Справа № 652/801/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2021 року Високопільський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Дамчука О.О.

при секретареві Миценко О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Високопілля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Високопільська державна нотаріальна контора Херсонської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним.

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді земельної ділянки частки (пай) розміром 1.17 умовних кадастрових гектарів, що знаходиться на території Новомиколаївської сільської ради Високопільського району Херсонської області. Єдиними спадкоємцями за законом першої черги були її діти: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 . ОСОБА_4 відповідно до ст. 553 Цивільного кодексі УРСР відмовилась від спадщини. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно до вимог ст.549 Цивільного кодексу УРСР фактично прийняли спадщину після померлої матері. Інших спадкоємців, які б прийняли спадщину не було. Позивач хоча й прийняв спадщину після померлої матері шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном згідно вимог ст.549 ЦК УРСР, але не зміг її оформити у зв`язку із тим, що юридично не був обізнаний щодо строку на прийняття спадщини, а також встановлення факту, що має юридичне значення. Рішенням Високопільського районного суду від 25.11.2019 року по справі № 652/787/19 було встановлено факт родинних відносин між позивачем та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . 29 липня 2021 року позивач звернувся до Високопільської державної нотаріальної контори з проханням видати свідоцтво про право на спадину за законом після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , але отримав відмову, у зв`язку з пропуском установленого законом строку для прийняття спадщини. Просить встановити додатковий строк для подання заяви про прийняття ОСОБА_1 спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 та визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом видане після померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_3 , Високопільською державною нотаріальною конторою на ім`я ОСОБА_2 .

У судовому засіданні позивач позов підтримав, просив задовольнити, додатково пояснивши, що не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, після смерті матері, оскільки був юридично необізнаний. Також пояснив, що на час смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 разом з нею не проживав, а з 1970 року переїхав проживати у смт. Високопілля де і проживає по даний час. Щодо земельної ділянки частки (пай), яка належала матері, дізнався нещодавно.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнав, пояснивши, що матір ОСОБА_3 була зареєстрована та проживала разом з ним в АДРЕСА_1 до дня смерті, що настала ІНФОРМАЦІЯ_6 . Після смерті відповідач самостійно здійснив поховання матері, а позивач не піклувався про матір, не цікавився її здоров`ям, у 1970 році покинув родину та переїхав проживати у смт. Високопілля та з того часу жодного разу не приїздив до матері. Після смерті ОСОБА_3 відповідач звернувся до ОСОБА_1 з приводу оформлення спадкових прав на майно померлої, але позивач повідомив, що нічого йому не потрібно та нічого оформлювати не буде, у зв`язку з чим відповідач звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини та отримав свідоцтво про право на спадщину за законом. Також пояснив, що ОСОБА_1 було відомо про смерть матері та він був присутній на похованні, але до нотаріуса не звертався з заявою про прийняття спадщини. Просив відмовити в задоволенні позову.

Представник Високопільської державної нотаріальної контори Херсонської області у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у відсутності представника нотаріальної контори.

Вислухавши сторони, допитавши свідків, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Допитана у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_6 пояснила, що відповідач являється її чоловіком та вони разом після одруження з 1971 року разом з матір`ю ОСОБА_3 проживали в с. Червоноармійське Високопільського району Херсонської області. А в 1980 році переїхали та проживали разом в АДРЕСА_1 до дня смерті матері, а після смерті здійснили поховання. Щодо позивача ОСОБА_1 пояснила, що останній з 1971 року разом з матір`ю ОСОБА_3 не проживав, оскільки виїхав на постійне проживання в смт. Високопілля.

Допитана у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_7 пояснила, що з 1993 року проживає по сусідству в с. Новомиколаївка з відповідачем ОСОБА_2 , який разом з дружиною та матір`ю ОСОБА_3 проживали по АДРЕСА_1 до дня смерті ОСОБА_3 . Щодо позивача ОСОБА_1 пояснила, що останній не проживав з матір`ю ОСОБА_3 та жодного разу не приїздив та не допомагав останній. Свідок бачила позивача тільки на похоронах ОСОБА_3 ..

