У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
18.10.07 Справа №11/474/07
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Коробка Н.Д. судді Коробка Н.Д. , Мірошниченко М.В. , Яценко О.М.
при секретарі : Акімова Т.М.
За участю:
представника позивача: Корчагін М.П., довіреність б/н від 21.08.2007р.
представника відповідача: не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства “Фабрика делікатесних сирів”, м. Запоріжжя
на рішення господарського суду Запорізької області від 27.08.2007 року у справі № 11/474/07
про стягнення суми
встановив,
Рішенням господарського суду Запорізької області від 27.08.2007 року у справі №11/474/07 (суддя Гончаренко С.А.) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Технологія Трейд” м. Київ задоволені в повному обсязі. З відповідача на користь позивача присуджено до стягнення 86174грн.38 коп. основного боргу з урахуванням втрат позивача від інфляції, 1546грн.14 коп. пені, 272грн.85 коп. 3% річних, 879грн.93 коп. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суд першої інстанції посилаючись на статті ст.ст. 526,625 Цивільного кодексу України, визнав доведеним факт наявності боргу за відповідачем за одержані товари за договором поставки №81-07 від 14.02.2007р. присудив до стягнення суму заборгованості з урахуванням втрат від інфляції та застосував до відповідача міри відповідальності у вигляді пені, передбаченої п. 6.1 договору.
Не погоджуючись з винесеним судовим актом в частині застосування господарським судом пені Приватне підприємство “Фабрика делікатесних сирів” звернулось із апеляційною скаргою. Зазначає, що рішення господарського суду є необґрунтованим у зв’язку з невідповідністю висновку суду першої інстанції, викладеного в рішенні, обставинам справи. Зокрема, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення пені в сумі 1546грн.14 коп. є правомірною, обґрунтованою, внаслідок чого підлягає задоволенню. Такий висновок суду заявник вважає помилковим виходячи з наступного. Вказана сума пені стягнена на підставі пункту 6.1 договору, в якому сторонами узгоджено, що в разі несвоєчасної оплати за поставлений товар Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені від загальної вартості несплаченого товару за кожний день прострочення платежу. Але судом не прийнято до уваги той факт, що жодна видаткова накладна не містить вказівки на договір №81-07 від 14.02.2007р. як на підставу поставки. В той же час, згідно зазначеним видатковим накладним підставою поставки є рахунки-фактури. Рахунки-фактури ж, в свою чергую, не передбачені договором. Отже, резюмує заявник, неможливо провести зв’язок між зазначеним договором та видатковими накладними. Таким чином, зазначає заявник апеляційної скарги, проведені позивачем поставки є позадоговірними, а значить на них не можуть поширюватися умови договору. Доказом того, що спірні поставки були позадоговірними, на думку заявника є також порядок розрахунків між сторонами. Так, договором була передбачена відстрочка платежу. В дійсності ж оплата проводилась або по факту одержання товару, або в порядку передоплати, про що свідчать банківські виписки. Отже, вказує відповідач позовна вимога про виплату пені є незаконною та необґрунтованою.
За вказаних обставин, просить рішення господарського суду Запорізької області по справі №11/474/07 від 27.08.2007р. в частині стягнення з ПП “Фабрика делікатесних сирів” пені в сумі 1546,14грн. скасувати, в задоволені позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга ПП “Фабрика делікатесних сирів” м. Запоріжжя прийнята до провадження та призначена до розгляду на 18.10.2007 року.
Розпорядженням Голови Запорізького апеляційного господарського суду № 2831 від 18.10.2007 року справа передана для розгляду колегії суддів у складі: головуючий: Коробка Н.Д. , суддів: Коробка Н.Д., Мірошниченко М.В., Яценко О.М.
Відповідач в судове засідання апеляційної інстанції не з’явився, незважаючи на те, що про час та місце проведення судового засідання був своєчасно повідомлений направленою на його адресу ухвалою суду.
Представник позивача проти апеляційної скарги заперечує. Рішення господарського суду вважає таким, що прийняте з дотриманням вимог процесуального та матеріального права. Просить апеляційний господарський суд залишити скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.
За згодою позивача колегія суддів оголосила лише вступну та резолютивну частини постанови.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, колегія суддів прийшла до висновку, що підстав, передбачених ст.104 Господарського процесуального кодексу України для скасування чи зміни судового акту не має, виходячи з наступного.
