справа № 415/9176/21

провадження № 3/415/2063/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

       "17" грудня 2021 р.                                         м. Лисичанськ

       Суддя Лисичанського міського суду Луганської області Старікова М.М., розглянувши матеріали справи, що надійшли від ВП № 3 Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області про притягнення до адміністративної відповідальності

      ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сєвєродонецька, громадянина України, не працюючого, який не є особою з інвалідністю, не одруженого, проживаючого за адресою:  АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 44-3 КУпАП,-

                                                                              В С Т А Н О В И Л А:

16 листопада 2021 року о 16 годині 00 хвилин ОСОБА_1 перебував в районі будинку 94 по пр. Перемоги м. Лисичанська без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус, чим порушив п.п.2 п.2-2 Постанови Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020 .

У судове засідання, призначене на 13 грудня 2021 року та 17 грудня 2021 року ОСОБА_1 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотань, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

У рішеннях Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України», «Олександр Шевченко проти України» (Заява N 8371/02) від 26.04.2007 (п.27) «Трух проти України" (заява N 50966/99) від 14 жовтня 2003 року наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.

Також у рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментарна Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини, зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Він не буде відповідальним за відкладення, викликані станом його здоров`я, оскільки вони пов`язані з форс-мажорними обставинами…Таким чином, неодноразова неявка позивача, яким було ініційовано судовий спір, без поважних причин у судове засідання цілком об`єктивно була розцінена судами, як зловживання сторони своїми процесуальними правами, що є неприпустимими.

З огляду на те, що при повідомленні судом про місце і час розгляду справи, та вжиття всіх заходів щодо унеможливлення порушення процесуальних прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, про що свідчить відмітка у ньому про те, що розгляд адміністративної справи відбудеться у Лисичанському міському суді (протокол підписано ОСОБА_1 власноруч), з моменту складання протоколу (16.11.2021) по день винесення постанови суду, не дивлячись на достатність часу для того, щоб з`явитися до суду та дізнатися про рух справи, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, тому суд вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 38 КУпАП та уникнення відповідальності за вчинене правопорушення проти безпеки дорожнього руху.

Враховуючи принцип судочинства, зазначений у практиці Європейського суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, беручи до уваги суспільну увагу до розгляду такої категорії справ, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

На думку суду неодноразова неявка особи, що притягається до адміністративної відповідальності до суду, яка повинна добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, свідчить про безпідставне умисне затягування справи, нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст.1 КУпАП).

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, складеного ДОП СП ВП № 3 Сєвєродонецького РУП ОСОБА_2 – Чеботарьов О.С. надав письмові пояснення наступного змісту: «16.11.2021 о 16:00 знаходився у м. Лисичанську без документів» зі змістом протоколу ознайомлений, про що свідчить його підпис у протоколі про адміністративне правопорушення (а.с.1).

З письмових пояснень ОСОБА_1 , досліджених в судовому засіданні, вбачається, що він 16.11.2021 о 16:00 знаходився в районі будинку АДРЕСА_2 , де до нього підійшли співробітники поліції і попросили показати документи, що посвідчують особу. Документів у нього не було, оскільки він місяць тому їх втратив в м. Сєвєродонецьку.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що винність ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження у суді: крім визнання своєї провини правопорушником в судовому засіданні, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, які відповідно до ст. 251 КУпАП суд визнає належними, допустимими, та які повністю доводять провину ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, за обставин, викладених у протоколі.

Згідно рапорту ДОП СП ВП № 3 Сєвєродонецького РУП Панщаного О.В. 01 16.11.2021 о 16:00 було виявлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перебував на вулиці без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус, чим порушив п.п.2 п.2-2 Постанови Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020.

Даючи оцінку вищевказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, суд вважає, що в діях ОСОБА_1  вбачається порушення п.п.2 п.2-2 постанови КМУ від 09.12.2020 року № 1236  та наявний склад адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 44-3 КУпАП, яка передбачає відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

Диспозиція норми ст.44-3 КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні правила щодо карантину людей.

З підпункту 2 пункту 2-2 Постанови Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 вбачається, що з 17 червня 2021 р. на території України встановлюється “зелений” рівень епідемічної небезпеки, відповідно до якого забороняється перебування на вулицях без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус, без посвідчення про взяття на облік бездомної особи, довідки про звернення за захистом в Україні.

 Вирішуючи питання про застосування до правопорушника виду адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, суд враховує, що відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень, як самим порушником, так і іншими особами.

При призначенні стягнення, суд відповідно до ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

В якості обставин, що згідно зі ст. 34 КУпАП, пом`якшують відповідальність правопорушника, суд приймає до уваги визнання вини.

Обставин, що згідно зі ст. 35 КУпАП, обтяжують відповідальність правопорушника, суд не вбачає.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а згідно ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

У пункті 18 рішенні Європейського суду з прав людини від 16.10.2008 року у справі «Ізмайлов проти Росії» (пункт 18) Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання вважалось пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар.

Відповідно до статті 22 КУпАП  при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Приймаючи до уваги вищенаведене, враховуючи практику Європейського суду з прав людини щодо пропорційності покарання, його відповідності тяжкості правопорушення та недопущення особистого надмірного тягаря для особи, з урахуванням обставин вчиненого правопорушення, оцінивши подані докази у їх сукупності, з огляду на те, що ОСОБА_1 вперше вчинив вказане правопорушення, в письмових поясненнях визнав факт порушення умов карантину, а також враховуючи те, що наслідки даного правопорушення не представляють суспільної небезпечності, вчинене правопорушення не спричинило і не могло спричинити істотної шкоди державним і суспільним інтересам та громадянам, зокрема, життю та здоров`ю інших осіб, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, на підставі ст.22 КупАП за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням, а провадження у справі закрити, що буде достатнім для забезпечення виховного впливу та запобігання вчиненню нових правопорушень.

Керуючись ст. ст. 22, 33, ч.1 ст.44-3, 221, 284, 285, 289, 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 44-3 КУпАП, і обмежитись усним зауваженням, справу провадженням закрити.

Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її винесення до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд.

               Суддя: М.М. Старікова