Відповідно до паспорту громадянина України НОМЕР_1 виданого 30 грудня 1998 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець с. Червоноармійське Високопільського району Херсонської області, з 20.04.1970 року зареєстрований в АДРЕСА_2 .(а.с. 5)

Відповідно сертифіката на право на земельну частку (пай) Серія ХС № 0078536 від 21 липня 1997 року, ОСОБА_3 мала право на земельну частку (пай) розміром 6,17 у.к.г., що перебувала у КСП «Дружба» (а.с. 6)

Згідно копії повторного свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 виданого 10.08.2021 року, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с 9)

Рішенням Високопільського районного суду від 25.11.2019 року по справі № 652/787/19 було встановлено факт родинних відносин між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с. 7-8)

Відповідно листа Високопільської державної нотаріальної контори Херсонської області від 11.08.2021 року за № 180/01-16, ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку з пропуском строку на прийняття спадщини. (а.с 11)

Згідно копії спадкової справи № 37/2001 заведеної після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 встановлено, що 14.02.2001 року ОСОБА_2 звернувся до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини з заявою про прийняття спадщині після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно Довідки Новомиколаївської сільської ради Високопільського району Херсонської області від 02.02.2001 року, ОСОБА_3 проживала в с. Новомиколаївка Високопільського району Херсонської області по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно виписки з рішення Високопільського районного суду від 30.01.2001 року встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та продовжено строк для прийняття спадщини.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 14.02.2001 року, ОСОБА_2 видане свідоцтво про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_3 , Високопільською державною нотаріальною конторою.

Згідно довідки Високопільської селищної ради від 13.12.2021 року за № 368, померла ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_3 дійсно була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_1 по день смерті.

Разом з нею за цією адресою до дня її смерті проживали та проводили поховання: син ОСОБА_2 , 1946 року народження та невістка ОСОБА_6 , 1953 року народження.

Відповідно ст. 1217, 1218 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Зі змісту ч.1 ст.1269, ч.1 ст.1270 ЦК України слідує, що спадкоємець який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Предметом спору у справі є питання про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась до набрання чинності ЦК України 01 січня 2004 року, оскільки ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 10.08.2021 року (а.с.9).

Частинами 4, 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (2004 року) визначено, що відносини спадкування регулюються нормами ЦК України (2004 року), якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати (строк на прийняття якої закінчився до 01 січня 2004 року), або якщо вона була прийнята хоча б одним із спадкоємців, то до таких спадкових відносин застосовуються норми ЦК Української РСР 1963 року.

Відповідно до статті 525 ЦК Української РСР, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Спадкові відносини виникають з моменту відкриття спадщини. Статтею 549 ЦК Української РСР 1963 року, чинного на час відкриття спадщини, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

За ч.1 ст. 550 ЦК Української РСР 1963 року, строк для прийняття спадщини, встановлений статтею 549 цього Кодексу, може бути продовжений судом, якщо він визнає причини пропуску строку поважними. Спадщина може бути прийнята після закінчення зазначеного строку і без звернення до суду при наявності згоди на це всіх інших спадкоємців, які прийняли спадщину.

Отже, нормами ЦК Української РСР 1963 року не передбачено можливість надання спадкоємцю додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, а передбачено продовження строку на прийняття спадщини.

Викладене підтверджується висновками про застосування відповідних норм права, що викладені в постанові Верховного Суду від 29 липня 2021 року в справі № 319/414/20.

Разом з тим, за п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК (435-15). Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.

Враховуючи викладене, суд вважає, що в задоволенні позову в частині визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини необхідно відмовити, оскільки позивач звернувся до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася до 01 січня 2004 року, а тому до таких спадкових відносин застосовуються норми ЦК Української РСР 1963 року, який не передбачає можливості визначення такого додаткового строку.

Що стосується позовних вимог в частині визнання недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом видане після померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_3 Високопільською державною нотаріальною конторою на ім`я ОСОБА_2 , суд виходить зі слідуючого.

Відповідно до статтей 529, 530 ЦК УРСР існує дві черги спадкоємців за законом:

- спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родичу.

- при відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері (друга черга).

Для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини (ст. 548 ЦК УРСР).

