Справа №409/1522/21

Пров.№2/409/441/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2021 року смт.Білокуракине

БІЛОКУРАКИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

у складі головуючого судді Титова А.О.,

за участю секретаря судового засідання Малик А.М.,

за участю:

прокурора - Шестак О.В.,

представника відповідача - адвоката Постельги І.В.,

відповідача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Білокуракинського районного суду Луганської області цивільну справу

за позовом Керівника Сватівської окружної прокуратури Луганської області

в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних відносинах - Лозно-Олександрівської селищної ради

до ОСОБА_1

про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

1. ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

1.1. Зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1.1.1. Прокурор в інтересах позивача у справі - Лозно-Олександрівської селищної ради, звернувся до суду з позовом до відповідача - ОСОБА_1 , про розірвання договору оренди землі від 21.06.2011 року, укладеного між Білокуракинською районною державною адміністрацією та відповідачем, предметом якого є оренда земельної ділянки №4420988800:13:001:0049 площею 32,3307 га (далі за текстом - спірна земельна ділянка), розташованої за межами населеного пункту на території Шарівської сільської ради Білокуракинського району Луганської області (далі за текстом - Договір) та про зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку.

1.1.2. В обґрунтування позову прокурор зазначає, що спірна земельна ділянка, згідно технічної документації, є видом угідь - сіножаття з цільовим використанням для сінокосіння, ділянка передавалась відповідачу в оренду для сінокосіння (пункти 1.2., 2.1 Договору), який відповідно до пункту 3.2. Договору повинен був використовувати земельну ділянку саме з цією метою.

1.1.3. Однак, в ході обстеження земельної ділянки було встановлено, що у 2019 - 2021 роках орендарем порушувались умови Договору щодо цільового використання земельної ділянки - земельна ділянка була розорана, засівалась соняшником та озимою пшеницею.

1.1.4. Прокурор вказує, що такі порушення умов Договору є істотними, а тому звертається до суду з даним позовом в інтересах держави, в особі позивача, який незважаючи на надані йому законом повноваження, зокрема, щодо здійснення контролю за використанням та охороною земель та додержанням земельного законодавства, за наявного порушення умов Договору, жодних заходів не вжив.

1.2. Правова позиція позивача

1.2.1. Позивач вказує, що 14.07.2021 року (прим. - після відкриття провадження у справі) відповідачу було надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель комунальної власності, а рішенням позивача від 12.08.2021 року - така технічна документація затверджена.

1.2.2. Позивач вважає, що позов прокурором заявлено передчасно, всупереч інтересам позивача, оскільки розірвання Договору призведе до суттєвого зменшення платежів до бюджету.

1.2.3. За таких обставин позивач не підтримує позовних вимог та просить закрити провадження у справі.

1.3. Правова позиція відповідача, заперечення проти позову

1.3.1. Відповідач проти позову заперечує, зокрема, вказує, що наразі рішенням позивача спірна земельна ділянка за категорією угідь визначена як рілля; земельна ділянка використовується з дотриманням умов Договору; чинне законодавство не містить заборони механізованого обробітку земельних ділянок сіножатей та засівання їх сільськогосподарськими культурами; подані прокурором докази, зокрема, акти обстеження земельної ділянки не є належними доказами у справі; прокурор не обґрунтував та не довів бездіяльність позивача, що вказує на відсутність підстав для представництва інтересів держави прокурором.

2. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

2.1. Зміст договору оренди земельної ділянки та технічна документація

2.1.1. 21.06.2011 року між Білокуракинською районною державною адміністрацією орендодавцем за Договором, та ОСОБА_1 - відповідачем у справі, орендарем за Договором, укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого, останній прийняв у строк до 17.02.2060 року в оренду земельну ділянку (сінокоси) площею 32,3307 га кадастровий номер 4420988800:13:001:0049 (преамбула, пункти 1.1., 1.2., 2.2. Договору).

2.1.2. У вказаному Договорі, сторони обумовили, що земельна ділянка є сінокосами та визначили мету використання земельної ділянки, а саме - для сінокосіння (пункти 1.2., 2.1. Договору).

