У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

01.08.07                                                                                       Справа №10/16-06

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Коробка Н.Д. судді  Коробка Н.Д.    , Колодій Н.А.  , Хуторной В.М.

при секретарі: Акімовій Т.М.

за участю представників

позивача: Должикова Л.А., ген. директор;

                  Пасека В.І., дов. б/н від 05.11.2005 р.

відповідача: Форощук О.І., дов. № 5 від 21.06.2007 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства Дослідного господарства “Каховське” Інституту землеробства південного регіону Української академії аграрних наук, с. Кам’янка Каховського району Херсонської  області

на рішення господарського суду Херсонської області від 15.05.2007 року

у справі  № 10/16-06          

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо – комерційної фірми “Лілія”, м. Херсон

73002, м. Херсон, вул. Чорноморська, буд. 8, кв. 4

до відповідача Державного підприємства Дослідного господарства “Каховське” Інституту землеробства південного регіону Української академії аграрних наук, с. Кам’янка Каховського району Херсонської  області

74830, Херсонська область, Каховський район, с. Кам’янка

про стягнення 103 тонни гірчиці жовтої, 160,8 тонн ячменю фуражного, 807 тонн сої, 166,36 тонн насіння соняшника

за зустрічним позовом Державного підприємства Дослідного господарства “Каховське” Інституту землеробства південного регіону Української академії аграрних наук,                 с. Кам’янка Каховського району Херсонської  області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо – комерційної фірми “Лілія”, м. Херсон

про стягнення 8.800,00 грн.

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо – комерційна фірма “Лілія”,  м. Херсон, (далі – позивач) звернулося в господарський суд Херсонської області з позовною заявою до Державного підприємства Дослідного господарства “Каховське” Інституту землеробства південного регіону Української академії аграрних наук,                 с. Кам’янка Каховського району Херсонської  області, (далі – відповідач) про стягнення з останнього (з урахуванням заяви № 4 від 03.02.2006 р. а.с. 54 – 57, т. 1) 103 тонни гірчиці жовтої, 160,8 тонн ячменю фуражного, 807 тонн сої, 166,36 тонн насіння соняшника.

Позовні вимоги обґрунтував умовами договорів підряду: № 09-03-05/001 від 09.03.2005 р., № 10-03-05/001 від 10.03.2005 р., № 25-04-05/002 від 25.04.2005 р., № 25-04-05/003 від 25.04.2005 р., ст. ст. 15, 16, 525, 526, 837, ч.1 ст. 853 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України).

В процесі розгляду справи відповідач подав зустрічний позов  від 28.02.2006 р.     (а.с. 116, т. 1), в якому просив стягнути з позивача на його користь 8.800,00 грн. заборгованості за договорами підряду: № 09-03-05/001 від 09.03.2005 р., № 10-03-05/001 від 10.03.2005 р., № 25-04-05/002 від 25.04.2005 р., № 25-04-05/003 від 25.04.2005 р.

Ухвалою від 01.03.2006 р. зустрічна позовна заява прийнята господарським судом Херсонської області для спільного розгляду з первісним позовом.          

Рішенням від 15.05.2007 р. у справі № 10/16-06 (суддя Закурін М.К.) первісний позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача стягнуто шляхом вилучення 103 тонни гірчиці жовтої, 99,6 тонн ячменю фуражного, 540 тонн сої, 76,36 тонн насіння соняшника, 3.443 ,49 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в іншій частині первісного позову відмовлено; в задоволенні зустрічного позову відмовлено.  

Рішення суду мотивовано наступним.

