662/1495/21

2/662/405/2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2021 року                                                Новотроїцький районний суд

                                       Херсонської області

в складі: головуючого судді - Решетова В.В.

секретар судового засідання – Сушко Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Новотроїцьке Херсонської області цивільну справу за позовом адвоката Марковської Інни Валеріївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 в особі представника адвоката Марковської І.В. звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати ОСОБА_2 , таким, що втратив право користування житлом, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову зазначено, що позивач є власником будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 18.03.2021 року. У вказаному будинку зареєстрований, але не проживає відповідач ОСОБА_2 . Позивач звертався до відповідача про добровільне зняття з реєстрації, проте він цього робити не бажає. У вказаному будинку відповідач не проживає на протязі десяти років, не сплачує плату за користування жилим приміщенням та комунальні послуги, не несе інших витрат по утриманню будинку.

В судовому засіданні позивач та його представник адвокат Марковська І.В. наполягали на задоволенні позову, оскільки співвласник будинку вже багато років не користується своїм майном.

Відповідач та його представник ОСОБА_3 позовні вимоги не визнали, заперечували проти задоволення позову. Відповідач пояснив, що позивач є його братом, оспорюваних будинок за адресою АДРЕСА_1 є власністю їх батьків. Він отримав спадщину після смерті матері та має 1/5 частку оспорюваного будинку. В цьому будинку він зареєстрований, не проживає в ньому близько одного року, тому що брати його вигнали після смерті їх матері. Періодично він проживав в цьому будинку, коли сварився з дружиною.

Свідок ОСОБА_4 , який є братом позивача та відповідача, відмовився від дачі показів суду в силу ст. 63 Конституції України.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, з`ясуваши думку відповідача та його представника, дослідивши матеріали справи, письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного.

Згідно ч.ч.1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. (ст. 5 Цивільного процесуального кодексу України).

Згідно ч.1 ст. 81, ч.1 ст. 89 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.2 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України). Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст. 78 ЦПК України).

Будинок за адресою АДРЕСА_1 на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_2 1/5 частки будинку та ОСОБА_1 4/5 частки будинку.

Згідно довідки старости Новотроїцької селищної ради с. Сергіївка від 03.02.2021 року № 43 ОСОБА_2 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 з 29.07.1988 року, але за даною адресою не проживає більше десяти років. /а.п. 16/.

Відповідно до довідки старости Новотроїцької селищної ради с. Сергіївка від 03.02.2021 року №44, згідно даних погосподарської книги №2 на 2016-2020 року в АДРЕСА_1 , проживали та були зареєстровані ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 . Об`єкт зачинено з 2019 року, в будинку ніхто не прожзиває /а.п. 17/.

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 19.03.2021 року №249007802 вбачається, що 4/5 частки будинку за адресою АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_1 /а.п. 12/. Така інформація підтверджена також свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 18.03.2021 року №185 /а.п. 11/.

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 04.09.2021 року №273282704, вбачається, що 1/5 частки будинку за адресою АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_2 . Така інформація підтверджена також свідоцтвом про право на спадщину за законом від 28.08.2021 року №794.

Як вказує частина 4 статті 41 Конституції України, частини 1, 2 статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Положення ч.2 ст. 405 ЦК України щодо втрати членом сім`ї власника житла, права на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, не можуть буди застосовані до безпосереднього власника/співвласника житла.

Таким чином, виходячи з наданих позивачем доказів, врахувавши, що відповідач є власником 1/5 частки оспорюваного будинку та заперечення ним зняття його з реєстрації у цьому будинку, відсутні передбачені законом підстави для визнання власника частки будинку за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_2 таким, що втратив право користування цим будинком. Отже, в задоволенні позову слід відмовити.

У разі правомірного вибуття із власності ОСОБА_2 частки будинку, його зняття з реєстрації може бути здійснено в позасудовому порядку, відповідно до п.2 ч.1 ст. 18 ЗУ «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» за заявою власника житла приватної форми власності, поданої у паперовій формі.

Керуючись ст. ст. 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 279, 430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні позову адвоката Марковської Інни Валеріївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення безпосередньо до Херсонського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя                                                                                  В.В. Решетов