2.1.3. Орендар зобов`язаний використовувати орендовану земельну ділянку відповідно до мети, визначеної у пункті 2.1. Договору, дотримуючись при цьому вимог чинного законодавства (пункт 3.2. Договору).

2.1.4. З технічної документації на земельну ділянку вбачається, що ділянка за цільовим призначенням входить до категорії земель сільськогосподарського призначення для сінокосіння та має код 2.2. згідно Українського класифікатора цільового використання землі (далі за текстом - УКЦВЗ).

2.1.5. Однією з підстав припинення дії Договору сторонами обумовлено розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із стороні внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором; у разі розірвання Договору, орендар повинен повернути орендодавцю земельну ділянки у стані не гіршому, порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду (пункти 2.7, 4.3. Договору).

2.1.6. Договір зареєстрований у Відділі Держкомзему у Білокуракинському районі Луганської області, про що у Державному реєстрі земель здійснено запис від 05.06.2011 року за №442090004001475.

2.2. Дотримання вимог законодавства при використанні земельної ділянки

2.2.1. 23.09.2019 року державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, на підставі наказу начальника Головного управління Держгеокадастру у Луганській області №171-ДК від 30.08.2019 року, проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства при використанні спірної земельної ділянки, що перебуває в оренді у відповідача, який у зв`язку із перебуванням на момент проведення перевірки в місцях позбавлення волі право користування земельною ділянкою передав своїй дружині - ОСОБА_2 .

2.2.2. В ході перевірки інспектором встановлено, що земельна ділянка частково, а саме - 9,000 га, засіяна соняшником, що є використанням частини земельної ділянки не за цільовим призначенням та порушує вимоги статті 96 Земельного кодексу України, на решті земельної ділянки - стерня, агрохімічна характеристика ґрунтів не проведена, еколого-агрохімічний паспорт не розроблено, що порушує вимоги статті 35 Закону України «Про охорону земель».

2.2.3. За наслідками проведеної перевірки постановою інспектора від 23.09.2019 року ОСОБА_2 як користувач земельної ділянки на момент перевірки за вищевказані порушення вимог статті 96 Земельного кодексу України була притягнута до адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 53 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

2.2.4. Шкода внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, визначена згідно Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, та становить - 3388,52 грн.

2.2.5. 17.03.2020 року комісією у складі Шарівського сільського голови, спеціаліста сільської ради та членів комісії по земельним питанням проведено обстеження спірної земельної ділянки, в ході якого виявлено, що земельна ділянка знаходиться в розораному стані, обробіток проведено по всій площі земельної ділянки. Про вказані обставини комісією складено акт обстеження.

2.2.6. 10.06.2021 року комісією у складі голови постійної земельної комісії, секретаря комісії, заступника селищного голови Лозно-Олександрівської селищної ради, начальника відділу земельних ресурсів, спеціаліста ІІ категорії селищної ради проведено обстеження спірної земельної ділянки, в ході якого встановлено, що земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням, розроблена та засіяна озимою пшеницею. Про вказані обставини комісією складено акт обстеження №613 від 10.06.2021 року з додаванням фототаблиці.

2.2.7. 05.07.2021 року комісією у складі заступника селищного голови Лозно-Олександрівської селищної ради, секретаря Лозно-Олександрівської селищної ради та відповідача у справі проведено обстеження спірної земельної ділянки, в ході якого, зокрема, виявлено, що частина земельної ділянки - 20,3307 га, засіяна озимою пшеницею та використовується не для сінокосіння та випасання худоби, а для вирощування сільськогосподарської продукції. Про вказані обставини комісією складено акт обстеження №675 від 05.07.2021 року з додаванням фототаблиці.

2.2.8 Прокурор 16.06.2021 року звернувся до позивача із запитом №51/1/298вих-21, в якому повідомив позивача про виявлені ним порушення умов використання спірної земельної ділянки та просив позивача надати інформацію, зокрема, щодо вжитих або тих, які плануються вжити, заходів цивільно-правового характеру, в тому числі - звернення до суду, з метою усунення вказаних порушень.