Правовідносини між сторонами врегульовані договорами підряду: № 09-03-05/001 від 09.03.2005 р., № 10-03-05/001 від 10.03.2005 р., № 25-04-05/002 від 25.04.2005 р., № 25-04-05/003 від 25.04.2005 р., відповідно до умов яких відповідач зобов’язався виростити і передати позивачу гірчицю жовту, ячмінь фуражний, сою, насіння соняшника. Відповідач свої зобов’язання за вищевказаними договорами щодо передачі зазначеної продукції не виконав. Виходячи з договірних відносин сторін, якими передбачений розрахунок врожайності та заплановано кількість сільгоспкультур, первісний позов задоволено судом першої інстанції частково. Судом першої інстанції визнано, що зустрічні вимоги відповідача щодо здійснення позивачем оплати за надані послуги задоволенню не підлягають, оскільки вищевказаними договорами підряду визначено, що остаточний розрахунок позивач здійснює не пізніше 30 днів після передачі йому всієї вирощеної продукції і переходу права власності на неї.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 15.05.2007 р. у справі № 10/16-06, прийняти нове рішення, яким в задоволенні первісних позовних вимог відмовити в повному обсязі. Вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права. Зазначає, що не дивлячись на визнання настання форс-мажорних обставин, які призвели до загибелі посівів, суд першої інстанції помилково зазначив, що  відповідачем не доведено шляхом надання відповідних доказів факту загибелі ячменю та гірчиці саме на тих земельних ділянках (площах), які використовувались для виконання зобов’язань за договорами підряду. Також, на думку відповідача, суд першої інстанції не надав належної оцінки даті складання актів виконаних робіт. Відповідач зазначає, що у нього відсутні оспорювані культури.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вказує на те, що апеляційна скарга позивача є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Зазначає, що відповідач  згідно з умовами договорів підряду не може посилатися на форс-мажорні обставини, оскільки не повідомив позивача про їх настання протягом трьох днів. В актах виконаних робіт від 21.09.2005 р., які складені сторонами з метою проведення розрахунків також не зазначено про наявність форс-мажорних обставин. На думку позивача, відповідач доводить відсутність предметів, які підлягають вилученню, неналежними доказами, достовірність даних бухгалтерського обліку відповідача не підтверджена даними інвентаризації. Просить залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, оскаржуване рішення скасувати частково, в частині часткової відмови в задоволенні первісних позовних вимог, задовольнити первісні позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційна скарга прийнята до провадження, її розгляд призначений на 01.08.2007 р.

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 2232 від 30.07.2007р. справу призначено до розгляду у складі колегії – головуючого судді   Коробки Н.Д., суддів Колодій Н.А., Хуторного В.М.

У судовому засіданні представники сторін  підтримали свої доводи і заперечення. За клопотанням представників сторін судовий процес вівся без застосування засобів технічного забезпечення. За згодою представників позивача в засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи і апеляційної скарги, колегія суддів встановила:

Правовідносини сторін врегульовані договорами підряду:

- Договір підряду № 09-03-05/001 від 09.03.2005 року (далі – Договір-1), відповідно до умов якого відповідач взяв на себе зобов'язання виростити згідно затвердженої сторонами технологічної карти гірчицю жовту і передати готову продукцію позивачу, а позивач зобов'язався профінансувати проведення зазначених робіт, прийняти готову продукцію;

- Договір підряду № 10-03-05/001 від 10.03.2005 року (далі – Договір-2), відповідно до умов якого відповідач взяв на себе зобов'язання виростити згідно затвердженої сторонами технологічної карти ячмінь фуражний і передати готову продукцію позивачу, а позивач зобов'язався профінансувати проведення зазначених робіт;

- Договір підряду № 25-04-05/002 від 25.04.2005 року (далі – Договір-3), відповідно до умов якого відповідач взяв на себе зобов'язання виростити згідно затвердженої сторонами технологічної карти сою і передати готову продукцію позивачу, а позивач зобов'язався профінансувати проведення зазначених робіт, прийняти готову продукцію;

- Договір підряду № 25-04-05/003 від 25.04.2005 року (далі – Договір-4), відповідно до умов якого відповідач взяв на себе зобов'язання виростити згідно затвердженої сторонами технологічної карти насіння соняшнику і передати готову продукцію позивачу, а позивач зобов'язався профінансувати проведення зазначених робіт, прийняти готову продукцію.

Вищевказані договори підряду вступають в силу з моменту підписання сторонами і діють до 31 грудня 2005 року, а в частині виконання сторонами зобов’язань, прийнятих за ним, до повного їх виконання (п. п. 4.1 Договорів 1, 2, 3, 4).

Згідно з п. 2.1 Договорів 1, 2, 3, 4 відповідач зобов’язався узгодити з позивачем поля засівів і провести підготовку посівних площ на 100 га, 40 га, 300 га, 150 га відповідно.

Відповідно до п. 3.2 Договорів 1, 2, 3, 4 облік готової продукції проводиться відповідачем не вище планової середньої собівартості, яка дорівнює 438,5 грн./тонна і врожайності не нижче 10,3 ц/га, 314,90 грн./тонну і врожайності не нижче 24,9 ц/га,    453,1 грн./тонну і врожайності не нижче 18 ц/га, 446,20 грн./тонну і врожайності не нижче 11,5 ц/га відповідно.

