У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
01.11.07 Справа №9/248/06
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Коробка Н.Д. судді Коробка Н.Д. , Колодій Н.А. , Мойсеєнко Т. В.
при секретарі: Акімова Т.М.
За участю:
представника позивача: Прядко Ю.В. дов. № б/н від 09.10.07р.
представника відповідача: Літвінов Ю.А. дов. № 2 від 31.10.07р.,
ПП “Регіональне судово-експертне бюро”: експерт – бухгалтер Бондарчук Т.В. дов. №2702 від 08.08.07р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу: Товариства з обмеженою відповідальністю “Короп”, м. Київ
на рішення господарського суду Запорізької області від 30.11.2006 року у справі № 9/248/06
про стягнення суми
встановив,
Рішенням господарського суду Запорізької області від 30.11.2006 року у справі №9/248/06 (суддя Нечипуренко О.М.) в задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Короп” м. Київ до ТОВ “Кліон” м. Запоріжжя про стягнення 107860 грн. основного боргу, 921грн.98 коп. - 3% річних та 5574грн. 22коп. пені в зв’язку з невиконанням відповідачем зобов’язань за договором поставки від 10.01.2006р. № 0-115/01-06 відмовлено в повному обсязі. Господарський суд прийшов до висновку про відсутність документальних доказів передачі відповідачу товару на суму 107860грн. за зазначеним договором поставки на підставі накладної № 434 від 27.02.06р., а відтак і недоведеним факт порушення відповідачем зобов’язань за договором, щодо оплати продукції за цією поставкою та відсутністю підстав для стягнення з відповідача 3% річних та пені.
Не погоджуючись з винесеним судовим актом позивач звернувся з апеляційною скаргою до Запорізького апеляційного господарського суду. Оскаржуване рішення суду вважає необґрунтованим і таким, що підлягає скасуванню на підставі ч.1 ст. 104 ГПК України через невідповідність висновків, викладених у рішенні суду обставинам справи та неправильним застосуванням норм матеріального права. Зокрема заявник зазначає, що висновок суду про те, що відповідач не одержав товар за накладною № 434 від 27.02.2006р. оскільки накладна належним чином не оформлена не відповідає дійсності, так як , провівши звірку та підписавши акт звірки від 10.11.2006р., відповідач таким чином погодився з сумою боргу 107860грн.
На думку заявника апеляційної скарги доказами поставки партії товару Відповідачу є наступні документи:
- картка руху №36 за 2 квартал 2006р.;
- накладна на партію товару №434 від 27.02.2006р.;
- замовлення – специфікація від 27.02.2006р.
Оскільки, зазначені документи не дослідженні, господарський суд, вважає заявник, не з’ясувавши фактичні докази, заздалегідь погодився з відповідачем стосовно того, що цих доказів не існує.
За вказаних обставин просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 30.11.2006р. по справі № 9/248/06 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги позивача задовольнити в повному обсязі.
ТОВ “Кліон” у відзиві на апеляційну скаргу проти доводів апеляційної скарги заперечує, оскаржуване рішення вважає законним та обґрунтованим, таким, що прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому скарга підлягає залишенню без задоволення виходячи з наступного.
Розбіжності в розрахунках у сторін виникли, зокрема, по накладній № 434 від 27.02.2006р. на суму 107860грн. В спірній накладній підставою для отримання товару відповідачем зазначено довіреність серії ЯЛЗ №215838 від 10.03.2006р., з чого випливає, що довіреність датована двома тижнями пізніше дня отримання товару. Але зазначена довіреність у позивача відсутня. Крім того, згідно витягу з журналу обліку видачі довіреностей ТОВ “Кліон” за 2006 р. довіреність, на яку посилається позивач, видавалася відповідачем іншій особі – Нечитайло Т.А. на отримання матеріальних цінностей від ТОВ “Інжир”.
Приймаючи до уваги викладене, відповідач просить апеляційну скаргу ТОВ “Короп” залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 30.11. 2006р. по справі № 9/248/06 –без змін.
Апеляційна скарга прийнята до провадження та призначені до розгляду на 08.02.2007 року о 15-00 год.
Розпорядженням Голови Запорізького апеляційного господарського суду №326 від 07.02.2007 року справа № 9/248/06 передана для розгляду колегії суддів у складі: головуючий: Коробка Н.Д. (доповідач), судді: Шевченко Т.М., Яценко О.М.
Заявник в судовому засіданні підтримав вимоги, з підстав, викладених в апеляційній скарзі, додатково заявивши клопотання про призначення судової експертизи стану ведення бухгалтерського обліку операцій, що проводилися на підставі договору поставки №0-115/01-06 від 10.01.2006р. та відображені у акті звіряння взаєморозрахунків за період з 01.03.2006р. по 31.03.2006р. між ТОВ “Кліон” та ТОВ “Короп”.
Відповідач підтримав заперечення проти апеляційної скарги. Просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 08.02.2007р. була призначена судова експертиза та зупинено провадження по справі.
06.07.2007р. Запорізьким апеляційним господарським судом апеляційне провадження поновлено. Розгляд справи призначено слуханням на 09.08.2007р.
В засіданні суду 09.08.2007р. за заявою позивача оголошено перерву до 20.09.207р. В засіданні суду 20.09.07р. справа була відкладена до 25.10.2007р., в засіданні суду 25.10.07р. оголошувалась перерва до 01.11.2007р.
Розпорядженням Першого заступника Голови Запорізького апеляційного господарського суду № 2928 від 01.11.2007 року справу передано до розгляду колегії суддів у складі: головуючий – Коробка Н.Д., суддів: Колодій Н.А., Мойсеєнко Т.В.
Представники сторін та судовий експерт відповіли на запитання колегії суддів спрямовані на з’ясування суті спору та подали витребувані документи. За їх клопотанням судовий процес здійснювався без фіксації технічними засобами. За згодою сторін в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Відповідно до ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.
Згідно зі ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи та проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, колегія суддів не знаходить підстав, передбачених ст. 104 ГПК України для зміни чи скасування судового акту, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, правовідносини сторін врегульовані договором поставки від 10.01.2006р. № 0-115/01-06.
Пунктом 1.2 договору передбачено, що предметом поставки є риба, рибна продукція, морепродукти та інші продовольчі товари.
Пунктом 1.3 договору сторонами узгоджено, що поставка товарів здійснюється окремими партіями, згідно замовлень-специфікацій (додаток №1).
Згідно п.1.4 договору кількість, асортимент, ціна, умови та строк оплати по кожній конкретній партії товару зазначається у замовленні-специфікації, що є невід’ємною частиною договору, а також в товарній накладній.
Як зазначено в позовній заяві, на виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачу рибної продукції на суму 641176грн, яка до цього часу не оплачена в сумі 107860грн.
Спір по суті зводиться до одного: відповідач не визнає отримання товару – оселедець та філе оселедця за товарною накладною № 434 від 27.02.2006р. на суму 107860грн.
Доказами факту отримання відповідачем спірної партії товару, як вважає позивач, є такі документи: картка руху №36 за 2 квартал 2006р., накладна №434 від 20.02.2006р., замовлення-специфікація від 27.02.2006р. та акт звірки від 10.11.2006р.
Заперечуючи проти позову, відповідач звертає увагу колегії суддів на те, що в спірній накладній підставою отримання товару вказана довіреність серії ЯЛЗ № 215838 від 10.03.2006р., тоді як накладна датована двома тижнями раніше. Окрім того, зазначена довіреність у позивача відсутня, а згідно журналу обліку видачі довіреностей ТОВ “Кліон” за 2006р. ця довіреність видавалась відповідачем іншій особі Нечитайло Т.А. на отримання товарно - матеріальних цінностей від іншої юридичної особи –ТОВ “Інжир”.
Вимогу суду апеляційної інстанції надати накладну, за якою отримані матеріальні цінності на підставі зазначеної довіреності від ТОВ “Інжир” відповідач не виконав.