2.2.9. У відповідь, позивач в листі №645 від 23.06.2021 року повідомив прокурора, що Лозно-Олександрівською селищною радою заходи цивільно-правового характеру, в тому числі і звернення до суду - не вживались, вжиття таких заходів не планується з огляду на відсутність у штаті селищної ради юриста.

2.2.10. За викладених обставин прокурор 09.07.2021 року звернувся до Білокуракинського районного сулу Луганської області із позовом у даній справі.

3. ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА

3.1. Договір оренди землі та обов`язки землекористувачів

3.1.1. Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (стаття 1 Закону України «Про оренду землі»).

3.1.2. Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України «Про оренду землі»).

3.1.3. Орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди (частина 1 статті 24 Закону України «Про оренду землі»).

3.1.4. Землекористувачі зобов`язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням (пункт «а» частини 1 статті 96 Земельного кодексу України).

3.1.5. Власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України, забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку (стаття 35 Закону України «Про охорону земель»).

3.1.6. Власники та землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок зобов`язані здійснювати заходи щодо охорони родючості ґрунтів, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України.

Використання земельних ділянок способами, що призводять до погіршення їх якості, забороняється.

На землях сільськогосподарського призначення може бути обмежена діяльність, зокрема, щодо вирощування певних сільськогосподарських культур, застосування окремих технологій їх вирощування або проведення окремих агротехнічних операцій; розорювання сіножатей, пасовищ (частини 1-3 статті 37 Закону України «Про охорону земель»).

3.2. Підстави та наслідки дострокового розірвання договору оренди землі

3.2.1. На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі, зокрема, невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України (частина 1 статті 32 Закону України «Про оренду землі»).

3.2.2. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (частини 1 та 2 статті 651 Цивільного кодексу України).

3.2.3. В обговорюваному аспекті суд враховує наступну правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 07.08.2018 у справі №910/22259/17, від 14.08.2018 у справі №910/22454/17, від 28.08.2018 у справі №910/20932/17, від 02.10.2018 у справі №910/21033/17 від 16.10.2018 у справі №910/3568/18 та інших:

Йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. Водночас, йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

3.2.4. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили (частина 3 статті 653 Цивільного кодексу України).

3.2.5. У разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця (частина 1 статті 34 Закону України «Про орендну землі»).

3.3. Цільове призначення та види використання земель

3.3.1 Пункт «а» частини 1 статті 19 Земельного кодексу України визначає землі сільськогосподарського призначення як одну з категорій цільового призначення земель.

3.3.2. Цільове призначення земельної ділянки - це використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку (стаття 1 Закону України "Про землеустрій", в редакції станом на момент укладення Договору).

3.3.3. Цільове призначення земельної ділянки - допустимі напрями використання земельної ділянки відповідно до встановлених законом вимог щодо використання земель відповідної категорії та визначеного виду цільового призначення (стаття 1 Закону України "Про землеустрій", в редакції станом на момент розгляду справи).

3.3.2. Землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей (частина 1 статті 22 Земельного кодексу України).

3.3.3. До земель сільськогосподарського призначення, зокрема, належать: сільськогосподарські угіддя - рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги (пункт «а» частини 2 статті 22 Земельного кодексу України).

3.3.4. Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства (пункт «а» частини 3 статті 22 Земельного кодексу України в редакції станом на день укладення Договору).

3.3.5. Громадяни можуть орендувати земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби (стаття 34 Земельного кодексу України).

4. ОЦІНКА СУДОМ ОБСТАВИН СПРАВИ

4.1. Підстави представництва прокурором інтересів держави

4.1.1. В аспекті, що обговорюється, суд звертає увагу на судову практику Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18:

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

4.1.2. З матеріалів справи вбачається, що прокурор проінформував Лозно-Олександрівську селищну раду про можливі факти використання спірної земельної ділянки відповідачем не за цільовим призначенням листом від 06.05.2021 року №51/1-167 вих-21, в якому, серед іншого, запропонував позивачу створити комісію для проведення обстеження земельної ділянки.

4.1.3. Представниками Лозно-Олександрівської селищної ради на наслідками проведених обстежень земельної ділянки 10.06.2021 та 05.07.2021 року безпосередньо виявлені ознаки нецільового використання земельної ділянки (див. пункти 2.2.6., 2.2.7. цього рішення).

