ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 |
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
06 грудня 2010 року 12:25 № 2а-13258/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Скочок Т.О.
при секретарі судового засідання Новик В.М.
за участю:
представника позивача: Прищепи О.В. (довіреність від 08.02.2010 № 265/02)
представника відповідача: Файнгольд І.Д. (довіреність від 14.01.2009 року),
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом | Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі міста Києва |
до | Державного підприємства "Український науково-дослідний і проектноконструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів "НДІБМВ" |
про | стягнення заборгованості в розмірі 81 682,26грн. |
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2010 року до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва з позовною заявою до державного підприємства «Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів «НДІБМВ»про стягнення заборгованості у розмірі 81 682,26 грн, пов’язаної з фінансуванням різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач має заборгованість по відшкодуванню різниці фактичних витрат на виплату пенсій, призначених згідно з Законом України «Про наукову та науково-технічну діяльність», і сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів, за 8 місяців 2010 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.09.2010 року відкрито провадження в адміністративній справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва до державного підприємства «Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів «НДІБМВ»про стягнення заборгованості у розмірі 81 682,26 грн, якою запропоновано відповідачу подати суду письмові заперечення проти позову та докази на обґрунтування цих заперечень.
На виконання ухвали суду від 17.09.2010 року відповідачем у судовому засіданні надані письмові заперечення на позовну заяву позивача, в яких стверджується, що підприємство «НДІБМВ»не відноситься до небюджетних підприємств та не підпадає у чистому вигляді під жодний із видів установ, наведених у Законі України «Про наукову і науково-технічну діяльність». В письмових запереченнях відповідача також міститься посилання на сплату ним суми заборгованості за період з 01.01.2010 року по 01.08.2010 року в розмірі 44 109, 11 грн.
У судовому засіданні позивач підтвердив заявлені позовні вимоги та доводи в їх обґрунтування, уточнивши повну назву відповідача, відповідач висловив свої заперечення проти позову та навів доводи в їх обґрунтування.
Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, вислухавши пояснення представників позивача і відповідача по суті спору, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступне.
Як вбачається з статуту, відповідач є державним підприємством, заснованим на державній формі власності, основним напрямком діяльності якого є виконання науково-дослідних (пошукових, фундаментальних, технологічних) та дослідно-конструкторських робіт у галузі виробництва будівельних матеріалів і виробів.
Згідно з абзацом 3 статті 1 Закону України від 13.12.1991 року № 1977-ХІІ «Про наукову і науково-технічну діяльність»(далі – Закон № 1977) науково-технічна діяльність –інтелектуальна творча діяльність, спрямована на одержання і використання нових знань у всіх галузях техніки і технологій; її основними формами (видами) є науково-дослідні, дослідно-конструкторські, проектно-конструкторські, технологічні, пошукові та проектно-пошукові роботи, виготовлення дослідних зразків або партій науково-технічної продукції, а також інші роботи, пов’язані з доведенням наукових і науково-технічних знань до стадії практичного їх використання.
Таким чином, основна діяльність відповідача в розумінні абзацу 3 статті 1 Закону №1977 є науково-технічною діяльністю, на яку поширюються положення Закону № 1977., в тому числі нормативні вимоги, передбачені частиною 9 статті 24 Закону № 1977.
Відповідно до частини 9 статті 24 Закону № 1977 різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на які має право науковий працівник, фінансується:
- для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації – за рахунок коштів державного бюджету;
- для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації – за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом;
- для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації – за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.
Зазначена норма частини 9 статті 24 Закону № 1977 обумовлює різний правовий режим фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної за Законом № 1977, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, в залежності від правового статусу відповідної наукової установи, організації та підприємства.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України від 21.06.2001 року № 2542-ІІІ бюджетна установа –орган, установа чи організація, визначена Конституцією України, а також установа чи організація, створена у встановленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування, яка повністю утримається за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевих бюджетів. Бюджетні установи є неприбутковими.
Державне підприємство «Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів «НДІБМВ»є підприємством, що здійснює свою діяльність на засадах госпрозрахунку, самостійно формує програми діяльності, визначає постачальників та споживачів продукції, робіт та послуг, встановлює договірні ціни відповідно до законодавства України. При цьому дане підприємство має обсяги бюджетного фінансування, які складають лише частину господарської діяльності цього підприємства. Підтвердженням наведених обставин діяльності згаданого підприємства є статут відповідача та відповідні листи Міністерства регіонального розвитку та будівництва України, копії яких знаходяться в матеріалах справи, а також пояснення представника відповідача, що були дані в судовому засіданні.
У зв’язку з цим слід зазначити, що відповідач не відноситься до бюджетних наукових установ та недержавних наукових установ, оскільки він відповідно повністю не утримується за рахунок державного бюджету та заснований на державній формі власності.
Отже, правовий статус відповідача як державного підприємства в розумінні частини 9 статті 24 Закону № 1977 обумовлює фінансування вказаної різниці сум пенсій за рахунок коштів цього підприємства, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 2 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 року № 372, за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.
В ході судового розгляду сторони у справі були уповноважені судом провести звірку розрахунків за платежами по наукових пенсіях за період з 01.01.2010 року по 31.08.2010 року. За результатами звірки уповноваженими особами позивача та відповідача складений акт від 26.10.2010 року, за яким підтверджується сплату відповідачем 39 665, 16 грн від загальної суми заборгованості.
Крім того, в судовому засіданні представником відповідача надана копія платіжного доручення № 537 від 10.09.2010 року, за яким відповідачем сплачена позивачу 4 443,95 грн. При цьому представником позивача підтверджена в судовому засіданні сплата зазначеної суми 4 443,95 грн в рахунок погашення зазначеної заборгованості.
Таким чином, сторонами у справі визнано сплату відповідачем 44109,11 грн від загальної суми заборгованості, заявленої на стягнення.
Відповідно до частини 3 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, що визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Враховуючи всі наведені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково в розмірі 37 573, 15 грн як різниця між заявленою на стягнення грошовою сумою та сумою, фактично сплаченою.
Відповідно до частини 3 та 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу –відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено; у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись вимогами ст.ст.69-71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва
П О С Т А Н О В И В :
Задовольнити позов частково.
Стягнути з Державного підприємства «Український науково-дослідний і проектно –конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів «НДІБМВ»(адреса: 04080, м.Київ, вул. Костянтинівська, 68, ідентифікаційний код: 00294349, розрахунковий рахунок 26006301260287 Подільське відділення ПІБ, МФО 322197 або з будь-яких інших рахунків, виявлених державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва (адреса: 04070, м.Київ, вул. Борисоглібська, 14, ідентифікаційний код: 26087978, розрахунковий рахунок: 256013012610 в ГУ Ощадбанку по м. Києву та Київській області, МФО 322669) заборгованість в сумі 37 573 гривні 15 копійок (тридцять сім тисяч п’ятсот сімдесят три гривні 15 копійок).
Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України.
Суддя Т.О. Скочок
Дата складання та підписання повного тексту постанови –10 грудня 2010 року.