Справа № 22-ц-412/2011 Головуючий у I інстанції – Гордієць Л.В.
Категорія – цивільна Доповідач - Демченко Л. М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 січня 2011 року
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіДемченко Л.М.,
суддів:Квача М.О., Лазоренка М.І.,
при секретарі:Пільгуй Н.В.,
за участю:позивача ОСОБА_5, представника відповідача Бровача О.В., представника третьої особи ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Ніжинського міськрайонного суду від 08 грудня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_5 до управління освіти Ніжинської міської ради про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, продовження строку дії контракту,
в с т а н о в и в:
Рішенням Ніжинського міськрайонного суду від 08 грудня 2010 року в задоволенні позову ОСОБА_5 до управління освіти Ніжинської міської ради про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, продовження строку дії контракту відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення суду і ухвалити нове про задоволення її вимог, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи. Доводи скарги зводяться до того, що суд не дав правової оцінки тим обставинам, що відповідачем були порушені положення ч.3 ст.58 Закону України „Про вибори депутатів Верховної ради АРК, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів”, оскільки позивачка балотувалась у депутати Ніжинської міської ради, і згідно зазначеної норми закону кандидат у депутати від час передвиборчої агітації не може бути звільнений з роботи. Ще одним порушенням, допущеним відповідачем при звільненні, на думку апелянта, є те, що в порушення ст. 40 КЗпП України вона була звільнена в період тимчасової непрацездатності. Також апелянт зазначає, що її було звільнено саме за ініціативою власника, так як між нею та роботодавцем не було досягнуто згоди щодо припинення контракту, як це передбачено п.4.1.1. Контракту від 14.10.2008 р. Суд підтвердив її висновки щодо звільнення за ініціативою власника, оскільки застосував ст. 43-1 КЗпП України, де зазначено, що розірвання трудового договору з ініціативи власника без згоди профспілкового комітету допускається при звільненні з роботи за сумісництвом у зв’язку з прийняттям на роботу іншого працівника, який не є сумісником. Натомість суд не обґрунтував свого висновку та вийшов за межі позовних вимог, оскільки сторонами не надавались суду документи, які б підтверджували прийняття на посаду директора ЗОШ 1-3 ст. № 15 іншої особи, яка не була сумісником, а позивачка при оскарженні наказу про звільнення не посилалась на те, що її звільнили без погодження із профспілковим комітетом. На думку позивачки, такий висновок суду був би доречним у випадку її звільнення через прийняття на роботу іншої особи, що підтверджував би наказ управління освіти про прийняття на посаду директора школи іншої особи в день її звільнення.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог позивачки, оскільки остання виконувала обов’язки директора школи, працюючи при цьому заступником директора школи з виховної роботи, а отже, контракт з нею фактично укладений не був.
З таким висновком погоджується і апеляційний суд, оскільки він відповідає вимогам закону та обставинам даної справи.
Відповідно до ч.3 ст. 21 КЗпП України контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов’язки і відповідальність сторін, умови розірвання договору, можуть встановлюватись угодою сторін. Укладення контракту передбачено лише в випадках, встановлених законом.
Так, Законом України „Про освіту”, зокрема, ст. 20, передбачено укладення контракту з керівниками закладів освіти загальнодержавної власності.
З матеріалів справи вбачається, що управління освіти Ніжинської міської ради 14.10.2008 року уклало з ОСОБА_5, яка працювала заступником Ніжинської загальноосвітньої школи 1-3 ст. № 15, контракт, відповідно до якого на неї було покладено виконання обов’язків директора цієї ж школи на термін до 14.10.2009 року, який потім був продовжений до 15.10.2010 року. Після закінчення дії контракту наказом відповідача № 320 від 15.10.2010 року позивачку було звільнено від виконання обов‘язків директора школи.
Враховуючи, що позивачка була прийнята на роботу та працювала на посаді заступника директора з виховної роботи ЗОШ І-ІІІ ступенів № 15 м. Ніжина, і виконувала обов’язки директора школи, яка є комунальною власністю, то укладення з нею контракту при призначенні виконуючою обов‘язку директора школи є таким, що не ґрунтується на вимогах закону, оскільки чинним законодавством укладення контракту в такому випадку не передбачено.
За змістом п.п. 2,3 постанови Ради Міністрів СРСР «про порядок і умови суміщення професій (посад)» від 04.12.1981 р. № 1145 та ст.. 105 КЗпП України суміщення професій (посад) передбачає виконання працівником поряд зі своєю основною роботою, передбаченою трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою) і виконання обов‘язків тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи на одному і тому самому підприємстві за згодою працівника протягом встановленої законодавством тривалості робочого дня.
Враховуючи зазначене, апеляційний суд вважає, що позивачка перебуваючи на посаді заступника директора школи з виховної роботи тільки виконувала обов‘язки директора за суміщенням, без призначення на цю посаду, а тому в даному випадку відбулось не звільнення з посади в.о. директора школи, а лише звільнення від виконання обов’язків директора школи.
Оскільки, в даному випадку з позивачкою не укладався новий трудовий договір про призначення на посаду в.о. директора школи, а мало місце тільки покладення виконання його обов’язків на заступника, тому доводи апелянта про безпідставність розірвання з нею трудового договору з ініціативи власника в період тимчасової непрацездатності, звільнення в період передвиборчої агітації під час виборів до місцевих рад не заслуговують на увагу, так як норми трудового законодавства та положення ч. 3 ст. 58 Закону України « Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних міських голів», на які посилається позивачка, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, в даному випадку не можуть бути застосовані.
Інші доводи апеляційної скарги не можуть бути визнані законними підставами для скасування законного і вірного по суті судового рішення.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 08 грудня 2010 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:Судді: