований в реєстрі №2263, за яким в рахунок погашення заборгованості на користь АТ "Дельта Банк" було передано право вимоги за вказаними вище договорами.

З матеріалів справи вбачається, що 15.07.2019 між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "Ей Ті Фінанс" укладено Договір №1571/КВ купівлі-продажу прав вимоги та Договір відступлення права вимоги за іпотечним договором, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Антиповою І.В., зареєстрований в реєстрі за № 533, відповідно до яких ТОВ "Ей Ті Фінанс" набуло право вимоги за Кредитним договором № 211/06-КВ від 24.03.2006 року та Іпотечним договором № 211/06-КВ/Z від 24.03.2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Слоневською Д.В., 24.03.2006 року, реєстровий № 418.

27.11.2019 між ТОВ "Ей Ті Фінанс" та ТОВ "Фінансова компанія "Маніту" був укладений Договір відступлення прав вимоги № 27/11/19-1, відповідно якого ТОВ "Ей Ті Фінас" відступив ТОВ "Фінансова компанія "Маніту" право вимоги за кредитним договором № 211/06-КВ від 24.03.2006.

Пунктом 1.1. Договору відступлення прав вимоги № 27/11/19-1 від 27.112019 сторони визначили , що на умовах, встановлених цим Договором, кредитор передає (відступає) Новому Кредиторові за плату, а Новий кредитор приймає належні Кредиторові права грошової вимоги (Права Вимоги) до Боржників за Кредитними договорами вказаними у реєстрі Боржників, укладеними між Первинним Кредитором і Боржниками (Портфель Заборгованості).

Згідно п. 7.1. Договору відступлення, в якості компенсації за придбанні (відступлення) Прав Вимоги, Новий Кредитора сплачує Кредиторові плату в розмірі, що станом на дату підписання цього Договору складає 554 300,00 грн., без ПДВ.

Згідно п. 6.2.2. Договору відступлення, права вимоги переходять до Нового кредитора (ТОВ "ФК "Маніту") з моменту оплати Новим кредитором ціни договору, передбаченого у п. 7.1., після чого Новий Кредитор стає кредитором по відношення до Боржників стосовно їх заборгованості.

До матеріалів справи додана копія платіжного доручення № 8 від 27.11.2019 про перерахування ТОВ "ФК "Маніту" на рахунок ТОВ "Ей Ті Фінанс" 554 300,00 грн. із зазначенням призначення платежу "оплата згідно договору відступлення прав вимоги № 27/11/19-1 від 27.11.2019, без ПДВ".

Також, з матеріалів справи вбачається, що 27.11.2019 між ТОВ "Ей Ті Фінанс" та ТОВ "Фінансова компанія "Маніту" був укладений Договір відступлення прав вимоги  Іпотечним договором № 211/06-КВ-Z  відповідно якого ТОВ "Ей Ті Фінас" відступив ТОВ "Фінансова компанія "Маніту" право вимоги за Іпотечним договором № 211/06-КВ/Z від 24.03.2006. Зазначений договір посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Куксіним С.Ю., 27.11.2019, реєстровий №4949.

Відповідно до змісту вищевказаних Договорів відступлення прав, ТОВ "Ей Ті Фінанс" відступило ТОВ "Фінансова компанія "Маніту" право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога) та право грошової вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) до ОСОБА_1 за кредитним договором № 211/06-КВ від 24.03.2006, яке ТОВ "Ей Ті Фінанс" отримало від АТ "Дельта Банк" на підставі Договору про відступлення права вимоги № 1571/К від 15.07.2019 та права вимоги за іпотечним договором № 211/06-KB-Z від 24.03.2006, відповідно якого іпотекодавцями було передано в іпотеку ТОВ "Укрпромбанк" двокімнатну комунальну квартиру АДРЕСА_3 (надалі - Предмет іпотеки).

Згідно додатку № 1 до Договору № 27/11/19-1 купівлі-продажу прав вимоги від 27.11.2019 сторони визначили загальну заборгованість за кредитним договором на дату купівлі-продажу прав вимоги, яка складає 1 071 511,70 грн., з яких: 338 969,88 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 443 046,30 грн. - заборгованість по нарахованим відсоткам за кредитом на дату купівлі- продажу прав вимоги; 289 495,52 грн. - пеня, штраф, тощо на дату купівлі-продажу прав вимоги.

