Справа № 490/10556/19

нп 1-кп/490/352/2020

Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/10556/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2021 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

Головуючого судді – Лагода К.О.,

секретарів судового засідання – Шевченко К.А., Дибич О.В., Суп В.А.,

Грищенко В.М.,

за участю прокурорів – Лободи Р.Г., Чернявського Я.А.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

захисників – Тітусь А.В., Кваша С.С.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №62019150000000313, відомості про яке 02.05.2019 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, з угодою про визнання винуватості від 31.10.2019 року, укладеною між прокурором відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими ТУ Державного бюро розслідувань у місті Миколаєві Генеральної прокуратури України Боршуляк Олегом Ігоровичем та обвинуваченим ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мішково-Погорілове Вітовського району, Миколаївської області, громадянина України, офіційно не працюючого, із вищою освітою, раніше не судимого, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.368 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

18 грудня 2019 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №62019150000000313, відомості про яке внесено 02.05.2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.368 КК України, з угодою про визнання винуватості укладеної 31.10.2019 року між прокурором відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими ТУ Державного бюро розслідувань у місті Миколаєві Генеральної прокуратури України Боршуляк О.І. та обвинуваченим ОСОБА_1 .

Так, ОСОБА_1 органом досудового розслідування обвинувачується у тому, що він, займаючи посаду старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів оперативного управління ГУ ДФС у Миколаївській області, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів та з метою власного незаконного збагачення за рахунок заступника директора ТОВ «СІТІ ОЙЛ» ОСОБА_2 , в порушення вимог ст.ст. 1, 3, 22, 24 Закону України «Про запобігання корупції», 24.05.2019 року о 15.43 год., перебуваючи біля будівлі Миколаївського музею суднобудування і флоту по вул. Адміральська, 4 в м. Миколаєві, одержав для себе від ОСОБА_2 , який діяв під контролем правоохоронних органів, першу частину неправомірної вигоди в сумі 6 000 грн., за невчинення в інтересах ОСОБА_2 та ТОВ «СІТІ ОЙЛ» дій, пов`язаних з використанням своїх службових обов`язків, а саме за нестворення ним штучних перешкод у господарській діяльності ТОВ «СІТІ ОЙЛ», надання можливості безперешкодного ведення діяльності зі зберігання, роздрібної, оптової торгівлі пальним без отриманих у встановленому законом порядку ліцензій щодо провадження зазначених видів діяльності за адресами: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_2 , вул. Очаківська, 2, АДРЕСА_3 , невиявлення ним даних правопорушень та сприяння у непритягненні ОСОБА_2 і інших посадових осіб товариства до адміністративної та кримінальної відповідальності.

Крім того, 26.05.2019 року о 11.58 год. ОСОБА_1 , перебуваючи на території автомобільної заправної станції ТОВ «СІТІ ОЙЛ» за адресою: м. Миколаїв, вул. Омеляновича-Павленка, 23, одержав від ОСОБА_2 , який діяв під контролем правоохоронних органів, іншу частину неправомірної вигоди - бензин марки «А-92» у кількості 38,42 літри, за ціною 23,00 грн./1 літр, на суму 883,66 грн., яким заправив паливний бак автомобілю «Daewoo» моделі «Lanos» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований за ГУ ДФС у Миколаївській області, за невчинення в інтересах ОСОБА_2 та ТОВ «СІТІ ОЙЛ» дій, пов`язаних з використанням своїх службових обов`язків, а саме за нестворення ним штучних перешкод у господарській діяльності ТОВ «СІТІ ОЙЛ», надання можливості безперешкодного ведення діяльності зі зберігання, роздрібної, оптової торгівлі пальним без отриманих у встановленому законом порядку ліцензій щодо провадження зазначених видів діяльності у вищезазначених торгівельних місцях, не виявлення ним даних правопорушень та сприяння у непритягнені ОСОБА_2 і інших посадових осіб товариства до адміністративної та кримінальної відповідальності.

Разом із тим, 24.06.2019 року о 22.41 год. ОСОБА_1 , перебуваючи на паркувальному майданчику торгівельного центру «АТБ», що знаходиться за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, пр. Центральний, 154, одержав від ОСОБА_2 , який діяв під контролем правоохоронних органів, іншу частину неправомірної вигоди в сумі 6 000 грн., за невчинення в інтересах ОСОБА_2 та ТОВ «СІТІ ОЙЛ» дій, пов`язаних з використанням своїх службових обов`язків, а саме за нестворення ним штучних перешкод у господарській діяльності ТОВ «СІТ І ОЙЛ», надання можливості безперешкодного ведення діяльності зі зберігання, роздрібної, оптової торгівлі пальним, без отриманих у встановленому законом порядку ліцензій щодо провадження зазначених видів діяльності у вищезазначених торгівельних місцях, невиявлення ним даних правопорушень та сприяння у не притягненні ОСОБА_2 і інших посадових осіб товариства до адміністративної та кримінальної відповідальності

В результаті вказаних протиправних дій, ОСОБА_1 , використовуючи своє службове становище, одержав від ОСОБА_2 неправомірну вигоду на загальну суму 12000 гривень та бензин марки «А-92» у кількості 38.42 л. на суму 883,66 гривень.