4.1.4. Крім того, прокурор 16.06.2021 року звернувся до позивача із запитом №51/1/298вих-21, в якому повідомив позивача про виявлені ним порушення умов використання спірної земельної ділянки та просив позивача надати інформацію, зокрема, щодо вжитих або тих, які плануються вжити, заходів цивільно-правового характеру, в тому числі - звернення до суду, з метою усунення вказаних порушень.

4.1.5. На запит прокурора від 16.06.2021 року позивач в листі від 23.06.2021 року повідомив прокурора, що Лозно-Олександрівською селищною радою заходи цивільно-правового характеру щодо нецільового використання земельної ділянки, в тому числі і звернення до суду - не вживались та їх вжиття не планується (див. пункт 2.2.8. цього рішення).

4.1.6 Прокурор листом №51/1-348вих21 від 24.06.2021 року повідомив Лозно-Олександрівську селищну раду про направлення позову до суду про дострокове розірвання Договору.

4.1.7. За змістом пункту «є» частини 1 статті 12 Земельного кодексу України та абзацу 3 частини 1 статті 12 Закону України «Про охорону земель», здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства та вирішення інших питань у галузі охорони земель відповідно до закону - належить до повноважень сільських, селищних, міських рад.

4.1.8. Самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами (статті 189 Земельного кодексу України).

4.1.9. Таким чином, саме на Лозно-Олександрівську селищну раду чинним законодавством покладено повноваження щодо здійснення заходів контролю за належним використанням земель на відповідній території.

4.1.10. Оскільки про наявність ознак порушення відповідачем земельного законодавства позивач дізнався як з інформації прокурора 06.05.2021 року, так і безпосередньо при проведенні обстеження земельної ділянки 10.06.2021 та 05.07.2021, з огляду на зміст листа позивача від 23.06.2021, суд дійшов висновку, що позивач, протягом розумного строку всупереч інтересам держави не ініціював та не збирався порушувати питання про звернення до суду з позовом про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки.

4.1.11 Крім того, суд звертає увагу на те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 жовтня 2019 року у справі № 903/129/18 вказує, що:

Незалежно від того, чи відповідають дійсності доводи сільської ради про неможливість самостійно звернутись до суду з позовом про повернення земельної ділянки через відсутність коштів для сплати судового збору, сам факт не звернення до суду сільської ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси жителів територіальної громади, свідчить про те, що указаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження щодо повернення земельної ділянки, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

4.1.12. Враховуючи вищенаведені висновки Великої Палати Верховного Суду, суд вважає, що прокурор, звертаючись до суду з даним позовом, обґрунтував бездіяльність компетентного органу та довів підстави для представництва інтересів держави в особі Лозно-Олександрівської селищної ради.

4.2. Використання земельної ділянки не за цільовим призначенням

4.2.1. З матеріалів справи вбачається, що спірна земельна ділянка, за умовами Договору була передана відповідачу в оренду виключно з метою використання для сінокосіння, за своїм цільовим призначенням ділянка належить до земель сільськогосподарського призначення та є сінокосами.

4.2.2. З технічної документації на земельну ділянку вбачається, що вона, згідно УКЦВЗ, входить до групи «для сінокосіння» (код 2.2 УКЦВЗ) категорії земель «землі сільськогосподарського призначення» (код 2 УКЦВЗ).

4.2.3. Суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, яка знайшла своє відображення у постанові від 01.06.2021 у справі №925/929/19:

Земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33 - 37 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 34 ЗК України громадяни можуть орендувати земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби.

Отже, зазначені норми права розрізняють категорії земель за їх цільовим призначенням та види використання земельної ділянки в межах кожної категорії земель.

Користувачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення повинні використовувати такі земельні ділянки відповідно до того виду використання, за яким ці земельні ділянки були передані їм власником.

4.2.4. У даному випадку земельна ділянка за цільовим призначенням належить до земель сільськогосподарського призначення, а видом використання спірної земельної ділянки, з огляду на положеня статті 34 Земельного кодексу України - є сінокосіння і випасання худоби.

