Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2007 року Справа № 33/223-07
Колегія суддів у складі: головуючого судді Олійника В.Ф.
судді Гончар Т.В.
судді Кравець Т.В.
при секретарі –Кобзєвій Л.О.
за участю представників:
позивача– Щасливої Я.О. (дов. № 38/1363 від 13.04.07р.)
відповідача – не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу КП «Харківські теплові мережі»(вх. 3270 Х/2-5) на рішення господарського суду Харківької області від 11.10.2007 року по справі № 33/223-07 за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мода –плюс», м. Харків
п ро стягнення 4342,20 грн.
встановила:
В червні 2007 року КП «Харківські теплові мережі»( далі –КП ) звернулося з позовом до суду та після уточнення вимог просило стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 3734,81 грн., у тому числі: борг в сумі 3214,06 грн. за період з січня 2004р. по квітень 2004р. та з лютого 2006р. по квітень 2007р., інфляційні витрати в сумі 400,96 грн. та 3% річних в сумі 119,79 грн., обгрунтовуючи вимоги неналежним виконанням відповідачем взятих на себе договірних зобов’язань, оскільки не сплатив у визначені договором строки, порядку та розмірі вартість спожитої теплової енергії.
Рішенням господарського суду Харківької області від 11.10.2007 року позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 2538,25 грн. боргу. Вирішено питання розподілу судових витрат. В частині стягнення 675,78 грн. боргу, 400,96 грн. інфляційних та 3% річних в сумі 119,79 грн. позов залишено без розгляду. Рішення мотивоване неналежним виконанням відповідачем взятих на себе договірних зобов’язань в порушенням вимог ст.526 ЦК України в частині виникнення боргу в сумі 2538,28 грн., який підлягає стягненню, а в частині стягнення 675,78 грн. боргу, 400,96 грн. інфляційних та 3% річних в сумі 119,79 грн. ненаданням позивачем, без поважних причин, витребуваних судом документів та обгрунтованого розрахунку стягуваної суми інфляційних та річних.
КП «Харківські теплові мережі»в апеляційній скарзі ставить питання про скасування зазначеного рішення в частині залишення без розгляду позову про стягнення 675,78 грн. боргу, 400,96 грн. інфляційних та 3% річних в сумі 119,79 грн. і прийняття нового, яким стягнути з відповідача заборгованість за неналежне виконання умов договору в сумі 675,78 грн. за період з січня 2004р. по квітень 2004р. Апелянт вважає рішення прийнятим при неповному з'ясуванні усіх обставин справи, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а саме ст. 43 та ст. 77 ЦПК України.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 02.11.2007р. апеляційна скарга КП прийнята до провадження апеляційного суду, розгляд її було призначено на 20.11.07р. о 12:00 год.
ТОВ «Мода –плюс», будучи належним чином повідомлене про місце, день та час розгляду справи, свого представника у судове засідання 20.11.2007 р. не направило, про неможливість прибуття у судове засідання з поважних причин суд не повідомило. Колегія суддів вважає за можливе розгляд справи за апеляційною скаргою здійснити у відсутність відповідача за наявними в справі документами, оскільки ухвалою суду від 02.11.07 р. він був попереджений, що неявка у судове засідання апеляційної інстанції не тягне за собою перенесення розгляду справи і справа може бути розглянута за наявними в матеріалах справи документами.
У відзиві на апеляційну скаргу, в спростування доводів позивача по скарзі, відповідач посилається на факт сплати ним боргу безпосередньо в касі КП на підставі вимог-доручень позивача за період з січня по квітень 2004р. за спожиту теплоенергію про що свідчить квитанція до прибуткового касового ордеру № 1483 від 07.06.04р. на суму 724,51 грн ( копії яких додає ) і просить суд це врахувати.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та наданих сторонами в підтвердження обставин справи доказів, перевіривши надану в рішенні суду їх юридичну оцінку, розглянувши доводи апеляційної скарги та вислухавши пояснення представника позивача, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Приймаючи оскаржуване рішення про часткове задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що своїми діями відповідач порушив умови тимчасового договору № 13063 про постачання теплової енергії, укладеного між сторонами 01.06.2003р. і пролонгованого на 2007р. та вимоги ст.526 ЦК України, згідно якої зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Так відповідач не виконав належним чином взяті на себе за договором зобов'язання, не сплатив у визначені договором строки, порядку та розмірі вартість заявленої та отриманої в період з лютого 2006р по квітень 2007р. включно теплової енергії, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 2538,28 грн., яка до цього часу не погашена. Натомість позивач свої зобов'язання виконав в повному обсязі, на підставі договору в зазначений вище період здійснив відпуск теплової енергії відповідачу та направив на його адресу рахунки на оплату спожитої теплової енергії за цей період, що підтверджується матеріалами справи.
Тому суд першої інстанції цілком підставно визнав вимогу позивача в частині стягнення 2538,28 грн. підлягаючою задоволенню.