Представник боржника в своїх письмових запереченнях та наданих суду поясненнях зазначив, що на його переконання ТОВ "ФК "Маніту" не набув статусу кредитора за зобов`язаннями ОСОБА_1 по Кредитному та Іпотечному договору, оскільки пунктом 7.2. Договору відступлення передбачено, що новий Кредитор здійснює оплату Кредиторові шляхом перерахування суми, що вказана в п. 7.1. цього Договору, на вказаний у реквізитах до цього договору рахунок, в день підписання сторонами Договору. Днем здійснення оплати вважається день зарахування грошових коштів на рахунок Кредитора. Враховуючи відсутність в матеріалах справи довідки про зарахування грошових коштів на рахунок ТОВ "Ей Ті Фінанс", боржника вважає, що обставини переходу прав вимоги від ТОВ "Ей Ті Фінанс" до ТОВ "ФК "Маніту" за вищевказаними Кредитним та Іпотечним договорами є недоведеними. Також боржник вказує не той факт, що сторони оскаржуваного договору відступлення прав вимоги за іпотечним договором №211/6-KB-Z у пункті 2.4. цього Договору встановили, що в день нотаріального посвідчення цього Договору сторони вживають дій для внесення змін у відповідні державні реєстри. Але зазначена умова сторонами цього Договору також невиконана, що також встановлено судом касаційної інстанції та відображено у п. 30.1. постанови Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 922/2321/20. До заяви ТОВ "ФК "Маніту" із грошовими вимогами до боржника від 15.06.2021 заявником доказів реєстрації відомостей про відступлення прав вимоги за іпотечним договором також не додано.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що відповідно Інформації з Державних реєстрів речових прав та їх обтяжень, які додані до матеріалів справи, станом на 07.12.2021 Іпотекодержателем двокімнатної комунальної квартири АДРЕСА_3 , яка була передана в іпотеку ТОВ "Укрпромбанк" є ТОВ "Фінансова компанія "Маніту".

Статтею 512 Цивільного кодексу України визначені підстави заміни кредитора у зобов`язанні, серед яких, зокрема кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання  ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стаття 79 ГПК України визначає поняття вірогідності доказів. Згідно до ч.1. цієї статті визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Частина 2 цієї статті встановлює, що питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У господарському судочинстві принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18(пункт 41)). Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (див. пункт 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18).

Аналогічний стандарт доказування застосовано в Постанові Великої палати ВСУ від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

Так, боржник заперечує перехід права вимоги за Кредитним та Іпотечним договором від ТОВ "Ей Ті Фінанс" до ТОВ "ФК "Маніту", проте в своїх запереченнях не наводить належних доказів в підтвердження відсутності права вимоги ТОВ "ФК "Маніту" за вказаними договорами.

Суд також звертає увагу заявника, що одним з різновидів спорів, які розглядає суд в межах провадження у справі про банкрутство є розгляд спірних вимог конкурсного кредитора, який може бути оспорений боржником або іншим кредитором боржника. Відтак, при розгляді спірних вимог кредиторів суди керуються спеціальними нормами законодавства про банкрутство, які визначають обов`язки конкретного кредитора щодо доказування розміру кредиторських вимог, визначають обсяг доказування, предмет доказування спірних кредиторських вимог, право суду відмовити у визнанні спірних вимог внаслідок неподання заявником документів, що їх підтверджують. Такий правовий висновок викладений ВС у постанові від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18.

Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником - кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. Покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд по давати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором - заявником грошових вимог.

Суд вважає, що заявником - ТОВ "ФК "Маніту" було надано суду необхідну сукупність документів на обґрунтування наявності права вимоги до боржника з виконання зобов`язань, що виникли у останнього на підставі Кредитного договору № 211/06-КВ від 24.03.2006 та Іпотечного договору № 211/06-КВ/Z від 24.03.2006.

Щодо розміру заявлених до визнання грошових вимог, то суд зазначає наступне.

Кредитним договором № 211/06-КВ від 24.03.2006, що укладався Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" та ОСОБА_1 . Банк надав Позичальнику кредитні кошти у розмірі 28400,00 Євро  з розрахунку 11 % річних за весь час фактичного користування кредитом на строк з 24.03.2006 року по 23.03.2011 року.

30.06.2010 між ТОВ "Укрпромбанк", АТ "Дельта Банк» та Національним банком України було укладено Договір про передачу активів та кредитних зобов`язань ТОВ "Укрпромбанку" на користь АТ "Дельта Банку", відповідно до п. 4.1 якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених договором, Укрпромбанк передає (відступає) Дельта Банку права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, що забезпечують виконання кредитних зобов`язань перед Національним банком, внаслідок чого Дельта Банк замінює Укрпромбанк як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов`язаннях, а згідно з п. 4.2 внаслідок передачі Укрпромбанком Дельта Банку прав вимоги до боржників, Дельта Банку переходить (відступається) право вимагати (замість Укрпромбанку) від боржників повного, належного та реального виконання обов`язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вищевказаного договору про передачу активів та кредитних зобов`язань АТ "Дельта Банк" на той час набув права вимоги по кредитному договору № 211/06-КВ від 24.03.2006.