4.2.5. За таких обставин, з урахуванням вищенаведених умов Договору та вимог законодавства, на думку суду, передана в оренду земельна ділянка не може використовуватись відповідачем для вирощування сільськогосподарських культур, в тому числі соняшника та пшениці, оскільки повинна використовуватися виключно в межах визначених Договором та законом, а саме - сінокосіння і випасання худоби.

4.2.6. При цьому суд враховує, що необхідність дотримання обмежень щодо розорювання земель, а також створення, збереження та відновлення сіножатей та пасовищ відповідно до науково обґрунтованих показників з урахуванням регіональних особливостей та природно-кліматичних умов, передбачена Законами України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року», «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року», Концепцією національної екологічної політики України на період до 2020 року, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.10.2007 № 880-р, Стратегією удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 № 413, Національним планом дій щодо боротьби з деградацією земель та опустелюванням, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.03.2016 № 271-р.

4.2.7. Також, суд звертає увагу на те, що у рішенні Європейського Суду з прав людини від 27.11.2007 у справі "Хаммер проти Бельгії" Суд вирішив, що незважаючи на той факт, що навколишнє середовище прямо не захищене в Конвенції, проте саме по собі воно є цінністю, в якій як суспільство, так і державні органи мають живий інтерес. Економічні міркування і навіть право на власність, не мають виходити на перший план у питаннях охорони навколишнього середовища, зокрема, коли ця сфера законодавчо регулюється державою. Таким чином, державні органи зобов`язані діяти з метою захисту навколишнього середовища.

4.2.8. Вищевикладена позиція суду узгоджується з судовою практикою Верховного суду, наведеною, серед іншого, у постанові від 12.12.2019 у справі №904/1054/19.

4.2.9. Однак, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідач використовував орендовану земельну ділянку не за цільовим призначенням, про що свідчать наступні матеріали справи:

- Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки від 23.09.2019 року (а.с. 29).

- Акт обстеження земельної ділянки від 23.09.2019 року (а.с. 30);

- Припис від 23.09.2019 року (а.с. 31);

- Протокол про адміністративне правопорушення від 23.09.2019 року (а.с. 32);

- Постанова про накладення адміністративного стягнення від 23.09.2021 року (а.с. 33);

- Акт обстеження земельної ділянки 17.03.2020 року (а.с. 41);

- Акт №613 від 10.06.2021 року з фототаблицею (а.с. 48 - 52);

- Акт №675 від 05.07.2021 з фототаблицею (а.с. 42 - 47);

- показання свідка ОСОБА_3 - заступника голови Лозно-Олександрівської селищної ради, якій повідомив суд, що він дійсно у складі комісії обстежував земельну ділянку, передану в оренду відповідачу та за наслідками проведених обстежень були складені відповідні акти, що містяться в матеріалах справи;

- промовою відповідача ОСОБА_1 в судових дебатах, де останній, обґрунтовуючи свою позицію, вказував, що дійсно на момент перевірки земельної ділянки комісією Лозно-Олександрівської селищної ради частина земельної ділянки була засіяна сумішшю трав та пшениці.

4.2.10. Наведеними матеріалами справи підтверджено що:

- станом на 23.09.2021 року частина спірної земельної ділянки, а саме - 9,000 га, була засіяна соняшником, на решті земельної ділянки - стерня;

- станом на 17.03.2020 року земельна ділянка знаходилась у розораному стані, основний обробіток проведено по всій площі земельної ділянки;

- станом на 10.06.2021 року земельна ділянка засіяна пшеницею;

- станом на 05.07.2021 року частина земельної ділянки, орієнтовно 10-12 га, засіяна люцерною, а решта - 20 га, пшеницею.

4.2.11. За викладених обставин, суд дійшов висновку про те, що відповідачем, при користуванні спірною земельною ділянкою, порушувались вимоги чинного законодавства та умов Договору, оскільки цільовим призначенням спірної земельної ділянки є сінокосіння та випасання худоби, а не вирощування сільськогосподарських культур.

