Справа № 617/2011/21

Провадження № 3/617/577/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

        15 грудня 2021 року Вовчанський районний суд Харківської області у складі судді - Глоби М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Вовчанську Харківської області справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Головного управління ДПС у Харківській області відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розлученої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , працюючої продавцем ФОП ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , будучи продавцем у ФОП ОСОБА_2 , яка здійснює свою діяльність за адресою: АДРЕСА_2 , 23.11.2021 року о 09 год 13 хв. допустила порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а саме: не проведення розрахункових операцій через РРО, не роздрукування та не видача розрахункового документу при продажі товару, проведення розрахункових операцій через РРО без використовування режиму програмування із зазначенням відповідного коду товарної підкатегорії, чим порушила п.п. 1, 11, ст. 3 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 155 КУпАП - якпорушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Як зазначено у ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. ст. 252, 280 КУпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, повідомлялася про місце і час розгляду справи своєчасно та належним чином. Заяв, клопотань про відкладення розгляду справи не надала.

У протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 зазначила: «з протоколом ознайомлена, прошу розглянути без моєї участі».

Практика Європейського Суду з прав людини (зокрема, рішення «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Вказаним рішенням закріплено принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним.

Таким чином, суд вважає за необхідне проведення розгляду справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Крім того, статтею 268 КУпАП не передбачено обов`язкової участі у розгляді особи, стосовно якої складено протокол за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, тому справа про адміністративне правопорушення розглядається за її відсутності.

Вина ОСОБА_1 у фактично скоєному підтверджується наступним.

Даними протоколу про адміністративне правопорушення № 3349/20-40-07-30 від 23.11.2021 року, згідно якого, ОСОБА_1 , будучи продавцем у ФОП ОСОБА_2 , яка здійснює свою діяльність за адресою: АДРЕСА_2 , 23.11.2021 року допустила порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а саме: не проведення розрахункових операцій через РРО, не роздрукування та не видача розрахункового документу при продажі товару, проведення розрахункових операцій через РРО без використовування режиму програмування із зазначенням відповідного коду товарної під категорії, чим порушила п.п. 1, 11, ст. 3 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Даними акту від 24.11.2021 року.

Своїми діями ОСОБА_1 допустила порушення п.п.1, 11 ст. 3 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Таким чином, наявність переконливих, чітких, узгоджених між собою належних та допустимих доказів, не залишають сумнівів щодо доведеності вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Згідно ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

У ст. 17 Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».

Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточий проти України від 15.05.2008 року»). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16.10.2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи»».

Таким чином, враховуючи зазначене, вважаю необхідним накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розміріп`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.

Крім того, згідно ЗУ «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення стягується судовий збір 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та сплачуються особою, на яку накладено таке стягнення, а тому з ОСОБА_1 необхідно стягнути 454 грн. 00 коп. судового збору на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33-38, 40-1, ч. 1 ст. 155-1, ст. ст. 276, 279, 283-285 КУпАП, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Накласти на ОСОБА_1 , на підставі ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 85 (вісімдесят п`ять) грн. 00 коп. (одержувач ГУК Харків обл/МТГ Вовчанськ/21081100, банк одержувача Казначейство України (ЕАП), код одержувача 37874947, рахунок одержувача UA538999980313090106000020595).

Стягнути з ОСОБА_1 454 грн. 00 коп. судового збору на користь Держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106,код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783,банк отримувача: Казначейство України (ЕАП),рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001,код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова судді протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги, через Вовчанський районний суд Харківської області.

Суддя -