З висновком суду першої інстанції залишити без розгляду, на підставі п. 5 ст. 81 ҐПК України, вимоги щодо стягнення боргу в сумі 675,78 грн., нарахованого позивачем за період з січня 2004р. по квітень 2004р., річних та інфляційних, оскільки позивач не виконав вимог ухвали суду, без поважних причин не надав витребуваних документів в підтвердження своїх вимог і обгрунтованого розрахунку розміру боргу, погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, зазначаючи при цьому наступне.
За правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень ( стаття 33 ГПК України). Тобто, за загальними правилами судового процесу, саме позивач повинен довести факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем.
Однак апелянт ні під час вирішення спору у суді першої інстанції, ні під час розгляду його апеляційної скарги не надав жодного матеріального доказу обгрунтованості та правомірності вимог щодо стягнення 675,78 грн. боргу, 400,96 грн. інфляційних та 3% річних в сумі 119,79 грн.
Факт наявності заборгованості за період з січня 2004 р. по квітень 2004 р. апелянт обгрунтовує тим, що квитанцією № 609 від 04.03.2004р. та № 1483 від 07.06.2004р. відповідачем сплачено 4,27 грн. і 724,51 грн. без зазначення призначення платежу. Тому ці платежі ним зараховані в якості проведених оплат за виконавчими провадженнями по виконанню наказів господарського суду за попередні періоди.
Як пояснила в судовому засіданні представник КП ці кошти зараховані на погашення заборгованості за рішенням господарського суду Харківської області по справі № 15/563-03 від 24.11.03р., хоча такої примітки ні в касовому ордері ні в квитанції № 1483, позивач не зробив. При цьому доказів, що перераховані кошти за платіжними документами, які надані відповідачем, враховані в погашення боргу за виконавчими провадженнями та відображення зарахування Виконавчою службою цього боргу за зазначеним рішенням суду не надано. Не відображає такого і надана апелянтом суду апеляційної інстанції, на його запит, копія листа Червонозаводського ВДВС Харківського міського управління юстиції від 20.08.07р., щодо виконання рішень суду органом ВДВС.
Проте ТОВ «Мода –плюс»в спростування вимог позивача зазначило, що сплата за спожиту теплоенергію ним здійснена саме за період з січня по квітень 2004р. безпосередньо в касі КП, про що свідчать печатка та штампи, як на квитанції, так і на самому прибутковому касовому ордері № 1483 від 07.06.2004р. А сума 724,51 грн. за цим ордером складається з сум відповідно до платіжних вимог –доручень за січень –квітень 2004 р. за спожиту теплоенергію , а саме 246,89+ 220,56 + 175,83+32,50, що разом дорівнює 675,78 грн. і співпадає з розрахунком вимог за позовом за цей період та пені 48,73 грн.
Крім того колегія суддів вважає безпідставними та необгрунтованими посилання апелянта на те, що оскаржуване рішення було прийнято за відсутністю його представника, який був на лікарняному, що позбавило позивача реалізувати свої процесуальні права.
Так ухвалою господарського суду Харківської області від 15.08.2007р. розгляд справи було відкладено на 02.10.2007р., про що присутній в судовому засіданні представник позивача Вінницький М.В. був належним чином повідомлений в судовому засіданні та ухвалою суду від 15.08.07р. А в судовому засіданні 02.10.07р було оголошено перерву для виготовлення повного тексту рішення. Крім того хворіла з 14.08.07р. та з 25.09.07р., згідно наданої позивачем копії лікарняного листка, зовсім інша особа-Счаслива Я.О
Таком чином у позивача було достатньо часу для надання обґрунтованих та документально підтверджених фактів наявності боргу відповідача за спожиту теплоенергію за період з січня по квітень 2004р. Однак аргументованих доводів та жодного документу з правовим обґрунтуванням на підтвердження правомірності своєї позиції позивач у справі так і не надав.
Відповідно до ч. 2 статті 104 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду.
Представник позивача був належним чином повідомлений про відкладення розгляду справи, а тому місцевий господарський суд правомірно на підставі ст. 75 ГПК України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем не надано суду доказів на підтвердження боргу відповідача в сумі 675,78 грн., 400,96 грн. інфляційних та 3% річних в сумі 119,79 грн., а тому не вбачається правових підстав для задоволення цих вимог.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 11.10.2007 року по справі № 33/223-07 прийняте при всебічному, повному з’ясуванні фактичних обставин справи та вивченні матеріалів справи, а тому підстави для його скасування в частині позову залишенного без розгляду і задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись статтями 33, 43, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,
постановила:
Апеляційну скаргу КП «Харківські теплові мережі»залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 11.10.2007 року по справі № 33/223-07 залишити без змін.
Головуючий суддя В.Ф.Олійник
суддя Т.В. Гончар
суддя Т.В.Кравець