УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
______________________________________________________________________
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "07" червня 2006 р. Справа № 12/840
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого судді
судді Сікорської Н.А.
судді
за участю представників сторін
від позивача Попова О.А. - представник за довіреністю;
від відповідача не з'явився;
розглянув справу за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс - 98" (с. Веприн, Радомишльського району)
до Приватного підприємця Гончарука Аркадія Станіславовича (м. Бердичів)
про стягнення 5174,50 грн.
В судовому засіданні 06.06.2006р. оголошено перерву до 07.06.2006р.
Подано позов про стягнення з відповідача на користь позивача 5174,50грн. суми заборгованості за виконанні роботи.
Представник позивача позов підтримав.
Відповідач представника в судове засідання не направив, письмового відзиву не надав.
На адресу господарського суду повернулись ухвали від 17.03.2006р., 11.04.2006р., направлені за адресою м. Бердичів, вул. Мучна, 54 а, кв. 55 з відміткою на поштовому конверті "адресат за даною адресою не проживає".
Згідно з адресною довідкою від 10.05.2006р. (а.с.22) Гончарук А.С. зареєстрований за адресою: Житомирська область, Бердичівський район, с. Радянське, вул. Луганська, 163.
У відповідності з даними судово-інформаційного центру, в господарському суді Житомирської області розглядалась справа № 3/2630, в якій адреса Гончарук А.С. (відповідача) вказана - Бердичівський район, с. Радянське, вул. Луганська, 145.
Ухвала суду від 11.04.06, направлена за адресою с. Радянське Бердичівського району, вул. Луганська, 145 до суду не повернулась.
Господарський суд ухвалою від 11.05.2006р. відклав розгляд справи, визнав явку сторін обов'язковою та попередив про відповідальність за невиконання вимог господарського суду.
Ухвалу від 11.05.06 направив за адресою відповідача: Житомирська область, Бердичівський район, с. Радянське, вул. Луганська, 145. Ухвала до суду не повернулась.
Суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Відсутність представника відповідача в судовому засіданні не перешкоджає вирішенню спору по суті.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку, передбаченому ст.75 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
13.07.2005р. між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс - 98" та Приватним підприємцем Гончаруком Аркадієм Станіславовичем укладено договір на оранку землі (а.с.7).
Відповідно до п.1.1. Договору, відповідач зобов’язався надати послуги з оранки земельної ділянки трактором К-701.
Згідно з п.2.1. Договору ціна за 1 га оранки складає 55,00 грн.
Згідно з п. 2.4. Договору, розрахунок за виконані роботи проводиться за кожні 100га оранки протягом 14 банківських днів після підписання акту виконаних робіт.
Позивач на виконання умов договору в якості авансу перерахував на користь відповідача платіжним дорученням №64 від 28.07.2005р. - 8000,00грн. (а.с.52).
Відповідач виконав роботи з оранки на площі 104 га загальною вартістю 5720,00грн., що підтверджується актом виконаних робіт від 19.12.2005р. (а.с.8).
19.12.2005р. відповідач виписав відповідачу рахунок на суму 5720,00грн.
Враховуючи проведену позивачем попередню оплату, а також вартість виконаних робіт, відповідачу було надміру сплачено кошти сумі 2280,00грн. (8000,00грн. - 5720,00грн. = 2280,00грн.), які позивачу не повернуті, отже у відповідача виникло зобов'язання щодо повернення надміру сплачених йому коштів.
Як вбачається з п.3.3. Договору, витрати по забезпеченню паливом покладаються на позивача.
Згідно з заправочною відомістю за серпень 2005р. (а.с.30) відповідач отримав від позивача 3186 л дизельного пального.
Нормовитрата пального становить 22,1 л на 1га, що передбачено нарядом №51 на відрядну роботу (а.с.27).
Відповідно до акту виконаних робіт відповідач виорав 104 га, отже з врахуванням нормовитрат пального витратив 2299,00л. на оранку землі та 56,00л на переїзд до місця проведення робіт, що в сумі складає 2355 л.
Таким чином відповідач надміру використав 827 л дизельного пального. Відповідно до акту виконаних робіт, вартість 1л дизпалива становить 3,50 грн. Вартість надміру використаного пального - 2894,50грн. (827л. * 3,50грн.).
19.12.05 за довіреністю серії ЯКШ № 482289, Гончаруку А.С. по накладній № 59 відпущено дизельне пальне в кількості 827 л на суму 2894,50 грн. Кошти в сумі 2894,50 грн. відповідач не сплатив.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається.
Із врахуванням викладеного, у відповідача виникло перед позивачем зобов'язання сплатити 5174,50грн., з яких 2280,00грн. сума переплаченого авансу та 2894.50грн. боргу за отримане пальне.
За приписами статті 530 Цивільного кодексу, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Позивач не надав доказів пред'явлення відповідачу вимоги щодо виконання зобов'язання щодо погашення заборгованості в сумі 5174,50 грн.
За таких обставин, суд приходить до висновку що на момент звернення до суду у позивача не було підстав вимагати повернення коштів, оскільки у не настав термін виконання зобов'язання, а тому позовні вимоги є такими, що не грунтуються на чинному законодавстві.
Згідно з ст.33 ГПК України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оцінивши в сукупності матеріали справи, господарський суд прийшов до висновку, що в задоволенні позовних слід відмовити.
Судові витрати покладаються на позивача.
На підставі ст.ст. 509, 525, 526, 530 ЦК України, керуючись ст.ст. 33, 49, 69, 82-85 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. У позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя Сікорська Н.А.
Дата підписання: 19 червня 2006 року.
Віддрукувати:
1 - в справу
2 - позивачу
3 - відповідачу