Таким чином, дії   ОСОБА_1 , які виразилися в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України.

В підготовчому судовому засіданні встановлено, що разом із обвинувальним актом у даному кримінальному провадженні надано угоду про визнання винуватості, укладену 31.10.2019 року між прокурором відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими ТУ Державного бюро розслідувань у місті Миколаєві Генеральної прокуратури України Боршуляк Олегом Ігоровичем та обвинуваченим ОСОБА_1 , за участю захисника Кваша Сергія Сергійовича.

За умовами вказаної угоди, обвинувачений ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 368 КК України.

Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди обвинуваченому ОСОБА_1 буде призначене покарання за ч. 1 ст. 368 КК України у вигляді штрафу у розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, з позбавленням права обіймати посади в органах Державної фіскальної служби України на строком на 3 роки.

Прокурор Чернявський Я.А. в судовому засіданні підтримав укладену угоду та просив суд її затвердити, призначивши обвинуваченому узгоджене сторонами покарання.

Слід зазначити, що через неявку понад рік представника державного обвинувачення в судові засідання у кримінальному провадженні № 62019150000000313, суд був позбавлений можливості винести рішення після перерви для підготовки до дебатів у найкоротші строки.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1  вказав, що провину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 368 КК України визнає повністю, із узгодженою мірою покарання згодний, цілком розуміє свої права та наслідки укладення угоди, які йому були роз`яснені судом в ході підготовчого судового засідання. Також обвинувачений підтвердив, що укладення угоди з його боку було добровільним.

Крім того, ОСОБА_1 зазначив, що з 26.06.2019 року він офіційно не працює, однак готовий виплачувати штраф за рахунок матері та дружини. Обвинувачений показав суду, що на АЗС «СІТІ ОЙЛ» він приїхав з неофіційною перевіркою за вказівкою свого начальника – ОСОБА_3 . Як засвідчив обвинувачений, він повинен був допомогти співробітницям заправки, у разі виникнення конфліктної ситуації та перевірити наявність дозвільних документів. Працівники зазначеної АЗС повідомили обвинуваченому, що касових апаратів та дозвільних ліцензій у них немає. Після телефонного дзвінка ОСОБА_3 , якому він доповів про встановлені факти, останній дав розпорядження покинути АЗС та зупинити перевірку документів. Через деякий час, як зазначив ОСОБА_1 , йому зателефонував ОСОБА_2 та запропонував зустрітися. При зустрічі з ОСОБА_2 , обвинувачений запропонував щоб останній надав йому неправомірну вигоду у розмірі 6000 гривень, а він, в свою чергу, не складатиме адміністративний протокол та не повідомлятиме акцизний відділ про відсутність касових апаратів, дозвільних документів та ліцензій у ТОВ «СІТІ ОЙЛ», на що заступник директора заправної станції погодився. Через деякий час, як показав суду обвинувачений, він знов зателефонував ОСОБА_2 та попросив його заправити службовий автомобіль, який був у користуванні обвинуваченого для поїздки у відрядження. ОСОБА_1 пояснив, що мав вплив на ОСОБА_2 , а тому за вказану заправку автомобіля він не платив. Після цього, обвинувачений знов зустрівся з ОСОБА_2 біля магазину «АТБ», що знаходиться на проспекті Центральному, 154, у місті Миколаєві, де останній передав йому обумовлену раніше неправомірну вигоду у сумі 6000 гривень. Обвинувачений показав суду, що провину в інкримінуємому кримінальному провадженні визнає і просив затвердити угоду про визнання винуватості.

Захисник Кваша С.С. підтримав думку прокурора та просив суд затвердити угоду про визнання винуватості від 31.10.2019 року, призначивши узгоджене сторонами покарання відносно його підзахисного.

Суд, вислухавши думку прокурора, обвинуваченого та захисника, розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання ОСОБА_1 винуватості від 31.10.2019 року, приходить до наступних висновків.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладено угоду між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України, угоду про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим, крім іншого, може бути укладено у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винуватим, відповідно до вимог ст. 12 КК України відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості.

У відповідності до п.1 ч.3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмову в затвердженні угоди з поверненням кримінального провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст. 468 - 475 цього Кодексу.

До загальних засад кримінального провадження згідно ст. 7 КПК України віднесено законність, яка встановлює обов`язок слідчого, прокурора та суду неухильно додержуватись вимог Конституції України, КПК України, інших актів законодавства.

Згідно вимог ст. 472 КПК України в угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов`язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), умови часткового звільнення підозрюваного, обвинуваченого від цивільної відповідальності у вигляді відшкодування державі збитків внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, умови застосування спеціальної конфіскації, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди.

Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 13 від 11.12.2015 року «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод», за наслідками розгляду угоди в судовому засіданні (під час підготовчого судового провадження або під час судового розгляду) суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону і закону про кримінальну відповідальність, врахувавши доводи сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження, має відмовити у затвердженні угоди в разі встановлення підстав, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, та: повернути кримінальне провадження прокурору, якщо угоди досягнуто під час досудового розслідування, для його продовження у порядку, передбаченому розділом III КПК України; або продовжити судовий розгляд у загальному порядку, якщо угоду було укладено під час його здійснення; або призначити судовий розгляд для проведення судового провадження в загальному порядку, якщо до суду надійшов обвинувальний акт, а угоду було укладено під час підготовчого провадження, а також у випадку подання прокурором відповідного клопотання, пов`язаного з відсутністю необхідності продовження досудового розслідування внаслідок його фактичного закінчення.

Слід зазначити, що під час проведення підготовчого судового засідання сторонами не було висловлено позиції про необхідність призначення обвинувального акту до судового розгляду, у разі відмови в затвердженні угоди, а прокурором не подано клопотання, пов`язаного з відсутністю необхідності продовження досудового розслідування в повному обсязі, внаслідок його фактичного закінчення.

Згідно положень ч. 1 ст. 470 КПК України прокурор при вирішенні питання про укладення угоди про визнання винуватості зобов`язаний врахувати такі обставини: ступінь та характер сприяння підозрюваного чи обвинуваченого у проведенні кримінального провадження щодо нього або інших осіб, характер і тяжкість обвинувачення (підозри), наявність суспільного інтересу для забезпечення швидкого досудового розслідування і судового провадження, викриття більшої кількості кримінальних правопорушень, наявність суспільного інтересу в запобіганні, виявлені чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень.

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 474 КПК України суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо: умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; умови угоди не відповідають інтересам суспільства, а також очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань.

При цьому, зазначені вище обставини, які прокурор зобов`язаний врахувати при вирішенні питання щодо можливості укладення угоди, якщо вони дійсно мають місце, відповідно до вимог ст.ст. 470, 472 КПК України, повинні знайти своє конкретизоване відображення безпосередньо у змісті угоди про визнання винуватості, як істотні для відповідного кримінального провадження, обставини.

Дослідивши дану угоду про визнання винуватості, суд приходить до висновку, що при укладенні угоди про визнання винуватості прокурор не врахував положення ст. 470 КПК України, а саме: при укладенні угоди не обґрунтував наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, а також не врахував очевидну неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань, який не працює з моменту укладення вказаної угоди і по теперішній час, про що особисто зазначив в судовому засіданні, а тому не має доходу для виконання покарання, визначеного угодою зобов`язань, а саме виконання узгодженого сторонами покарання у вигляді штрафу у розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 25 500 гривень.

Разом із тим, угода про визнання винуватості, крім зобов`язання ОСОБА_1 беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у кримінальному провадженні, не містить жодних інших зобов`язань. Існування якого-небудь суспільного інтересу щодо укладення даної угоди з тексту угоди не вбачається і прокурором не зазначено, враховуючи, що інкримінований обвинуваченому злочин відноситься до корупційних.

Крім того, окрім штрафу ОСОБА_1 визначено додаткове покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади в органах Державної фіскальної служби України строком на три роки.

Однак, відповідно до Закону України від 28 січня 2021 року №1150-ІХ «Про Бюро економічної безпеки України», постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року №1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України», від 12 травня 2021 року №510 «Про утворення Бюро економічної безпеки України», наказу ДФС України від 23.07.2021 року № 22РГ «Про вивільнення працівників Державної фіскальної служби України», передбачено припинення Державної фіскальної служби України з повним скороченням посад та чисельності, у зв`язку із чим виконання узгодженого сторонами покарання у вигляді позбавлення ОСОБА_1 права обіймати посади в органах Державної фіскальної служби України строком на три роки є нікчемним.

На підставі вищезазначеного, суд приходить до висновку, що дана угода про визнання винуватості від 31.10.2019 року, укладена між прокурором відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими ТУ Державного бюро розслідувань у місті Миколаєві Генеральної прокуратури України Боршуляк Олегом Ігоровичем та обвинуваченим ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №62019150000000313, відомості про яке 02.05.2019 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, не відповідає вимогам КПК України, а також інтересам суспільства, у зв`язку із чим затвердженню не підлягає, а обвинувальний акт складений у зв`язку із укладенням угоди про визнання винуватості під час досудового розслідування обставин у вказаному кримінальному провадженні - підлягає поверненню прокурору.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 315, 370-372, 468, 469, 473-474 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У затвердженні угоди про визнання винуватості від 31.10.2019 року, укладеної між прокурором відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими ТУ Державного бюро розслідувань у місті Миколаєві Генеральної прокуратури України Боршуляк Олегом Ігоровичем та обвинуваченим ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №62019150000000313, відомості про яке 02.05.2019 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.

Обвинувальний акт складений у зв`язку із укладенням угоди про визнання винуватості під час досудового розслідування обставин кримінального провадження №62019150000000313 - повернути прокурору.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя К.О. Лагода