Справа №  22ц-890  

Копія

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

31 січня 2011 року                                                                                        м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати з цивільних справ

апеляційного суду Хмельницької області

        в складі :  головуючого судді Леванчука О.М.

   суддів Шершуна В.В., Корніюк А.П.                         

                                                  при секретарі Товкан І.І.

                              з участю : позивача ОСОБА_1,

                        представника позивача ОСОБА_2,

                                                 відповідачки ОСОБА_3,

                    представника відповідача ОСОБА_4,

                    представника відповідача  ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-890 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 14 грудня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Хмельницької міської ради про визнання неправомірним та скасування рішення Хмельницької міської ради та державного акту на право власності на земельну ділянку.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів  

в с т а н о в и л а :

15.09. 2009 року позивач звернувся в суд. Він вказує, що є власником домоводінняАДРЕСА_1. Відповідачка ОСОБА_3 є власником сусіднього домоволодіння АДРЕСА_2. Позивач стверджував, що за обома будинковолодіннями закріплено однакові земельні ділянки площею 883 м2. Однак, ОСОБА_3 захопила його земельну ділянку і в даний час користується ділянкою площею 976 м2. Дану земельну ділянку ОСОБА_3 приватизувала без його на те згоди, а тому, позивач просив визнати неправомірним і скасувати рішення сімнадцятої сесії Хмельницької міської ради № 7 від 08.06.2004 року в частині передачі у власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 976 м2  по АДРЕСА_2 та Державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий на ім’я ОСОБА_3 07.10.2004 року серії ХМ № 119382, що посвідчує право власності на названу земельну ділянку.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 грудня 2010 року в позові ОСОБА_1 відмовлено.Приймаючи рішення суд виходив з того, що земельна ділянка закріплена за ОСОБА_1, згідно правовстановлюючих документів складає 839 м2, а тому земельна ділянка ОСОБА_3 накладається на

____________________________________________________________________________

Головуючий у першій інстанції –Піндрак О.О.                           Справа № 22ц-890

Доповідач -  Шершун В.В.                                                                        Категорія № 45

земельну ділянку ОСОБА_1 на площі 75 м2.

Разом з тим, на думку суду, такий порядок землекористування склався з часу придбання ОСОБА_1 земельної ділянки і ОСОБА_1 повинен був довідатись про порушення його права в 2004 році під час приватизації земельної ділянки ОСОБА_3. В зв’язку з цим, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що позивач ОСОБА_1 пропустив строк позовної давності, встановлений ч.4 ст.267 ЦК України.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку. Апелянт просить рішення суду скасувати і постановити нове рішення, яким повністю задоволити його позовні вимоги. При цьому, він посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи і на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Він вказує, що в даному випадку у відповідності з ч. 4 ст.258 ЦК України строк позовної давності складає 10 років, а тому відмова в позові з підстав пропуску строку позовної давності є незаконним.

Крім того, апелянт вказує, що суд дав не правильну оцінку зібраним по справі доказам, які на його думку повністю і всебічно обґрунтовують законність його позову. Так, він вважає доведеним факт того, що  площа його земельної ділянки складає 839 м2, а ОСОБА_7 –976 м2, що свідчить про те, що ОСОБА_3 захопила у нього 75 м2 земельної ділянки. На підтвердження викладеного апелянт посилається на висновок земельної експертизи та Розпорядження Хмельницької міської ради № 202 від 01.09.1992 року.

Заслухавши апелянта і його представника на підтвердження апеляції, відповідача та його представника і представника Хмельницької міської ради про залишення рішення суду без змін, вивчивши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.

Згідно ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що рішенням виконкому Проскурівської (Хмельницької) міської ради від 17.05.1951 р. № 21 ОСОБА_8 виділена земельна ділянка по АДРЕСА_3площею 600 кв.м. для будівництва житлового будинку.

Рішенням виконкому Хмельницької міської ради № 91 від 23.03.1960 р. ОСОБА_9 виділена земельна ділянка для індивідуального житлового будівництва по АДРЕСА_1 площею 464 кв.м. за рахунок земельної ділянки ОСОБА_8

Розпорядженням міськадміністрації Хмельницької міської ради № 202 від 01.09.1992 р. дорізано земельні ділянки поАДРЕСА_3 та АДРЕСА_1, а саме: під будівництво будинків відведено по 600 кв.м., для ведення особистого підсобного господарства - по 283 кв.м., а всього залишено в безстроковому володінні - по 883 кв.м.

24.10.1995 р. ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_9 житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 в м. Хмельницькому.

Відповідно до ст. ЗО Земельного кодексу України (в редакції Закону 1990 року) до ОСОБА_1 перейшло право користування земельною ділянкою в розмірі 0,0883 га.

06.03.2001 р. ОСОБА_3 придбала у ОСОБА_10 та ОСОБА_11 житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_2, який належав останнім на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом.