Відповідно до укладеного між сторонами у справі договору поставки від 14.02.2007р. №81-07 постачальник – ТОВ “Технологія Трейд” зобов’язався поставити покупцю – ПП ”Фабрика делікатесних сирів” комплексні суміші, функціональні, смако-ароматичні домішки, тваринні та соєві білки, ткані оболонки та інші харчові інгредієнти на умовах, визначених в договорі на загальну суму орієнтовно 300000грн., а останній прийняти та оплатити вартість за ціною, вказаною в накладних, що є невід’ємною частиною договору.
Згідно п.5.1 договору розрахунки за товар здійснюються не пізніше 7 календарних днів з дати здійснення поставки.
На виконання умов договору позивач за період з 14.02.2007р. по 11.05.2007р. за накладними, копії яких є в матеріалах справи поставив відповідачу визначений договором товар на загальну суму 173626,31грн.
Факт отримання товару відповідачем посвідчується накладними та не оспорений безпосередньо і самим відповідачем.
Свої зобов’язання зі сплати товару відповідач виконав частково в сумі 87634,31грн. та несвоєчасно, що підтверджується копією реєстру банківських документів, що є в матеріалах справи.
Згідно статті 193 ГК України, ст.526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог що у певних умовах звичайно ставляться.
Одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом не допускається (ст.193 Господарського кодексу України та ст.525 ЦК України).
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог в заперечень.
Отже, обов’язок доведення факту не одержання товару та відсутності заборгованості на пред’явлену суму основного боргу покладається саме на відповідача. А оскільки, відповідач такі докази не надав, то апеляційна інстанція вважає законними та обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення суми основного боргу 85992грн. та правомірно задоволені судом першої інстанції.
Відповідно до п.6.1 договору, у випадку несвоєчасних розрахунків за поставлений товар, покупець має сплатити продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені, від загальної вартості несплаченого товару за кожен день прострочення платежу.
Згідно із позовною заявою, позивач розрахував суму пені за період з 23.04.2007р. по 19.06.2007р., яка складає 1546грн.14коп.
Висновок господарського суду про стягнення зазначеної суми пені є також вірним.
Відповідно до ст. 625 ЦК України (ст. 214 ЦК УРСР) боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. У зв’язку із цим, грошовими зобов’язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3 % річних.
За період заявлений позивачем , а саме – травень 2007р. сума інфляції складає 182, 38 грн., а 3% річних - за період з 23.04.2007р. по 19.06.2007р. –272 грн.85коп.
Враховуючи викладене та з огляду на обставини справи рішення суду в зазначеній частині також відповідає вимогам чинного законодавства, є законним та обґрунтованим.
Заперечення відповідача щодо позадоговірного характеру спірних поставок колегією суду до уваги не приймаються виходячи з такого.
Так дійсно, накладні, зазначені в розрахунку суми позову посилань на будь – який договір не містять. Але, як було встановлено в судовому засіданні апеляційної інстанції в період, зазначений в позовній заяві, сторони в інших стосунках, окрім тих, що виникли на підставі договору поставки № 81-07 від 14.02.07р. не знаходились. Факт поставки за зазначеним договором підтверджується відповідністю товарів, вказаних в накладних предмету договору № 81-07 від 14.02.07р. Так, за спірними накладними поставлявся тваринний білок, тобто товар, передбачений умовами вищезазначеного договору. Доказів узгодження сторонами додаткових поставок ( тобто позадоговірних) в період дії договору відповідачем не надано. Окрім того, саме умовам договору відповідає сума поставки за спірними накладними та період поставки товару.
За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає, рішення господарського суду слід залишити без змін.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по апеляційній скарзі покладаються на заявника апеляційної скарги – Приватне підприємство “Фабрика делікатесних сирів” м. Запоріжжя.
На підставі викладеного, керуючись ст.101, п.1ст.103 ГПК України, апеляційний господарський суд –
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу Приватного підприємства “Фабрика делікатесних сирів“ м. Запоріжжя залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 27.08.2007р. у справі №11/474/07 залишити без змін.
Видачу наказів на виконання рішення з зазначенням відповідних реквізитів доручити господарському суду Запорізької області.
Г
Постанова оформлена відповідно до ст.84 ГПК України 23.10.2007р.
Головуючий суддя Коробка Н.Д.
судді Коробка Н.Д.
Мірошниченко М.В. Яценко О.М.