Відповідно до положень ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

- якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

- якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Пунктом 113 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 1994 р. № 18/5, яка діяла на той час, було визначено, що доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути:

- довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів чи відповідної місцевої державної адміністрації про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним, або про те, що спадкоємцем було взято майно спадкодавця;

- довідка державної податкової служби, страховика чи іншого органу про те, що спадкоємцем після відкриття спадщини сплачувались податки або страхові платежі по обов`язковому страхуванню, квитанція про сплату податку, страхового платежу;

- копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини;

- запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець був постійно прописаний в спадковому будинку (квартирі) в період шести місяців після смерті спадкодавця, та інші документи, що підтверджують факт вступу спадкоємця в управління чи володіння спадковим майном.

Крім цього, доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути наявність у спадкоємців ощадної книжки, іменних цінних паперів, квитанцій про здані в ломбард речі, свідоцтва про реєстрацію (технічного паспорта, реєстраційного талону) на автотранспортний засіб чи іншу самохідну машину або механізм, державного акта на право приватної власності на землю та інших документів, виданих відповідними органами на ім`я спадкодавця на майно, користування яким можливе лише після належного оформлення прав на нього. Ці документи приймаються державним нотаріусом з урахуванням у кожному випадку всіх конкретних обставин і при відсутності заперечень з боку інших спадкоємців.

Ст. 549 ЦК УРСР встановлює строк на прийняття спадщини, згідно з якою дії на прийняття спадщини повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Особи, для яких право спадкоємства виникає лише у випадку неприйняття спадщини іншими спадкоємцями, можуть заявити про свою згоду прийняти спадщину протягом строку, що залишився для прийняття спадщини. Якщо строк, що залишився, менше трьох місяців, він продовжується до трьох місяців.

У разі пропуску строку для прийняття спадщини, встановлений статтею 549 ЦК УРСР, вказаний строк може бути продовжений судом, якщо він визнає причини пропуску строку поважними. Також, спадщина може бути прийнята після закінчення зазначеного строку і без звернення до суду при наявності згоди на це всіх інших спадкоємців, які прийняли спадщину. У цих випадках, якщо спадкове майно було прийняте іншими спадкоємцями або перейшло до держави, спадкоємцеві, що пропустив зазначений строк, передається лише те з належного йому майна, яке збереглося в натурі, а також кошти, виручені від реалізації решти належного йому майна (ст. 550 ЦК УРСР).

Спадкоємець за законом або за заповітом вправі відмовитись від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. При цьому він може заявити, що відмовляється від спадщини на користь кого-небудь з інших спадкоємців, закликаних до спадкоємства за законом або за заповітом, а також на користь держави або окремих державних, кооперативних або інших громадських організацій. Наступне скасування спадкоємцем такої заяви не допускається.

Вважається, що відмовився від спадщини також той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини протягом встановленого строку (стаття 553 ЦК УРСР).

Статтею 554 ЦК УРСР встановлено, що в разі неприйняття спадщини спадкоємцем за законом або за заповітом або позбавлення спадкоємця права спадкування його частка переходить до спадкоємців за законом і розподіляється між ними в рівних частках.

Положеннями статті 560 ЦК УРСР зазначено, що спадкоємці, закликані до спадкоємства, можуть одержати в державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини свідоцтво про право на спадщину.

Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям за законом після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини.

Таким чином, як встановлено у судовому засіданні та не заперечувалося сторонами, позивач ОСОБА_1 на час смерті спадкодавця ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 не проживав з останньою та після смерті спадкодавця не прийняв спадщину відповідно до вимог ст. 549 ЦК УРСР, у зв`язку з чим його частка перейшла іншому спадкоємцю першої черги, а саме відповідачеві ОСОБА_2 , відповідно до ст. 554 ЦК УРСР, у зв`язку з чим нотаріус після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини, видала свідоцтво про право на спадщину за законом відповідачеві, з огляду на вищевикладене в задоволенні позовних вимог позивача в частині визнання недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом видане після померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_3 Високопільською державною нотаріальною конторою на ім`я ОСОБА_2 , слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

В задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Високопільська державна нотаріальна контора Херсонської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Херсонського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 22 грудня 2021 року.

Суддя О.О. Дамчук