ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2021 року                                                                            м. Херсон

Номер справи: 766/19538/20

Номер провадження: 22-ц/819/2080/21

Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (суддя-доповідач) Вейтас І.В.,

суддів:                                          Кузнєцової О.А.,

Радченка С.В.,

секретар    Юськів І.В.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто Просто»

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 13 вересня 2021 року, повне судове рішення складено 23 вересня 2021 року, у складі судді Зуб І.Ю., у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» про визнання частково недійсним договору, повернення коштів

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» про визнання частково недійсним договору та повернення коштів. Позовні вимоги обґрунтовано тим, 30 червня 2019 року між сторонами укладено угоду про надання фінансової послуги з адміністрування фінансових активів для придбання товару (автомобіля) у групі. Позивачем дотримано умови угоди та сплачено передбачені договором кошти. Станом на 05 жовтня 2020 року, незважаючи на те, що вартість автомобіля згідно Договору сплачена ще в серпні місяці, позивач так і не отримав транспортний засіб, не отримав повідомлення про розподіл автомобіля на його користь. Позивач, дізнавшись, що жоден із учасників групи, які уклали вказані договори не отримали вказані в договорах автомобілі, звернувся до ТОВ «Авто Просто» з вимогою розірвати договір та повернути кошти. Однак угодою передбачені несправедливі, в розумінні ЗУ «Про захист прав споживача», умови розірвання договору та повернення коштів.

Так у п.12.1.1 даної угоди зазначено, що сума періодичних платежів, що підлягає поверненню, розраховується відповідно до Поточної ціни автомобіля, дійсної в місяці сплати таким учасником останнього щомісячного періодичного платежу разом із щомісячною винагородою, за вирахуванням Відступного за відмову від договору у розмірі 2 (двох) періодичних платежів, розрахованих відповідно до Поточної ціни автомобіля, дійсної в місяці сплати таким учасником останнього щомісячного періодичного платежу разом із щомісячною винагородою.

Пунктом 12.1.2 даної угоди передбачено, що максимальний строк повернення періодичних платежів згідно з п. 12.1.1 не може перевищувати одного року з дня отримання Авто Просто заяви про дострокове розірвання Договору. Для здійснення повернення періодичних платежів учасник повинен надіслати письмову заяву із зазначенням власних банківських реквізитів, згідно яких повинні бути перераховані грошові кошти.

Позивач вважає, що пункти 12.1.1, 12.1.2 підлягають визнанню недійсними, оскільки призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін, за якими відповідач користується коштами споживача, а сам споживач не має прав; умови завдають йому шкоди, внаслідок чого він втратив значну суму коштів, погіршив свій матеріальний стан, потерпає від знецінення коштів і не має права їх повернути.

Вважає, що відповідач, користуючись його юридичною необізнаністю, уклав з ним договір, який суперечить вимогам Закону «Про захист прав споживачів».

Просив з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог: визнати недійсними пункти 12.1.1 та 12.1.2 договору №802641 від 30.06.2019 року Про надання фінансової послуги з адміністрування фінансових активів для придбання товару (автомобіля) у групі, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «Авто Просто»; зобов`язати відповідача повернути у повному розмірі без урахування відступного сплачені за договором № 802641 від 30.06.2019 року, у розмірі 390524 грн. 20 коп. не пізніше 08.10.2021 року, також просить стягнути витрати на правову допомогу.

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 13 вересня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що сторони оспореної угоди добровільно уклали Договір №802641 від 30.06.2019 року Про надання фінансової послуги з адміністрування фінансових активів для придбання товару (автомобіля) у групі та Додаток № 1 до нього. ОСОБА_1 , відповідно до довідки від 30.06.2019 року ознайомлений, як учасник групи із Внутрішніми правилами. Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів нечесної підприємницької практики з боку відповідача, та доказів для кваліфікації оспорених умов договору як несправедливих, для яких необхідна наявність одночасно таких ознак: 1) умови договору порушують принцип добросовісності (п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 3 с. 509 ЦК України); 2) умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін; 3) умови договору завдають шкоди споживачеві. Обставини, викладені позивачем в позові зводяться до не згоди із умовами договору, визначеними п. 12.1.1., 12.1.2. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача про визнання недійсними пунктів договору необґрунтовані.

