Справа № 22-6721/2006           Головуючий у 1 інстанції Грицаюк Н.М.

Категорія 21                           Доповідач Звягінцева О.М.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 серпня 2006 року    Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Стельмах Н.С., суддів Звягінцевої О.М., Молчанова С.І. при секретарі Таранець В.О. розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділення ФСС у Центрально-Міському районі м. Горлівки про відшкодування моральної шкоди і

встановив:

в апеляційній скарзі відділення ФСС у Центрально-Міському районі м. Горлівки оспорює обгрунтованість рішення суду, яким позов задоволено частково із стягненням на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 20000грн., і ставить питання про його оскасування та ухвалення нового про відмову в задоволенні позову, оскільки є відсутнім висновок МСЕК про спричинення позивачеві такої шкоди, а сама позивачка не надала суду доказів заподіяння їй моральних страждань внаслідок ушкодження здоров'я на виробництві. Крім цього, за зупиненням дії статті закону, що регламентує право позивачки на відшкодування моральної шкоди, у суду не було підстав для задоволення вказаного позову.

В засіданні апеляційного суду позивачка заперечувала проти доводів скарги, просила її відхилити та залишити судове рішення без зміни.

Судом першої інстанції при розгляді цієї справи встановлено наступні обставини.

1.03.2006 р. ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом до відповідача і зазначала, що вона працювала на шахті ім. В.І. Леніна ламповщицею.

Висновком МСЕК з 17.10.2004 р. її визнано інвалідом 3 групи з встановленням 50 % втрати працездатності вперше внаслідок професійного захворювання хронічного бронхіту.

За таких обставин, ушкодженням здоров'я та стійкою втратою внаслідок цього працездатності їй спричинено моральну шкоду, оскільки вона часто

лікувалась, не може працювати за своєю професією, змушена внаслідок хвороби додавати багато зусиль для організації свого життя.

Тому вона просила суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на її користь у відшкодування моральної шкоди 50000 грн.

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 11 квітня 2006 року позов задоволено частково із стягненням на користь позивачки у відшкодування моральної шкоди 20000грн.

Суд дійшов висновку, що викладені позивачкою обставини обгрунтовано наданими нею довідками та іншими відповідними матеріалами (а.с.5-8, 9- 12, 13-18), і тому вони знайшли підтвердження в судовому засіданні.

Апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню. При розгляді цієї справи судом було встановлено, що внаслідок шкідливих умов праці позивачці було завдано стійку втрату працездатності, за висновком МСЕК від 8.12.2004 р. з 17.11.2004 р. її визнано інвалідом 3 групи з встановленням 50 % втрати працездатності вперше внаслідок професійного захворювання хронічного бронхіту безстроково.

За вказаних обставин, суд дійшов правильного і обгрунтованого висновку щодо спричинення позивачці внаслідок професійного захворювання моральних страждань.

При вирішенні питання щодо розміру спричиненої моральної шкоди судом враховано тяжкість та характер спричинених ним моральних страждань, їх тривалість, неможливість відновлення стану здоров'я та змушеність позивачки постійно додавати зусиль для організації свого та своєї родини життя, межі достатньості та справедливості.

Конституційним Судом України в п. 4.1 рішення № 1-рп/2004 від 27 січня 2004 року визначено, що ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричинюють йому моральні та фізичні страждання.

У випадку втрати потерпілим працездатності він зазнає значно більше моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.

У той же час, суд при вирішенні цього спору визначив розмір відшкодування шкоди значно меншим, ніж встановлений в ст. 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" і є гранічним для осіб, у яких не встановлено стійку втрату працездатності.

Апеляційний суд вважає, що зупинення на час розгляду справи дії норми закону, яка визначає порядок відшкодування позивачеві моральної шкоди, всупереч доводам апеляційної скарги, не впливає на правильність визначених правових висновків суду.

До того ж згідно з п. З ст. 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного    захворювання,    які    спричинили    втрату    працездатності", висновок МСЕК про встановлення наявності чи відсутності спричинення моральної шкоди особам, у яких встановлено стійку втрату працездатності внаслідок шкідливих умов праці, не є обов'язковим, оскільки спричинення моральної шкоди в таких випадках є очевидним.

Тому не можна визнати спроможним і довод апеляційної скарги щодо відсутності по цій справі взагалі доказів спричинення позивачці моральної шкоди стійким ушкодженням здоров'я на виробництві внаслідок шкідливих умов праці.

Довод скарги про те, що оскільки шкода, заподіяна умовами виробництва, спричинила втрату працездатності ( потерпілому було призначено одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або щомісячну страхову виплату), такий потерпілий не має право на призначення і виплату грошової компенсації за моральну шкоду згідно з вимогами вказаного Закону України, апеляційний суд не може визнати спроможним.

Оскільки апеляційним судом не встановлено порушень судом першої інстанції при розгляді цієї справи вимог матеріального чи процесуального законів або неправильної оцінки досліджених по справі доказів, то підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування або зміни судового рішення немає.

Оскільки відповідачем не сплачено витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи, ці витрати у розмірі 1 грн.50 коп. підлягають стягненню на користь ДП „Судовий інформаційний Центр".

Керуючись п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст. 308, 313, п.1 ст. 314 ЦПК України апеляційний суд,-

ухвалив:

апеляційну скаргу відділення ФСС у Центрально-Міському районі м. Горлівки відхилити, рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 11 квітня 2006 року залишити без зміни.

Стягнути з відділення ФСС у Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області на користь ДП „Судовий інформаційний Центр" витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 1 грн.50 коп. (р/р № 26001014180002, ВАТ " Банк універсальний " м. Львів, код ЄДРПО 30045370, МФО 325707).

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.