4.2.12. Діяльність відповідача щодо розорання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка за видом використання належить до сінокосів, а також її засівання сільськогосподарськими культурами є такою, що порушує встановлені законодавством та Договорам вимоги використання спірної земельної ділянки.

4.2.13. Суд також переконаний, що матеріалами справи підтверджено не лише факт порушення відповідачем вимог законодавства та умов Договору, а й систематичність таких порушень, оскільки відповідачем вчинено не поодиноке порушення, апротягом 2019 - 2021 років вчинено декілька порушеннь вимог як закону так і Договору.

4.2.14. На думку суду наведене свідчить про істотне порушення умов Договору що є підставою для його розірвання.

4.2.15. Вказаний висновок суду узгоджується із судовою практикою Верховного Суду, викладеною у постановах від 28.01.2019 у справі №473/4413/17, від 22.01.2020 у справі №468/1498/17-ц, від 06.04.2020 у справі №707/658/17 та від 30.04.2020 у справі №467/1504/17.

4.3. Дострокове розірвання договору

4.3.1 Враховуючи викладене, приймаючи до уваги положення чинного законодавства щодо підстав дострокового розірвання договору оренди землі, зазначені в пункті 3.2. цього рішення, а також положення пункту 4.3 Договору, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги прокурора про розірвання Договору є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

4.4. Повернення земельної ділянки

4.4.1. У 2011 році, на момент укладення Договору, орендодавцем земельної ділянки виступала Білокуракинська районна державна адміністрація Білокуракинського району Луганської області.

4.4.2. Проте, станом на 23.06.2021 року, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, спірна земельна ділянка належить на праві власності саме Лозно-Олександрівській селищній раді.

4.4.3. З огляду на положення чинного законодавства щодо наслідків дострокового розірвання договору оренди землі, зазначених в пункті 3.2. цього рішення, а також положення пункту 4.4 Договору, суд приходить до висновку про те, що із розірванням Договору відповідач втрачає статус орендаря та зобов`язаний повернути орендовану земельну ділянку Лозно-Олександрівській селищній раді, а тому - позовні вимоги прокурора про зобов`язання відповідача повернути позивачу земельну ділянку, також є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

5. ДОВОДИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

5.1. Доводи прокурора

5.1.1. З огляду на викладене, доводи прокурора про наявність правових підстав для розірвання Договору та зобов`язання відповідача повернути спірну земельну ділянку позивачу - визнаються судом, в цілому, обґрунтованими.

5.2. Доводи позивача

5.2.1. Позивач вказує про наявність підстав для закриття провадження у справі, оскільки:

(1) 12.08.2021 року (прим. - після відкриття провадження у справі) рішенням Лозно-Олександрівської селищної ради від 12.08.2021 року була затверджена технічна документація щодо спірної земельної ділянки, де вид використання земельної ділянки змінено з «сінокосіння та випасання худоби» на «ведення товарного сільськогосподарського виробництва»;

(2) вважає, що позов прокурором заявлено передчасно, всупереч інтересам позивача, оскільки з урахуванням вищевказаних обставин змін виду використання земельної ділянки, збільшилась ставка орендної плати та відповідно - зросли надходження до бюджету територіальної громади;

(3) розірвання договору суттєво вплине на надходження до бюджету територіальної громади;

5.2.3. Такі доводи позивача судом відхиляються з огляду на те, що:

(1) зміна виду використання земельної ділянки відбулась вже після порушення провадження у справі, а тому не впливає на оцінку правопорушень відповідача у 2019-2021 роках, про які вказує прокурор у позові;

(2) сама по собі сплата орендарем орендної плати не звільняє останнього від виконання інших умов Договору та виконання імперативних приписів чинного законодавства України;

(3) при цьому, суд наголошує на тому, що розірвання Договору суттєво не вплине на надходження до бюджету позивача, оскільки останній не позбавлений невідкладно ініціювати процес укладення нового договору оренди земельної ділянки у передбаченому законом порядку, враховуючи те, що земельна ділянка сформована як об`єкт цивільних прав та наявність агрохімічних паспортів;

У будь-якому випадку, на переконання суду, порушення учасниками земельних відносин вимог земельного законодавства щодо охорони та належного використання земель не можуть бути виправдані або проігноровані лише у зв`язку зі сплатою користувачами земельних ділянок орендної плати.