З апеляційною скаргою на вказане рішення суду звернувся ОСОБА_1 . Апеляційна скарга обґрунтована тим, що розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері фінансових послуг № 82 від 14.01.2020 року виключено ТОВ «Авто Просто» з державного реєстру фінансових установ та Розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 17.12.2019 року № 2663 анульовано ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів). Отже ТОВ «Авто Просто» не наділено правом не будучи фінансовою установою, надавати окремі фінансові послуги.

Також вказує, що висновок суду про те, що договір було укладено добровільно та позивач погодився на всі умови, визначені в договорі є недоцільним, оскільки ОСОБА_1 , не будучи фахівцем в галузі права, за стислий період часу не мав можливості ознайомитись з таким Договором, прочитати його та зробити повний аналіз кожного з пунктів.

ОСОБА_1 зазначає, що пункти 12.1.1 та 12.1.2 договору підпадають під визначення несправедливих умов, встановлених пунктом 4 ч.3 ст.18 ЗУ «Про захист прав споживачів», оскільки призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін, такі умови завдають шкоди позивачу, оскільки у разі розірвання договору позивач втрачає значну суму коштів, чим погіршує свій матеріальний стан, а тривале неповернення коштів призводить до їх знецінення.

Посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ «Авто Просто» вказує на безпідставність доводів апеляційної скарги. Зазначає, що до підписання Договору позивачу було доведено всю вичерпну інформацію про послуги, що надаються відповідачем, про права та обов`язки сторін за договором про адміністрування. Підписавши договір ОСОБА_1 погодився з умовами договору. Умови пунктів 12.1.1 та 12.1.2. відповідають п.15 Розпорядження № 3384 від 08.08.2017 року, виданого Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг «Про затвердження Положення про обов`язкові критерії та фінансові нормативи, а також вимоги, що обмежують ризики в діяльності фінансових компаній при наданні фінансових послуг з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах». Посилаючись на відсутність підстав для визнання оспорених пунктів договору недійсними, просить рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідача, пояснення позивача та його представника, пояснення представника відповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 30 червня 2019 року між позивачем та ТОВ «Авто Просто» було укладено угоду № 802641 про надання фінансової послуги з адміністрування фінансових активів для придбання товару (автомобіля) у групі, предметом якої є надання Учаснику послуг системи ОСОБА_2 , спрямованих на придбання автомобіля марки «Chery», модель «Tiggo-7» за ціною 351997 гривень. Угода укладена шляхом підписання сторонами Угоди Додатку № 1 та самої Угоди. (а.с.14-19)

Статтею 12 Угоди встановлено правила розірвання договору та повернення коштів.

Сторони узгодили, що учасник, який не отримав автомобіль, має право розірвати Договір за власним бажанням, про що зобов`язаний повідомити Товариство у письмовій формі. У строк, встановлений чинним законодавством, Товариство розглядає заяву учасника та надає письмові відповідь, в якій повідомляє про розірвання договору та наслідки його розірвання. Поверненню підлягають тільки періодичні платежі, сплачені за Договором, з урахуванням положень, викладених в цій статті (п.12.1)

У п.12.1.1 угоди зазначено, що сума періодичних платежів, що підлягає поверненню, розраховується відповідно до Поточної ціни автомобіля, дійсної в місяці сплати таким учасником останнього щомісячного періодичного платежу разом із щомісячною винагородою, за вирахуванням Відступного за відмову від договору у розмірі 2 (двох) періодичних платежів, розрахованих відповідно до Поточної ціни автомобіля, дійсної в місяці сплати таким учасником останнього щомісячного періодичного платежу разом із щомісячною винагородою.

Пунктом 12.1.2 угоди передбачено, що максимальний строк повернення періодичних платежів згідно з п. 12.1.1 не може перевищувати одного року з дня отримання Авто Просто заяви про дострокове розірвання Договору. Для здійснення повернення періодичних платежів учасник повинен надіслати письмову заяву із зазначенням власних банківських реквізитів, згідно яких повинні бути перераховані грошові кошти.