Для роз’яснення питань та дослідження документів бухгалтерського обліку відповідно до ст. 41 ГПК України апеляційним судом по справі була призначена бухгалтерська експертиза на вирішення якої поставлено такі запитання:
1. Чи отримувало ТОВ “Кліон” м. Запоріжжя товар за накладною № 434 від 27.02.2006р. у ТОВ “Короп” м. Київ?
2. Яка загальна заборгованість ТОВ “Кліон” перед ТОВ “Короп” за поставлені товари за договором № 0-115/01-06 від 10.01.2006р.?
Судовим експертом при дослідженні наданих документів ТОВ “Кліон” щодо отримання товару встановлено порушення обліку одержання та використання ТОВ “Кліон” бланків суворої звітності відповідно до Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Мінфіну України від 16.05.96р. №99.
Окрім того, експертом встановлено, що по даним бухгалтерського обліку ТОВ “Кліон” вартість приходу товару за накладною №434 від 27.02.2006р. від ТОВ “Короп” була анульована. Анульоване підтверджується за рахунок завишення ціни отримання товару ( оселедця, філе оселедця) від постачальників за період з 01.02.06р., за рахунок порівняння обліку руху товарно - матеріальних цінностей по Д-т рахунку №281 “Товари на складі”.
Відповідно до п.4.3 договору оплата за товар здійснюється за домовленістю сторін, тобто попередньої оплати, по факту або з відстрочкою платежу. Конкретні умови оплати по кожній партії товарів зазначаються у відповідній замовленні – специфікації. Замовлення специфікація №2 від 13.02.2006р. ( до речі зі сторони постачальника не підписана) не містить чіткого строку сплати товару. Тобто, конкретно строк сплати товару за накладною № 434 сторонами не узгоджений.
Частиною 2 статті 530 ЦК України передбачено що, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь – який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Претензія позивача від 07.06.2006р. за № 176 ( згідно повідомленню пошти вручена відповідачу 13.06.2006р., лист справи 20) залишена відповідачем без задоволення, строк сплати товару 21.06.2006р. відповідачем порушено.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог що у певних умовах звичайно ставляться.
Одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом не допускається (ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України).
Всупереч вимогам ст. 33 ГПК України, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, відповідач не надав суду доказів як не одержання товару за спірною накладною так і відсутності заборгованості за договором.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 107860грн. є законними та обґрунтованими, а висновок суду першої інстанції щодо відмови в позові в цій частині є хибним.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вимоги позивача про стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню за період з 21.06.2006р. по 19.07.2006р.(дата кінцевого розрахунку зазначена позивачем в розрахунку позову), що складає 257грн.09коп. В решті суми нарахованих 3 % річних слід відмовити.
Щодо стягнення пені в сумі 5574 грн.22 коп. колегія суддів зазначає, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, оскільки п. 6.2 договору не встановлений період за який повинна братися при розрахунку суми пені подвійна ставка НБУ, а вона (ставка НБУ) є величиною змінною.
Враховуючи допущене судом першої інстанції неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків, судовий акт слід змінити.
Позов задовольнити частково.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати за позовом (в тім числі за проведення судової експертизи) покладаються на відповідача – ТОВ “Кліон” м. Запоріжжя.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 101, п. 4 ст.103, п. 1 ст.104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд –
Постановив :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Короп” м. Київ задовольнити частково.
Рішення господарського суду Запорізької області від 30.11.2006р. по справі № 9/248/06 змінити.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Кліон” м. Запоріжжя на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Короп” м. Київ 107860 грн. основного боргу, 257грн. 09 коп. 3 % річних, 1621 грн. 75коп. державного мита, 111грн. 56 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 3500 грн. за проведення судово-економічної експертизи. Видати наказ.
В решті позову відмовити.
Видачу наказів з зазначенням необхідних реквізитів доручити господарському суду Запорізької області.
Головуючий суддя Коробка Н.Д.
судді Коробка Н.Д.
Колодій Н.А. Мойсеєнко Т. В.