5.3. Доводи відповідача

5.3.1. Відповідач проти позову заперечує, в обґрунтування своєї правової позиції зазначає наступне:

(1) 12.08.2021 року (прим. - після відкриття провадження у справі) рішенням Лозно-Олександрівської селищної ради від 12.08.2021 року була затверджена технічна документація щодо спірної земельної ділянки, де вид використання земельної ділянки змінено з «сінокосіння та випасання худоби» на «ведення товарного сільськогосподарського виробництва»;

(2) земельна ділянка використовується з дотриманням умов Договору, оскільки чинне законодавство не містить заборони механізованого обробітку земельних ділянок сіножатей та засівання їх сільськогосподарськими культурами, оскільки земельні ділянки, віднесені до однієї і тієї ж категорії, можуть використовуватися за різними видами цільового призначення, а рілля та сінокоси це підгрупа видів земельних угідь;

(3) відповідачем здійснювалось докорінне поліпшення земельної ділянки, а не вирощування сільськогосподарських культур;

(4) прокурор не обґрунтував та не довів бездіяльність позивача, що вказує на відсутність підстав для представництва інтересів держави прокурором.

5.3.2 Такі доводі відповідача відхиляються судом, оскільки:

(1) зміна виду використання земельної ділянки відбулась вже після порушення провадження у справі, а тому не впливає на оцінку правопорушень відповідача у 2019-2021 роках, про які вказує прокурор у позові, які стали підставою для розірвання Договору;

(2) така позиція відповідача не відповідає вимогам чинного законодавства України, викладеним в підпунктах 3.3.1 - 3.3.5 цього рішення, а також судовій практиці Великої Палати Верховного суду, викладеній в підпункті 4.2.3 цього рішення;

(3) доводи відповідача про можливість часткового розорення сінокосів та пасовищ з метою їх докорінного поліпшення, суд вважає недоречними, оскільки згідно з відповіді Інституту рослинництва імені В.Я. Юр`єва Національної академії аграрних наук України № 1/2а-22/343 від 24.06.2021 року, соняшник, кукурудза, ячмінь та пшениця не відносяться до культур, завдяки яким здійснюється докорінне поліпшення сільськогосподарських угідь;

при цьому, суд звертає увагу на те, що відповідачем до матеріалів справи не додано доказів на підтвердження обставин того, що земельна ділянка дійсно потребувала докорінного поліпшення, не надано пояснень чому саме соняшник та пшениця були обрані відповідачем для здійснення такого поліпшення, а також не доведено, що засівання земельної ділянки соняшником та пшеницею здійснювалось саме з метою поліпшення угіддя;

(4) така позиція відповідача відхиляється судом з огляду на обставини, викладені в підпунктах 4.1.1. - 4.1.12, де судом встановлено наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави у цій справі

5.3.3. Крім того, заперечуючи проти позову, відповідач стверджував, що подані прокурором як докази у справі акти обстеження земельної ділянки комісією Шарівської сільської рада та Лозно-Олександрівської селищної ради від 17.03.2020, 10.06.2021 та 05.07.2021 року (далі за текстом - Акти обстеження) - є недопустимими доказами, оскільки (1) селищна рада не має у своєму штаті фахівців у сфері агрономії, геодезії та землеустрою, та (2) не є суб`єктом здійснення контролю за використанням та охороною земель, акти містять суперечності щодо площі земельної ділянки та (3) не містять даних на підтвердження замірів та якісних характеристик грунтового покриву.

5.3.4.Такі доводи відповідача визнаються судом непереконливими, з огляду на наступне.

5.3.5 Чинне законодавство не містить переліку вимог до форми та змісту Актів обстеження земельної ділянки.

5.3.6. В Актах обстеження містяться вказівки на кадастровий номер земельної ділянки, її площу, додатками до актів від 10.06.2021 та 05.07.2021 є фототаблиці, що в сукупності належним чином ідентифікує земельну ділянку.