На виконання умов Договорів 1, 2, 3, 4, а саме абз. 2 п. 2.2, п. 3.4, позивач профінансував проведення робіт по вирощуванню сільгосппродукції, перерахував відповідачу 44.000,00 грн. платіжним дорученням № 6 від 03.06.2005 р., 30.416,00 грн. платіжними дорученнями: № 7 від 03.06.2005 р., № 342 від 09.06.2005 р., 237.375,00 грн. платіжними дорученнями: № 3 від 01.06.2005 р., № 1845 від 08.06.2005 р., № 336 від 08.06.2005 р., № 8 від 22.06.2005 р., № 9 від 25.06.2005 р., 74.700,00 грн. платіжним дорученням № 337 від 08.06.2005 р.

Відповідач свої зобов'язання за Договором-4 виконав частково, передавши позивачу лише 96,14 тонн соняшника, що підтверджується накладними № 6/381, 6/382а від 05.09.2005 р. ті від 06.09.2005 р. відповідно (а.с. 30, т. 1). За Договорами 1, 2, 3 відповідач взагалі не виконав свої зобов’язання.

21 вересня 2005 року сторони склали та підписали акти виконаних робіт за Договорами 1, 2, 3, 4 (а.с. 112 – 115, т. 1), якими підтверджується факт прийняття позивачем від відповідача робот по наданню послуг з вирощування та збирання продукції відповідно до технологічної карти та умов, зазначених у договорі. Але зобов'язання щодо передачі позивачу вирощеної продукції відповідач не виконав. Колегія суддів зауважує, що зазначені акти виконаних робіт підписані сторонами, містять відбитки печаток сторін. Відповідачем не надано доказів того, що акти підписувались одночасно з Договорами 1, 2, 3, 4.

Керуючись ст. 530 ЦК України, оскільки строк виконання зобов'язання по передачі продукції не був визначений, позивач направив відповідачу претензії: від 10.10.2005 р., 18.10.2005 р. з вимогою виконати в натурі взяті на себе зобов’язання за Договорами 1, 2, 3, 4 по передачі продукції, докази надіслання містяться у справі (а.с. 31 – 42, т. 1). Відповідно до зазначеної статті Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідач вимоги позивача не виконав, вирощену продукцію позивачу не передав, доказів виконання своїх зобов'язань за Договорами 1, 2, 3, 4 суду не надав.

Стягнення з відповідача на користь позивача 103 тонни гірчиці жовтої, 160,8 тонн ячменю фуражного, 807 тонн сої, 166,36 тонн насіння соняшника за Договорами 1, 2, 3, 4 стало предметом розгляду у суді першої інстанції за первісним позовом.

Стягнення з позивача на користь відповідача 8.800,00 грн. заборгованості, які є винагородою відповідача за підрядні роботи за Договорами 1, 2, 3, 4, стало предметом розгляду у суді першої інстанції за зустрічним позовом.

Відповідно до ст.99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при прийняті оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, Договори 1, 2, 3, 4, якими врегульовані правовідносини між позивачем та відповідачем, є за своєю правовою природою договорами підряду.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу  України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 837 ЦК України за   договором   підряду    одна    сторона    (підрядник) зобов'язується  на  свій  ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника),  а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 839 ЦК України підрядник   зобов'язаний   виконати   роботу,    визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Підрядник  відповідає  за  неналежну  якість  наданих  ним матеріалу  і  устаткування,  а  також  за  надання  матеріалу  або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.

Згідно з ст. ст. 843, 844 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи, яка включає  відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу. Така ціна може бути визначена в кошторисі.

В даному випадку в укладених договорах сторони визначили обов’язки одне одного, в тому числі і виконання робіт відповідачем з власного матеріалу, власними силами, засобами та технікою на земельних ділянках останнього. В свою чергу обов’язком замовника є лише оплата вартості витрат на проведення підрядних робіт та винагороди за їх проведення.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо задоволення первісного позову частково в таких розмірах: 103 тонни гірчиці жовтої, 99,6 тонн ячменю фуражного, 540 тонн сої, 76,36 тонн насіння соняшника. Як вже зазначалось вище, згідно з п. 2.1 Договорів 1, 2, 3, 4 відповідач зобов’язався узгодити з позивачем поля засівів і провести підготовку посівних площ на 100 га, 40 га, 300 га, 150 га відповідно. Відповідно до п. 3.2 Договорів 1, 2, 3, 4 облік готової продукції проводиться при врожайності не нижче       10,3 ц/га, 24,9 ц/га, 18 ц/га, 11,5 ц/га відповідно. Отже, договірні відносини між сторонами свідчать про те, що сторонами узгоджено розрахунок врожайності і заплановано кількість сільгоспкультур.

Позивач помилково при визначенні врожайності посилається на довідку Відділу статистики у Каховському районі від 01.02.2006 р. (а.с. 61, т. 1), оскільки договірні відносини носять чіткий характер, а показники статистичної звітності визначаються за середнім арифметичним значенням чисел, серед яких числа, які не відносяться до спірних правовідносин за Договорами 1, 2, 3, 4.

