Справа № 22-ц-184/2011 Головуючий у I інстанції – Кулініч Ю.П.
Категорія – цивільна Доповідач - Демченко Л. М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 січня 2011 року
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіДемченко Л.М.,
суддів:Лазоренко М.І.,Бойко О.В.,
при секретарі:Пільгуй Н.В.,
за участю:відповідача ОСОБА_5, представника позивача
ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 листопада 2010 року по справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів,
в с т а н о в и в:
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 листопада 2010 року стягнуто з ОСОБА_5 аліменти на користь ОСОБА_7 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? частини всіх видів доходу, але не менше, ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 01.09.2010 року до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_5 судовий збір на користь держави в розмірі 51 грн. та витрати на ІТЗ в сумі 120 грн..
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення і ухвалити нове, яким стягнути з відповідача на користь ОСОБА_7 аліменти на утримання неповнолітнього сина в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку. Доводи скарги зводяться до того, що при ухваленні рішення, суд не надав значення тому, що з відповідача заочним рішенням від 04.10.2010 року вже стягнуто аліменти в розмірі ? частини від його заробітку на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, а також не враховано, що стягнення ? та ? частини доходу щомісячно, тобто 75 % заробітку, призведе відповідача у скрутне матеріальне становище. Не прийняв до уваги суд положення п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 „Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів”, а саме, що максимальний розмір аліментів, які стягуються з боржника, відповідно до ст. 70 ЗУ „Про виконавче провадження” не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати цієї особи.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ст.ст. 180, 182 Сімейного кодексу України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. При визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров’я, матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, інші обставини, що мають істотне значення.
Із матеріалів справи вбачається, що сторони з 21.06.2003 року по 05.07.2007 року перебували в зареєстрованому шлюбі, від якого мають неповнолітнього сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 5).
Судом вірно встановлено, що відповідач здійснював платежі на користь ОСОБА_7 до серпня 2010 року. Сторонами визнається, що неповнолітній ОСОБА_8 проживає з матір’ю та знаходиться на її утриманні. Отже, суд вірно виходив з того, що відповідач, як один з батьків, зобов’язаний, як і матір, брати участь в утриманні неповнолітнього сина. Також встановлено, що заочним рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 04.10.2010 року стягнуто з ОСОБА_5 аліменти в розмірі ? частини його заробітку на користь ОСОБА_11 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Отже, виходячи з того, що неповнолітній син ОСОБА_8 також потребує належного матеріального утримання з боку батька, який має можливість сплачувати аліменти на утримання сина, обов’язок по утриманню дитини покладений на нього законом, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції вірно визначено, що з відповідача слід стягувати аліменти в розмірі ? частини всіх видів його заробітку.
Таким чином, посилання ОСОБА_5 на те, що з нього судовими рішеннями стягнуто більш, як 50 % його заробітку, що є незаконним та порушує його права, до уваги не сприймаються та не слугують підставою для скасування законно ухваленого судового рішення, оскільки 1/6 частина, яку просить стягнути апелянт не може задовольнити та забезпечити належним чином потреб неповнолітньої дитини.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 листопада 2010 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:Судді: