Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" листопада 2007 р.
Справа № 15/238-07 (н.в.о. 15/325-03)
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Демченко В.О., судді Такмаков Ю.В. , Барбашова С.В.,
при секретарі Соколовій Ю.І.
за участю представників сторін:
позивача - Лісієнко О.П. (дов. № б/н від 02.01.07р.)
відповідача - Самусенко Ж.П. (дов. № 13049 від 19.11.07 р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центру електрозв'язку № 2 Харківської філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", м. Чугуїв, Харківської області (вх. № 3212 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 04.10.07 р. по справі № 15/238-07 (н.в.о. 15/325-03)
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центру електрозв'язку № 2 Харківської філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", м. Чугуїв, Харківської області
до Чугуївського районного відділу ГУМВС України в Харківській області, м. Чугуїв, Харківська область
про стягнення 42065,55 грн., -
встановила:
У травні 2007 року Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Центру електрозв'язку № 2 Харківської філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" звернулось до господарського суду Харківської області із заявою про перегляд рішення суду за справою № 15/325-03 за нововиявленими обставинами в порядку ст. 112 Господарського процесуального кодексу України.
Рішенням господарського суду Харківської області від 04.10.07р. по справі № 15/238-07 (н.в.о. 15/325-03) скасовано ухвалу господарського суду від 01.07.03р. та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.
Заявник - ВАТ "Укртелеком" в особі Центру електрозв'язку № 2 Харківської філії ВАТ "Укртелеком" не погоджуючись з даним рішенням суду першої інстанції звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду від 04.10.07р. скасувати та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача 22065,55 грн. Дану скаргу заявник мотивує порушенням і неправильним застосуванням господарським судом норм матеріального та процесуального права.
Відповідач пояснень або заперечень по апеляційній скарзі не надав, його уповноважений представник в судовому засіданні 20.11.07р. просив оскаржене рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши уповноважених представників сторін, які підтримали свої позиції у справі, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних обставин.
Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, відповідач звернувся із заявою про перегляд рішення господарського суду Харківської області по справі № 15/325-03 за нововиявленими обставинами в порядку ст. 112 Господарського процесуального кодексу України.
Заявник у своїй заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами послався на те, що господарським судом при розгляді справи № 15/325-03 не були належним чином досліджені докази та обставини, на які посилався представник інтересів позивача, внаслідок чого була безпідставно прийнята ухвала про припинення провадження у справі на підставі п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
В обґрунтування своїх доводів, викладених у заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, заявник також вказує на те, що відповідач фактично сплатив суму заборгованості частково, а тому підстави для відмови від позову зі сторони позивача були відсутні. Окрім того, 28.02.2007 року заявник одержав від відповідача акт звіряння станом на 01.02.2007 року, яким не визнав спірну суму боргу в розмірі 22065,55 грн., котра фактично на думку заявника існує і на даний час. Даний факт для заявника має юридичне значення для поновлення терміну на звернення до господарського суду з заявою про перегляд судового рішення.
Приймаючи оскаржене рішення господарський суд виходив з того, що 12.06.2001 року між сторонами було укладено типовий договір на надання послуг електров"язку (далі - Договір).
Відповідно до умов даного Договору позивач взяв на себе зобов'язання забезпечувати відповідача безперебійними та якісними послугами телефонного зв'язку (п. 2.1.1. Договору), а відповідач у відповідності до п. 4.3. Договору зобов'язався своєчасно оплачувати надані послуги. Розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць проводяться відповідачем протягом 10 днів з моменту одержання рахунку, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.
Враховуючи те, що відповідач факт отримання ним рахунків на оплату за спірний період з 01.12.98 року по 01.04.2003 року не заперечував, а оплата відповідачем була проведена частково в сумі 20000,00 грн., про що свідчить виписка із банку, господарський суд визначився, що борг на день прийняття винесення рішення становив 22065,55 грн. і відповідачем не був сплачений.
Як свідчать матеріали справи та визначено господарським судом, ухвалою господарського суду від 01.07.2003р. провадження у справі було припинено на підставі п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, заява позивача щодо відмови від позовних вимог в матеріалах справи відсутня.
Господарським судом також встановлено, що відповідачем по справі надано заяву про застосування строку позовної давності відносно боргу за надані послуги за період з січня 1998 року по червень 2000 року, розмір нарахувань за даний період становить 22 471,44 грн., оскільки позов подано до суду 02.06.2003 року.
З огляду на викладене а також те, що в силу ст. 71 Цивільного кодексу УРСР (в ред. 1963р.) загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки, господарський суд дійшов висновку про скасування ухвали від 01.07.2003 року та прийняв нове рішення, яким в задоволенні позову відмовив.
З даними висновками господарського суду не може погодитись колегія суддів апеляційної інстанції, оскільки вони не узгоджуються з приписами чинного законодавства та наявними у справі матеріалами, а доводи заявника про перегляд рішення за нововиявленими обставинами не підлягають задоволенню, з урахуванням наступного.
Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.
Відповідно до статті 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.
При цьому, результат перегляду безпосередньо пов'язаний із встановленням господарським судом наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначенням їх істотності для правильного вирішення спору.
Тому, господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за наявності нововиявлених обставин та за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Виходячи із змісту ст. 112 Господарського процесуального кодексу України необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.
На підставі згаданої статті судове рішення може бути переглянуто за двох умов: істотність нововиявлених обставин і виявлення їх після прийняття судового рішення зі справи.
Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII Господарського процесуального кодексу України.
Не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після встановлення рішення обставини, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, скаргах або які могли бути встановлені при виконанні судом вимог процесуального закону.
Окрім того, не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами, у разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за правилами Розділу XIII Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має прийняти ухвалу про залишення судового рішення без змін.
На думку колегії суддів господарський суд приймаючи оскаржене рішення про скасування ухвали від 01.07.2003 року, помилково не врахував те, що наведені заявником факти не є нововиявленими обставинами в розумінні ст. 112 Господарського процесуального кодексу України, що виключає перегляд судового рішення в порядку розділу XIII цього ж Кодексу.
Як вбачається з рішення господарського суду від 04.10.2007р., яке прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, воно не містить жодного посилання на те, які саме обставини у справі є нововиявленими, і чи не могли вони бути відомі заявнику на момент розгляду справи у першій інстанції.
Так, наявність акту звірки розрахунків, яким відповідач станом на 01.02.2007 року не визнав спірну суму боргу в розмірі 22065,55 грн., котра фактично на думку заявника існує і на даний час, не можуть бути даними, що у встановленому порядку впливають на визнання тих чи інших обставин нововиявленими, а також не спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення (ухвали).
Заявник вказує на те, що відповідач сплатив частково суму боргу в розмірі 20000,00 грн., і на момент винесення господарським судом ухвали від 01.07.03р. у відповідача перед позивачем існувала заборгованість в сумі 22065,55 грн.
Проте, такі доводи позивача, не можуть бути підставою для перегляду справи за нововиявленими обставинами, оскільки вказані обставини були відомі сторонам на час розгляду справи, тому не є нововиявленими в розумінні статті 112 Господарського процесуального кодексу України. Більш того, вони не мають істотного значення для справи.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів визначає, що заявником взагалі не наведено будь-яких обставин, що є нововиявленими, відповідно до розділу XIII Господарського процесуального кодексу України, а викладені господарським судом у рішенні від 04.10.07р. висновки про відмову в позові не узгоджуються з приписами чинного законодавства.
Слід також зазначити, що після прийняття господарським судом ухвали від 01.07.03р. про припинення провадження у справі на підставі п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України в разі виникнення будь-яких спірних питань або розбіжностей щодо проведення розрахунків, позивач, як заінтересована сторона, у встановленому порядку не був позбавлений права ініціювати проведення звірки взаєморозрахунків, проте таких дій не здійснив та наданим йому чинним законодавством правом не скористувався.
Окрім того, позивач у випадку непогодження з прийнятою у справі господарським судом ухвалою від 01.07.03р. не був позбавлений права оскаржити її до суду вищої інстанції за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Обов'язок доказування відповідно до приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Колегія суддів вважає, що доводи, заявлені позивачем в якості підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, є такими, що не володіють необхідними ознаками нововиявлених обставин. Зокрема, надані заявником докази про наявність вищезазначених даних не можна вважати істотними обставинами, так як вони не містять фактичних даних, які спростовують факти, покладені в основу судового рішення (ухвали).
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні заяви позивача про перегляд рішення суду за справою № 15/325-03 за нововиявленими обставинами в порядку ст. 112 Господарського процесуального кодексу України слід відмовити за її правовою безпідставністю, а рішення господарського суду Харківської області від 04.10.07р. по справі № 15/238-07 (н.в.о. 15/325-03) - скасувати, оскільки воно не відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 43, 99, 101, п. 2 ст. 103, п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, ст. ст. 105, 106, ст. ст. 112-114 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду, -
постановила:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центру електрозв'язку № 2 Харківської філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", м. Чугуїв, Харківської області задовольнити частково.
Рішення господарського суду Харківської області від 04.10.07 р. по справі № 15/238-07 (н.в.о. 15/325-03) скасувати.
Заяву позивача про перегляд ухвали господарського суду Харківської області від 01.07.03р. за нововиявленими обставинами залишити без задоволення.
Головуючий суддя Демченко В.О.
Суддя Такмаков Ю.В.
Суддя Барбашова С.В.