Україна
Харківський апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
“4” грудня 2007 р. №49/294-07
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі:
головуючого судді Олійника В.Ф., суддів Гончар Т.В., Кравець Т.В.
при секретарі – Кобзевій Л.О.
за участю представників:
позивача – Олійник І.В.
відповідача – не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Міжгалузевої регіональної корпорації “Теплоенергія”, м. Харків (вх. №3257 Х/2-5)
на рішення господарського суду Харківської області від20.09.07 по справі №49/294-07
за позовом Дочірнього підприємства "Газ-тепло" НАК "Нафтогаз України", м. Київ
до Міжгалузевої регіональної корпорації "Теплоенергія", м. Харків
про стягнення 429400,56 грн.,
в с т а н о в и л а :
У червні 2007 року Дочірнє підприємство "Газ-тепло" НАК "Нафтогаз України", м. Київ (далі ДП "Газ-тепло" НАК "Нафтогаз України") звернулось в суд з позовом до Міжгалузевої регіональної корпорації "Теплоенергія", м. Харків (далі МРК "Теплоенергія") про стягнення 429400,56 гривень заборгованості, яка виникла за договором комісії №12/05-02, укладеного між сторонами 01.01.2005р. з тих підстав, що відповідач не виконав належним чином умов договору, внаслідок чого виникла заборгованість, яка до цього часу не сплачена.
У своєму відзиві відповідач проти позовних вимог заперечував посилаючись на те, що 12.08.07.2007 року ним було надіслано позивачеві повідомлення №516 про залік зустрічних однорідних вимог згідно приписів ст. 601 ЦК України, а тому вважав, що зобов’язання МРК «Теплоенергія»щодо сплати спірної суми припинилося ще в серпні 2005р.
Рішенням господарського суду Харківської області від 20.09.2007 р. по справі №33/171-07 позов було задоволено та постановлено стягнути з МРК "Теплоенергія" на користь ДП "Газ-тепло" НАК "Нафтогаз України" 429400,56 грн. заборгованості, витрати по сплаті державного мита у сумі 4295,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн.
В апеляційній скарзі МРК "Теплоенергія" ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та прийняття по справі нового рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки суд першої інстанції дав невірну оцінку зібраним доказам, висновки суду не відповідають обставинам справи, суд порушив норми матеріального права, внаслідок чого судом постановлено незаконне та необґрунтоване рішення.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги виходячи із наступного.
Як вбачається з матеріалів справи 01.01.2005 р. між ДП "Газ-тепло" НАК "Нафтогаз України" та МРК "Теплоенергія" був укладений договір комісії №12/05-02, згідно умов якого позивач (Комітент) доручив, а відповідач (Комісіонер) прийняв на себе обов'язок здійснювати діяльність по продажу обумовленої теплової енергії відповідно до умов договору та укласти від свого імені, але за рахунок Комітента та, відповідно, до вказівок останнього, Угоди із Споживачами. У відповідності до п.4.1. договору позивач був зобов’язаний оформити факт передачі відповідачу теплової енергії в звітному місяці, а відповідач повинен був цей обсяг теплової енергії прийняти, шляхом складання актів приймання –передачі, засвідчені копії яких залучені до матеріалів справи (а.с.26-33).
Відповідно до п.4.7. договору, відповідач повинен був забезпечити своєчасну оплату Теплової енергії спожитої Споживачами за спожиту теплову енергію по Угодам, укладеним на виконання умов цього договору.
Згідно до п. 4.8. договору відповідач прийняв на себе поруку (делькредере) перед позивачем за виконання Споживачами своїх зобов'язань по Угодах.
У відповідності до п.5.1. договору оплата за реалізовану відповідачем теплову енергію здійснюється Споживачами на зазначений в договорі рахунок позивача грошовими коштами.
В період з січня 2005 року по квітень 2005 року позивач передав відповідачу теплову енергію в кількості 84387,022 гігакалорій на загальну суму 1134044,26 грн., що підтверджено актами приймання-передачі. (а.с. 26-33).
Згідно зі звітом комісіонера за квітень 2005 року зафіксована заборгованість споживачів за отриману теплову енергію в розмірі 669917,66 грн. Заборгованість МРК «Теплоенергія»перед ДП "Газ-тепло" НАК "Нафтогаз України" з урахуванням проплат, здійснених МРК «Теплоенергія»становить 429400,56 грн.
Позивачем за №54/11-810-1812 від 08.05.2007р. було направлено вимогу про оплату боргу внаслідок застосування делькредере в розмірі 429400,56 грн. (а.с.34), але відповідач борг за договором комісії у вищезазначеному розмірі не сплатив та надіслав 08.08.2005 року позивачу повідомлення №516 про залік зустрічних однорідних вимог (а.с. 79), посилаючись на те, що станом на 01.07.2005р. ДП "Газ-тепло" НАК "Нафтогаз України" (Комітент) має заборгованість перед МРК "Теплоенергія" за договором №17/05-01 від 01.05.2005 року про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії (а.с.68) в розмірі 664113,23 грн.
Відповідно до умов договору №17/05-01 від 01.01.2005 р. та актів виконаних робіт, підписаних сторонами, за період січень –квітень 2005 року, МРК „Теплоенергія” виконало послуги з переробки природного газу, наданого ДП „Газ-тепло” та транспортуванню теплової енергії, а вартість виробництва готової продукції склала 703141,40 грн. отже з урахуванням оплат, здійснених ДП "Газ-тепло" НАК "Нафтогаз України", відповідач стверджує про наявність заборгованості ДП „Газ-тепло” НАК "Нафтогаз України" за послуги переробки природного газу за договором №17/05-01 від 01.01.2005 р. у розмірі 664113,23 грн.
Суд першої інстанції зазначив, що пунктом 9 договору №17/05-01 від 01.01.2005 р. сторони визначили порядок розрахунків, а саме передбачили що підставою для розрахунків за звітний місяць є підписаний акт виконаних робіт за визначеною додатком формою. З метою забезпечення розрахунку із підрядником за виконані роботи з переробки природного газу замовник перераховує відповідні грошові кошти з поточного рахунку №260074016 в ВАТ „Мегабанк”, МФО 351629, відкритого на виконання умов п. 5.1 ст. 5 договору комісії зазначеного в п. 7.3. договору, а саме договору комісії №12/05-02 від 01.01.2005р., або з інших рахунків. Зазначені кошти відраховуються замовником із грошових коштів, отриманих від реалізації готової продукції по вищезазначеному договору комісії. Розподіл грошових коштів з поточного рахунку на відповідні поточні рахунки, вказані підрядником здійснюється щоденно.
Відповідно до додатку №4 до договору №17/05-01 від 01.01.2005 р. –протоколу про погодження витрат на виробництво готової продукції сторони погодили певний порядок розподілу грошових коштів, що надходять на поточний рахунок ДП „Газ-тепло” на виконання п. 5.1. договору комісії №12/05-02 від 01.01.2005 р.
Суд першої інстанції вказав, що оскільки заборгованість споживачів за отриману теплову енергію перед позивачем на 30.04.2005 р. становила 669917,66 грн., а на сьогоднішній час становить 429400,56 грн. то на розрахунковий рахунок ДП „Газ-тепло” не надійшли відповідно до п. 5.1. договору комісії грошові кошти у розмірі 429400,56 грн. отже не настав строк виконання грошового зобов’язання Замовника щодо сплати Підряднику за послуги з переробки природного газу згідно договору №17/05-01 від 01.01.2005 р. відповідно до передбаченого сторонами алгоритму щоденного розподілу грошових коштів, а тому припинення зарахуванням вимоги строк виконання якої не настав, не відповідає вимогам діючого законодавства, а саме ст. 601 Цивільного кодексу України.
Проте колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції.