Відповідно до Довідки від 30 червня 2019 року ОСОБА_1 – учасник групи, ознайомився із внутрішніми правилами. Згідно вказаної довідки учасник заявляє, що отримав усі коректно викладені поясненні від представника Авто Просто, проінформований про всі можливі витрати у зв`язку з укладенням Договору, уважно прочитав та зрозумів усі додатки до нього. Учасник своїм підписом засвідчує факт ознайомлення та згоду з усіма умовами Договору, підтверджує свої права та обов`язки за договором, підтверджує здатність набувати прав та обов`язків за Договором, умови Договору йому зрозумілі та він вважає їх справедливими по відношенню до себе. (а.с.17)

На виконання умов Угоди позивачем фактично було сплачено 390524,44 гривень, що підтверджується копіями квитанцій.

08 жовтня 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про розірвання договору та повернення безпідставно набутого майна. (а.с.122, 123)

Із відповіді ТОВ «Авто Просто» від 26 жовтня 2020 року вбачається, що Договір розірвано та повідомлено позивача про те, що поверненню підлягають періодичні платежі, розраховані у відповідності до положень статті 12, п.12.1.1 розділу ІІ Договору процедура повернення коштів відбуватиметься відповідно до положень Статті 12 п. 12.1.2 Розділу ІІ Договору. Також зазначено, що станом на 08 жовтня 2020 року провадження діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах не потребує ліцензування. (а.с.124)

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину та визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі судового рішення.

Згідно з частинами першою, другою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Колегія суддів не бере до уваги, як підставу для скасування рішення суду першої інстанції доводи апеляційної скарги про те, що ТОВ «Авто Просто» не наділено правом, не будучи фінансовою установою, надавати окремі фінансові послуги, так як розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері фінансових послуг № 82 від 14.01.2020 року виключено ТОВ «Авто Просто» з державного реєстру фінансових установ та Розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 17.12.2019 року № 2663 анульовано ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), з огляду на таке.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання ринків фінансових послуг» від 02 червня 2011 року № 3462-IV, введеного в дію з 09 січня 2012 року, внесено зміни до частини першої статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг» та доповнено пунктом 11-1, відповідно до якого до фінансових послуг віднесено послуги з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах.

Ліцензія на цей вид діяльності була отримана ТОВ «Авто Просто» 15 січня 2013 року в межах строку, встановленого Закону України «Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг» у редакції від 02 червня 2011 року.

Отже на час укладення спірної угоди 30 червня 2019 року ТОВ «Авто Просто» мало встановлену законодавством ліцензію на здійснення вказаного виду діяльності.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг» від 12 вересня 2019 року № 79-IХ, введеного в дію з 01 липня 2020 року, внесено зміни до частини першої статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг» та виключено пункт 11-1 яким послуги з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах було віднесено до фінансових послуг.

Отже виключення ТОВ «Авто Просто» з державного реєстру фінансових установ та анулювання ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг здійснено відповідно до вимог чинного на час розгляду справи законодавства, та не є підставною для визнання опореного договору недійсним.

Стаття 18 Закону України «Про захист прав споживачів» містить самостійні підстави визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача.

За змістом частини п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі визнання окремого положення договору несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути визнано недійсним або змінено, а не сам договір.

Відповідно до частин першої, другої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Несправедливими згідно із частиною третьою вказаної норми права є, зокрема, умови договору про: визначення ціни товару на момент його поставки споживачеві або надання продавцю (виконавцю, виробнику) можливості збільшувати ціну без надання споживачеві права розірвати договір у разі збільшення ціни порівняно з тією, що була погоджена на момент укладення договору (пункт 13).

Аналіз вказаної норми права дає підстави для висновку, що умови договору кваліфікуються як несправедливі, якщо вони одночасно, по-перше, порушують принцип добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України); по-друге, призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін; по-третє, завдають шкоди споживачеві.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із недоведеності позовних вимог, оскільки спірну угоду було укладено з дотриманням положень цивільного законодавства, а її зміст не суперечить Закону України «Про захист прав споживачів». Сторони погодили всі умови спірної угоди, позивач погодився з умовами спірної угоди, підписавши її, та вчиняючи дії на виконання, що ним не заперечується.

При цьому судом було проаналізовано та надано правову кваліфікацію договору в цілому та його окремим пунктам і умовам.

Доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

За таких обставин підстав для скасування чи зміни рішення суду, колегія суддів не вбачає.  

Керуючись ст.367, п.1ч.1 ст.374, ст. 375, ст. 382 ЦПК України, Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

       Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 13 вересня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий                                               І.В. Вейтас

Судді: О.А. Кузнєцова

С.В. Радченко