Відповідно до п. 2.4., 2.5. Кредитного договору, повернення кредиту здійснюється щомісячно частками у розмірі не менш як 788,89 Євро по 10-те число (включно) кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту. Шляхом перерахування коштів на позичковий рахунок Позичальника та/або шляхом внесення готівки до каси банку.

Згідно п. 1.5., 2.6., 2.7 Кредитного договору, проценти за користування Кредитом нараховуються у валюті кредиту за період з дня його надання до дня його повернення. Проценти нараховуються щомісячно на фактичну заборгованість по кредиту за період з першого по останній день кожного календарного місяця. Нараховані проценти сплачуються позичальником у валюті кредиту  по 10-те число (включно) кожного наступного місяця за місяцем нарахування процентів та одночасно з остаточним поверненням кредиту шляхом внесення готівкових коштів у касу банку або шляхом безготівкового перерахування з поточного рахунку позичальника.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Комінтернівського районного суду міста Харкова від 09.01.2014 у справі № 641/12220/13-ц позовні вимоги ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Дельта Банк" суму заборгованості за кредитним договором № 211/06-КВ від 24.03.2006 в розмірі 195437,44 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1954,38 грн., а усього 197 391,82 коп. Рішення набрало законної сили та звернуто до виконання.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ "Дельта Банк" продовжив нарахування заборгованості за простроченими відсотками, нарахування пені та штрафу та станом на час укладення договору № 1571/К купівлі - продажу права вимоги до ТОВ "Ей Ті Фінанс" загальна сума заборгованості, що обліковувалась за боржником ОСОБА_1 становила 1 071 511,70 грн. (розрахунок заборгованості був здійснений з урахуванням курсу Євро станом на дату укладення договору купівлі - продажу права вимоги).

Частиною першою статті 1050 ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За частиною ж другою цієї статті якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому на підставі статті 1048 цього Кодексу.

Водночас за змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 4 липня 2018 року у справі № 310/11534/13 дійшла висновків про те, що звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. Якщо за рішенням про звернення стягнення на предмет застави заборгованість за кредитним договором указана в такому рішенні у повному обсязі, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів.

Так, при дослідженні матеріалів справи та кредитного договору щодо якого існує заборгованість боржника, суд встановив, що таким кредитним договором, укладеними між сторонами, не передбачено будь - яких інших умов можливості нарахування відсотків та штрафних санкції за користування кредитними коштами або здійснення перерахування заборгованості за діючим курсом валют, встановленим станом на дату пред`явлення вимоги після настання строку виконання договору.

Отже, на той час ПАТ "Дельта Банк" скористався правом на звернення з позовом про дострокове стягнення заборгованості, яка виникла на підставі Кредитного договору № 211/06-КВ від 24.03.2006, чим змінило порядок, умови і строк його дії. Тому право нараховувати передбачені цими договорами відсотки та штрафні санкції за користування кредитом припинилося згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

За таких обставин, суд вважає доведеною, належною та обґрунтованою суму заборгованості боржника ОСОБА_1 перед ТОВ "Фінансова компанія "Маніту" у загальному розмірі 199 977,44 грн., з яких 195 437,44 грн. основний борг (є вимогами, що забезпечені заставою (іпотекою) майна боржника відповідно до іпотечного договору № 211/06-КВ/Z від 24/03/2006) та 4540,00 грн. судового збору, сплаченого за подання заяви з грошовими вимогами до боржника до господарського суду Харківської області.

Відповідно до ч. 6 ст. 45 Кодексу вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Враховуючи вищевикладене, та керуючись ст. ст. 1, 45, 122, 123 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 233-235 ГПК України, 

УХВАЛИВ:

          Визнати вимоги ТОВ "Фінансова компанія "Маніту" до ОСОБА_1 на загальну  суму 199 977,44 грн, з яких 195 437,44 грн - основний борг (є вимогами, що забезпечені заставою (іпотекою) майна боржника відповідно до іпотечного договору № 211/06-КВ/Z від 24.03.2006) та 4 540,00 грн – судовий збір за подачу заяви із кредиторськими вимогами.

В решті вимог відмовити.

Зобов`язати керуючого реструктуризацією внести до реєстру вимог кредиторів відомості про кредитора та майно боржника, яке є предметом застави згідно до іпотечного договору № 211/06-КВ/Z від 24.03.2006 та відомостей із відповідних державних реєстрів.

Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про кредитора до реєстру вимог кредиторів.

Ухвалу направити керуючому реструктуризацією, боржнику, ТОВ "Фінансова компанія "Маніту".

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її підписання суддею.

Ухвалу підписано 20.12.2021.

Суддя                   Кононова О.В.