Задовольняючи позовні вимоги про стягнення з відповідача 429400,56 грн. суд першої інстанції не прийняв твердження відповідача про припинення зобов'язання за договором №17/05-01 від 01.01.2005 р. в розмірі 664113,23 грн. шляхом заліку зустрічних однорідних вимог на підставі заяви від 08.08.2005 року №516 про залік зустрічних однорідних вимог та вказав, що якщо строк виконання вимоги не настав, можливе лише укладення угоди про погашення взаємних зобов’язань відповідно до ст. 604 ЦК України.
Проте колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, оскільки статтею 601 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, а зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Згідно з п.9.2.1 договору про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії №17/05-01 від 01.01.2005 р. у позивача виникають зобов'язання перед МРК «Теплоенергія»після надходження коштів на рахунок ДП «Газ-тепло»НАК «Нафтогаз України» за договором комісії № 12/05-02 від 1.01.2005 р.
Однак, відповідно до п.9.1. договору про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії № 17/05-01 від 1.01.2005 р. підставою для розрахунків за звітний місяць є підписаний акт виконаних робіт. З матеріалів справи вбачається, що за період з січня 2005 р. по квітень 2005 р. між позивачем та відповідачем щомісяця укладалися акти виконаних робіт, копії яких знаходяться в матеріалах справи (а.с.74-77), відповідно до яких МРК „Теплоенергія" виконало послуги з переробки природного газу на суму 703141,40 грн.
Згідно п.8.2. замовник оплачує за актом, зазначеним в п.9.1. договору, вартість наданих підрядником послуг в розмірі і порядку, встановленому цим договором.
Таким чином, зобов'язання щодо сплати виникло у позивача відразу ж після підписання акту виконаних робіт.
Крім того, в матеріалах справи є акт звіряння розрахунків за низкою договорів станом на 30.06.2005 р., в тому числі і за спірними. Цей акт підписаний сторонами без заперечень.
Таким чином колегія суддів приходить до переконливого висновку, що вимоги відповідача та позивача один до одного є однорідними, вимоги є грошовими, а термін виконання зобов’язання щодо сплати комісійної винагороди відповідачу настав, а тому визнає припиненими зобов’язання відповідача по сплаті позивачу 429400,56 грн. зарахуванням зустрічних однорідних вимог.
Зазначеного суд першої інстанції не врахував, а тому колегія суддів не може залишити в силі рішення суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача 429400,56 грн.
На підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача 429400,56 грн. та прийняття по справі нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 429400,56 грн.
Оскільки колегія суддів задовольняє апеляційну скаргу, тому вважає за необхідне стягнути з позивача на користь відповідача 2147,00 грн. сплачених при подачі апеляційної скарги.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, п. 2 ст. 103, п.4 ст.104, 105, 110 ГПК України, колегія суддів апеляційного господарського суду одностайно,-
п о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу Міжгалузевої регіональної корпорації "Теплоенергія", м. Харків задовольнити.
Рішення господарського суду Харківської області від 20.09.07 по справі №49/294-07 скасувати та прийняти по справі нове рішення.
В задоволенні позову Дочірнього підприємства "Газ-тепло" НАК "Нафтогаз України" про стягнення з Міжгалузевої регіональної корпорації "Теплоенергія" 429400,56 грн. –відмовити.
Стягнути з Дочірнього підприємства "Газ-тепло" НАК "Нафтогаз України" (бульв. І. Лепсе, 16, м. Київ, 03065, п/р 26006592983980 в АКБ «Фінанси та Кредит»м. Київ, ТОВ м. Києва, МФО 300131, код ЄДРПОУ 32587579) на користь Міжгалузевої регіональної корпорації "Теплоенергія" (вул. Доброхотова, 11, м. Харків, 61001, п/р 26001300909, АКБ «Меркурій», м. Харків, МФО 351663, код ЄДРПОУ 31343118) 2147,00 гривень сплачених при подачі апеляційної скарги.
Зобов’язати господарський суд Харківської області видати відповідні накази.
Справу №49/294-07 повернути до господарського суду Харківської області.
Роз’яснити сторонам, що вони можуть на дану постанову подати касаційну скаргу протягом місяця до Вищого господарського суду України через Харківський апеляційний господарський суд.
Судді В. Олійник
Т. Гончар
Т.Кравець