5.3.7. При цьому, суд, вважає, що у осіб, які входили до складу комісії (сільського голови, заступника голови селищної ради, голови постійної земельної комісії селищної ради, секретаря селищної ради, начальника відділу земельних ресурсів, спеціалістів) достатньо знань та навичок для встановлення місцезнаходження земельних ділянок за допомогою технічної документації та складання актів їх обстеження, з урахуванням того, що встановлені в ході обстеження порушення Договору є в прямому сенсі - очевидними, оскільки саме візуальним оглядом членами комісії було встановдено факти розорювання земельної ділянки та засівання її пшеницею.

5.3.8. Спеціальні навчки та спеціальна освіта, у даному випадку, на думку суду, для визначення факту розорювання земельної ділянки та засівання пшеницею - не вимагаються.

5.3.9. Тому Акти обстеження земельних ділянок є належними та допустимими доказами, що підтверджують факт використання відповідачем наданих в оренду земельних ділянок не за цільовим призначенням.

6. Оцінка судом певних доказів

6.1. З огляду на принцип диспозитивності, судом було задоволено клопотання відповідача про допит як свідка завідувача кафедри біології та агрономії Луганського національного університету ім. Тараса Шевченка - ОСОБА_4 який складав поданий відповідачем у справі висновок щодо можливості господарського використання в якості ріллі спірної земельної ділянки від 06.10.2021 року (а.с. 207 - 213).

6.2. В той же час, після проведення допиту свідка, судом встановлено, що свідок ОСОБА_4 складав вищенаведений висновок за документами, які йому надав позивач, а будь-які фактичні обставини справи свідкові не відомі.

6.3. З огляду на те, що питання можливості (або неможливості) використання спірної земельної ділянки як ріллі виходить за межі предмету спору у цій справі, ОСОБА_4 не є експертом у цій цивільній справі, а тому - показання свідка ОСОБА_4 не містять інформації щодо предмета доказування, а тому - не враховуються судом.

7. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

7.1. Відповідно до частини 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

7.2. Оскільки вимоги прокурора підлягають задоволенню в повному обсязі, судовий збір слід покласти на відповідача та суму такого збору стягнути з останнього на користь Луганської обласної прокуратури.

Керуючись статтями 264, 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Розірвати достроково договір оренди землі від 21.06.2011 року, укладений між Білокуракинською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки площею 32,3307 га, кадастровий номер 4420988800:13:001:0049, розташованої за межами населеного пункту на території Шарівської сільської ради Білокуракинського району Луганської області, зареєстрований у Відділі Держкомзему у Білокуракинському районі Луганської області, про що у Державному реєстрі земель зроблено запис від 05.06.2012 року за № 442090004001475 та відомості щодо якого внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 19.02.2019 року за № 30408276.

Зобов`язати ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 повернути земельну ділянку кадастровий номер 4420988800:13:001:0049, площею 32,3307 га, вартістю 227 232,96 грн, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Шарівської сільської ради Білокуракинського району Луганської області Лозно-Олександрівській селищній раді (вул. Центральна буд. 1 Сватівський район, смт. Лозно-Олександрівка Луганська область).

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Луганської обласної прокуратури, адреса: вул. Богдана Ліщини буд. 27, м. Сєвєродонецьк Луганської області, код ЄДРПОУ 02909921 судові витрати у вигляді судового збору у сумі 4 540,00 грн та перерахувати їх на розрахунковий рахунок UA048201720343140001000000839, банк ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 02909921, код класифікації видатків бюджету 2800.

Рішення може бути оскаржене до Луганського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Лозно-Олександрівська селищна рада, код ЄДРПОУ 04335453, зареєстрована за адресою: вул. Центральна, 1, смт Лозно-Олександрівка Сватівського району Луганської області.

Прокурор: Сватівська окружна прокуратура, код ЄДРПОУ 02909921, адреса: вул. Шевченка буд. 10, м. Сватове Луганської області.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Білокуракинським РВ ГУМВС України в Луганській області 20.06.2012 р., зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник відповідача: Постельга Ірина Володимирівна , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1810 від 25.07.2017 року.

Суддя Білокуракинського

районного суду Луганської області А.О. Титов

Повний текст рішення складено 20.12.2021 року.