Рішенням сімнадцятої сесії Хмельницької міської ради від 08.06.2004 р. № 7 ОСОБА_3 передано у приватну власність земельну ділянку площею 976 кв.м по АДРЕСА_2 для будівництва і обслуговування індивідуального жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

07 жовтня 2004 року ОСОБА_3 видано Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0976 га по АДРЕСА_2, наданої для будівництва і обслуговування індивідуального жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Ці обставини підтверджуються: договором на право побудови будинку та безстрокового користування земельною ділянкою від 25.03.1952 р., укладеного між виконкомом Проскурівської (Хмельницької) міської ради та ОСОБА_8; архівним витягом з рішення виконкому Хмельницької міської ради № 91 від 23.03.1960 р. про виділення ОСОБА_9 земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва по АДРЕСА_1 в м. Хмельницькому; архівним витягом з розпорядження міськадміністрації Хмельницької міської ради № 202 від 01.09.1992 р. про дорізку земельних ділянок по АДРЕСА_3 та АДРЕСА_1 в м. Хмельницькому; договором купівлі-продажу жилого будинку по АДРЕСА_1 в м. Хмельницькому від 24.10.1995 р., укладеним між ОСОБА_1 та ОСОБА_9; договором купівлі-продажу жилого будинку по АДРЕСА_2 від 06.03.2001 р., укладеним між ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_3; рішенням сімнадцятої сесії Хмельницької міської ради від 08.06.2004 р. № 7 передачу ОСОБА_3 у приватну власність земельної ділянки площею 976 кв.м по АДРЕСА_2; державним актом серії ХМ № 119382 від 07 жовтня 2004 року на право власності ОСОБА_3 на вказану земельну ділянку.

Згідно з висновком експерта № 944/010 від 05.07.2010 р. фактична площа земельної ділянки, закріпленої за домоволодіннямАДРЕСА_1, якою користується ОСОБА_1 становить 0,0839 га (839 кв.м.), а фактична площа земельної ділянки, закріпленої за домоволодінням АДРЕСА_2 якою володіє ОСОБА_12, становить 0,0957 га (957 кв.м.). Відповідно до схеми розташування будівель і споруд на земельній ділянці по АДРЕСА_1, виконаного Хмельницьким бюро технічної інвентаризації, з врахуванням прив'язки розміру 3,30 м від АДРЕСА_1до межі земельної ділянки АДРЕСА_2, встановлено, що накладка на земельну ділянку ОСОБА_1 суміжним землевласником ОСОБА_3 (АДРЕСА_2) складає 0,0075 га (75 кв.м.).

В зв’язку з цим, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, з часу придбання останньою житлового будинку, встановився порядок користування спірними земельними ділянками, згідно з яким ОСОБА_1 користується земельною ділянкою площею 0,0839 га, а ОСОБА_3 – земельною ділянкою площею 0,0957 га (згідно з висновком експерта), що підтверджується матеріалами проведеної в 2002 році інвентаризації земельної ділянки поАДРЕСА_2 і спорів з цього приводу між ними не виникало. Більше того, при встановленні меж належної ОСОБА_3 земельної ділянки в натурі. ОСОБА_1 погодив ці межі і будь-яких претензій ОСОБА_3 не висловлював. Ці фактичні обставини підтвердив в судовому засіданні позивач.

Наведене свідчить про те, що ОСОБА_1, який повинен був дізнатися про порушення свого права у 2004 році під час приватизації ОСОБА_3 земельної ділянки, пред'явив позов після закінчення трьохрічного строку позовної давності, про застосування якої заявлено стороною позивача, що у відповідності до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України є підставою для відмови в позові. Позивачем не надано суду доказів про поважність причин пропуску строку позовної давності.  

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що в даному випадку застосовується десятирічний строк позовної давності, оскільки згідно з ч. 4 ст.258 ЦК України такий строк застосовується до вимог про застосування наслідків нікчемності правочину.

В зв’язку з цим, колегія суддів приходить до висновку про те, що на даний спір розповсюджується 3-річний строк позовної давності, згідно вимог ст. 257 ЦК України, як це правильно встановив місцевий суд.

Як видно з матеріалів справи відповідачка заявила вимоги про застосування строку позовної давності, а тому  виходячи з вимог ч. 4 ст.367 ЦК України суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в позові з цих підстав, тим більше, що позивач не навів поважних причин пропуску строку позовної давності і не заявляв клопотання про поновлення цього строку.

Крім того, колегія суддів вважає, що судом вірно встановлені фактичні обставини справи, дана їм правильна оцінка, а його висновки узгоджуються з матеріалами справи і відповідають закону.

В зв’язку з цим, колегія суддів не приймає до уваги твердження апелянта про неправильну оцінку судом зібраних доказів і невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Доводи скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Рішення суду відповідає матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів скарги і заявлених позовних вимог не вбачається.

Керуючись ст.ст. 307, 308,  313, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 грудня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_7, Хмельницької міської ради про визнання неправомірним та скасування рішення Хмельницької міської ради та державного акту на право власності на земельну ділянку, залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили до Вищого спеціалізованого суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

               Головуючий  /підпис/                    

                           Судді /підписи/          

З оригіналом згідно

Суддя апеляційного суду

Хмельницької області                                                                      В.В. Шершун