Суд першої інстанції правомірно зазначив, що відсутність у відповідача продукції, яка підлягає вилученню, не впливає на обов’язок виконання договірних відносин.

Згідно з п. 6.1 Договорів 1, 2, 3, 4 сторони звільнюються від відповідальності за повне або часткове невиконання зобов’язань, які виникли внаслідок форс-мажорних обставин.

В пункті 6.2. вказаних Договорів передбачено, що сторона, яка посилається на будь-яку форс-мажорну обставину, зобов'язана протягом трьох днів у письмовій формі сповістити іншу сторону про настання та припинення дії цієї обставини. Сторона, якої стосується ця обставина, якщо своєчасно не повідомила про її настання, не може посилатися на неї, окрім випадку, коли сама ця обставина перешкоджала відправленню такого повідомлення.

Так, дійсно згідно з висновком Торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини №441/05-4 від 15.02.2006р. (а.с. 84, т. 1) несприятливі погодні умови, що спричинили загибель сільськогосподарських культур на площах ДП ДГ «Каховське» (відповідача) станом на 14 червня 2005 р. є форс-мажорними обставинами. Зазначено також, що загибель підтверджується актом від 14.06.2005р. затвердженим Каховським районним управлінням сільського господарства і продовольства. Таким чином, відповідач усвідомлюючи, що такі обставини настали 14.06.2005р., повинен був, відповідно до умов Договорів, повідомити протягом 15, 16, 17 червня 2005 р. позивача про їх настання. Таких повідомлень відповідач позивачу не надсилав у встановлений Договорами термін. Більш того, 21 вересня 2005 року сторони підписали Акти виконаних робіт за Договорами підряду, в яких не зазначено про настання форс-мажорних обставин.

До того ж, на підставі умов Договорів 1, 2, 3, 4 колегія суддів прийшла до висновку, що внаслідок форс-мажорних обставин можливе звільнення сторін від відповідальності за повне або часткове невиконання зобов’язань, а не від виконання зобов’язань за договорами.  

Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно безпідставності посилання відповідача на форс-мажорні обставини і застосування їх наслідків у спірних правовідносинах. На підставі зазначеного колегія суддів вважає  що рішення господарського суду в частині часткового задоволення первісного позову  є законним, а тому не підлягає скасуванню.

Що стосується вимог, викладених в зустрічному позові, в задоволенні яких суд першої інстанції відмовив, то колегія суддів також погоджується з висновками господарського суду, що вони не підлягають задоволенню, у зв’язку з наступним:

Відповідно до ст. 854 ЦК України передбачено, що якщо договором підряду  не  передбачена  попередня  оплата виконаної  роботи  або  окремих  її етапів,  замовник зобов'язаний сплатити  підрядникові  обумовлену  ціну  після  остаточної  здачі роботи за умови,  що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Також згідно з ч. 1 ст. 855 ЦК України якщо  предмет  договору  підряду до здачі його замовникові був випадково знищений або закінчення роботи стало неможливим  без вини сторін, підрядник не має права вимагати плати за роботу.

В пункті 3.5 Договорів 1, 2, 3, 4 сторони передбачили, що остаточний розрахунок позивачем проводиться не пізніше 30 днів після передання відповідачем всієї вирощеної продукції і переходу права власності на неї позивачу.

Відповідачем продукцію за Договорами 1, 2, 3, 4 позивачу не передано, право власності у позивача на неї не виникло, отже відповідач не має права на отримання винагороди за вказаними Договорами.

Доводи заявника апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним.

Відповідно до Постанови Верховного Суду України №11 від 29.12.1976р. “Про судове рішення” (із змінами), рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності – на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Вищезазначені обставини досліджені судом першої інстанції на підставі наданих в судове засідання сторонами доказів. Порушення або неправильного застосування норм матеріального і процесуального права не вбачається, підстави для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду відсутні.

Судові витрати за розгляд справи у суді апеляційної інстанції, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, слід віднести на заявника апеляційної скарги.

       Керуючись ст. ст. 49, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд

Постановив:

Апеляційну скаргу Державного підприємства Дослідного господарства “Каховське” Інституту землеробства південного регіону Української академії аграрних наук,                 с. Кам’янка Каховського району Херсонської  області, залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Херсонської області від 15.05.2007 року у справі      № 10/16-06 залишити без змін.

  

Головуючий суддя Коробка Н.Д.

 судді  Коробка Н.Д.  

 Колодій Н.А.  Хуторной В.М.